Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовк І.В. (головуючий, доповідач),

Могил С.К., Студенець В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 року у справі № 904/11724/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ВМЗ" до приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" про відшкодування завданої шкоди,

У грудні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача про стягнення матеріальної шкоди у сумі 1 451 303,60 грн. у вигляді упущеної вигоди, завданої безпідставним користуванням нерухомим майном за період з 11.09.2014 року по 01.12.2016 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2017 року (суддя Мельниченко І.Ф.) в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 року (судді: Кузнецов В.О., Чус О.В., Науменко І.М.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та позов задоволено в повному обсязі.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що постанова апеляційного господарського суду є законною та просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 02.08.2017 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію права власності від 10.09.2014 року товариство ТОВ "Торговий Дім ВМЗ" є власником комплексу виробничих будівель та споруд, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, 22, якими користується ряд підприємств, зокрема, ПрАТ "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія".

З метою встановлення площі, що фактично займають підприємства, в т.ч. відповідач, позивачем було видано наказ № 09/11 від 11.09.2014 року про проведення інвентаризації займаних площ нерухомого майна, що належить йому на праві власності, за результатами якої складено акт № 11/09/15-Ш від 12.09.2014 року, в якому встановлено, що фактична площа, яку займає ПрАТ "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія", складає 7659,30 м-2.

Позивачем на адресу відповідача, протягом 2014 - 2015 років, направлялися листи з метою встановлення правових підстав для користування чужим нерухомим майном, на які останній не реагував та продовжував користуватися нерухомим майном позивача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2015 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 року товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ВМЗ" відмовлено в позові про про зобов'язання укласти договір оренди нежитлового приміщення та стягнення 2 626 924,26 грн.

За результатами проведеної товариством з обмеженою відповідальністю "БТІ-Груп" технічної інвентаризації будівель та приміщень, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Винокурова, 22, що знаходяться у користуванні відповідача, складено акт від 14.01.2016 року, яким встановлено, що в користуванні ПрАТ "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" знаходяться будівлі і приміщення загальною площею 2270,5 кв.м.

21.01.2016 року експертом товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-Груп" складено звіт про незалежну оцінку вартості нерухомого майна, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ВМЗ", розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний завод, вул. Винокурова, 22.

Відповідно до зазначеного звіту ринкова вартість нерухомого майна загальною площею 2270,5 кв. м складає 4 425 634,80 грн. з ПДВ.

На підставі зазначених даних, а також з урахуванням цін, за якими користуються аналогічним майном інші користувачі (орендарі) позивача; методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 "Про методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу" (786-95-п) ; аналізу рішень Дніпропетровської міської ради "Про затвердження мінімальної вартості місячної оренди 1 кв.м загальної площі нерухомого майна фізичних осіб", позивачем було визначено розмір завданої шкоди у вигляді втраченої вигоди внаслідок незаконного та безоплатного користування цим майном за період з 11.09.2014 року по 01.12.2016 року, яка складає 1 451 303,60 грн.

Предметом даного судового розгляду є вимоги потерпілої особи до заподіювача шкоди про стягнення збитків, завданих внаслідок безпідставного користування чужим нерухомим майном.

Висновок суду першої інстанції про відмову в позові обґрунтовано недоведеністю всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

В свою чергу суд апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з можливості застосування аналогії закону, який визначає підстави та порядок відшкодування майнової шкоди за безпідставне користування земельною ділянкою, та наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, збитки у вигляді упущеної вигоди полягають не в реальних втратах особи, яких вона зазнала або зазнає, а в тих доходах, які ця особа недоотримала або недоотримає внаслідок порушення її цивільного права.

Положеннями ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом наведеної норми для застосування такого виду відповідальності як стягнення шкоди у вигляді упущеної вигоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами відсутні договірні відносини, а тому посилання позивача на їх неналежне виконання є безпідставним. Водночас, доказів завдання позадоговірної шкоди позивачем не надано.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про недоведеність правових підстав для покладення відповідальності з відшкодування шкоди у вигляді упущеної вигоди на ПрАТ "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" є обгрунтованим, оскільки за встановленими місцевим господарським судом обставинами справи, позивачем не доведено наявності у діях відповідача складу цивільного правопорушення.

До того ж, у відповідності до норм статті 8 Цивільного кодексу України встановлено певні правила застосування аналогії закону. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Застосування аналогії закону судом апеляційної інстанції в даному випадку недопустимо, адже спірні правовідносини врегульовані спеціальними нормами законодавства, зокрема, статтями 22, 1166, 1212 Цивільного кодексу України, статтями 224, 225 Господарського кодексу України.

Крім того, задовольнивши позов суд апеляційної інстанції не звернув увагу на правові підстави заявлених вимог, які грунтуються на ст. 1166 Цивільного кодексу України, а не на аналогії закону, тим самим вийшов за межі позову всупереч конституційному принципу диспозитивності сторін в судовому процесі.

Отже, апеляційний господарський суд не врахувавши наведеного та безпідставно застосувавши аналогію закону дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача майнової шкоди.

За таких обставин, оскаржену постанову апеляційного господарського суду не можна визнати законною й обґрунтованою, і тому вона підлягає скасуванню, а законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 року скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2017 року залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ВМЗ" на користь приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" судовий збір у сумі 26 123,46 грн. за розгляд касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.