Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідача),

Алєєвої І.В., Кравчука Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Кіровоградської міської ради на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.03.2017

у справі № 912/1323/16 Господарського суду Кіровоградської області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-ТОРГСТРОЙ"

до Кіровоградської міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення дії договору оренди земельної ділянки

У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Шершнюк А.А. (представник за дов. від 03.05.2017);

від відповідача: Німак Є.Ю. (представник за дов. від 20.09.2016);

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-ТОРГСТРОЙ" звернулось з позовом до Кіровоградської міської ради, у якому просило суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки щодо його пролонгації, на підставі положень пункту 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.01.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.03.2017, позов задоволено.

Кіровоградська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказані рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скаржник вважає, що матеріалами справи не доведено фактів продовження користування позивачем земельною ділянкою, як і надіслання відповідачеві проекту додаткової угоди після спливу місячного строку з часу закінчення договору оренди, що в силу пункту 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" є обов'язковим.

У відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-ТОРГСТРОЙ" просить в задоволенні касаційної скарги відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Предметом даного спору є вимога позивача визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, підставою цих вимог визначено дотримання позивачем порядку поновлення договорів оренди, передбаченого правовою конструкцією пункту 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме: орендар продовжив користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди.

Судами встановлено, що строк дії, укладеного між сторонами договору оренди землі, сплив 02.02.2016, проте ТОВ "АТБ-Торгстрой" продовжило користуватися земельною ділянкою на перехресті вул. Героїв Сталінграду та проспекту Правди у м. Кропивницькому площею 3354,78 кв. м. після закінчення вказаного строку та належним чином виконувати свої обов'язки за договором.

Доводи касаційної скарги не спростовують вказаних висновків, оскільки в матеріалах справи містяться платіжні доручення на сплату орендних платежів та відсутній акт повернення земельної ділянки відповідачу.

Судами також встановлено, що протягом місяця після закінчення строку дії договору відповідач у належній формі не звернувся до позивача з повідомленням про заперечення у його поновленні.

Так, судами були оцінені та відхилені лист Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 12.02.2016 № 775/52-05-22 і лист заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів від 02.03.2016 № 1132/52-05-22, як такі, що складені з перевищенням повноважень, тобто не мають правового значення, оскільки спосіб, у який Кіровоградська міська рада повідомила про заперечення щодо продовження договору оренди земельної ділянки, не відповідає приписам п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем дотримано усі умови, передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Доводи касаційної скарги щодо не направлення відповідачеві проекту додаткової угоди відхиляються касаційним судом, оскільки правова конструкція ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" таких дій не передбачає. Так, за приписами вказаної норми, у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

При цьому, обов'язковість укладання додаткової угоди передбачені ч.8 цієї ж статті, що і буде здійснено сторонами на виконання законних рішення і постанови у даній судовій справі.

З огляду на викладене підстави для скасування або зміни рішення і постанови та задоволення касаційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 у справі № 912/1323/16 залишити без змін.