ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 906/460/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників судового процесу касаційну скаргу ОСОБА_4
на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2018
(колегія суддів: Грязнов В.В. - головуючий, Мельник О.В., Василишин А.Р.)
у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області
до ОСОБА_4
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Брусилівської селищної ради
про розірвання договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004 та повернення об'єкту незавершеного будівництва
та за зустрічним позовом фізичної особи ОСОБА_4
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 31.10.2017 у справі №906/460/16 (суддя Шніт А.В.) відмовлено у прийнятті до розгляду скарги ОСОБА_4 в частині стягнення з Регіонального відділення ФДМУ та Брусилівської селищної ради на користь ОСОБА_4 завданої шкоди у вигляді незаконно утриманої пенсії в сумі 898 грн 02 коп та 8 000 грн моральної шкоди. Прийнято та призначено до розгляду скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність в.о. начальника Коростишівського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області Желєзної Т.С.
2. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, представником ОСОБА_4 було оскаржено його в апеляційному порядку.
3. Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2018 у справі №906/460/16 відмовлено у прийнятті до розгляду та повернуто скаржнику апеляційну скаргу ОСОБА_8 (вх.№251/18 від 05.02.2018) на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 31.10.2017 в частині відмови у прийнятті до розгляду скарги ОСОБА_4 щодо стягнення завданої шкоди у вигляді незаконно утриманої пенсії в сумі 898 грн 02 коп та стягнення 8 000 грн моральної шкоди у справі №906/460/16.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги без розгляду
4. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі встановив, що постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2017 у справі №906/460/16 частково скасовано рішення судів попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області в іншому складі суду для розгляду в частині первісно заявлених позовних вимог.
5. Оскільки ухвалою від 19.08.2017 Господарський суд Житомирської області прийняв справу №906/460/16 до свого провадження, тобто після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" №1401-VІІІ від 02.06.2016 (1401-19)
, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при оскарженні судових рішень у даній справі в апеляційному порядку (в період з 01.01.2018), сторони повинні враховувати наведені приписи Конституції щодо представництва у судах апеляційної інстанції адвокатами.
6. Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційну скаргу від 11.01.2018 від імені ОСОБА_4 підписано представником ОСОБА_8, повноваження якого зазначені в нотаріально посвідченій довіреності від 25.02.2010, при цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_8, здійснює адвокатську діяльність та представляє інтереси скаржника як адвокат до апеляційної скарги не додано (належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та/або посвідчення адвоката України, ордеру, договору тощо); в матеріалах справи такі документи відсутні; в довіреності - про наявність у представника статусу адвоката не зазначено.
7. Враховуючи зазначене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку про повернення апеляційної скарги на підставі п. 1 ч. 5 ст. 260 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК (1798-12)
) України.
8. Ухвала суду апеляційної інстанції обґрунтована положеннями ч. 3 ст. 131-2 та пп. 11 п. 16-1 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР)
(в редакції Закону №1401), ч.1 ст. 12, ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст.ст. 56, 58, 258, 260 ГПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
9. ОСОБА_4 через Рівненський апеляційний господарський суд звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2018 у справі №906/460/16, у якій скаржник просить суд її скасувати та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
10. В обґрунтування підстав для скасування ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2018 у справі №906/460/16 про повернення апеляційної скарги ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального права, зокрема п. 16-1 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР)
, та норми процесуального права щодо неповного дослідження доказів та необґрунтованого позбавлення позивача права доступу до суду й необґрунтованого ухилення суду від виконання основного завдання господарського судочинства, визначеного ч.1 ст. 2 ГПК України, а саме щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору.
Учасниками справи відзивів на касаційну скаргу не подано
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2018 у справі №906/460/16 задоволено клопотання ОСОБА_4 та поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2018 у справі №906/460/16; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2018 у справі №906/460/16 та прийнято до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
12. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з такого.
13. Відповідно до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 304 ГПК України, у редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених п.п. 2 і 3 ч.1 ст. 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
14. Згідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
15. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
17. За приписами п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
18. Відповідно пп. 9 п. 1 перехідних положень ГПК України (1798-12)
у редакції, що набрала чинності з 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
19. Згідно приписів ч.ч.1, 3 ст. 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
20. Відповідно ст. 58 ГПК України - представником у суді може бути адвокат або законний представник.
21. Згідно п. 1 ч.3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
22. Відповідно п. 1 ч.5 ст. 260 ГПК України України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
23. 30.09.2016 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" №1401-VІІІ від 02.06.2016 (1401-19)
(далі за текстом - Закон №1401).
24. За приписами частини 3 статті - 1312 Конституції України (в редакції Закону №1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
25. Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР)
(в редакції Закону №1401) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19)
представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
26. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2017 у справі №906/460/16 частково скасовано рішення судів попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду для розгляду в частині первісно заявлених позовних вимог.
27. Разом з тим, судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі від 09.02.2018 зазначено, що враховуючи направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду для розгляду в частині первісно заявлених позовних вимог та прийняття Господарським судом Житомирської області ухвалою від 19.08.2017 справи №906/460/16 до свого провадження, тобто після набрання чинності Законом №1401-VIII (1401-19)
, тому, при оскарженні судових рішень у даній справі в апеляційному порядку (в період з 01.01.2018), сторони повинні враховувати наведені приписи Конституції щодо представництва у судах апеляційної інстанції адвокатами.
28. Відсутність доказів на підтвердження того, що ОСОБА_8 здійснює адвокатську діяльність та представляє інтереси скаржника як адвокат стало підставою для повернення апеляційної скарги ОСОБА_4 згідно приписів п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України.
29. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що в даному випадку суд апеляційної інстанції припустився порушення норм матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
30. Підставою порушення провадження у справі є позовна заява. Відкриття судом провадження по справі породжує певні юридичні наслідки, які в свою чергу можна поділити на процесуальні та матеріально-правові. Зокрема, важливими процесуальними наслідками відкриття провадження у справі є те, що заінтересовані особи стають учасниками даних процесуальних правовідносин, отримують процесуальні права та обов'язки.
31. Відповідно ч.3 ст. 232 ГПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
32. Важливою умовою забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду є передбачена господарським процесуальним законом можливість перевірки законності та обґрунтованості судових рішень судами вищих інстанцій.
33. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень згідно ст. 129 Конституції України є одним із принципів судочинства.
34. Законодавцем передбачено у ГПК (1798-12)
правові інститути, зокрема, оскарження прийнятих судових рішень, а саме їх апеляційний та касаційний перегляд (як результат залишення судових рішень без змін, їх скасування та зміну), що здійснюється в межах відкритого провадження за єдиним номером справи.
35. Як вбачається з матеріалів даної справи №906/460/16, провадження у якій порушено ухвалою суду від 27.05.2016, після частково скасування судом касаційної інстанції судових рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.08.2017 прийнято дану справу до провадження в іншому складі суду.
36. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, більш того часткове, та передача справи на новий розгляд до суду першої інстанції не передбачає нового повторного відкриття провадження у справі, та не призводить до виникнення юридичних наслідків для учасників справи заново.
37. Суд касаційної інстанції звертає увагу, що виходячи із зазначених вимог підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР)
(в редакції Закону №1401), представництво виключно прокурорами або адвокатами у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року здійснюється лише у справах, провадження у яких порушено з 30.09.2016.
38. Оскільки провадження у справі №906/460/16 порушено 27.05.2016, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19)
, то представництво у даній справі може здійснюватись не тільки виключно адвокатом, а й іншим законним представником із наданням доказів суду щодо уповноваження такої особи на представництво інтересів учасника справи відповідно до вимог процесуального законодавства.
39. З огляду на зазначене, колегія суддів касаційного суду вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно визначено факт порушення (відкриття) провадження у справі, що призвело до помилкового застосування вимог підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР)
(в редакції Закону №1401), а відтак до неправомірного повернення апеляційної скарги без розгляду на підставі п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України.
40. Згідно з приписами п.2 ч.1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
41. Враховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про скасування оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду та передачу справи до Рівненського апеляційного господарського суду на розгляд зі стадії прийняття апеляційної скарги з урахуванням викладеного у даній постанові.
42. Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд, апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд здійснює розподіл судових витрат.
43. Оскільки дана справа передається на розгляд апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2018 у справі №906/460/16 задовольнити.
2. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2018 у справі №906/460/16 скасувати.
3. Справу №906/460/16 передати на розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.В. Білоус
Н.Г. Ткаченко