910/31909/15 Про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства - 13.07.2017 Прийняття

К.М.ЛОТУРЕ АГРО ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (K.M.LOTURE AGRO HOLDING LIMITED) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-АГРО" від 07.02.2013, оформлених протоколом № 268 від 07.02.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 у справі № 910/31909/15 (суддя Пінчук В.І.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у цій справі (колегія суддів у складі: головуючого судді Дідиченко М.А., суддів Пономаренка Є.Ю., Руденко М.А.) рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 у справі № 910/31909/15 скасовано; позовні вимоги задоволено; визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" від 07.02.2013 року, оформлені протоколом № 268 від 07.02.2013.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі № 910/31909/15, рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 у цій справі залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вказуючи на те, що суд при встановленні і тлумаченні змісту довіреності порушив норми ст. 32 Закону України "Про міжнародне приватне право" та не взяв до уваги, що англійська версія довіреності має переважну силу; дійшов помилкових висновків про факт порушення прав позивача прийнятим рішенням. Також скаржник зазначає про допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права.

До Вищого господарського суду України надійшли відзиви К.М.ЛОТУРЕ АГРО ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (K.M.LOTURE AGRO HOLDING LIMITED) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" на касаційну скаргу, в якому позивач та відповідач просять оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено апеляційним господарським судом та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" (далі - Товариство) було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 28.04.2006, що підтверджується витягом від 26.10.2015 за № 1000358234 станом на 03.05.2012.

Згідно із п.п. 5.1., 6.3. Статуту Товариства у редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів учасників товариства від 05.09.2011, учасниками Товариства є фізичні особи ОСОБА_11 з часткою в статутному капіталі у розмірі 0,047%, ОСОБА_12 з часткою - 0,018%, ОСОБА_13 з часткою - 0,007% та юридична особа - компанія K.M. ЛОТУРЕ АГРО ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (K.M. LOTURE AGRO HOLDING LIMITED) з часткою в статутному капіталі 99,928%.

Відповідно до змін та доповнень до Статуту, затверджених Загальними зборами учасників Товариства від 14.02.2012 протокол № 238, учасником Товариства є юридична особа - компанія K.M. ЛОТУРЕ АГРО ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (K.M. LOTURE AGRO HOLDING LIMITED), створена та зареєстрована у Республіці Кіпр під реєстраційним номером 238453 (п. 5.1 статті 5 Статуту), частка якої становить 292379000,00 грн., що відповідає 100% статутного капіталу товариства (п. 6.3 Статуту).

Судом апеляційної інстанції визначено, що 07.02.2013 року відбулися загальні збори учасників Товариства, на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом № 268:

1) звернутись з клопотанням до ПАТ "Банк Камбіо" щодо необхідності отримання банківської гарантії на суму 39875000,00 грн. за договором поставки сільськогосподарської продукції № О/ПСе-1 від 07.02.2013, що укладений між Товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс" строком до 20.08.2013 включно, під заставу:

- майбутнього врожаю власного виробництва 2013: озимої пшениці 2013 (7081,39 га), заставною вартістю 29684000,00 грн. без ПДВ; озимого жита 2013 (1868,3 га), заставною вартістю 3984000,00 грн., без ПДВ;

- нерухомого майна, що належить підприємству на праві власності: нежитлові будівлі зерносховища, що знаходяться за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Співаківка, вул. Жовтнева, 30, заставною вартістю 1059840,00 грн. без ПДВ.; нежитлові будівлі з огорожею, що знаходяться за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Співаківка, вул. Жовтнева, 26, заставною вартістю 603785,00 грн. ПДВ.

- в другу чергу застави - майнову поруку ПАТ "Романівська райагропромтехніка" - нерухомий майновий комплекс (рембаза), заставною вартістю 20372928,00 грн. ПДВ.

2) Уповноважити виконуючого обов'язки генерального директора ОСОБА_14, на підписання від імені Товариства всіх відповідних договорів з банком з визначенням решти істотних умов цих договорів на власний розсуд .

Зі змісту вказаного протоколу апеляційним судом встановлено, що інтереси Компанії K.M. ЛОТУРЕ АГРО ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (K.M. LOTURE AGRO HOLDING LIMITED) на вказаних зборах представляли ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на підставі довіреності Компанії K.M. ЛОТУРЕ АГРО ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (K.M. LOTURE AGRO HOLDING LIMITED) від 07.02.2012 (згідно апостилю офіційний документ був підписаний ОСОБА_18, особою яка діє в якості Окружного Уповноваженого, та підтверджено у м. Нікосія 10.02.2012 ОСОБА_19 за номером 49883/12).

На підставі вказаної довіреності, Компанія K.M. ЛОТУРЕ АГРО ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (K.M. LOTURE AGRO HOLDING LIMITED) уповноважує ОСОБА_16 та ОСОБА_11 діючи спільно, бути присутніми, голосувати та підписувати рішення (протоколи) від імені довірителя на загальних зборах учасників товариства, підписувати будь-які інші документи з питань погодження наступних господарських та цивільно-правових правочинів: договорів купівлі-продажу, поставки, оренди, надання чи отримання будь-яких послуг будівництва, підряду, суборенди, страхування, трудових (для уникнення сумнівів представники за цією довіреністю не можуть погоджувати договори позики або кредиту, лізингу, в тому числі фінансового лізингу, іпотеки, застави іншого забезпечення, договори купівлі-продажу акцій та корпоративних прав, а також договори купівлі-продажу основних активів товариства, або бізнесу товариства чи значної його частини, які погоджуються згідно статуту товариства).

Довіреність зберігає чинність протягом 1 (одного) року від дати її підписання.

Предметом позову у цій справі є позовні вимоги про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-АГРО" від 07.02.2013, оформлених протоколом № 268 від 07.02.2013.

Обґрунтовуючи підстави недійсності вказаних рішень Товариства, позивач посилається на те, що його не було повідомлено про скликання загальних зборів учасників Товариства на 07.02.2013, у зв'язку з чим він не приймав рішень щодо питань отримання Товариством банківської гарантії на суму 39875000,00 грн. та передання ПАТ "Банк Камбіо" в заставу майна Товариства; зазначає, що ОСОБА_16 та ОСОБА_11 не мали повноважень на погодження договорів кредиту, іпотеки та застави, а також зазначає, що в реєстрах Компанії не міститься даних про видання довіреності від 07.02.2012 щодо уповноваження ОСОБА_16 та ОСОБА_11 представляти інтереси K.M. ЛОТУРЕ АГРО ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (K.M. LOTURE AGRO HOLDING LIMITED) на загальних зборах Товариства.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на загальних зборах учасників Товариства були присутні належним чином уповноважені представники позивача, що свідчить про наявність необхідного кворуму, у зв'язку із чим неповідомлення про проведення загальних зборів учасників не є безумовною підставою для визнання рішення недійсним; довіреністю № 49884/12 заборонено погодження договорів позики або кредиту, проте така заборона не включає погодження договорів про надання банківської гарантії.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в повному обсязі рішення суду першої інстанції в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, не погодився із вказаними висновками та виходив з того, що присутність 07.02.2013 року на загальних зборах товариства представників K.M. ЛОТУРЕ АГРО ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (K.M. LOTURE AGRO HOLDING LIMITED) ОСОБА_16 та ОСОБА_11, свідчить про належне повідомлений позивача про їх проведення; в матеріалах реєстраційної справи ТОВ "Лотуре-Агро" міститься з 2012 року копія апостильованої довіреності від 07.02.2012 року, що підтверджує існування даної довіреності; на підставі довіреності від 07.02.2012 ОСОБА_16 та ОСОБА_11 не могли погоджувати договори застави, іпотеки та іншого забезпечення, а тому погоджуючи 07.02.2013 на загальних зборах Товариства отримання банківської гарантії, представники K.M. ЛОТУРЕ АГРО ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД (K.M. LOTURE AGRO HOLDING LIMITED) - ОСОБА_16 та ОСОБА_11, діяли з перевищенням наданих їм повноважень, а позивач не вчинив жодних дій, які б свідчили про погодження отримання ТОВ "Лотуре-Агро" банківської гарантії.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що представники ОСОБА_16 та ОСОБА_11 на загальних зборах товариства від 07.02.2013 діяли із перевищенням повноважень, що призвело до порушення законних прав та інтересів позивача, що є підставою визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Лотуре-Агро" від 07.02.2013, яке оформлене протоколом № 268.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції у цій справі, виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" (v0006600-12) , рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 (v0006600-12) ).

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.

Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із положеннями статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Отже, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Як визначено ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у пункті 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) , підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Як визначено п.п. 2.13, 2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" (v0004600-16) , безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах;

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Разом з тим, якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними.

Пунктом 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" (v0004600-16) визначено, що учасники (акціонери) можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема частиною третьою статті 247 ЦК України.

Якщо довіреність учасника (акціонера) на право участі та голосування на загальних зборах оформлена (складена або посвідчена) з порушенням встановлених законодавством вимог, голоси учасника (акціонера), передані за такою довіреністю, не можуть враховуватися під час визначення кворуму на загальних зборах та результатів голосування.

Встановивши, що на загальних зборах 07.02.2013 були присутні представники позивача ОСОБА_16 та ОСОБА_11, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив посилання позивача на порушення порядку скликання загальних зборів учасників Товариства як підставу визнання недійсними рішення від 07.02.2013.

Зі змісту протоколу загальних зборів учасників Товариства № 24/06 від 24.06.2016 вбачається, що він містить відомості про склад осіб, що з'явилися на збори, інформацію про розмір їх внеску до статутного капіталу та результати голосування з питань порядку денного збору із зазначенням кількості голосів учасників.

Враховуючи наведене та правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 21.10.2015 у справі № 3-928гс15, відсутність переліку учасників зборів як окремого документа відповідно до частини другої статті 60 Закону України "Про господарські товариства" не вливає на результати прийняття рішень загальними зборами учасників товариства та не може бути підставою для визнання таких зборів недійсними.

Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що довіреністю від 07.02.2012, позивач уповноважив ОСОБА_16 та ОСОБА_11 погоджувати наступні господарські та цивільно-правові правочини: договори купівлі-продажу, поставки, оренди, надання чи отримання будь-яких послуг будівництва, підряду, суборенди, страхування, трудових (для уникнення сумнівів представники за цією довіреністю не можуть погоджувати договори позики або кредиту, лізингу, в тому числі фінансового лізингу, іпотеки, застави іншого забезпечення).

Виходячи зі змісту довіреності та керуючись нормами ст. 563 Цивільного кодексу України, ст. 18 Закону України "Про банки та банківську діяльність", п. 3 гл. 4 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (z0041-05) , апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що погоджуючи 07.02.2013 року на загальних зборах Товариства отримання банківської гарантії, яка є способом забезпечення виконання зобов'язань, представники позивача діяли з перевищенням наданих їм повноважень.

Разом з тим, як зазначає скаржник у поданій касаційній скарзі та вбачається зі змісту довіреності, ця довіреність регулюється законодавством Кіпру та зберігає чинність протягом 1 року від дати її підписання.

Згідно із ст.ст. 32, 33 Закону України "Про міжнародне приватне право" зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. Дійсність правочину, його тлумачення та правові наслідки недійсності правочину визначаються правом, що застосовується до змісту правочину.

Статтею 34 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що порядок видачі, строк дії, припинення та правові наслідки припинення довіреності визначаються правом держави, у якій видана довіреність.

Суд апеляційної інстанції, визначаючи обсяг повноважень представників позивача, вищенаведені норми законодавства не врахував, не надав оцінки правовій природі довіреності, її змісту, та, не визначившись із правом, що підлягає застосуванню при тлумаченні змісту довіреності, передчасно дійшов висновку про те, що представники позивача діяли з перевищенням наданих їм повноважень.

В свою чергу, суд першої інстанції, зазначаючи про те, що передбачені довіреністю обмеження не включали погодження договорів про надання банківської гарантії, припустився тих самих помилок, що й суд апеляційної інстанції .

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій допустили неповноту у дослідженні обставин справи та дійшли передчасних висновків щодо правового змісту тих правовідносин, які склалися між сторонами.

За таких обставин, оскаржувані рішення та постанова не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства і тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.