ПОСТАНОВА
Іменем України
13 вересня 2019 року
Київ
справа №806/4797/15
адміністративне провадження №К/9901/25478/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Бердичівської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області
на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року (головуючий суддя - Капустинський М.М.)
у справі №806/4797/15
за позовом Дочірнього підприємства "Премдор-Україна"
до Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2015 року Дочірнє підприємство "Премдор Україна" (далі-Підприємство) звернулось в Житомирський окружний адміністративний суд з позовом до Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0000602301/0 від 19.04.2010;
- відшкодовано Дочірньому підприємству "Премдор-Україна" 487 грн 20 коп. сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.
Не погодившись з зазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав її невідповідності вимогам статті 187 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та надано скаржнику строк до 16 грудня 2013 року для усунення зазначених недоліків.
Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 02 грудня 2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
16 грудня 2015 року відповідач подав клопотання про продовження строку на усунення недоліків.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року відмовлено Бердичівській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків, а апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернуто скаржнику.
В подальшому відповідач вдруге звернувся з апеляційною скаргою на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року, до якої додав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування вимог якого посилається на відсутність коштів для сплати судового збору.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав невідповідності її вимогам ст. 186 КАС України, а саме: апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, а наведені скаржником підстави його пропуску визнані судом неповажними.
Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 17 жовтня 2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
16 листопада 2016 року скаржником подано заяву про усунення недоліків, в якій він зазначає про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме вказує, що строк ним пропущений у зв`язку з неможливістю сплати судового збору та скорочення штату юридичного управління ГУ ДФС у Житомирській області.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року відмовлено Бердичівській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області у відкритті апеляційного провадження на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року. Суд апеляційної інстанції зазначив про неповажність наведених скаржником підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.
Не погодившись з зазначеною ухвалою, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до позбавлення контролюючого органу права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
19 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
(в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
Cуд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), та якщо вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Окрім того, Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (484-19)
Кабінет Міністрів України зобов`язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.
Відповідно частини першої статті 2 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
У зв`язку з цим посилання скаржника на скорочення штату працівників юридичного відділу не може бути розцінено як об`єктивна перешкода при вирішенні питання щодо подання касаційної скарги з дотриманням процесуальних строків на апеляційне оскарження, оскільки скаржник у своєму розпорядженні має достатньо засобів для належної організації роботи, зокрема щодо юридичного обслуговування.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених у касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Бердичівської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення.
Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова