905/1748/17 Про визнання недійсним одностороннього правочину про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог - 17.04.2018 Прийняття

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч ар гарант" про визнання правочину недійсним за участю представників: позивача: не з'явився відповідача: не з'явився третьої особи: не з'явився

У липні 2017 року до Господарського суду Донецької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат Азовсталь" про визнання недійсним одностороннього правочину про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, оформлений повідомленням № 0111/18 від 19.05.2016 року.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.10.2017 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017 року, позовні вимоги задоволено.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовано обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог, а саме суди попередніх інстанцій встановивши, що договір відступлення права вимоги від 22.04.2016 року за яким у відповідача виникло право вимоги до відповідача визнано недійсним у судовому порядку, а тому у відповідача відсутні підстави для направлення повідомлення про зарахування однорідних зустрічних вимог.

Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулось до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 12.10.2017 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017 року.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 21 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на рішення Господарського суду Донецької області від 12.10.2017 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017 року.

У своїй касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 12.10.2017 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема статті 124 Конституції України, статей 215, 257, 601, 602 Цивільного кодексу України, статті 86 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент розгляду справи).

Позивач посилається на те, що на момент розгляду справи №905/1748/17 у суді першої інстанції, рішення Господарського суду Запорізької області у справі №24/104-908/3946/14 набрало законної сили та підлягало обов'язковому виконанню у сумі 2747963,18 грн., однак не виконувалося Товариством з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов персонал сервіс".

Заявник касаційної скарги вважає, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 22.04.2016р., зміст оспорюваного правочину не суперечив вимогам Цивільного кодексу України (435-15) , актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, усі умови відповідали дійсному законодавству.

04 травня 2018 року до Касаційного господарського суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач зазначив про те, що суди попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних рішення та постанови дійшли правильних висновків та вважає доводи касаційної скарги безпідставними.

Позивач по справі посилається на те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов персонал сервіс" вважає, що оскільки правочин, на підставі якого був вчинений оспорюваний правочин, визнаний недійсним у судовому порядку, відтак оспорюваний правочин не відповідає приписам ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що нез'явлення в судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про визнання недійсним одностороннього правочину, який вчинений Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат Азовсталь" щодо проведення зарахування зустрічних однорідних вимог з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов персонал сервіс", оформлений повідомленням про зарахування однорідних зустрічних вимог №0111/18 від 19.05.2016 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що повідомлення про зарахування однорідних зустрічних вимог за своєю правовою природою фактично є одностороннім правочином, що обумовлює застосування до нього загальних положень про зобов'язання та про договори; 22.04.2016 року відповідач і Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч ар гарант" уклали договір про відступлення права вимоги щодо сплати 2 657 192,93 грн., тобто, фактично відбулася зміна кредитора у зобов'язанні; станом на 30.11.2011 року зобов'язання позивача перед ТОВ "Ейч ар гарант" відносно компенсації за невикористані відпустки (право вимоги якої було відступлено за договором від 22.04.2016 року) є частково припиненими; повідомлення про зарахування однорідних зустрічних вимог №0111/18 від 19.05.2016 року не відповідає приписам цивільного/господарського законодавства.

Позивач вважає, що підпис особи на повідомленні про зарахування однорідних зустрічних вимог має бути засвідчений печаткою Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", а повноваження цієї особи мають бути підтверджені відповідною довіреністю, оскільки відповідно до інформації щодо відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, лише ОСОБА_7 має право вчиняти дії від імені Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи; статутом відповідача передбачена необхідність при вчиненні правочинів засвідчувати їх своєю печаткою. Оспорюваний правочин не засвідчений печаткою Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", що, на думку позивача, свідчить про те, що в момент вчинення одностороннього правочину, вираженого в повідомленні №0111/18 від 19.05.2016 року, не були дотримані вимоги до письмової форми, що є підставою для визнання його недійсним.

Позивач в підтвердження правомірності своїх вимог посилається на рішення Господарського суду Донецької області від 29.03.2017 року, яким його позовні вимоги були задоволені частково, визнано недійсним пункт 2 договору про відступлення права вимоги від 22.04.2016 року в частині передання третьою особою відповідачу майнового права вимагати від позивача реального виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2014 року у справі №24/104-908/3946/14 щодо компенсації за невикористані відпустки в розмірі 1279743,45 грн. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2017 року рішення суду першої інстанції скасоване та прийняте нове, яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі і визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 22.04.2016 року, укладений між відповідачем та третьою особою.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23 серпня 2017 року у справі №905/1748/17 залучено до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч ар гарант" (надалі 3-я особа).

Судами встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 23 грудня 2014 року у справі № 24/104-908/3946/14, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2015 року і постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2016 року, позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" 2669847 грн. 85 коп. - компенсації за невикористані відпустки, 25500 грн. 00 коп. - державного мита, 1979 грн.33 коп. - судового збору, 236грн.00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 50400грн. 00 коп. витрат за проведення судової економічної експертизи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" не виконало рішення Господарського суду Запорізької області від 23 грудня 2014 року у справі № 24/104-908/3946/14.

22.04.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант", відступило право вимоги Приватному акціонерному товариству "Металургійний комбінат Азовсталь".

Відповідно до п. 1 договору про відступлення права вимоги від 22.04.2016 року, договір, спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" (3-я особа) Приватному акціонерному товариству "Металургійний комбінат Азовсталь" (відповідач) майнових прав вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" щодо права вимоги боргу за рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.12.2014 року по справі №24/104-908/3946/14.

Пунктом 2 договору про відступлення права вимоги від 22.04.2016 року передбачено, що до відповідача переходить майнове право вимагати (замість третьої особи) від позивача реального виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2014 року по справі №24/104-908/3946/14 на суму 2747963,18 грн., в тому числі, 2669847,85 грн. - компенсації за невикористані відпустки; 25500,00 грн. державного мита; 1979,33 грн., судового збору; 236,00 гри. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 50400,00 грн. витрат за проведення судової економічної експертизи.

Відповідно до п.3 договору про відступлення права вимоги від 22.04.2016 року, до відповідача переходить майнове право вимоги третьої особи за рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.12.2014р. по справі №24/104-908/3946/14, визначеним у п.1 цього договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

В травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов персонал сервіс" отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧ АР ГАРАНТ" повідомлення №251 від 19.05.2016 року про відступлення права вимоги та копію договору про відступлення права вимоги від 22.04.2016 року, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧ АР ГАРАНТ" та Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат Азовсталь", з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧ АР ГАРАНТ" поступилася Приватному акціонерному товариству "Металургійний комбінат "Азовсталь" майновим правом вимоги щодо виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23 грудня 2014 року у справі №24/104-908/3946/14 на суму 2747963,18 грн.

Крім того, позивач отримав від Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат Азовсталь" повідомлення №0111/18 від 19.05.2016 року про зарахування зустрічних однорідних вимог, з якого вбачається, що відповідач, на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України ( ЦК України (435-15) ) здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов персонал сервіс", які виникли на підставі договору про відступлення права вимоги від 22.04.2016 року щодо сплати 2657192,93 грн.; вимог Товариством з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов персонал сервіс" до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" щодо сплати 2 657 192,93 грн. на підставі договору №7 від 01.08.2009 року.

Повідомлення №0111/18 від 19.05.2016 року Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" підписане фінансовим директором ОСОБА_8, документи на підтвердження повноважень якого до повідомлення не додано, не зазначено, на підставі чого діяв фінансовий директор, його підпис не завірений печаткою Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь".

Судами встановлено, що відповідач надав належним чином завірену довіреність №09-18/4865 від 11.05.2016 року на підтвердження повноважень особи, яка підписала повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог (фінансового директора ОСОБА_8) до суду першої інстанції.

З довіреності №09-18/4865 від 11.05.2016 року вбачається, що ОСОБА_8 уповноважено підписувати та укладати від імені Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" будь-які правочини в межах повноважень генерального директора, передбачених статутом Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь". Однак, у довіреності зроблене застереження: "Підпис ОСОБА_8 на договорах/контрактах, виконаний згідно з виданою довіреністю, дійсний тільки при наявності відповідної печатки Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь".

22.04.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧ АР ГАРАНТ" відступило свої вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" у загальній сумі 2747963,18грн. Приватному акціонерному товариству "Металургійний комбінат Азовсталь", яке мало заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов персонал сервіс" 2657192,93 грн.

19.05.2016 року Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат Азовсталь" в односторонньому порядку здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв'язку з наявністю у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов персонал сервіс" заборгованість перед Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" у сумі 2657192,93 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.03.2017 року у справі №905/3104/16 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" задоволено частково та визнано недійсним п. 2 договору про відступлення права вимоги від 22.04.2016р. в частині передання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" Приватному акціонерному товариству "Металургійний комбінат "Азовсталь" майнового права вимагати від позивача реального виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2014 року у справі №24/104-908/3946/14 щодо компенсації за невикористані відпустки в розмірі 1279743,45 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2017 року у справі №905/3104/16 рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" задоволено повністю. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 22.04.2016р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" та Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь".

Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2017 року у справі №905/3104/16 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2017 року у справі №905/3104/16 залишено без змін.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачені підстави заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою, серед яких зазначена така підстава як передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст. 601 Цивільного кодексу України "зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги".

Аналогічні положення містяться у статті 203 Господарського кодексу України, ч.3 якої передбачено: "Господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони".

Згідно ч. 2 ст. 601 Цивільного кодексу України "зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін".

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України "договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків".

Приписами ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено: "Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами".

Згідно ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України "правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення".

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України "недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2017 року у справі №905/3104/16, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2017 року, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 22.04.2016 року, укладений між відповідачем та третьою особою, відсутні підстави вважати, що у позивача наявна заборгованість перед відповідачем, яка була однією із складових підстав для направлення повідомлення про зарахування однорідних зустрічних вимог.

Доводи, викладені Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" в касаційній скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанції.

Відповідно до статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Касаційного господарського суду України не вбачає.