Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі)

Короткевича О.Є.,

Полякова Б.М.,

розглянувши касаційну скаргу

заступника прокурора Кіровоградської області

на постанову та ухвалу

від 10.04.2017 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.02.2017 господарського суду Кіровоградської області

у справі № 11/49 господарського суду Кіровоградської області

про банкрутство державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь"

за позовом

заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої є: 1. Міністерство аграрної політки та продовольства України 2. Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Промінь"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Елітне насіння"

про зобов 'язання повернути у власність держави комплексів будівель та споруд

в судовому засіданні взяли участь представники:

- Генеральної прокуратури України - Савицька О.В., посв.,

- ТОВ "Торговий дім "Елітне насіння" - Камишов О.М., довір.,

- Міністерство аграрної політки та продовольства України - Костюченко М.Є., довір.,

- арбітражний керуючий Христенко В.В., посв.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2017 у справі № 11/49 (суддя - Коваленко Н.М.) відмовлено у задоволенні позовної заяви заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики) та державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" (далі - ДП "Сільськогосподарське підприємство "Промінь", Боржник) до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Елітне насіння" (далі - ТОВ "Торговий дім "Елітне насіння", Відповідач, Інвестор) про зобов'язання повернути у власність держави комплексів будівель та споруд.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, заступник прокурора Кіровоградської області звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2017 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 (головуючий суддя - Білецька Л.М., судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2017 - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, заступник прокурора Кіровоградської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2017, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників Генеральної прокуратури України, Мінагрополітики, які підтримали вимоги касаційної скарги заступника прокурора Кіровоградської області, представника ТОВ "Торговий дім "Елітне насіння" та арбітражного керуючого Христенка В.В., які заперечили проти задоволення скарги, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, як вбачається з матеріалів справи, заступник прокурора Кіровоградської області, у межах провадження у даній справі про банкрутство ДП "Сільськогосподарське підприємство "Промінь", звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави про зобов'язання ТОВ "Торговий дім "Елітне насіння" повернути у власність держави в особі Боржника комплекси будівель та споруд, що розташовані за адресами: Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Красносілка, пров. Кооперативний, 4а, що складається з: "А" - нежитлова будівля, "а,а1" - прибудови, "а2" - погріб, "А1" - нежитлова будівля, "а3" - котельня з димоходом, "Б" - вбиральня, "В" - вигрібна яма, "N" - огорожа - 66,6 кв.м., вартістю 92 813 грн.; Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Красносілка, вул. Жовтнева, 42, що складається з "Аак" - контора, "Б" - топка, "В" - архів, "в" - прибудова, "N" - огорожа. "І" - замощення, вартістю 112 855 грн.; Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Бандурове, вул. Шкільна, буд. 2, що складається з: "Аа"- склад, "І" - замощення, вартістю 89 094 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор послався на те, що угода № 1 від 01.03.2011 про надання інвестицій в обмін на майно, з позовом про повернення якого він і звернувся, не підпадає під дію Закону України "Про інвестиційну діяльність" (1560-12) . За твердженням Позивача, ця угода за своїм змістом є договором купівлі-продажу нерухомого майна з виконанням на користь третьої особи, відтак, повинна була укладатись сторонами за правилами, які визначено ст. ст. 636, 655, 657, 693 ЦК України для договору купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, підлягала нотаріальному посвідченню. На думку заступника прокурора Кіровоградської області, оскільки спірна угода в силу приписів ч. 1 ст. 220 ЦК України є нікчемною, Відповідач зобов'язаний повернути майно на підставі ст. 216 ЦК України. Разом з цим, за твердженням прокурора, ухвала господарського суду Кіровоградської області від 02.02.2011 про затвердження плану санації не є рішенням суду, яким встановлено перехід права власності на спірне нерухоме майно. Єдиним правовстановлюючим документом, на підставі якого мав відбутись перехід права власності на спірне нерухоме майно, на думку Позивача, мала бути угода, але вона є нікчемною.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовної заяви заступника прокурора Кіровоградської області про зобов'язання повернути у власність держави в особі Боржника комплекси будівель та споруд, місцевий господарський суд виходив з того, що спірне нерухоме майно набуте ЗАТ "Торговий дім "Елітне насіння" на законних підставах, ухвала господарського суду Кіровоградської області від 02.02.2011 у даній справі, якою затверджено план санації ДП "Сільськогосподарське підприємство "Промінь", є правовстановлюючим документом, на підставі якого видано свідоцтво про право власності. Разом з цим, суд першої інстанції виходив з того, що набуття Інвестором права власності на майно боржника залежить лише від виконання ним зобов'язань за планом санації (ч. 3 ст. 18 Закону про банкрутство) та встановив, що при виконанні заходів, передбачених планом санації щодо відновлення платоспроможності Боржника, Інвестором погашено на 100 відсотків вимоги кредиторів 1-3 черг реєстру вимог кредиторів, в тому числі вимоги щодо заборгованості по заробітній платі, сплаті податків, зборів та обов'язкових платежів, та майже на 90 відсотків вимоги кредиторів 4 та 6 черг. При цьому, місцевий суд дійшов висновку про відсутність порушення інтересів держави в особі Мінагрополітики та ДП "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" та зазначив, що заступником прокурора Кіровоградської області не доведено та конкретно не визначено, в чому саме полягають порушення інтересів держави, та які наслідки цього порушення, з огляду на здійснення їх захисту. На думку суду першої інстанції, всі санаційні заходи здійснювались для відновлення платоспроможності саме державного підприємства, з метою недопущення його ліквідації та розпродажу тих основних та оборотних засобів, що обліковуються на балансі підприємства та нададуть йому змогу після завершення процедури санації здійснювати підприємницьку діяльність, метою якої є отримання прибутку.

Апеляційний суд повністю підтримав вказані висновки суду першої інстанції та додав, що аналіз предмету угоди про надання інвестицій в обмін на майно № 1 від 01.03.2011 та правовідносин сторін, що склалися у ході виконання цієї угоди, свідчать про те, що за своєю правовою природою остання є саме інвестиційним договором, оскільки предметом є надання інвестицій шляхом погашення заборгованості перед кредиторами (переведенням на себе боргів) та по виплаті заробітної плати і платежів до бюджету (перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок підприємства). Тобто, метою укладеної угоди є насамперед погашення боргів Боржника, і тільки після цього, як наслідок, отримання права на майно Боржника.

Заперечуючи зазначені висновки попередніх судових інстанцій, заступник прокурора Кіровоградської області в касаційній скарзі вказує на те, що спірна угода про надання інвестицій в обмін на майно не підпадає під дію Закону України "Про інвестиційну діяльність" (1560-12) , за своїми ознаками є договором купівлі-продажу нерухомого майна з попередньою оплатою на користь третіх осіб - кредиторів першої та другої черг, який регулюється ст. 655 ЦК України. За твердженням заявника, ДП "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" та ЗАТ "Торговий дім "Елітне насіння" підписали угоду № 1 від 01.03.2011 з метою приховання договору купівлі продажу нерухомого майна, який вони насправді вчинили. При цьому, скаржник посилається на те, що суди не надали оцінки доводам прокурора стосовно того, що спірна угода є удаваною та фактично є договором купівлі-продажу, який відповідно до вимог ст. 657 ЦК України підлягає нотаріальному посвідченню. За твердженням прокурора, ухвала господарського суду Кіровоградської області про затвердження плану санації від 02.02.2011 не є правовстановлюючим документом, на підставі якого виникає право власності на спірне нерухоме майно, є за своєю суттю рішенням суду, яким визнано перелік заходів, які мають бути вчинені для відновлення платоспроможності боржника, а факт виникнення права власності на спірне нерухоме майно вказаним рішенням суду не встановлювався, право власності на нього за ЗАТ "Торговий дім "Елітне насіння" не визнавалось.

На думку заявника касаційної скарги, суди першої та апеляційної інстанцій здійснили висновки, які не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного рішення про відмову у задоволенні позову.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із запереченнями заступника прокурора Кіровоградської області, оскільки вони суперечать вимогам діючого законодавства та викладені без врахування встановлених судами обставин справи.

Так, як встановлено місцевим та апеляційним судами, ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 14.08.2006 порушено провадження у даній справі про банкрутство ДП "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (в редакції до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 № 4212-VI (4212-17) ) (далі - Закон про банкрутство), а процедуру санації введено ухвалою суду від 30.05.2007.

В подальшому, ухвалою від 02.02.2011 господарський суд Кіровоградської області затвердив план санації ДП "Сільськогосподарське підприємство "Промінь".

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що відповідно до п. 3.5. плану санації Боржника ("Зобов'язання Інвестора по погашенню боргу боржника") за умови виконання взятих на себе зобов'язань перед кредиторами в обсязі 3 438 923,00 грн. Інвестор (ЗАТ "Торговий дім "Елітне насіння", правонаступником якого є ТОВ "Торговий дім "Елітне насіння") набуває право власності на частину майна Боржника, вартість якого визначена у встановленому законодавством порядку на підставі експертної оцінки. Вищезазначені зобов'язання Інвестор виконує в місячний термін після затвердження господарським судом плану санації шляхом переводу на себе боргу боржника з укладанням відповідних договорів з кредиторами, та перерахуванням коштів для виплати заробітної плати та платежів до бюджету.

Як визначено планом санації, право власності на майно Боржника виникає після підписання кредиторами актів звірки взаєморозрахунків з боржником про відсутність заборгованості. Після чого протягом 10 (десяти) днів представник боржника зобов'язаний підписати відповідні акти приймання - передачі майна від Боржника до Інвестора та надати передбачені законодавством документи для переоформлення права власності.

Наведене відповідає приписами норм ч. 3 ст. 18 Закону про банкрутство, згідно яких інвестор (інвестори) за умови виконання зобов'язань, передбачених планом санації, може набувати прав власності на майно боржника відповідно до законодавства та плану санації.

При цьому, місцевим та апеляційним судами було встановлено, що на виконання умов плану санації ДП "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" між Інвестором та Боржником укладена угода № 1 від 01.03.2011 про надання інвестицій в обмін на майно.

Так, відповідно до п. 1 угоди Інвестор зобов'язується забезпечити надання інвестицій шляхом погашення заборгованості Боржника перед кредиторами в обсязі 3 438 923 грн. Боржник зобов'язується в обмін передати у власність частину майна Боржника, перелік та вартість якого визначена у Додатку № 1 до плану санації ДП "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" та складає 3 438 923 грн. з оформленням відповідного акту приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною угоди.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, заборгованість у розмірі 4 410 871, 61 грн. погашена Інвестором станом на 01.03.2011, в т.ч. шляхом переведення боргу у розмірі 3 536 949, 39 грн. та надання фінансової допомоги на суму 873 922, 22 грн., що підтверджується, зокрема Актом № 07-09/13 від 28.12.2016 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" за період з 01.03.2011 по 10.12.2016, відповідно до якого ЗАТ "Торговий дім "Елітне насіння" взяті на себе зобов'язання щодо надання інвестицій для забезпечення погашення боргів кредиторів протягом місяця з дати затвердження судом плану санації боржника виконало; загальна сума виконання взятих Інвестором зобов'язань по заборгованості, що була внесена до реєстру вимог кредиторів, становила 3 536 949,39 грн. та поточної заборгованості - 873 922, 22 грн.

В ході розгляду позову прокурора було встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що акти звірки взаємних розрахунків свідчать про повне погашення боргу Інвестором, тобто про виконання останнім п. 3.5 плану санації, а отже, і про правомірне набуття Відповідачем права власності на спірне майно.

На підставі актів звірки взаєморозрахунків з кредиторами комітетом кредиторів прийнято рішення про передачу Інвестору частини майна ДП "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" (протокол № 25 від 15.07.2013). Як вбачається, на підставі акту приймання-передачі від 15.07.2013 Боржником було передано Інвестору, серед іншого, комплекси будівель та споруд, з позовом про повернення яких у власність держави в особі ДП "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" і звернувся заступник прокурора Кіровоградської області.

Встановивши зазначені обставини, суди дійшли обґрунтованого висновку, що спірна угода № 1 від 01.03.2011 про надання інвестицій в обмін на майно за своєю правовою природою не є договором купівлі-продажу нерухомого майна, а є угодою, укладеною на виконання плану санації Боржника відповідно до вимог Закону про банкрутство.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є інші юридичні факти. Одним з видів юридичних фактів є рішення суду.

Як вбачається, комплекси будівель і споруд, які є предметом даного спору, були передані Відповідачу на підставі судового рішення - ухвали господарського суду Кіровоградської області від 02.02.2011 про затвердження плану санації Боржника та з метою забезпечення виконання плану санації останнього.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13).

Відповідно до норм ст. ст. 331, 334 ЦК України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації виникають з моменту такої реєстрації.

Враховуючи зазначене, обґрунтованим є висновок попередніх судових інстанцій, що документом, на підставі якого здійснено реєстрацію права власності ЗАТ "Торговий дім "Елітне насіння" на спірне нерухоме майно є свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Правовстановлюючим документом, на підставі якого видано свідоцтво, є рішення суду - ухвала господарського суду Кіровоградської області від 02.02.2011 у даній справі про затвердження плану санації Боржника.

При цьому, як було встановлено судами та не заперечується учасниками провадження у даній справі про банкрутство, ухвала господарського суду Кіровоградської області від 02.02.2011 про затвердження плану санації у даній справі у встановленому чинним законодавством порядку не оскаржувалась та є чинною.

У зв'язку з викладеним, законним та обґрунтованим є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спірне нерухоме майно набуте ТОВ "Торговий дім "Елітне насіння" на законних підставах - за рішенням суду в обмін на інвестиції для погашення кредиторської заборгованості та відновлення платоспроможності Боржника.

Виходячи зі змісту ст. 216 ЦК України, на яку послався заступник прокурора Кіровоградської області як на підставу повернення Відповідачем спірного майна, наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину.

Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор фактично просить застосувати в даному випадку односторонню реституцію без врахування обставин справи, які були встановлені місцевим та апеляційним судами про те, що сторони повністю виконали свої зобов'язання за угодою № 1 від 01.03.2011 про надання інвестицій в обмін на майно.

Разом з цим, ч. 3 ст. 216 ЦК України передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Цивільним кодексом України (435-15) передбачено засади захисту права власності, зокрема, в порядку ст. 387, 388 ЦК України.

При цьому, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого ст. ст. 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст. 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 11.12.2012 у справі № 56/68.

Виходячи з аналізу наведених вище норм та встановлених судами обставин справи, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого та апеляційного судів про відсутність правових підстав для задоволення позову про повернення у власність держави в особі Боржника спірних комплексів будівель та споруд.

Доводи заявника касаційної скарги про те, що спірна угода не підпадає під дію Закону України "Про інвестиційну діяльність" (1560-12) , за своїми ознаками є договором купівлі-продажу нерухомого майна з попередньою оплатою на користь третіх осіб та в силу приписів ч. 1 ст. 220 ЦК України є нікчемною, відтак, Відповідач зобов'язаний повернути майно на підставі ст. 216 ЦК України, були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції і обґрунтовано відхилені як безпідставні, про що мотивовано зазначено в оскаржуваній постанові. Це ж стосується і доводів заступника прокурора Кіровоградської області про те, що ухвала господарського суду Кіровоградської області про затвердження плану санації від 02.02.2011 не є правовстановлюючим документом, на підставі якого виникає право власності на спірне нерухоме майно,

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не спростовують правомірних висновків місцевого та апеляційного господарських судів про відсутність правових підстав для задоволення позову .

За таких умов, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2017, ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2017 у справі № 11/49 залишити без змін.

Постанова виготовлена та підписана 06.07.2017