Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді

Швеця В.О.,

суддів

Поляк О.І., Сибіги О.М.

розглянувши касаційну скаргу

Товариства з додатковою відповідальністю "Маяк"

на постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 06.03.2017

у справі

№ 920/1042/16 Господарського суду Сумської області

за позовом

Товариства з додатковою відповідальністю "Маяк"

до Головного управління держгеокадастру у Сумській області

про визнання договору поновленим

за участю представників сторін від:

позивача: Мальченко Д.В. (дов. від 20.03.2017),

відповідача: не з'явились, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги

Товариство з додатковою відповідальністю "Маяк" звернулось з позовом до Головного управління держгеокадастру у Сумській області, в якому, з урахуванням зміни предмета позову, просило визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 15.09.2006, відповідно до якої поновити на той самий строк і на тих самих умовах цей договір. В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на те, що після закінчення строку дії договору продовжує користуватись земельною ділянкою, що є підставою для поновлення договору оренди. При цьому позивач посилався на приписи статті 122 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду Сумської області від 05.12.2016, ухваленим суддею Левченком П.І., позов задоволено. Вмотивовуючи рішення суд виходив з обставин відсутності доказів надання письмових заперечень орендодавця стосовно поновлення договору оренди землі після закінчення строку дії. При цьому суд керувався приписами статей 15, 770 Цивільного кодексу України, статті 122 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Харківський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Сіверін В.І. - головуючий, Терещенко О.І., Слободін М.М., постановою від 06.03.2017 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, прийняв нове рішення, яким у позові відмовив. Вмотивовуючи постанову суд апеляційної інстанції виходив з того, що після закінчення строку дії договору позивач не звертався з вимогою продовжити договір на той самий строк і на тих самих умовах, і така додаткова угода не була укладена (відсутнє підтвердження юридичного факту поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах). З огляду на що, суд апеляційної інстанції визнав не порушеним право позивача на укладення додаткової угоди про пролонгацію спірного договору. При цьому суд апеляційної інстанції керувався приписами статті 770 Цивільного кодексу України, статті 122 Земельного кодексу України, статей 32, 33 Закону України "Про оренду землі".

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Товариство з додатковою відповідальністю "Маяк" звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій, з урахуванням додаткових пояснень, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги скаржник вказує на помилковий висновок суду апеляційної інстанції щодо неотримання відповідачем 09.06.2016 клопотання про поновлення спірного договору з трьома примірниками додаткової угоди. Окрім цього, скаржник вказує на помилковий висновок суду апеляційної інстанції щодо не оскарження позивачем в суді щодо зволікання відповідача в укладення додаткової угоди. При цьому скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Ухвалою від 01.06.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Корсака В.А., Сибіги О.М., касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Маяк" прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.06.2017.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 14.06.2017 № 08.03-04/2193, у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 920/1042/16.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 14.06.2017 у справі № 920/1042/16 сформовано склад колегії суддів: Швець В.О. - головуючий, Поляк О.І., Сибіга О.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.06.2017 розгляд касаційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Маяк" відкладено на 29.06.2017 на 12 год. 40 хв.

На адресу Вищого господарського суду України від Головного управління держгеокадастру у Сумській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши суддю Швеця В.О., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.09.2006 Товариством з додатковою відповідальністю "МАЯК" (орендарем) та Тростянецькою районною державною адміністрацією (орендодавцем) укладено договір оренди землі, відповідно до пунктів 1, 2 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 359,3693 га, в тому числі: рілля 308,6099 га, сіножаті 50,7594 га, кадастрові номери: 5925080800:00:005:1925, 5925080800:00:005:1924, 5925080800:00:00561927, 5925080800:00:005:1926, 5925080800:00:006:0806, 5925080800:00:005:1928, 5925080800:00:005:1929, 5925080800:00:005:1932, 5925080800:00:005:1933, 5925080800:00:005:1934, 5925080800:00:005:1935, 5925080800:00:005:1936, 5925080800:00:004:1466, 5925080800:00:004:1467, 5925080800:00:004:1468, 5925080800:00:004:1469, 5925080800:00:004:1470, 5925080800:00:004:1471. 19.09.2006 зазначений договір зареєстровано у Тростянецькому районному відділенні ДП "Центр державного земельного кадастру" при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.09.2006 року за № 040663500915. Згідно з пунктом 8 договору, його укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово про намір продовжити його дію. За актом визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) від 15.09.2006 Тростянецькою районною державною адміністрацією (орендодавцем) визначено позивачеві (орендарю) межі вищезазначених земельних ділянок на місцевості, а за актом приймання-передачі земельної ділянки від 19.09.2006 року Тростянецькою районною державною адміністрацією (орендодавцем) передано позивачеві (орендарю) земельну ділянку загальною площею 359,3693 га. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду даній справі є вимога Товариства з додатковою відповідальністю "Маяк до Головного управління держгеокадастру у Сумській області про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 15.09.2006 про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах. Підставою позову з посиланням на приписи частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено порушення права відповідача на поновлення спірного договору оренди земельної ділянки від 15.09.2006. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Статтею 4 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування. Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані у статті 33 Закону України "Про оренду землі". Так, у частинах 1- 5 статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Виходячи з приписів статей 319, 626 Цивільного кодексу України, слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі", відбувається за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. Незважаючи на формальне визначення договору, який орендар має укласти на новий строк, як додаткової угоди до договору, строк якого закінчився, фактично це буде новий договір, оскільки його умови можуть бути змінені за згодою сторін, і у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Таким чином, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, незмінними стовідсотково будуть залишатися лише сторони договору оренди землі (з урахуванням положень про правонаступництво), розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Інші ж умови можуть змінюватися. Поновлення договору оренди земельної ділянки у такий спосіб можливе виключно за інших рівних умов з іншими особами-претендентами на право оренди цієї земельної ділянки. Другою правовою конструкцією є так звана пролонгація договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі"). У цьому випадку також передбачено укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, яке здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності), що є новелою порівняно з редакцією норми до 12.03.2011. Пролонгація відбувається автоматично, проте в силу приписів частин 7-9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у місячний строк обов'язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору. Наведене є підставою для висновку про застосування до обох правових конструкцій поновлення договору оренди землі частини третьої наведеної норми, відповідно до якої орендар має надіслати проект додаткової угоди орендодавцеві, і, оскільки про пролонгацію може бути остаточно відомо лише через місяць після закінчення строку дії договору, надіслати у цьому випадку проект про продовження договору на той самий строк і на тих самих умовах після спливу цього місячного строку і відмови у місячний строк укласти відповідну саме частині шостій статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткову угоду. Оскільки, як установлено судом апеляційної інстанції, позивач після закінчення строку дії договору, не звертався з вимогою продовжити договір на той самий строк і на тих самих умовах, і така додаткова угода не була укладена (відсутнє підтвердження юридичного факту поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах), як і того факту, що його право на укладення додаткової угоди про пролонгацію договору на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" є порушеним, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для поновлення строку спірного договору оренди землі. Довід скаржника про звернення 09.06.2016 до відповідача з клопотанням про поновлення спірного договору та трьома примірниками додаткової угоди, не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки йому надавалась оцінка судом апеляційної інстанції та він був відхилений як необґрунтований. Колегія суддів зазначає, що станом на 09.06.2016 право позивача на поновлення договору на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" не виникло, оскільки таке право виникає у орендаря лише через місяць після закінчення строку дії договору за умови відсутності заперечень орендодавця. Решта доводів касаційної скарги теж визнаються необґрунтованими, оскільки вони не спростовують установленого судом апеляційної інстанції та стосуються переоцінки доказів у справі, яка за приписами статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Таким чином, підстав для скасування переглянутої постанови та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Маяк" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі № 920/1042/16 Господарського суду Сумської області залишити без змін.