ПОСТАНОВА

Іменем України

13 вересня 2019 року

Київ

справа №П/811/235/16

адміністративне провадження №К/9901/26401/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Фермерського господарства "Сальківське"

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року (головуючий суддя - Притула К.М.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Сафронова С.В., судді - Чепурнова Д.В., Поплавський В.Ю.)

у справі №П/811/235/16

за позовом Фермерського господарства "Сальківське"

до Гайворонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування рішень та зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року Фермерське господарство "Сальківське" (далі - Господарство) звернулось в Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Гайворонської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Гайворонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області №16 від 10.11.2015 щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу за заявою Фермерського господарства "Сальківське" до податкового повідомлення - рішення з податку на додану вартість №0000222200 від 26.02.2013;

- зобов`язати Гайворонську об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області застосувати податковий компроміс у розмірі податкового зобов`язання з податку на додану вартість, визначеного у податковому повідомленні - рішенні №0000222200 від 26.02.2013 у розмірі 103 351 грн за основним платежем та 29 578 грн за штрафними фінансовими санкціями, всього 132 929 грн на підставі заяви Фермерського господарства "Сальківське";

- присудити Фермерському господарству "Сальківське" здійснені ним документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 756 грн за рахунок бюджетних асигнувань Гайворонської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем в порушення підрозділу 9-2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (2755-17) (далі - ПК України (2755-17) ) не сплачено у встановлений законом строк 5% суми податкового зобов`язання для досягнення податкового компромісу, а тому рішення відповідача про непогодження застосування процедури податкового компромісу за заявою Фермерського господарства "Сальківське" до податкового повідомлення - рішення з податку на додану вартість №0000222200 від 26.02.2013 є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.

Від відповідача заперечень на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.

20 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції від 03.10.2017).

Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується сторонами, 06 лютого 2015 року Господарства звернулось до відповідача з заявою про застосування податкового компромісу щодо податкового повідомлення - рішення з ПДВ від 26.02.2013 №0000222200 (а.с. 7).

На виконання постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 у справі № П/811/1715/15 Гайворонською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області розглянуто подану позивачем заву про застосування податкового компромісу та рішенням від 10.11.2015 № 16 відмовлено в погоджені процедури податкового компромісу.

Контролюючий орган зазначив, що всупереч вимогам ПК України (2755-17) заявником у законодавчо визначені строки не сплачено 5% від суми заниженого податкового зобов`язання по податковому повідомленню - рішенню з податку на додану вартість від 26.02.2013 №000022200 (а.с.8-12).

Вважаючи рішення щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу за заявою ФГ "Сальківське" до податкового повідомлення - рішення з податку на додану вартість №0000222200 від 26.02.2013 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (2755-17) в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.

Податковий кодекс України (2755-17) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підрозділом 9--2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (2755-17) встановлено особливості уточнення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу.

Пунктом 1 підрозділу 9--2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (2755-17) встановлено, що податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно із п. 2 підрозділу 9--2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (2755-17) сума заниженого податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов`язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов`язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов`язання вважається неузгодженим (п. 7 підрозділу 9--2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (2755-17) ).

Відповідно до п. 8. підрозділу 9--2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (2755-17) податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов`язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов`язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність оскаржуваного рішення контролюючого органу щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу за заявою ФГ "Сальківське" до податкового повідомлення - рішення з податку на додану вартість №0000222200 від 26.02.2013, оскільки в порушення вимог підрозділу 9--2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (2755-17) Товариство не сплатило у встановлений законом строк 5 відсотків від суми заниженого податкового зобов`язання по податковому повідомленню - рішенню з податку на додану вартість від 26.02.2013 №000022200.

Так, з заявою про застосування податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню №0000222200 від 26 лютого 2013 року Господарство звернулось до Гайворонської ОДПІ 06 лютого 2015 року, при цьому згідно наявної в матеріалах справи квитанції №0.0.52446526.2 сплата позивачем грошових зобов`язань в розмірі 5 167,55 грн (5% від 103 351 грн) була здійснена лише 21 березня 2016 року, тобто з порушенням визначеного підрозділом 9-2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (2755-17) строку (а.с.8, 43).

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Сальківське" залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова