903/1297/14 - 29.06.2017 Прийняття - Юридический Харьков плюс

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 15.11.2016 у справі № 903/1297/14 (суддя Гарбар І.О.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тимошенко О.М., судді Бучинська Г.Б., Гулова А.Г.), скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" задоволено; визнано недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Д.Є від 12.10.2016 про відкриття виконавчого провадження ВП № 52633811 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області № 903/1297/14-1 від 20.07.2016; зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернути ПАТ "Банк Форум" наказ Господарського суду Волинської області № 903/1297/14-1 від 20.07.2016; зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешти з рахунків та майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Галичина".

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 15.11.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2017 у справі № 903/1297/14, відмовити в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" на дії державної виконавчої служби.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 27, 48, 52 Закону України "Про виконавче провадження".

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" на касаційну скаргу, в якому позивач просить касаційну скаргу задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" залишити без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті - 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак скаржник та третя особа не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що рішенням Господарського суду Волинської області від 10.05.2016 у справі № 903/1297/15 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" 9707831,47 дол. США заборгованості за кредитом, 165822, 65 дол. США заборгованості за процентами, всього на суму 9873654,12 дол. США, провадження у справі на суму 131479,68 дол. США заборгованості за процентами припинено, в частині стягнення пені на суму 89534,33 дол. США відмовлено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" 73080 грн. судового збору в доход Державного бюджету України.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 у справі № 903/1297/15 рішення Господарського суду Волинської області від 10.05.2016 змінено, доповнено пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Волинської області від 10.05.2016, шляхом викладення його в наступній редакції:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Галичина" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" - 9707831,47 дол. США заборгованості за кредитом, що еквівалентно 153086386,34 грн. та 165822,65 дол. США заборгованості за процентами, що еквівалентно 2614918,72 грн., всього на суму 9873654,12 дол. США, що еквівалентно 155701305,06 грн.". В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

На виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 та рішення господарського суду Волинської області від 10.05.2016 у справі № 903/1297/14 видано накази № 903/1297/14-1 та № 903/1297/14-2 від 20.07.2016.

28.09.2016 Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" подано до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву від 23.09.2016 за вих. № 7573/1.2 про відкриття виконавчого провадження за наказом № 903/1297/14-1, виданим Господарським судом Волинської області від 23.10.2015, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Галичина" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" - 9707831,47 дол. США заборгованості за кредитом, що еквівалентно 153086386,34 грн. та 165822,65 дол. США заборгованості за процентами, що еквівалентно 2614918,72 грн., всього на суму 9873654,12 дол. США, що еквівалентно 155701305,06 грн.".

Вказану заяву зареєстровано Міністерством юстиції України 28.09.2016 за вх. № 29219-0-33-16.

05.10.2016 Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" подано до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про залишення заяви № 7573/1.2 від 23.09.2016 без розгляду у зв'язку з помилковим направленням.

12.10.2016 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченком Д.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52633811 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області № 903/1297/14-1 від 20.07.2016 та постанову про арешт майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина".

20.10.2016 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" звернулось до суду зі скаргою на дії державної виконавчої служби.

Скарга мотивована тим, що Державний виконавець зобов'язаний був на підставі заяви стягувача від 05.10.2016 про залишення заяви № 7573/1.2 від 23.09.2016 без розгляду винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та повернути до ПАТ "Банк Форум" наказ Господарського суду Волинської області № 903/1297/14-1 від 20.07.2016 Також, на державного виконавця покладено обов'язок зняти арешти з майна та рахунків боржника.

Задовольняючи скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина", суди попередніх інстанцій виходили з того, що державний виконавець відповідно до ст.ст. 4, 37 Закону України "Про виконавче провадження" був зобов'язаний на підставі заяви стягувача від 05.10.2016 про залишення заяви № 7573/1.2 від 23.09.2016 без розгляду повернути виконавчий документ Публічному акціонерному товариству "Банк Форум" і не відкривати виконавче провадження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій та вважає вказані висновки передчасними з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" (v0006600-12) , рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 (v0006600-12) ).

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (1404-19) передбачено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Частинами 1, 5 статті 26 вказаного Закону встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Виконавець не пізніше наступного дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною 6 частини 4 статті 4 вищезазначеного Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох днів з дня пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 5 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Як встановлено судами попередніх інстанцій стягувачем 05.10.2016 подано заяву про залишення без розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження, тобто на дату прийняття державним виконавцем (12.10.2016) постанови про відкриття виконавчого провадження вже була заява стягувача про повернення без розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження, як помилково поданої.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що державний виконавець відповідно до ст.ст. 4, 37 Закону України "Про виконавче провадження" був зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу і не відкривати виконавче провадження.

Як передбачено ст. 16 Закону України "Про виконавче провадження" сторони можуть реалізувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.

Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.

Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

Проте, суди попередніх інстанцій не дослідили обставини представництва Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області № 903/1297/14-1 від 20.07.2016 та питання наявності обмежень щодо представництва стягувача у вказаному виконавчому провадженні, у зв'язку із чим висновки судів про виникнення у державного виконавця обов'язку повернути виконавчий документ стягувачу без виконання на підставі його заяви є передчасними.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій, допустили неповноту у дослідженні обставин справи та дійшли передчасних висновків щодо правового змісту тих правовідносин, які склалися між сторонами.

За таких обставин, оскаржувані рішення та постанова не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства і тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.