Верховний Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 25/37/09
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бі-Нафта",
ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила",
кредитор - ОСОБА_4,
арбітражний керуючий, ліквідатор - Ясир Дар'я Ігорівна,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_4
на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду
від 02.11.2017
у складі суддів: Геза Т.Д. (головуючий), Н.М. Дучал, О.І. Склярук
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила",
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі-Нафта",
про банкрутство,
кредитори:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила",
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Присадки",
3. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області,
4. Управління Пенсійного Фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя,
5. Приватне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком",
6. Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк",
7. ОСОБА_4,
8. Відкрите акціонерне товариство "Запоріжяобленерго",
9. Південний міжрайонний центр зайнятості,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні господарського суду Запорізької області перебуває справа №25/37/09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі-Нафта", (далі - ТОВ "Бі-Нафта"), порушена ухвалою суду від 02.02.2009.
Постановою господарського суду Запорізької області від 03.06.2009 у справі №25/37/09 ТОВ "Бі-Нафта" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ТОВ "Бі-Нафта" - арбітражного керуючого Багмета С.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.10.2017 залишено без задоволення клопотання кредитора 7 (вх. №09-06/17353 від 22.06.2016) про визнання протоколу комітету кредиторів ТОВ "Бі-Нафта" № 4 від 13.03.2015 нікчемною правовою угодою та стягнення з Багмета С.В. 54 983, 67 грн. (з уточненнями вх. № 08-06/3173 від 27.01.2017, вх. № 08-06/6043 від 24.02.2017).
Клопотання кредитора 7 (вх. № 08-06/18508 від 27.07.2017) задоволено частково. Визнано невиконання ліквідатором Ясир Д.І. вимог ухвал суду від 22.11.2016, 19.12.2016, 16.01.2017, 27.01.2017, 13.02.2017, 24.02.2017 у справі № 25/37/09 в частині явки у судові засідання та надання витребуваних доказів. Стягнуто з ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі-Нафта" Ясир Дарї Ігорівни (ліцензія № 947 від 05.06.2013 року; АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (Отримувач коштів: ГУК у місті Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. штрафу. Стягувач - Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795). Видано наказ.
В іншій частині клопотання кредитора 7 (вх. № 08-06/18508 від 27.07.2017) - відмовлено.
Відмовлено у прийнятті до розгляду у справі про банкрутство клопотання кредитора 7 (вх. № 08-06/18507 від 27.07.2017).
Клопотання (вх. № 08-06/18507 від 27.07.2017) повернуто кредитору 7 на 3 арк.
31.10.2017 кредитор ОСОБА_4 звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.10.2017 у справі №25/37/09 з клопотанням про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження. Просив повністю скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.10.2017 у справі №25/37/09 та направити справу на новий розгляд.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2017 у справі № 25/37/09 апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.10.2017 у справі № 25/37/09 повернуто скаржнику на підставі п. п. 2, 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) (в редакції чинній до 15.12.2017).
Ухвала мотивована тим, що до апеляційної скарги кредитором ОСОБА_4 не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також доказів надіслання копії апеляційної скарги кредиторам у даній справі. Копія апеляційної скарги направлена лише ліквідатору ТОВ "Бі-Нафта" Ясир Д.І., що підтверджується описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком ПАТ "Укрпошта".
ОСОБА_4 24.11.2017 через Донецький апеляційний господарський суд звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2017 у справі № 25/37/09 господарського суду Запорізької області, подавши при цьому клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2017 у справі №25/37/09, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування посилається на виконання вимог ст. 94 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) щодо надіслання копії апеляційної скарги сторонам у справі. Несплату судового збору обґрунтовує тим, що вимоги апеляційної скарги відносяться до погашення заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_4, що є підставою для звільнення від сплати судового збору.
04.01.2018, на підставі ч. 5 ст. 31 та п. п. 6 п. 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК (1798-12) (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 (2147а-19) ), справа №25/37/09 господарського суду Запорізької області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 25/37/09 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2018.
П. п. 11 п. 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України (1798-12) (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 (2147а-19) ) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 (2147а-19) ) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з ч. 5 ст. 301 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 (2147а-19) ) перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
12.03.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. (головуючий), Катеринчук Д.Й., Пєскова В.Г. ухвалив: клопотання ОСОБА_4 про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задовольнити; поновити ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження; прийняти касаційну скаргу ОСОБА_4 до провадження та здійснити перегляд ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2017 у справі № 25/37/09 без повідомлення учасників справи; надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 03.04.2018.
Учасники справи відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_4 не надали.
Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів даної справи, кредитор ОСОБА_4 звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.10.2017 у справі №25/37/09 та направити справу на новий розгляд.
З матеріалів справи вбачається, що до апеляційної скарги було додано доказ надсилання копії апеляційної скарги ліквідатору ТОВ "Бі-Нафта" Ясир Д.І. як керівнику боржника (тобто боржнику), а комітет кредиторів боржника складається з одного кредитора - ОСОБА_4, який і подав апеляційну скаргу. Тому, вимога суду апеляційної інстанції щодо направлення копії апеляційної скарги іншим кредиторам суперечить положенням ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої інтереси всіх кредиторів у справі представляє комітет кредиторів.
Водночас, до апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору у встановлених чинним законодавством порядку та розмірі з посиланням на те, що вимоги апеляційної скарги стосуються вимог про виплату заборгованості по заробітній платі, за які відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" кредитор звільняється від сплати судового збору у всіх судових інстанціях.
Ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ст. 94 ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017) встановлювалися вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, зокрема визначалося, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" (3674-17) .
За визначенням ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону України "Про судовий збір").
Положення ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 22.05.2015) визначено перелік категорій осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.
П. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено пільги щодо сплати судового збору та визначено, що в усіх судових інстанціях під час розгляду справи від сплати останнього передбачено звільнення позивачів - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
П. 15 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено пільги щодо сплати судового збору та визначено, що в усіх судових інстанціях під час розгляду справи від сплати останнього передбачено звільнення фізичних осіб (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Враховуючи зазначені положення, Касаційний господарський суд вважає, що пільги щодо звільнення від сплати судового збору мають позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а також фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, що звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом, а також у разі звернення зазначених осіб з апеляційними (касаційними) скаргами на судові рішення, прийняті за результатами розгляду вказаних вимог.
Суд касаційної інстанції зазначає, що в даному випадку ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.10.2017 у справі №25/37/09 розглянуто:
клопотання кредитора 7 (ОСОБА_4) (вх. № 09-06/17353 від 22.06.2016) про визнання протоколу комітету кредиторів ТОВ "Бі-Нафта" № 4 від 13.03.2015 нікчемною правовою угодою та стягнення з Багмета С.В. 54 983, 67 грн. (з уточненнями вх. № 08-06/3173 від 27.01.2017, вх. № 08-06/6043 від 24.02.2017);
клопотання кредитора 7 (ОСОБА_4) (вх. № 08-06/18507 від 27.07.2017) про визнання незаконними та недійсними по справі всіх договорів добровільного страхування арбітражного керуючого - ліквідатора ТОВ "Бі-Нафта" Ясир Д.І.;
клопотання кредитора 7 (ОСОБА_4) (вх. № 08-06/18508 від 27.07.2017) про визнання факту злісного та умисного невиконання ліквідатором 7-ми рішень суду, що набрали законної сили та на підставі ст. 90 ГПК (у редакції чинній до 15.12.2017) направлення інформації про факти порушення законності ліквідатором до Національної поліції та прокуратури Запорізької області.
Тобто, оскаржувана ОСОБА_4 в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції не стосується спору про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а також кредиторських вимог до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати.
Оскільки, ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, якою питання щодо грошових вимог із заробітної плати або поновлення на роботі не вирішувалося, то підстави щодо наявності пільг при сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на вказану ухвалу суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017) апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відтак, за висновком Касаційного господарського суду, апеляційна скарга ОСОБА_4 за відсутності доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі правомірно не прийнята до розгляду та повернута заявнику в порядку п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 (2147а-19) ) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 (2147а-19) ).
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_4 та залишення ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2017 у справі № 25/37/09 без змін.
Встановивши, що предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, якою не вирішувалися питання грошових вимог до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати або поновлення на роботі, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність на день подання касаційної скарги пільг щодо звільнення заявника касаційної скарги від сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на 1 січня календарного року складає 1600,00 грн.
З огляду на несплату ОСОБА_4 суми судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 02.09.2017 у даній справі за відсутності на день подання касаційної скарги пільг щодо звільнення від сплати судового збору, та прийняттям судом касаційної інстанції рішення про відмову у задоволенні касаційної скарги, з ОСОБА_4 необхідно стягнути судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 600 грн. в дохід Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2017 у справі №25/37/09 залишити без змін.
3. Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_2) в дохід Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва (код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; рахунок отримувача - 31213207700007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача - 820019; код класифікації доходів бюджету 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)" 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 (нуль) коп. судового збору за подання касаційної скарги.
Господарському суду Запорізької області видати наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
В.Я. Погребняк
Л.Й. Катеринчук
В.Г. Пєсков