916/2675/15 Про встановлення права постійного користування земельними ділянками за набувальною давністю у справі про визнання боржника банкрутом - 12.04.2018 Прийняття

2) Державного підприємства "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 (колегія суддів: Жеков В.І. - головуючий, Богатир К.В., Таран С.В.) у справі за заявою Госпрозрахункового науково-технічного об'єднання "Іскра" до Державного підприємства "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук" про визнання банкрутом,-

1. Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.08.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук" (далі в тексті - Боржник), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію); введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна Державного підприємства Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук" призначено арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича.

2. Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.02.2016 припинено процедуру розпорядження майном Державного підприємства Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України"; введено процедуру санації Державного підприємства Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України"; призначено керуючим санацією Державного підприємства Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" Пономаренка Олега Віталійовича; розпорядник майна Вудуд Гаррі Ігорович, відповідно до зазначеної ухвали продовжує виконувати свої обов'язки протягом проведення керуючим санацією - керівником боржника процедури санації боржника.

3. 25.07.2017 арбітражний керуючий, розпорядник майна - Вудуд Гаррі Ігорович звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про встановлення права постійного користування земельними ділянками за набувальною давністю у порядку статті 344 ЦК України та статті 119 Земельного кодексу України (далі в тексті - Заява), в якій просив визнати право постійного користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, якими добросовісно, відкрито та безперервно понад п'ятнадцять років користується Державне підприємство "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" у межах, встановлених координат (додатки 11-16), включаючи ділянки із встановленими кадастровими номерами, а саме: 5123985600:01:001:0079; 5123985600:01:001:0080; 5123985600:01:001:0081; 5123985600:01:001:0082; 5123985600:01:001:0083; 5123985600:01:003:0001; 5123985600:01:003:0002; 5123985600:01:003:0003; 5123985600:01:003:0004; 5123985600:01:003:0005; 5123985600:01:003:0006; 5123985600:01:003:0007.

4. Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2017 припинено повноваження розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Вудуда Г.І.; призначено розпорядником майна Державного підприємства "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук" арбітражного керуючого Колмикову Т.О.

Короткий зміст вимог заяви про встановлення права постійного користування земельними ділянками та рішень судів першої і апеляційної інстанції прийнятих за результатами зазначеної заяви

4. В обґрунтування Заяви, Арбітражний керуючий, розпорядник майна - Вудуд Гаррі Ігорович посилається на те, що Державне підприємство "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" з 31.01.1994 добросовісно, відкрито та безперервно користується земельною ділянкою у межах Щербанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області сільськогосподарського призначення, загальною площею 7160 га, з них пашні - 6431 га.

5. Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.07.2017 задоволено заяву розпорядника майна Державного підприємства Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук" арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича про встановлення права постійного користування земельними ділянками за набувальною давністю; визнано за Державним підприємством Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" право постійного користування земельними ділянками (1-6) в межах координат встановлених технічною документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користуванні на земельні ділянки ДП "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" для виробництва оригінального елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур та саджанців, вирощування племінного молодняка худоби та птиці на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (Книга 2), розроблена ДП "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 2011 року, загальною площею 6499, 68 га, включаючи земельні ділянки із кадастровими номерами: 5123985600:01:001:0079; 5123985600:01:001:0080; 5123985600:01:001:0081;5123985600:01:001:0082;5123985600:01:001:0083;5123985600:01:003:0001;5123985600:01:003:0002;5123985600:01:003:0003;5123985600:01:003:0004;5123985600:01:003:000;5123985600:01:003:0006;5123985600:01:003:0007.

6. Зазначена ухвала мотивована тим, що Боржник з 31.01.1994 добросовісно, відкрито та безперервно користується земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, загальною площею 7 160 га, яка є його нематеріальним активом, втрата якого призведе до неможливості проведення санаційних заходів, а отже, суд вважає заяву розпорядника майна Державного підприємства Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук" арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича про встановлення права постійного користування земельними ділянками за набувальною давністю, обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та такою, що відповідає вимогам закону, а тому підлягає задоволенню.

7. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 скасовано ухвалу господарського суду Одеської області 25.07.2017 у справі №916/2675/15; вирішено у задоволенні заяви розпорядника майна Державного підприємства "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук" Вудуда Гаррі Ігоровича про встановлення права постійного користування земельними ділянками за набувальною давністю відмовити.

8. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована наступним:

8.1. Проаналізувавши норми Земельного кодексу України (2768-14) суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що надання права постійного користування земельної ділянки це компетенція органів місцевого самоврядування, а не суду.

8.2. Тобто, визнавши право постійного користування за Державним підприємством Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" на земельні ділянки, суд першої інстанції взяв на себе повноваження органів місцевого самоврядування, чим на переконання колегії суддів суду апеляційної інстанції, порушив Закон України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) та норми Земельного кодексу України (2768-14) .

8.3. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з тих підстав, що спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення вже були закріплені за Українською академією аграрних наук України. Державне підприємство "Дослідне господарство імені О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" має право користування спірними земельними ділянками, площею 6499,68 га.

8.4. В обґрунтування того, що Державне підприємство "Дослідне господарство імені О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" має право користування спірними земельними ділянками, площею 6499,68 га суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові навів наступне обґрунтування:

8.4.1. Згідно із п.2 постанови Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.1991 №1370-XII (1370-12) "Про статус Української Академії аграрних наук", за Українською Академією аграрних наук закріплено землю, всі основні фонди та інше державне майно, що перебувають у розпорядженні її установ. Порядок володіння та використання їх визначається виключно Президією Академії.

8.4.2. Згідно Розділу IX п.п.91,94 Статуту Української Академії аграрних наук України, зареєстрованого Міністерством юстиції України (Наказ Міністерства юстиції України від 27.07.2016 №2332/5), Академія відповідно до законодавства та цього Статуту користується основними фондами, переданими їй Державою у безстрокове безоплатне користування без права зміни форми власності, а також обіговими коштами та земельними ділянками, що надаються їй у постійне користування або в оренду відповідно до земельного законодавства. Вилучення земельних ділянок наукових установ, організацій, підприємств НААН та припинення права постійного користування ними, може здійснюватися лише за згодою Президії НААН, відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) .

8.4.3. Державне підприємство "Дослідне господарство імені О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" загально підпорядковується Національній Академії аграрних наук України, як органу по управлінню державним майном, закріпленим за господарством.

8.4.4. Відповідно до п.4.3 Статуту Державного підприємства "Дослідне Господарство імені О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України", майно господарства є державною власністю, закріплене за ним Академією і належить на праві господарського відання. Здійснюючи це право, Господарство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном згідно з чинним законодавством, Статутом Академії та наукової установи, якій воно підпорядковане.

8.4.5. Системний аналіз вищезазначених пунктів Статуту Академії свідчить, що державним підприємствам, які входять у структуру управління Академії, зокрема і ДП "Дослідне Господарство імені О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України", передані в постійне користування займані ними земельні ділянки.

8.4.6. Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірними земельними ділянками з 1944 року користувались юридичні особи, які діяли до перетворення їх в Державне підприємство "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України", на підставі рішення виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих "Про відвід землі в постійне користування колгоспам на території Роздільнянського району Одеської області (Народний комісаріат шляхів сполучення) від 15.09.1944.

8.4.7. ДП "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" було створене Наказом Міністерства сільського господарства України від 24.04.1987, та Наказом Української академії аграрних наук України від 01.12.1994 №160 "Про підтвердження права юридичної особи обласних державних сільськогосподарських станцій" перейменовано в Дослідне господарство імені О.В. Суворова Одеської державної сільськогосподарської станції Української академії аграрних наук України.

8.4.8. Наказом Української академії аграрних наук України від 08.01.2003 №2 перетворено Одеську державну сільськогосподарську станцію в Одеській інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук України.

8.4.9. Діюча назва господарства визначена наказом Української академії аграрних наук України від 03.11.2006 №177 "Про найменування установ, підприємств та організацій Української академії аграрних наук України".

8.4.10. Також, користування спірними земельними ділянками Державним підприємством "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук" підтверджується матеріалами справи.

8.4.11. Відповідно до виписки із Державної землекадастрової книги за 01.11.1960 - 01.11.1961, відгодівельне господарство імені Суворова (правонаступником якого є Боржник) користувалось земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, загальною площею 7434 га., з них пашні - 6540 га. Виписка зберігається в Державному архіві Одеської області: Фонд № Р-5548; Опис №1; Справа №1544; Аркуш №30об31.

8.4.12. Користування спірними земельними ділянками підтверджується Звітами землекористування за 1981,1982,1987,1988,1990,1994,1995,1996 роки, які зберігаються в Архівному відділі Роздільнянської районної державної адміністрації: Фонд №Р-92; Опис №1; Справа №№47,51,71,73,80,96,99,102; Розробною відомістю до звіту по розподілу земель по угіддях станом на 01.11.1958.

8.4.13. Наказом Міністерства сільського господарства України від 24.04.1987 №131, яким створено ДПДГ ім. О.В. Суворова, серед іншого, затверджено Склад сільськогосподарських угідь на 1987 по Колгоспу ім. Суворова - 8366 га.

8.4.14. Згідно виписки з Державної землекадастрової книги Роздільнянського району Одеської області за 01.01.1992 про склад і якість земельних угідь по елітному насіннєвому радгоспу імені Суворова, Боржник користувався земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, загальною площею 7807 га, з них пашні - 6457 га.

8.4.15. Довідками Держземагенства у Роздільнянському районі Одеської області від 22.01.2010 та 31.03.2013 та Щербанської сільської ради №41 від 12.02.2015 також підтверджується облік за ДПДГ ім. О.В. Суворова спірних сільськогосподарських земель.

8.4.16. Відповідно до Рішення 35-ї сесії У скликання Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 04.06.2010, Боржнику надано згоду на проведення робіт по інвентаризації земель в адміністративних межах Щербанської сільської ради з метою виготовлення Заявником акту постійного користування землею державним підприємством "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою". Зі змісту вказаного рішення вбачається, що Щербанська сільська рада визнавала за боржником право постійного користування землею.

8.4.17. У ході розроблення Технічної документації у 2011 році, Боржником були отримані висновок-погодження Технічної документації від Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, від відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, від відділу Держкомзему у Роздільнянському районі Одеської області; встановлені в натурі межі земельної ділянки, що знаходиться в постійному користуванні Заявника (акт встановлення (відновлення) в натурі меж земельної ділянки, що знаходиться в постійному користуванні державного підприємства "Дослідне господарство імені О.В. Суворова Одеського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України", які були підписані начальником відділу Держкомзему у Роздільнському районі (правонаступником якого є відділ Держгеокадастру в Роздільнянському районі) та головою Щербанської сільської ради; визначені координати зовнішніх меж земельних ділянок №1 - 6 державного підприємства "Дослідне господарство імені О.В. Суворова Одеського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України", загальною площею 6499,68 га, які графічно зображені на карті-схемі та окреслені на публічній кадастровій карті України.

8.4.18. Як вбачається із пояснювальної записки до Технічної документації, Боржнику передані у постійне користування землі, загальною площею 6499,68 га, з них: сільськогосподарського призначення: сільськогосподарські угіддя, в тому числі: ріллі - 5694,47 га, перелог - 248,50 га, сади 62,87 га, пасовища - 106 га.

8.5. На підставі зазначеного у постанові суду апеляційної інстанції зроблено висновок, що Боржник - Державне підприємство "Дослідне господарство імені О.В. Суворова Одеського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України" має право користування та на законних підставах фактично користується спірними земельними ділянками сільськогосподарського призначення, площею 6499,68 га. Отже, відсутні підстави для визнання повторно права постійного користування земельними ділянками за Боржником, з підстав визначених заявою розпорядника майна Вудуда Гарі Ігоровича про встановлення права постійного користування земельними ділянками за набувальною давністю.

9. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована приписами статей 116, 118, 119, 120, 123 Земельного кодексу України, статті 344 Цивільного кодексу України, статей 35, 50 Закону України "Про землеустрій".

Короткий зміст вимог касаційних скарг з узагальненими доводами учасників справи, які подали касаційні скарги

10. Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (далі в тексті - Скаржник 1) подало касаційну скаргу у якій просить суд постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 змінити. Виключити з мотивувальної частини висновок, що "Боржник - Державне підприємство "Дослідне господарство імені О.В. Суворова Одеського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України" має право на користування та на законних підставах фактично користується спірними земельними ділянками сільськогосподарського призначення, площею 6 499, 68 га. Отже відсутні підстави для визнання повторно права постійного користування земельними ділянками за Боржником, з підстав визначених заявою розпорядника майна Вудуда Гарі Ігоровича про встановлення права постійного користування земельними ділянками за набувальною давністю". В іншій частині постанову суду залишити без змін.

11. В обґрунтування підстав для зміни постанови суду апеляційної інстанції шляхом виключення з мотивувальної частини висновку про те, що Боржник має право на користування та на законних підставах фактично користується спірними земельними ділянками сільськогосподарського призначення, Скаржник 1 у своїй касаційній скарзі наводить наступні доводи:

11.1. Висновок суду апеляційної інстанцій про те, що Державне підприємство "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук" має право користування на законних підставах та фактично користується спірними земельними ділянками площею 6499, 68 га є таким, що не відповідає положенням ст. ст. 122, 123 ЗК України та іншим нормам Земельного Кодексу (2768-14) .

12. Також від Державного підприємства "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук" до Верховного Суду надійшла касаційна скарга у якій Боржник просить суд скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017, а ухвалу господарського суду Одеської області від 25.07.2017 у справі № 916/2675/15 - залишити без змін.

13. В обґрунтування підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції з залишенням ухвали суду першої інстанції без змін Боржник у своїй касаційній скарзі наводить наступні доводи:

13.1. Відмова суду апеляційної інстанції у задоволенні заяви свідчить про неповну оцінку всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішення яке не направлене на реальний захист та поновлення порушеного права постійного користування земельними ділянками Боржника за захистом якого останній звернувся до суду, що порушує ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. Від Національної академії аграрних Наук України надійшов відзив на касаційну скаргу у якому зазначено прохання про задоволення касаційної скарги ДП "ДГ ім. О.В. Суворова" та скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 по справі № 916/2675/15 з залишенням ухвали господарського суду Одеської області від 25.07.2017 без змін.

Позиція Верховного Суду

15. Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2018 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Державного підприємства "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 у справі № 916/2675/15; об'єднано касаційні скарги Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Державного підприємства "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук" в одне касаційне провадження; призначено до розгляду касаційні скарги Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Державного підприємства "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук" на 12 квітня 2018 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

16. Заслухавши суддю-доповідача та представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, та заперечення проти них, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційні скарги Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Державного підприємства "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук" потрібно задовольнити частково, а рішення судів першої та апеляційної інстанції слід скасувати виходячи з наступного.

17. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

18. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Щодо доводу касаційної скарги Скаржника 1 про те, що висновок суду апеляційної інстанцій про те, що Державне підприємство "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук" має право користування на законних підставах та фактично користується спірними земельними ділянками площею 6499, 68 га є таким, що не відповідає положенням ст. ст. 122, 123 ЗК України та іншим нормам Земельного Кодексу (2768-14) , колегія суддів зазначає наступне.

20. У пункті 5.3. Рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 (v005p710-05) у справі N 5-рп/2005 зазначено наступне:

20.1. Україна як демократична і правова держава закріпила принцип поваги і непорушності прав та свобод людини, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держави. Конституційний принцип правової держави вимагає від неї утримуватися від обмеження загальновизнаних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі майнових прав (стаття 1, частина друга статті 3, статті 21, 22, 64 Конституції України).

20.2. Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) від 1 липня 2004 року передбачено, зокрема, обов'язковість державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб тощо.

20.3. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

20.4. Використання терміна "набувають", що означає "ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь", після набрання чинності статтею 92 Кодексу свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення. Тому підстав визнавати статтю 92 Кодексу неконституційною немає.

21. Згідно приписів ч.1 ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

22. Відповідно ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

23. В абз. 1 ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

24. Суд апеляційної інстанції встановив, що спірними земельними ділянками з 1944 року користувались юридичні особи, які діяли до перетворення їх в Державне підприємство "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України", на підставі рішення виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих "Про відвід землі в постійне користування колгоспам на території Роздільнянського району Одеської області (Народний комісаріат шляхів сполучення) від 15.09.1944.

25. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно виписки з Державної землекадастрової книги Роздільнянського району Одеської області за 01.01.1992 про склад і якість земельних угідь по елітному насіннєвому радгоспу імені Суворова, Боржник користувався земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, загальною площею 7807 га, з них пашні - 6457 га. Довідками Держземагенства у Роздільнянському районі Одеської області від 22.01.2010 та 31.03.2013 та Щербанської сільської ради №41 від 12.02.2015 також підтверджується облік за ДПДГ ім. О.В. Суворова спірних сільськогосподарських земель.

26. Відповідно приписів ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

27. Згідно ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) .

28. Разом з тим положення ст. 141 Земельного кодексу України не містять серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, яке виникло до набрання законної сили Земельного кодексу України (2768-14) від 25.10.2001, відсутність проведеної державної реєстрації прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) .

29. Враховуючи наведене, беручи до уваги Рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 (v005p710-05) у справі N 5-рп/2005, а також встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість доводу касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо того, що висновок суду апеляційної інстанцій про те, що Державне підприємство "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук" має право користування на законних підставах та фактично користується спірними земельними ділянками площею 6499, 68 га є таким, що не відповідає положенням ст. ст. 122, 123 ЗК України та іншим нормам Земельного Кодексу (2768-14) .

30. Щодо доводу касаційної скарги Боржника про те, що відмова суду апеляційної інстанції у задоволенні заяви свідчить про неповну оцінку всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішення яке не направлене на реальний захист та поновлення порушеного права постійного користування земельними ділянками Боржника за захистом якого останній звернувся до суду, що порушує ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає наступне.

31. В обґрунтування зазначеного доводу у касаційній скарзі зазначається, що 01.08.2017 відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (яка є загальнодоступною) за ТОВ "Надія та Взаємодопомога" зареєстровано право постійного користування земельними ділянками.

32. Згідно положень ч. 2 ст. 35 ГПК України (редакція яка була чинна до 15.12.2017), обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

33. Відповідно до встановлених фактичних обставин справи, можна зробити висновок, що судами попередніх інстанцій не досліджувалося питання щодо того за ким зареєстровано, в порядку ст. 125 Земельного кодексу України, право постійного користування спірними земельними ділянками.

34. Підставами для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, відповідно до положень ст. 310 ГПК України, є прийняття рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі та порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

35. За таких обставин, враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та касаційної скарги Державного підприємства "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук" з скасуванням ухвали господарського суду Одеської області від 25.07.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 у справі № 916/2675/15 та направленням справи в скасованій частині на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

36. Під час нового розгляду справи у скасованій частині суду потрібно врахувати висновки суду касаційної інстанції, дослідити докази у справі з метою забезпечення здійснення повного, всебічного розгляду справи.

37. Враховуючи те, що судом касаційної інстанції нове рішення по справі не приймається, а справа у скасованій частині передається на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат за подання касаційних скарг, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

1. Касаційні скарги Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Державного підприємства "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 у справі № 916/2675/15 задовольнити частково.