908/948/16 Про розстрочку виконання судового рішення - 12.04.2018 Прийняття

1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.03.2017 у справі №908/948/16 змінено назву позивача з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі за текстом - ПАТ "Запоріжжяобленерго"). Заяву від 19.01.2017 № 25-16/92 Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано - магнієвий комбінат" (далі за текстом - ТОВ "Запорізький титано - магнієвий комбінат") про розстрочку виконання судового рішення у справі № 908/948/16 в частині заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 284 137 962,93 грн, згідно графіку з січня 2017року по грудень 2027року, з щомісячним внесенням суми у розмірі 2 367 816, 09 грн залишено без задоволення.

2. Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ТОВ "ЗТМК" оскаржило його в апеляційному порядку.

3. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі №908/948/16 відмовлено ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.03.2017 у справі №908/948/16 про розстрочку виконання рішення у справі №908/948/16. Апеляційну скаргу повернуто заявникові.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги без розгляду

4. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі встановив, що заявником не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, як того вимагають норми ст. 94 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК (1798-12) ) України, натомість додана заява про відстрочення сплати судового збору.

5. Проаналізувавши доводи ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат", наведені в обґрунтування заяви про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, та дослідивши подані докази, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а відтак про повернення апеляційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

6. Враховуючи повернення апеляційної скарги без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишив клопотання скаржника про відновлення строку на подання апеляційної скарги без розгляду, оскільки пропуск строку є самостійною обставиною, що перешкоджає прийняттю скарги до розгляду, відтак, вимога про її усунення не призведе до прийняття скарги судом за наявності обставин, що зазначені в ухвалі.

7. Ухвала суду апеляційної інстанції обґрунтована положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. 94, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України (редакція, яка була чинна до 15.12.2017).

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

8. ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" через Донецький апеляційний господарський суд було подано касаційну скаргу на ухвалу суду апеляційної інстанції, у якій скаржник просить суд її скасувати.

9. В обґрунтування підстав для скасування ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі №908/948/16 скаржник у своїй касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції з'ясовані обставини з недостатньою повнотою та порушено й неправильно застосовано ст.ст. 32, 43, 97 ГПК України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", разом з тим зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та суперечать роз'ясненнями, викладеним у п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7 (va007600-13) , п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 (v2093600-15) .

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

10. До Верховного Суду 03.04.2018 від позивача ПАТ "Запоріжжяобленерго" надійшов відзив на касаційну скаргу, з проханням відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" в повному обсязі та залишити ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі №908/948/16 без змін.

Позиція Верховного Суду

11. Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №908/948/16 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі №908/948/16 (про повернення апеляційної скарги №25-16/658 від 01.12.2017 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.03.2017); прийнято до розгляду касаційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

12. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі №908/948/16 - без змін, виходячи з наступного.

13. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

14. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Оскільки апеляційний господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали від 04.12.2017 у справі №908/948/16, керувався нормами ГПК (1798-12) України в редакції до набрання чинності Законом України №2147-VІІІ від 03.10.2017, тобто в редакції Кодексу до 15.12.2017, за таких обставин Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції, перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції процесуальних норм, які були чинними на момент прийняття оскаржуваної ухвали.

16. Щодо доводів касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції порушив норми ст.ст. 32, 43, 97 ГПК України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів зазначає наступне.

16. За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

17. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 4-1 ГПК України (редакція Кодексу до 15.12.2017) встановлено, що господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

18. Частиною 3 статті 94 ГПК України (редакція Кодексу до 15.12.2017), передбачено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

19. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (3674-17) .

20. Судом апеляційної інстанції з матеріалів апеляційної скарги встановлено, що в порушення вимог ст. 94 ГПК України заявником не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.03.2017 у справі №908/948/16, однак додана заява про відстрочення сплати судового збору.

21. Згідно ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (редакція Закону, яка була чинна на дату прийняття ухвали суду апеляційної інстанції), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

22. Пунктом 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України (1798-12) №7 від 21.02.2013, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

22.1. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

23. Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що за змістом положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом. При цьому сплата судового збору може бути відстрочена чи розстрочена на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

24. Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України (редакція Кодексу до 15.12.2017), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

25. Частина друга статті 34 ГПК України (редакція Кодексу до 15.12.2017) передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

26. Враховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що нормами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду, а не обов'язок, щодо відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, разом з тим, вчинення таких дій може мати місце за наявності виключних обставин, що будуть підтверджені належними доказами.

27. Судом апеляційної інстанції встановлено, що заява про відстрочення сплати судового збору мотивована скрутним фінансовим станом ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат", в обґрунтування чого заявником додано довідки про наявну заборгованість, звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2016 рік, звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2017року, квитанції центру обробки електронних звітів Держстату України.

28. Дослідивши вказані докази, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила, що подані документи не підтверджують фактичну відсутність коштів для сплати судового збору на момент звернення з апеляційною скаргою, крім того, скаржником не надано доказів на підтвердження можливості сплатити судовий збір протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги у встановленому розмірі, а посилання заявника на те, що судовий збір може бути сплачений найближчим часом за рахунок відшкодування з державного бюджету ПДВ, відхилено судом, оскільки зазначене є виключно припущенням апелянта і не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

29. Таким чином, судова колегія суду апеляційної інстанції правомірно дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.03.2017 у справі №908/948/16.

30. Колегія суддів звертає увагу, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

31. Відповідно п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

32. З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржником до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, а у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

33. Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України (редакція Кодексу до 15.12.2017) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

34. На підставі викладеного, колегія суддів Верховного Суду вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду апеляційної інстанції ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому правові підстави для її скасування відсутні.

35. Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає необґрунтованим доводи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції при постановлені ухвали від 04.12.2017 у справі №908/948/16 вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та ст.ст. 32, 43, 97 ГПК України.

36. Згідно приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

37. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" та залишення ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі №908/948/16 без змін.

38. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, витрати зі сплати судового збору згідно ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника - ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі №908/948/16 (про повернення апеляційної скарги №25-16/658 від 01.12.2017 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.03.2017) залишити без задоволення.