812/210/17 Про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій - 13.09.2019 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - управління ПФУ) на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року (прийняту судом у складі судді Смішливої Т.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М.) у справі за позовом управління ПФУ до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (далі - ПАТ) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року управління ПФУ звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01 грудня 2016 року по 31 січня 2017 року у сумі 2685,63 грн.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 04 липня 2017 року у задоволенні позову відмовив.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 серпня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і апеляційний суд, зазначив, що у позивача відсутні підстави для стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01 грудня 2016 року по 31 січня 2017 року у розмірі 2685,63 грн, оскільки відповідач добровільно сплатив витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за грудень 2016 року та січень 2017 року, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Факт перерахування відповідачем коштів в оплату заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за грудень 2016 року та січень 2017 року управлінням ПФУ не заперечується.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

04 вересня 2017 року управління ПФУ звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У скарзі посилається на те, що кошти, які згідно з платіжними дорученнями, надійшли від ПАТ на погашення фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 1 у грудні 2016 року та січні 2017 року зараховані на погашення заборгованості, яка виникла у ПАТ ще до періоду з 01 грудня 2016 року по 31 січня 2017 року. Отже, зазначає, що наявна заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 1 у сумі 2685,63 грн.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою управління ПФУ.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано головуючому судді.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ПАТ, ідентифікаційний код 05451150, зареєстроване за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 87, як юридична особа 11 травня 1994 року, про що 26 січня 2005 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 382 120 0000 002601, в стані припинення не перебуває, перебуває на обліку в Управлінні як страхувальник, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04 липня 2016 року № 22064064.

З грудня 2016 року по січень 2017 року управління ПФУ сплачувало та доставляло пенсіонерам ПАТ пільгові пенсії за списком № 1, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ). Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій отримані посадовою собою ПАТ.

За вказаними розрахунками за грудень 2016 року - січень 2017 року у підприємства виникли зобов`язання з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 на загальну суму 3034,66 грн.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності виникнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Право Пенсійного фонду України на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до яких входять пенсії призначені згідно підпунктів "б-з" статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ), та на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, крім робітників, що безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, передбачено частиною 2 "Прикінцевих положень" Закону № 1058, Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (400/97-ВР) .

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонд України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (z0064-04) та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (z0064-04) (далі - Інструкція № 21-1).

Відповідно до преамбули Закону № 1058-ІV (1058-15) , останній визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального Пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За вимогами частини другої розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV (1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV (1058-15) у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ (1788-12) .

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до 01 січня 2004 року, тобто до набрання чинності цим Законом.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, має здійснюватися відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV (1058-15) та пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

За приписами пункту 6 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Розділу 15 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV (1058-15) .

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV (1058-15) , які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до положень пункту 6.5 Інструкції 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

За вимогами пункту 6.8 розділу 6 Інструкції 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Як встановлено судами, платіжними дорученнями від 19 грудня 2016 року № 2580 ПАТ перерахувало на користь управління ПФУ в рахунок відшкодування пільгових пенсій згідно списку № 1 за грудень 2016 року у розмірі 1517,33 грн та від 20 січня 2017 року № 2975 підприємством перераховано на користь управління ПФУ в рахунок відшкодування пільгових пенсій за списком № 1 за січень 2017 року у розмірі 1517,33 грн.

За інформацією, зазначеною у витягу з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на оплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01 січня 2017 року по 31 січня 2017 року зараховані кошти у сумі 3034,66 грн.

Отже, відповідач у добровільному порядку сплатив заборгованість за спірний в цій справі період з 01 грудня 2016 року по 31 січня 2017 року у повному обсязі.

Витягом з картки особового рахунку підприємства підтверджено, що станом на 21 червня 2017 року за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у загальному розмірі 6069,32 грн.

При цьому, дані щодо часу виникнення вказаної заборгованості позивачем не надані, а у розрахунку ціни позову є посилання на передачу заборгованості ПАТ за списком № 1 у сумі 7237,62 грн від іншого територіального управління Пенсійного фонду України без деталізації вказаної заборгованості.

Пунктом 5.4 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-2 (z0988-10) , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 988/18283 (z0988-10) , передбачено, що операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.

При цьому, суди слушно послалися на правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 02 червня 2015 року (№ 21-166а15), згідно з якими право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Отже, право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у чинній на сьогодні редакції, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені у цій справі обставини, а саме те, що відповідач у добровільному порядку сплатив заборгованість за спірний період - з 01 грудня 2016 року по 31 січня 2017 року - у повному обсязі, колегія суддів визнає, що суди першої й апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, тому касаційну скаргу управління ПФУ слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року - без змін.