2340/3820/18 Про відмову від ідентифікаційного податкового номеру (надалі -ІПН) в посвідці на проживання або видати окрему довідку про відмову від ІПН - 13.09.2019 Прийняття

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року (прийняте у складі головуючого судді Гайдаш В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: судді-доповідача - Лічевського І.О., суддів: Мельничука В.П., Земляної Г.В.)

І РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (надалі також - позивачі) звернулись до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (надалі - ДПІ, відповідач), в якому просили:

- дозволити відповідачу поставити відмітку про відмову від ідентифікаційного податкового номеру (надалі -ІПН) в посвідці на проживання або видати окрему довідку про відмову від ІПН ОСОБА_1 ;

- дозволити відповідачу поставити відмітку про відмову від ІПН в посвідку на проживання або видати окрему довідку про відмову від ІПН ОСОБА_3 ;

- дозволити відповідачу поставити відмітку про відмову від ІПН в посвідці на проживання або видати окрему довідку про відмову від ІПН ОСОБА_2

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі через свої релігійні переконання відмовились від прийняття ІПН та повідомили про це відповідний контролюючий орган, однак ДПІ, всупереч вимог податкового законодавства, протиправно не поставила відмітку про відмову від ІПН в посвідці на проживання, не видала окремої довідки про відмову від ІПН.

3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області внести відмітку до посвідки на постійне проживання ОСОБА_1, яка свідчить про наявність права здійснювати ОСОБА_1 будь-які платежі за серією та/або номером посвідки на постійне проживання. Зобов`язано відповідача внести відмітку до посвідки на постійне проживання ОСОБА_4, яка свідчить про наявність права здійснювати ОСОБА_3 будь-які платежі за серією та/або номером посвідки на постійне проживання. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних частинах, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

6. Ухвалою Верховного Суду від 6 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року в частині задоволених позовних вимог.

7. Позивачі відзив на касаційну скаргу ДПІ до суду не подавали.

II ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. 13 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до ДПІ із заявою щодо проставлення їй та її неповнолітньому сину - ОСОБА_3 у посвідці на постійне проживання відмітку про право здійснювати платежі без ІПН, оскільки вони через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.

9. Листом від 27 серпня 2018 року №2369/23-01-08-0223 ДПІ повідомила ОСОБА_1, що Повідомлення за формою №1П може подати тільки фізична особа, яка має паспорт громадянина України, тому відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта робиться лише у паспортах громадянина України.

10. Не погоджуючись із відмовою ДПІ, ОСОБА_1 звернулась до суду.

ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку про зобов`язання ДПІ внести відмітку до посвідок на постійне проживання ОСОБА_1, ОСОБА_3, яка свідчить про наявність права здійснювати вказаними особами будь-які платежі за серією та/або номером посвідки на постійне проживання. Вказали, що Конституцією України (254к/96-ВР) , законами чи міжнародними договорами України не передбачено обмежень щодо права іноземця, який постійно проживає в Україні, на повідомлення контролюючого органу про те, що він через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. У касаційній скарзі відповідач вказав, що висновки оскаржуваних судових рішень в частині задоволених позовних вимог не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального права. Зазначив, що ні Податковим кодексом України (2755-17) , ні Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 (z1306-17) , ні жодним іншим нормативним актом не визначено поняття та процедуру щодо проставлення відмітки про відмову від ІПН у посвідці на постійне місце проживання.

13. Також у касаційній скарзі наголошено про відсутність повноважень у ДПІ на внесення відміток до посвідок на постійне проживання, а відмова у внесені таких відміток не є втручанням держави у реалізацію права позивачів на свободу релігії, яке гарантоване статтею 9 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (475/97-ВР) .

14. У своїй касаційній скарзі ДПІ послалась на рішення Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 823/198/18.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Відповідачем оскаржуються рішення судів першої та апеляційної інстанцій лише в частині позовних вимог, які задоволені, тому оскаржувані рішення судом касаційної інстанції перевіряються лише в цій частині в межах доводів та вимог касаційної скарги.

17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Статтею 63 Податкового кодексу України (надалі - ПК України (2755-17) ) передбачені загальні положення щодо обліку платників податків.

19. Пунктами 63.1-63.2, 63.5 статті 63 ПК України встановлено, що облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

20. Відповідно до пункту 63.5. статті 63 ПК України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

21. Згідно з пунктами 63.6 та 63.7 статті 63 ПК України облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.

Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

22. Відповідач у касаційній скарзі наголошує, що відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта робиться лише в паспорті громадянина України, а не в посвідці на постійне проживання.

23. Згідно з пунктами 70.1, 70.5 статті 70 ПК України облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред`явити паспорт.

Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - контролюючому органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування.

Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.

24. Пунктом 70.2 ПК України (2755-17) передбачено, що до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься така інформація:

прізвище, ім`я та по батькові;

дата народження;

місце народження (країна, область, район, населений пункт);

місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство;

серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий.

25. З метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків розроблено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року N 822 (z1306-17) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 року за N 1306/3117 (z1306-17) ; надалі - Положення N 822).

26. Підпунктом 2 пункту 1 Розділу ІІІ Положення встановлено, що для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру використовуються дані документа, що посвідчує особу для іноземців та осіб без громадянства, зокрема, посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

27. Згідно з пунктами 1-4 Розділу VIII Положення фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою N 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред`явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред`являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.

Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання.

Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.

28. Отже, посвідка на постійне проживання в Україні є документом, що посвідчує особу іноземця та, згідно з пунктом 70.2 статті 70 ПК України, та реквізити такої посвідки можуть бути використані для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків.

29. Відповідно до частини першої статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

30. Частиною другою статті 3 Закону України від 22 вересня 2011 року N 3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб`єктності та основних прав і свобод людини.

31. Отже, враховуючи вищенаведені правові норми, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що іноземці, які постійно проживають в Україні та відмовились від ІПН через свої релігійні переконання, не можуть бути обмежені в праві здійснювати будь-які платежі за серією та номером посвідки на постійне проживання, враховуючи, що така посвідка є документом, що посвідчує особу іноземця.

32. Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача у касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 25 липня 2018 року у справі № 823/198/18, оскільки у цій справі спір виник не щодо проставлення відмітки, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі без ІПН в документі іноземця, а щодо вимог позивачів вести щодо них як платників податків облік виключно за прізвищем, іменем, по батькові, роком народження і місцем реєстрації. Отже, у справі що розглядається та у справі № № 823/198/18 спірні правовідносини не є подібними, оскільки виникли за різних фактичних обставин .

33. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях, а тому підстави для її задоволення відсутні.

34. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

35. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

36. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення.

2. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року залишити без змін.