Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Мелавтотранс-2011"

(далі - ТОВ "Мелавтотранс-2011") - не з'явився,

відповідача 1 - приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія"

(далі - ПАТ "Агропромислова компанія") - не з'явився,

відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Фідленс Фармінг" (далі - ТОВ "Фідленс Фармінг")- Соколова В.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Фідленс Фармінг"

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2017 (колегія суддів: Радіонова О.О. (головуючий), судді Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.)

за позовом ТОВ "Мелавтотранс-2011" до ПАТ "Агропромислова компанія", ТОВ "Фідленс Фармінг" про визнання недійсними пунктів 2.4. та 6.2. договору поставки,

ТОВ "Мелавтотранс-2011" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання недійсними пунктів 2.4 та 6.2 договору поставки № Д-3 1СВ на умовах товарного кредиту від 09.08.2016 № 143-ПД, укладеного ПАТ "Агропромислова компанія" і ТОВ "Фідленс Фармінг".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.10.2017 позов задоволено.

ТОВ "Фідленс Фармінг" оскаржило назване рішення в апеляційному порядку, долучивши до апеляційної скарги заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на її подання.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2017 ТОВ "Фідленс Фармінг" відмовлено в задоволенні заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2017; апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ТОВ "Фідленс Фармінг" пропущено процесуальний строк на звернення з апеляційною скаргою і наведені скаржником причини пропуску строку не є поважними, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ; в редакції, що діяла до 15.12.2017).

У касаційній скарзі ТОВ "Фідленс Фармінг" просить скасувати зазначену ухвалу апеляційного господарського суду від 20.11.2017 та передати справу на розгляд суду апеляційної інстанції з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права, встановлених статтями 3, 8, 55, 129 Конституції України, статтями - 4-3, 53, 94 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Касаційну скаргу ТОВ "Фідленс Фармінг" обґрунтовано тим, що:

- відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції порушив конституційне право ТОВ "Фідленс Фармінг" на апеляційне оскарження судового рішення. Неможливість апеляційного оскарження судового рішення призводить до обмеження права на справедливий судовий розгляд та не відповідає принципу верховенства права;

- при надані оцінки поважності причин пропуску процесуального строку судом не враховано доводів скаржника щодо неотримання ним повного тексту оскаржуваного судового рішення та неможливість у зв'язку з цим ознайомитись з мотивами його прийняття, необхідними для підготовки обґрунтованої апеляційної скарги.

ТОВ "Мелавтотранс-2011" і ПАТ "Агропромислова компанія", кожен окремо, подали відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначили про безпідставність її доводів та просили названу ухвалу апеляційного господарського суду зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Перевіривши на підставі встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи правильність застосування ним норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Апеляційним господарським судом у справі встановлено, що апеляційну скаргу на рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2017 (повний текст рішення складено та підписано 23.10.2017; направлено сторонам 24.10.2017) ТОВ "Фідленс Фармінг" подано 06.11.2017, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, ТОВ "Фідленс Фармінг" посилалося на те, що: у судовому засіданні 18.10.2017 було оголошено лише вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення; повного тексту рішення суду ТОВ "Фідленс Фармінг" не отримувало; з повним текстом рішення місцевого господарського суду воно ознайомилося лише у ЄДРСР за результатами його опублікування 27.10.2017.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, апеляційний господарський суд виходив з того, що представник ТОВ "Фідленс Фармінг" був присутній у судовому засіданні під час прийняття оскаржуваного рішення, тому скаржнику було відомо про результати розгляду спору. Строк на апеляційне оскарження сплив 02.11.2017, проте апеляційну скаргу було подано лише 06.11.2017.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода ТОВ "Фідленс Фармінг" з ухвалою апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги без розгляду.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Згідно з статтями 2, 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та в порядку, встановленому законами України.

За приписами статті 91 та частини першої статті 93 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою сторони господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 53 ГПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017).

Право суду відновити пропущений процесуальний строк не пов'язується лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції "кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру".

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини гарантії, закріплені в статті 6 Конвенції, є застосовними до провадження у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Водночас Європейський суд з прав людини підкреслює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту. Європейського суду з прав людини наголошує на тому, що оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист (див. рішення у справі "Мельник проти України", № 23436/03, пп. 22- 23, від 28.03.2006).

Відмовляючи у задоволенні клопотання ТОВ "Фідленс Фармінг" про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції послався на обставини обізнаності ТОВ "Фідленс Фармінг" про результати розгляду спору у суді першої інстанції.

Водночас судом апеляційної інстанції не було враховано того, що необхідною умовою реалізації права на оскарження судового рішення є обізнаність особи саме зі змістом та мотивами його прийняття. Крім того, поза увагою суду апеляційної інстанції залишилась та обставина, що 4 дні пропуску процесуального строку (2 з яких припадають на вихідні дні) не є надмірно тривалим і явно необґрунтованим, таким, що міг би свідчити про зловживання стороною своїми процесуальними правами або порушувати принцип юридичної визначеності.

За таких обставин Касаційний господарський суд вважає, що відмова суду апеляційної інстанції у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2017, яка призвела до відмови в розгляді апеляційної скарги по суті, хоча і мала законну мету забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності, проте зашкодила самій суті права доступу до суду.

Отже, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 та частини шостої статті 310 ГПК України (тут і надалі в редакції, що діє з 15.12.2017), а справа має бути передана на розгляд суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України у зв'язку із скасуванням ухвали суду апеляційної інстанції підлягають розподілу і судові витрати за перегляд справи у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 300, 308, 311, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фідленс Фармінг" задовольнити.

2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2017 зі справи № 908/1707/17 скасувати.

3. Справу передати на розгляд Донецького апеляційного господарського суду.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мелавтотранс-2011" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фідленс Фармінг" 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. судового збору за перегляд справи у суді касаційної інстанції.

5. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.