904/8207/17 Про закриття провадження у справі про банкрутство боржника - 05.04.2018 Прийняття

31.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті ТК", в особі голови ліквідаційної комісії Афанасьєвої Вікторії Станіславівни (далі - ТОВ "Сан Сіті ТК", боржник), звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство, в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2017 заяву боржника прийнято до розгляду; призначено підготовче засідання на 12.09.2017.

Ухвалою місцевого господарського суду від 12.09.2017, за результатами підготовчого засідання, порушено провадження у справі № 904/8207/17 про банкрутство ТОВ "Сан Сіті ТК"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 (суддя - Калиниченко Л.М.) ТОВ "Сан Сіті ТК" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі; ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Афанасьєву Вікторію Станіславівну; постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника ТОВ "Сан Сіті ТК" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Постанова мотивована дотриманням боржником встановлених законом вимог щодо ліквідації юридичної особи за рішенням власника, зокрема, положень ст.ст. 105, 110 та 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). За висновком господарського суду першої інстанції, встановлені обставини справи та подані документи свідчать про неспроможність ТОВ "Сан Сіті ТК" (щодо якого прийнято рішення про ліквідацію) виконати грошові зобов'язання, що є підставою для визнання його банкрутом та застосування до боржника процедури ліквідації у справі про банкрутство. При цьому, місцевий господарський суд, відхиливши кандидатуру арбітражного керуючого, обраного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого Шуби В.І., яким до того ж надано згоду на участь у справі про банкрутство ТОВ "Сан Сіті ТК", призначив ліквідатором у справі голову ліквідаційної комісії боржника Афанасьєву В.С.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 (колегія суддів у складі: Чередко А.Є. (головуючий), Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.) апеляційні скарги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, кредитор) та ОСОБА_5 (далі - кредитор) задоволено; постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 у справі № 904/8207/17 скасовано; провадження у справі № 904/8207/17 про визнання банкрутом ТОВ "Сан Сіті ТК" закрито.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що господарський суд першої інстанції не дослідив належним чином дотримання боржником під час добровільної ліквідації приписів ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України. Тобто, з урахуванням встановлених обставин справи. Боржником не дотримано передбачених законодавством передумов, необхідних для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство, не доведено можливість задовольнити вимоги кредиторів. При цьому апеляційний суд зазначив, що висновок суду про недостатність майна здійснений без проведення належного аналізу активів та пасиву боржника. Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено про відсутність надання місцевим судом оцінки обставинам на предмет фіктивного банкрутства чи умисного доведення боржника до банкрутства. Також суд апеляційної інстанції не погодився з призначенням ліквідатором ТОВ "Сан Сіті ТК" голови ліквідаційної комісії Афанасьєвої В.С. та відхилення кандидатури арбітражного керуючого Шуби В.І., оскільки зазначене призначення жодним чином не було обґрунтоване.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 у справі № 904/8207/17, боржник ТОВ "Сан Сіті ТК" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування постанови суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сан Сіті ТК" з вимогою залишити постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 в силі.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення господарським апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а саме, приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України (1798-12) ) (в редакції чинній до 15.12.2017) та ст. 95 Закону про банкрутство. При цьому, скаржник вказує на те, що заявники апеляційних скарг Головне Управління ДФС у Дніпропетровській області та ОСОБА_5 не є належними учасниками провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сан Сіті ТК", а відтак не мають відповідної правосуб'єктності щодо оскарження будь-яких рішень.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/8207/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняка В.Я. - головуючий, Пєскова В.Г., Катеринчук Л.Й. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2018 у матеріалах справи).

Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2018 прийнято справу № 904/8207/17 господарського суду Дніпропетровської області до провадження; відкрито касаційне провадження у справі № 904/8207/17 господарського суду Дніпропетровської області за касаційною скаргою ТОВ "Сан Сіті ТК" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2018; призначено розгляд касаційної скарги ТОВ "Сан Сіті ТК" на 05.04.2018: надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 27.03.2018; доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги

Учасники провадження не скористалися своїм правом, визначеним ст. 295 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 (2147а-19) ), відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не подали.

В судове засідання 05.04.2018 представники учасників провадження не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників провадження.

Переглянувши матеріали справи та перевіривши, на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи викладені боржником в касаційній скарзі, заслухавши доповідь судді-доповідача, зважаючи на те, що явка учасників судового процесу не визнана обов'язковою, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги виходячи з наступного.

За приписами ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Місцевим господарським судом у цій справі, зокрема, встановлено, що:

- ТОВ "Сан сіті ТК" зареєстровано 14.06.2016 за адресою: 49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, 10, оф. 16-Б, код ЄДРПОУ 40569046 (Витяг з ЄДРПОУ);

- Загальними зборами учасників ТОВ "Сан Сіті ТК" (протокол №13/06/17 від 13.06.2017) прийнято рішення припинити діяльність юридичної особи ТОВ "Сан Сіті ТК", шляхом його ліквідації у добровільному порядку, відповідно до чинного законодавства України, у зв'язку з незадовільним фінансовим станом; головою ліквідаційної комісії призначено Афанасьєву Вікторію Станіславівну та затверджено порядок проведення ліквідаційної процедури, інше.

- відомості про припинення юридичної особи ТОВ "Сан Сіті ТК" шляхом ліквідації розміщено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців а громадських формувань 13.06.2017, що підтверджується відповідним Витягом;

- за результатами розгляду пред'явлених кредиторських вимог до боржника та проведеної інвентаризації активів і зобов'язань, складено проміжний ліквідаційний баланс товариства-боржника станом на 28.08.2017;

- рішенням учасників ТОВ "Сан Сіті ТК" від 30.08.2017 був затверджений ліквідаційний баланс;

- встановлено суму кредиторської заборгованості складає 6 756 419,62 грн., основні засоби (нерухоме майно) та матеріальні активи загальною балансовою 2969 791,69 грн., дебіторська заборгованість у розмірі 2 766 443,87 грн., що свідчить про наявність ознак неоплатності;

- 30.08.2017 протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "Сан Сіті ТК" вирішено звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі даних наведених у проміжному ліквідаційному балансі згідно ст. 95 Закону про банкрутство.

Голова ліквідаційної комісії ТОВ "Сан Сіті ТК" Афанасьєва В.С., на виконання доручення за рішеннями Загальних зборів учасників ТОВ "Сан Сіті ТК" від 30.08.2017, звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сан Сіті ТК", на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з вимогою визнати боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначити голову ліквідаційної комісії ТОВ "Сан Сіті ТК" Афанасьєву В.С.

Місцевий господарський суд, на підставі матеріалів справи та встановлених обставин, дійшов висновку про дотримання ТОВ "Сан Сіті ТК" встановлених законом вимог щодо ліквідації юридичної особи за рішенням власника, зокрема, положень ст.ст. 105, 110 та 111 ЦК України; перевищення пасиву над активом, та як слід, неспроможність боржника виконати грошові зобов'язання, інакше ніж через процедуру ліквідації у справі про банкрутство.

Скасовуючи постанову господарського суду Дніпропетровської області про визнання боржника банкрутом, апеляційний господарський суд виходив з того, що, в порушення вимог Закону про банкрутство (2343-12) , господарським судом першої інстанції належним чином не було перевірено дотримання процедури добровільної ліквідації юридичної особи; на загальних зборах учасників товариства не приймалося рішення про затвердження проміжного ліквідаційного балансу; фінансово-майновий стан боржника належним чином не досліджувався; матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором боржника до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення відповідних перевірок, а також доказів проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника, не було додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період; матеріали справи не містять довідки податкового органу про розрахункові рахунки боржника в банківських установах та розмір залишку коштів на цих рахунках; матеріали справи не містять доказів закриття рахунків. відкритих у фінансових установах; відсутні відомості щодо вчинення дій по стягненню дебіторської заборгованості.

За висновками господарського суду апеляційної інстанції, оскільки ці документи і докази не були подані ліквідаційною комісією на момент порушення провадження у справі, то, відповідно, не були виконані передумови, необхідні для порушення провадження у справі.

При цьому, суд апеляційної інстанції не був переконаний чи мало товариство-боржник станом на день прийняття рішення його учасниками про ліквідацію недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами.

Крім того, апеляційний господарський суд не погодився із призначенням місцевим судом ліквідатором голови ліквідаційної комісії Афанасьєвої В.С. та зазначив про безпідставне відхилення кандидатури арбітражного керуючого Шуби Володимира Івановича.

Поряд з цим, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановивши, що ліквідаційна комісія не забезпечила надання документів на перевірку контролюючим органам, у тому числі і органам доходів і зборів, то хоч Головне управління ДФС у Дніпропетровській області і не заявляла кредиторські вимоги, однак має правовий статус контролюючого органу, а відтак є учасником провадження у справі про банкрутство.

Що стосується апеляційної скарги ОСОБА_10, суд апеляційної інстанції виходив з того, між апелянтом та боржником існує спір про право власності на нерухоме майно, з якого переважно складаються активи ТОВ "Сан Сіті ТК", в зв'язку з чим оскаржувана постанова стосується прав та обов'язків ОСОБА_10

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

За приписами ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює усі необхідні дії встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 3, 5, 6 статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Також, частинами 1, 3, 4 статті 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки, закрити рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи, а також вжити заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявити та вжити заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

За ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до вимог пункту 8 статті 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Таким чином, враховуючи зазначені правові норми, необхідними передумовами для звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 цього Закону є: прийняття рішення про припинення юридичної особи її власником або учасниками юридичної особи, повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію про припинення юридичної особи, оцінка вартості наявного майна боржника ліквідаційною комісією, встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення контролюючих органів про ліквідацію підприємства, складення проміжного ліквідаційного балансу за наслідком проведених ліквідаційною комісією дій в ліквідаційній процедурі та затвердження його компетентним органом юридичної особи боржника. При цьому, заява про порушення справи про банкрутство боржника за статтею 95 Закону про банкрутство має бути подана до суду після спливу строку заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, визначеного частиною 5 статті 105 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема, додаються: бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває в заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Так, апеляційним господарським судом встановлено, що на загальних зборах учасників ТОВ "Сан Сіті ТК" 30.08.2017 рішення про затвердження проміжного ліквідаційного балансу не приймалося. Це також підтверджується протоколом загальних зборів учасників товариства № 30/08/17.

Крім того, апеляційним судом встановлено відсутність в матеріалах справи проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті ТК" станом на 28.08.17 р., який мав бути затверджений загальними зборами товариства.

Згідно з вказаним протоколом загальними зборами лише було затверджено доповідь (звіт) голови ліквідаційної комісії щодо проведених дій по інвентаризації майна та виявлення кредиторської заборгованості боржника у період з 13.06.2017 по 13.08.2017 в процедурі припинення юридичної особи та прийнято рішення про звернення до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство боржника.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції зазначено про відсутність в матеріалах справи також документів складених головою ліквідаційної комісії боржника у процесі інвентаризації, та інформації щодо розгляду кредиторських вимог ОСОБА_10 про повернення належного їй нерухомого майна, про що останньою було 30.06.2017 направлено відповідну заяву на адресу комісії з припинення боржника.

Не підтверджується належними доказами і наявність у боржника кредиторської заборгованості у розмірі 6 756 419,62грн., яка і була підставою для звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Так, апеляційний суд зазначив, що на підтвердження кредиторської заборгованості головою ліквідаційної комісії долучено до матеріалів справи не завірену копію заяви ОСОБА_11 про кредиторські вимоги до ТОВ "Сан Сіті ТК" у сумі 6 756 419,62 грн., повідомлення голови ліквідаційної комісії про розгляд цих грошових вимог і їх визнання та договір про погашення заборгованості від 01.11.2016 за кредитним договором № DNDZLOK7437 від 06.07.2016, укладений між ТОВ "Сан Сіті ТК" та ОСОБА_11 Проте, ані самого кредитного договору № DNDZLOK7437 від 06.07.2016 та доказів надання за ним кредитних коштів, ані доказів укладення з ОСОБА_11 договору поруки за вказаним кредитним договором та виконання останнім зобов'язань боржника за цим договором головою ліквідаційної комісії до заяви про порушення провадження у справі долучено не було.

Крім того з рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2017 у справі № 201/12881/16-ц вбачається стягнення з ТОВ "Сан Сіті ТК" на користь ОСОБА_11 заборгованості у сумі 5 988 481,58 грн., тобто значно меншої суми ніж визнана боржником.

Не містять матеріали справи, на час звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, і інформації щодо наявності або відсутності зареєстрованого за боржником нерухомого майна. Апеляційним судом встановлено, що такі докази подані лише після порушення провадження у даній справі про банкрутство - 19.09.2017.

Не подавалися місцевому господарському суду при зверненні із заявою і звіти про оцінку, зареєстрованого за боржником нерухомого майна, які використовувалися головою ліквідаційної комісії при інвентаризації майна боржника, складенні проміжного ліквідаційного балансу та встановленні недостатності активів боржника для задоволення вимог кредиторів.

Відсутні у справі і докази вчинення заходів щодо виявлення належного боржнику майна шляхом звернення до відповідних реєструючих органів, в т.ч. і майна яке може перебувати у третіх осіб, а також подання органам доходів і зборів та Пенсійному фонду України, фондам соціального страхування документів юридичної особи, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірок, подання звітності за останній звітний період.

Відсутня також довідка податкового органу про розрахункові рахунки боржника в банківських установах та розмір залишку коштів на цих рахунках, натомість з Інвентаризаційного опису безготівкових коштів від 28.08.2017 р. вбачається, що у боржника були відкриті 12 банківських рахунків, на одному з яких був залишок коштів у розмірі 3 427,62 грн. Наявність готівкових коштів інвентаризацією не встановлено, проте апеляційний господарський суд врахував, що при зверненні з заявою про порушення провадження у справі головою ліквідаційної комісії через касу банку було сплачено 9 000,00 грн. судового збору, а згодом ще 7 000,00 грн.

Не надавалося головою ліквідаційної комісії до суду першої інстанції і доказів закриття рахунків, відкритих у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Відсутні в матеріалах справи і відомості про дії ліквідаційної комісії щодо стягнення дебіторської заборгованості, як це передбачено ч. 1 ст. 111 ЦК України, відповідно до якої ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Таким чином, колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що боржником не дотримано передбачених законодавством передумов, необхідних для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство, не доведено неможливості задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі в процедурі добровільної ліквідації, а висновок суду про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів здійснений без проведення належного аналізу активів та пасивів боржника та не ґрунтується на належних доказах, тому суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Розглядаючи справу у судовому засіданні, господарський суд мав встановити обставини недотримання боржником передбачених законодавством передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство та припинити провадження у справі про банкрутство, оскільки надання в подальшому до суду додаткових доказів, пов'язаних із здійсненням процедури добровільної ліквідації законодавством не передбачено.

Разом з тим, враховуючи створення ТОВ "Сан Сіті ТК" лише у червні 2016, укладення у липні 2016 кредитного договору № DNDZLOK7437 з ПАТ КБ "Приватбанк" та договорів купівлі-продажу нерухомого майна, які як зазначає ОСОБА_10 вибули з її власності за шахрайською схемою, укладення у листопаді 2016 договору з ОСОБА_11 про погашення заборгованості за кредитним договором № DNDZLOK7437 від 06.07.2016 та прийняття вже у червні 2017 загальними зборами ТОВ "Сан Сіті ТК" рішення про ліквідацію останнього, виконання повноважень директора ТОВ "Сан Сіті ТК" та голови ліквідаційної комісії однією і тією ж особою - Афанасьєвою В.С., суд першої інстанції не перевірив зазначені обставини на предмет фіктивного банкрутства чи умисного доведення боржника до банкрутства.

Крім того, місцевий господарський суд безпідставно призначив ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії боржника - Афанасьєву В.С., оскільки здійснив електронний запит до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України і 04.09.2017 отримав кандидатуру арбітражного керуючого Шуби Володимира Івановича для виконання повноважень ліквідатора у даній справі, яким до господарського суду Дніпропетровської області подано заяву № 85/01-17 від 08.09.2017 про згоду на участь у справі № 904/8207/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Сіті ТК".

Призначаючи ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Афанасьєву В.С. та враховуючи, що призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником, здійснюється господарським судом у виняткових випадках (в залежності від конкретних обставин справи), оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і відповідно до частини шостої статті 95 Закону несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла вірного висновку, що судом першої інстанції жодним чином не було обґрунтовано дане призначення та відхилення кандидатури арбітражного керуючого Шуби Володимира Івановича.

Колегія суддів Касаційного господарського суду не приймає до уваги твердження скаржника про відсутність у Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як контролюючого органу права на апеляційне оскарження у цій справі, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Положеннями статті 1 Закону про банкрутство регламентовано, що учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції бере до уваги, що вказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Як вже було зазначено, відповідно до частини 7 статті 111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Статтею 78 Податкового кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п.п. 78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Таким чином, враховуючи особливості процедури банкрутства в порядку статті 95 Закону про банкрутство, правовий статус Державної податкової інспекції як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, а також місце реєстрації боржника як платника податків, колегія суддів касаційної інстанції вважає доводи скаржника щодо відсутності у Головного управління ДФС у Дніпропетровській області права на апеляційне оскарження у цій справі необґрунтованими та безпідставними.

Щодо твердження скаржника про безпідставність розгляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги ОСОБА_10, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону, що діяв на момент подання апеляційної скарги, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_10, яка не брала участь у справі, однак, виходячи з матеріалів справи, оскаржувана постанова стосується прав і обов'язків заявника апеляційної скарги, оскільки нерухоме майно, а саме АДРЕСА_1, які належали на праві власності ОСОБА_10 були декілька разів перепродані іншими особами та на даний час 3 квартири зареєстровані на праві власності за боржником, включені до інвентаризаційного опису та підлягають включенню до ліквідаційної маси і продажу в процедурі ліквідації, а право на 2 квартири обліковується в балансі боржника як дебіторська заборгованість. Тобто, судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо права власності на майно, з якого переважно і складаються активи ТОВ "Сан Сіті ТК" - боржника.

Таким чином колегія суддів касаційної інстанції вважає доводи скаржника щодо відсутності у ОСОБА_10 права на апеляційне оскарження у цій справі необґрунтованими та безпідставними.

За таких обставин, постанова апеляційного господарського суду ухвалена з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

В силу приписів ч. 2 ст. 300 ГПК України (у редакції від 15.12.2017), суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.