Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Барицької Т.Л., суддів: Картере В.І., Гольцової Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони Українина ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2017 у справі № 910/7360/15-г господарського суду Тернопільської області за позовом Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Публічного акціонерного товариства "Тернопільський радіозавод "Оріон" про стягнення штрафних санкцій в сумі 792 194 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:

- Міністерства оборони України Глазунов М.Ю.,

- ПАТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" Дорош І.Л., Грицеляк В.М.,

- прокуратури Коркішко В.М.,

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 24.10.2016 у справі № 910/7360/15-г позов Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Публічного акціонерного товариства "Тернопільський радіозавод "Оріон" задоволено частково: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Тернопільський радіозавод "Оріон" на користь Міністерства оборони України 46 628,36 грн. пені, 114 761,78 грн. штрафу; в решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 рішення господарського суду Тернопільської області від 24.10.2016 у даній справі залишено без змін.

01.03.2017 Міністерство оборони України звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Тернопільської області від 24.10.2016.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2017 (головуючий суддя Дубник О.П., судді: Матущак О.І., Хабіб М.І.) відмовлено Міністерству оборони України у прийнятті апеляційної скарги на рішення господарського суду Тернопільської області від 24.10.2016, апеляційну скаргу та додані до неї матеріали повернуто заявнику, на підставі ст. ст. 97, 98 ГПК України, з посиланням на те, що на момент звернення з відповідною апеляційною скаргою оскаржуване рішення господарського суду було вже переглянуте в апеляційному порядку.

Міністерство оборони України, не погоджуючись із прийнятою у даній справі ухвалою, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу направити до Львівського апеляційного господарського суду для розгляду по суті апеляційної скарги Міністерства оборони України на рішення господарського суду Тернопільської області від 24.10.2016 у справі № 910/7360/15-г.

Ознайомившись з матеріалами та встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, перевіривши повноту їх встановлення та правильність надання юридичної оцінки апеляційним судом, дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

За змістом статті 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Водночас, як роз'яснено в п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 (v0007600-11) "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ", якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 ГПК.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом апеляційної інстанції, Міністерство оборони України 01.03.2017 звернулося з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Тернопільської області від 24.10.2016 у даній справі, тоді як постанова Львівського апеляційного господарського суду, за результатами перегляду вказаного рішення, була прийнята ще 31.01.2017.

Відтак, оскільки на момент звернення із вказаною апеляційною скаргою рішення суду першої інстанції було вже переглянуто, то, в силу закону, це виключає можливість прийняття судом даної скарги до розгляду та, відповідно, повторний перегляд оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.

При цьому, колегією суддів відхиляються посилання скаржника на неврахування апеляційним судом вимог статті 129 Конституції України з підстав наведених вище та беручи до уваги те, що кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

За таких обставин, ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2017 у справі № 910/7360/15-г про відмову в прийнятті апеляційної скарги Міністерства оборони України прийнята з дотриманням норм процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2017 у справі № 910/7360/15-г залишити без змін.