ПОСТАНОВА
Іменем України
12 вересня 2019 року
Київ
справа №265/5294/16-а
адміністративне провадження №К/9901/29567/18, К/9901/29568/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Маріуполь-Авто", про визнання дій противоправними, скасування рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов`язання здійснити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управляння Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя на постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області, прийняту 16 лютого 2017 року у складі судді Міхєєва І.М. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду, прийняту 12 квітня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Блохіна А.А., суддів: Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г.,
та касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду, прийняту 12 квітня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Блохіна А.А., суддів: Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, третя особа Приватне акціонерне товариство "Маріуполь-Авто" про визнання дій противоправними, скасування рішення про відмову в призначені пенсії та зобов`язання здійснити певні дії, а саме зарахувати до пільгового стажу, період роботи водієм міського пасажирського транспорту з 27.02.1984 року по 11.12.2000 року та призначити з 07.05.2016 року пенсію на пільгових умовах відповідно до п. "з" ст.. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
.
Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 лютого 2017 року у справі № 265/5294/16-а позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, в частині не зарахування ОСОБА_1 до стажу, який надає право на призначення пенсії відповідно до п. "з" ст. 13 Закону № 1788-XII періодів роботи з 01.04.1992 року по 31.03.1995 року та з 01.04.1995 по 11.12.2000 року. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який надає право на призначення пенсії відповідно до п. "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи з 01.04.1992 року по 31.03.1995 року та з 01.04.1995 по 11.12.2000 року. В решті частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду, прийняту 12 квітня 2017 року скасовано постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 лютого 2017 року та вирішено:
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, третя особа Приватне акціонерне товариство "Маріуполь-Авто" про визнання дій противоправними, скасування рішення про відмову в призначені пенсії та зобов`язання здійснити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя № 2082/435 від 19.08.2016 року.
Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 травня 2016 року про призначення пенсії на пільгових умовах згідно пункту "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В решті позовних вимог відмовити.
Суд апеляційної інстанції встановив, що 10.05.2016 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя із заявою про призначення пенсії відповідно до п. "з" ст.. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
. До заяви було додано: копію трудової книжки БТ-1 № 41415862, довідку ПАТ "ММК ім. Ілліча" №658 від 19.05.2016, Архівні довідки ТОВ "Бізнес Архів" про стаж роботи №130 від 18.04.2016 року, про розмір заробітної плати №131 від 18.04.2016, про реорганізацію підприємства №131/1 від 18.04.2016 року; копії диплому, військового квитка, особової картки форми Т-2, наказів про підприємству Маріупольське автотранспортне підприємство №11433, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань відносно ВАТ "Маріупольське автотранспортне підприємство №11433", копії паспорту та ідентифікаційного коду.
Рішенням № 2082/435 від 19 серпня 2016 року відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". У своєму рішення відповідач зазначив, що 29.06.2016 року документи ОСОБА_1 були направлені на комісію з питань підтвердження стажу роботи по професії, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та 08.08.2016 року були повернуті без розгляду у зв`язку з відсутністю відомостей про ліквідацію підприємства.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що своє рішення №2082/435 від 19 серпня 2016 року про відмову в призначенні пенсії позивачу, відповідач взагалі не мотивував. В рішенні відповідач лише зазначив, що 29.06.2016 року документи ОСОБА_1 були направлені на комісію з питань підтвердження стажу роботи по професії, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та 08.08.2016 року були повернуті без розгляду.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийняте відповідачем рішення про відмову у задоволенні заяви позивача, не можна вважати таким яке прийнято на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів та у відповідності до приписів Порядку 21-1.
У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про зміну судового рішення суду апеляційної інстанції та викладення резолютивної частини у відповідності до позовних вимог.
У касаційній скарзі відповідач заявив вимогу про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про відмову у позові.
В обґрунтування своїх вимог заявники посилаються на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а оскарженого судового рішення - без змін, оскільки відсутні підстави для його скасування.
Згідно з підпунктом 4.2 пункту 4 Порядку 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (підпункт 4.3 пункту 4 Порядку 22-1).
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 4.7 Порядку 22-1).
Встановлені у цій справі обставини дають підстави погодитись із висновком апеляційного суду, що відповідач при розгляді заяви позивача від 14 липня 2016 року порушив вищезазначені приписи Порядку 22-1.
Своє рішення № 2082/435 від 19 серпня 2016 року про відмову в призначенні пенсії позивачу, відповідач взагалі не мотивував. В рішенні відповідач лише зазначив, що 29.06.2016 року документи ОСОБА_1 були направлені на комісію з питань підтвердження стажу роботи по професії, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та 08.08.2016 року були повернуті без розгляду.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що прийняте відповідачем рішення про відмову у задоволенні заяви позивача, не можна вважати таким яке прийнято на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів та у відповідності до приписів Порядку 21-1.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені вищезазначеними нормами Законів, Постанов Кабінету Міністрів та Порядку 21-1 чим порушив права та законні інтереси позивача.
Невиконання відповідачем вимог Порядку 21-1 щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів призвело до того, що у рішенні про відмову у призначенні пенсії не відображено пенсійний стаж позивача, наявність інших підстав для призначення пенсії, що унеможливлює перевірку цих обставин судом, так як вони не входять до предмету доказування у цій справі.
За таких обставин, належним способом захисту прав позивача, з урахуванням обставин, які підлягають перевірці судами, є зобов`язання розглянути заяву про призначення пенсії.
До суду касаційної інстанції позивач надав рішення Управління пенсійного фонду, датоване 29 травня 2017 року, яке не може бути досліджене судом касаційної інстанції, оскільки воно не було предметом перевірки судами попередніх інстанцій.
Частина 2 статті 341 КАС передбачає, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Касаційні скарги Управляння Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
А.І. Рибачук,
Судді Верховного Суду