Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кондратової І.Д. (доповідач), судді Вовка І.В., судді Стратієнко Л.В., за участю представників: від позивача Власенкової Н.В., від відповідача Волощука П.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 року у справі № 904/8179/16 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" про зобов'язання виконати умови договору,

У вересні 2016 року Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" (надалі - ДП "Криворізька теплоцентраль", позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" (надалі - ПАТ "Криворіжгаз", відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просило зобов'язати відповідача виконати роботи по реконструкції комерційного вузла обліку споживання природного газу ДП "Криворізька Теплоцентраль", РК №6, проммайданчик "Арселор Міттал Кривий Ріг", які відповідач не виконав всупереч умов договору підряду № 17КТ від 03.07.2014 року (надалі - договір підряду).

Відповідач у відзиві на позов не визнав вимоги позивача і вказав, що договір підряду, згідно п. 17.2.3 є припиненим у зв'язку із суттєвими змінами умов виконання робіт, оскільки у нього змінилась організаційна структура товариства, внаслідок чого він, як виконавець робіт, не має достатньої кількості фахівців необхідної кваліфікації для виконання цих робіт. Крім того, відповідач послався на те, що ним було повернуто позивачеві суму передоплати.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2016 року у справі № 904/8179/16 (суддя Юзіков С.Г.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 року (колегія суддів: головуючий суддя Чередок А.Є., судді: Коваль Л.А., Білецька Л.М.), позов задоволено. Зобов'язано відповідача виконати роботи по реконструкції комерційного вузла обліку споживання природного газу ДП "Криворізька Теплоцентраль" РК № 6, проммайданчик "Арселор Міттал Кривий Ріг".

Відповідач в своїй касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень ст. 598 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України (435-15) ) та ст. 188 Господарського кодексу України (надалі - ГК України (436-15) ) просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 року та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно ч. 2 ст. 111-5, ч. 1 ст. 111-7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до договору підряду № 17КТ від 03.07.2014 року та додаткових угод до нього № 1 від 27.11.2014 року і № 2 від 21.07.2015 року, укладених між ДП "Криворізька теплоцентраль", як замовником, та ПАТ "Криворіжгаз", як підрядником, згідно з якими відповідач зобов'язався протягом 60 робочих днів (п.п. 5.1, 5.2) після закінчення опалювального періоду 2015-2016 років за умови сплати замовником попередньої оплати (8011,27 грн) та передачі проектно-кошторисної документації (п.п. 4.1, 5.1) в межах договірної ціни 26704,26 грн (п. 3.1) на свій ризик виконати роботи по реконструкції: комерційного вузла обліку споживання природного газу ДП "Криворізька теплоцентраль" РК № 6, проммайданчик "Арселор Міттал Кривий Ріг", забезпечити необхідну якість робіт відповідно до вимог будівельних та інших нормативних документів (п.п. 1.1, 2.1).

Сторони домовились, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 18.1) та може бути змінений шляхом підписання сторонами додаткових угод, узгоджених шляхом переговорів (п. 17.1), при цьому, підряднику надано право припинення дії договору (п. 17.2) з причин: 17.2.1. несплати замовником виконаних робіт; 17.2.2. банкрутства замовника; 17.2.3. суттєвих змін в умовах виконання робіт; 17.2.4. в інших випадках, встановлених цим договором та чинним законодавством.

Замовник (позивач) 23.09.2014 року сплатив відповідачеві 8011,27 грн попередньої оплати та надав проектно-кошторисну документацію, однак підрядник (відповідач) передбачені договором роботи не виконав.

На неодноразові звернення позивача з проханням розпочати та виконати договірні роботи, відповідач повідомив, що в товаристві відбулась зміна організаційної структури, внаслідок чого у нього відсутня необхідна кількість кваліфікованих робітників та фахівців для виконання цих робіт, при цьому він не досяг згоди з іншими суб'єктами господарювання, які мають право здійснювати відповідну діяльність, щодо проведення ними договірних робіт. Відповідач вказав, що внаслідок згаданих обставин він втратив наявні в нього при укладенні договору можливості, необхідні для виконання договірних робіт, тобто відбулась істотна зміна умов виконання робіт, що відповідно до п. 17.2 надає підряднику право припинити дію договору. 23.08.2016 року відповідач повернув позивачу сплачену останнім передоплату.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний господарський суд, виходив із того, що відповідач зобов'язаний виконати свої зобов'язання, а саме провести роботи по реконструкції об'єктів, передбачених у договорі підряду, оскільки припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін та одностороння відмова від договору, відповідно до ст.ст. 561, 598 ЦК України, допускається лише у випадках, встановлених договором або законом, в той час як зміна організаційної структури, відсутність необхідної кількості фахівців для виконання робіт та відмова інших підрядних організацій виконати ці роботи не може ототожнюватись з "суттєвими змінами в умовах виконання робіт", що згідно з п. 17.2 договору є підставою для односторонньої відмови відповідача від договору, оскільки такі зміни стосуються технології виконання договірних робіт, а не зміна можливостей їх виконавця. Також суди звернули увагу на те, що повернення відповідачем позивачеві попередньої оплати також не є підставою для припинення договору.

Вищий господарський суд України вважає, що такі висновки судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах норм матеріального і процесуального права.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення судами норм ст. 598 ЦК України, Вищий господарський суд України відхиляє, оскільки такі доводи відповідача ґрунтуються на помилковому ототожненні поняття "зміни істотних обставин, якими сторони керувались при укладенні договору", що є підставою для зміни або розірвання договору згідно з ст. 652 ЦК України, поняття "суттєвих змін в умовах виконання робіт", що є підставою для припинення договору підрядником на підставі п. 17.2. договору та поняття "зміна організаційної структури товариства" в наслідок чого у відповідача зменшилась кількість фахівців, що ускладнило для нього виконання спірних договірних.

Посилання заявника касаційної скарги на те, що суди не надали оцінки тому, що відповідач повернув позивачеві суму попередньої оплати не знайшло свого підтвердження, оскільки суди надали вказаній обставині правильну оцінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення чи неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, які б призвели до прийняття неправильного судового рішення у справі Вищим господарським судом України не встановлено, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за розгляд касаційної скарги, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 року у справі № 904/8179/16 - без змін.