ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2017 року Справа № 927/1011/16
Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Палій В.В. і Селіваненко В.П.,
розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго", м. Чернігів,
на рішення господарського суду Чернігівської області від 08.11.2016
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017
зі справи № 927/1011/16
за позовом Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Чернігів,
до публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (далі - Товариство)
про стягнення 17 340 грн.,
за участю представників сторін:
позивача - Кравченко О.К.,
відповідача - Ширай К.А.,
ВСТАНОВИВ:
Відділення звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Товариства 17 340 грн. пені внаслідок прострочення сплати штрафу на підставі рішення адміністративної колегії позивача від 20.11.2015 № 07-рк (далі - Рішення АМК).
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 08.11.2016 (суддя Фетисова І.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 (колегія суддів у складі: Сітайло Л.Г. - головуючий суддя, судді Пашкіна С.А., Жук Г.А.), позов задоволено повністю.
Прийняті зі справи судові рішення з посиланням на приписи статей 56, 60 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано правомірністю нарахування позивачем пені за несвоєчасне виконання Рішення АМК.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відділення подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12)
) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників позивача та відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Частиною третьою статті 56 Закону № 2210 передбачено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону № 2210 за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
За приписами частини четвертої статті 60 Закону № 2210 порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
З огляду на наведене попередні судові інстанції, повно та всебічно дослідивши обставини справи, з дотриманням приписів статей 56, 60 Закону № 2210, встановивши те, що:
- Рішення АМК одержано Товариством 26.11.2015;
- рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.05.2016 зі справи № 927/280/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016, Товариству відмовлено в позові про визнання недійсним Рішення АМК; зазначене судове рішення набрало законної сили;
- 03.08.2016 Товариство здійснило оплату штрафу в сумі 68 000 грн.;
- позивачем нараховано 17 340 грн. пені за періоди з 20.05.2016 по 05.06.2016 (час, коли не здійснювався апеляційний перегляд зі справи № 927/280/16), -
дійшли обґрунтованих висновків щодо необхідності стягнення нарахованої з дотриманням вимог чинного законодавства суми пені за несвоєчасне виконання Рішення АМК, а тому правомірно задовольнили позов Відділення.
Такі ж правові позиції стосовно нарахування пені викладено і в підпункті 20.2 пункту 20 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (v0015600-11)
.
Доводи скаржника стосовно того, що рішення місцевого суду від 19.05.2016 зі справи № 927/280/16 не набрало законної сили через оскарження його до апеляційного суду, а тому судовий розгляд тривав до прийняття постанови апеляційним судом 03.08.2016 і пеня за цей період не нараховується, не можуть братися до уваги, оскільки Законом № 2210 (2210-14)
визначено: момент припинення нарахування пені - з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу; періоди зупинення виконання Рішення АМК - на час розгляду відповідної справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 111-7 - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Чернігівської області від 08.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 зі справи № 927/1011/16 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" - без задоволення.
Суддя Б.Львов
Суддя В.Палій
Суддя В.Селіваненко