910/10931/17 Про стягнення заборгованості за договором про надання комплексу консалтингових послуг - 07.02.2018 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиціями "ЕЛСІ" звернулося в Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бізнес Формат" про стягнення 17 500, 00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що ним на виконання умов укладеного між сторонами договору № 2212/8 про надання комплексу консалтингових послуг від 22.12.2016 відповідно до платіжного доручення №9805 від 26.12.2016 було перераховано відповідачу передплату у розмірі 17500,00 грн, однак відповідач своїх зобов'язань по виконанню робіт належним чином та у строк, передбачений укладеним між сторонами договором, не виконав, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача сплачену суму передплати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2017 в позові відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем вчинялись дії щодо виконання взятих на себе зобов'язань за договором по розробці та погодженню бізнес - плану з позивачем, а позивачем не доведено суду факту повного невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, внаслідок чого господарський суд міста Києва дійшов висновку про відсутність підстав для повернення відповідачем замовнику - позивачу авансового платежу у розмірі 17500,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду міста Києва, товариство з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "ЕЛСІ" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "ЕЛСІ" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2017 у даній справі залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції мотивуючи свою постанову погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив про те, що оцінюючи обставини, колегія прийшла до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, тому прийшов до висновку про відсутність підстав для його скасування та про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "ЕЛСІ" звернулось з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 910/10931/17.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2018 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "ЕЛСІ" передано колегії суддів у складі: головуючого Білоуса В.В., суддів: Погребняка В.Я., Пєскова В.Г.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "ЕЛСІ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 910/10931/17.

Скаржник зазначає, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору №2212/8 про надання комплексу консалтингових послуг від 22.12.2016 відповідно до платіжного доручення №9805 від 26.12.2016 було перераховано відповідачу передплату у розмірі 17500,00 грн., однак відповідач своїх зобов'язань по виконанню робіт належним чином та у строк, передбачений укладеним між сторонами договором, не виконав. Також вказує на те, що з урахуванням положень частини 1 статті 530 відповідач зобов'язаний був надати комплекс консалтингових послуг у повній відповідності до Технічного завдання саме до 31.05.2017. Також, скаржник вказує про те, що суди попередніх інстанцій надали неналежну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, оскільки саме по собі електронне листування не підтверджує того, що листування відбулось саме між позивачем та відповідачем.

Відповідач у своєму відзиві зазначив, що касаційна скарга є необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Позивач (скаржник), відповідач своїм правом на участь уповноважених представників в судовому засіданні 07.02.2018 не скористалися, про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

06.02.2018 від позивача (скаржника) до суду надійшла заява про неможливість явки в судове засідання його уповноваженого представника у зв'язку із перебуванням на лікарняному. У вказаній заяві позивач підтримав касаційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

При вирішенні спору по суті судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

22.12.2016 між ТОВ "ТД "Бізнес Формат" (виконавець) та ТОВ ПІІ "ЕЛСІ" (замовник) укладено договір про надання комплексу консалтингових послуг №2212/8.

Відповідно до договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати комплекс консалтингових послуг у повній відповідності до технічного завдання, визначеного у додатку №1 від 22.12.2016, що є невід'ємною частиною договору (п.1.1).

Виконавець зобов'язується надати комплекс консалтингових послуг замовнику згідно предмету даного договору, а також у відповідності до додатка №1 протягом 27 робочих днів від дати отримання передоплати на розрахунковий рахунок виконавця (п.2.1).

Відповідно до п. 2.3 договору виконавець зобов'язується розробити та передати бізнес-план та акти виконаних робіт, а замовник - прийняти ці звіти та підписати акти виконаних робіт, загальна вартість робіт виконавця складає суму, еквівалентну 35000,00 грн в т.ч. ПДВ (п.3.1).

Пунктом 3.2. договору визначено, що замовник здійснює попередню оплату в сумі 50% від вартості робіт на дату підписання договору, замовник здійснює доплату у розмірі 25% від вартості робіт на дату узгодження російськомовного тексту бізнес-плану (п.3.3), замовник здійснює доплату у розмірі 25% вартості робіт на дату прийняття бізнес-плану англійською мовою від консультанта (п.3.4).

Прийняття наданих послуг здійснюється шляхом підписання обома сторонами акту виконаних робіт, який надсилається виконавцем замовнику разом зі звітом по виконаних роботах у двох примірниках. Замовник повертає виконавцеві один примірник підписаного акту та звіту або надсилає виконавцеві мотивовану відмову від його підписання протягом 5 (п'яти) банківських днів після його одержання.

У випадку не підписання замовником акту виконаних робіт без вмотивованої відмови протягом 5 (п'яти) банківських днів акт вважається підписаним, а послуги вважаються наданими в повному обсязі.

У випадку направлення замовником мотивованої відмови від підписання акту виконавець зобов'язаний протягом (п'яти) банківських днів усунути усі недоліки, вказані замовником або обґрунтувати відмову в їх усуненні та повторно надіслати акт та звіти замовнику. Замовник зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів, після одержання акту, підписати його та один примірник надіслати на адресу виконавця.

Відповідно до п. 3.5 договору в разі повторної відмови замовника від прийняття послуг, послуги вважаються наданими в повному обсязі.

Договір набуває юридичної чинності з моменту підписання його сторонами та за умови попередньої оплати послуг виконавця відповідно до п. 3.2 договір діє до 31.05.2017. Закінчення строку дії договору не тягне за собою припинення виконання зобов'язань сторонами.

Сторони повинні виконати їх в повному обсязі (п.4.1), закінчення строку дії договору він не може бути розірваний жодною із сторін в одноособовому порядку без узгодження такого рішення з іншою стороною.

Даний договір може бути розірваний достроково за згодою сторін, що оформлюється відповідним додатковим договором до даного договору (п.6.1), даний договір втрачає силу у наступних випадках: у разі виконання сторонами своїх обов'язків, за згодою сторін, з 31.05.2017 (п.6.2), у разі односторонньої відмови замовника від послуг виконавця, у тому числі з причин відмови від здійснення проекту, замовнику не повертаються кошти, сплачені ним виконавцеві (п.5.3).

Виконавець надає замовнику бізнес-план у електронному форматі (файли Word, Excel, РРТ). У разі необхідності роздрукування, пересилання в межах та за межі України, такі роботи оцінюються окремо та витрати, пов'язані з ними сплачуються замовником окремо (п.10.6).

Відповідно до додатку №1 до договору виконавець зобов'язався здійснити розробку бізнес-плану компанії з продажу і ремонту автоскла в США (Майамі, Флорида) на англійській та російській мовах.

Позивачем, на виконання умов п. 3.2 договору було перераховано на рахунок відповідача передоплату у розмірі 17500,00 грн. (50% від вартості робіт), що підтверджується платіжним дорученням №9805 від 26.12.2016.

06.06.2017 позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію №1 від 02.06.2017 про повернення суми попередньої оплати у розмірі 17500,00 грн, оскільки внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора.

22.06.2017 відповідачем на адресу позивача було направлено лист-вимогу про оплату 25% вартості робіт за російськомовну версію бізнес-плану компанії з продажів та ремонту автоскла в США (Майями, Флоріда) із доданими до нього аналізом ринку для бізнес - плану компанії з продажів та ремонту автоскла в США (Майями, Флоріда), звітом: Розробка бізнес-плану компанії з продажів та ремонту автоскла в США (Майями, Флоріда) разом із фінансовою моделлю, актами здачі - приймання робіт (наданих послуг).

03.07.2017 позивачем на адресу відповідача надіслано лист за вих.№0629 від 29.06.2017 із вказівкою про повернення надісланих відповідачем документів, а саме: листа-вимоги про оплату 25% вартості робіт за російськомовну версію бізнес-плану компанії з продажів та ремонту автоскла в США (Майями, Флоріда) із доданими до нього аналізом ринку для бізнес - плану компанії з продажів та ремонту автоскла в США (Майями, Флоріда), звітом: Розробка бізнес-плану компанії з продажів та ремонту автоскла в США (Майями, Флоріда) разом із фінансовою моделлю, актами здачі - приймання робіт (наданих послуг) внаслідок того, що виконання зобов'язання боржником втратило інтерес для кредитора.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що за своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України (435-15) .

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, спір у справі виник у зв'язку з тим, що позивач вказує на неналежне виконання відповідачем свого обов'язку по надання послуг за договором, у зв'язку з чим просить стягнути з суму сплаченої попередньої оплати.

З наявних в матеріалах справи документів, а саме електронного листування між сторонами, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем у період з 26.01.2016 по 05.04.2017 неодноразово вносились зміни та уточнення до вимог щодо складання бізнес - плану, надавались вихідні дані, 25.01.2017 позивачем було надіслано на електронну адресу відповідача лист про розірвання укладеного між сторонами договору, а листом позивача від 03.02.2017 дію даного листа було зупинено.

На підставі вказаного наведеного електронного листування між сторонами суд апеляційної інстанції встановив здійснення відповідачем дій направлених на виконання своїх зобов'язань за договором, в т.ч. надсилання на адресу позивача запитів про надання інформації, проекту бізнес - плану на погодження та надання відповідних зауважень тощо.

Також судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

У відповідь на претензію №1 позивача від 02.06.2017 про повернення суми попередньої оплати у розмірі 17500,00 грн, мотивованою втратою інтересу для кредитора внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання, відповідачем направлено на адресу відповідача 22.06.2017 лист-вимогу про оплату 25% вартості робіт за російськомовну версію бізнес-плану компанії з продажів та ремонту автоскла в США (Майями, Флоріда) із доданими до нього аналізом ринку для бізнес - плану компанії з продажів та ремонту автоскла в США (Майями, Флоріда), звітом: Розробка бізнес-плану компанії з продажів та ремонту автоскла в США (Майями, Флоріда) разом із фінансовою моделлю, актами здачі - приймання робіт (наданих послуг).

Умовами укладеного між сторонами договору сторонами погоджено, що виконавець зобов'язується надати комплекс консалтингових послуг замовнику згідно предмету даного договору протягом 27 робочих днів від дати отримання передоплати на розрахунковий рахунок виконавця, договір набуває юридичної чинності з моменту підписання його сторонами та за умови попередньої оплати послуг виконавця відповідно до п. 3.2 договір діє до 31.05.2017, закінчення строку дії договору не тягне за собою припинення виконання зобов'язань сторонами, сторони повинні виконати їх в повному обсязі, у разі односторонньої відмови замовника від послуг виконавця, у тому числі з причин відмови від здійснення проекту, замовнику не повертаються кошти, сплачені ним виконавцеві, виконавець надає замовнику бізнес-план у електронному форматі (файли Word, Excel, РРТ).

Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що умовами договору обов'язок виконавця надати послуги поставлено в залежність від моменту отримання попередньої оплати від замовника, встановлено конкретний строк виконання зобов'язання, однак при цьому сторонами погоджено, що закінчення строку дії договору не тягне за собою припинення виконання зобов'язань сторонами, сторони повинні виконати їх в повному обсязі.

Суди попередніх інстанцій розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог обґрунтовано застосували до спірних правовідносин норми чинного законодавства.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 849 Цивільного кодексу України визначено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Норми Цивільного кодексу України (435-15) визначають що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (стаття 627 Цивільного кодексу України ), зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (стаття 628 Цивільного кодексу України), сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (стаття 6 Цивільного кодексу України).

За правилами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що відповідно до положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов'язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем вчинялись дії щодо виконання взятих на себе зобов'язань за договором по розробці та погодженню бізнес - плану з позивачем, а отже судом не встановлено, а позивачем не доведено суду факту повного невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у період з 26.01.2017 по 05.04.2017 року неодноразово вносилися зміни та уточнення до вимог щодо складання бізнес-плану. Окрім того, встановлено, що відповідачем вчинялися дії на виконання своїх обов'язків за договором - надсилалися проекти бізнес-плану для його погодження та надання можливих зауважень.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що твердження скаржника про відмову від прийняття послуг у зв'язку з втратою інтересу не відповідає дійсності, оскільки, лист з відмовою від прийняття був надісланий 03.07.2017 - після отримання та фактичного споживання послуг. В процесі виконання договору скаржник отримав та спожив послуги (інформацію про ринок, фінансову модель та бізнес план).

Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для повернення відповідачем замовнику - позивачу авансового платежу у розмірі 17500,00 грн.

Згідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів Касаційного господарського суду не приймає до уваги доводи скаржника, які викладені в касаційній скарзі, з огляду на те, що вони фактично зводяться до переоцінки доказів, що не є компетенцією Верховного Суду

Відповідно до статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що доводи скаржника про порушення норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних рішень не знайшли свого підтвердження. Судами першої та апеляційної інстанцій повно досліджено матеріали справи, дана вірна оцінка обставинам справи та вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 (2147а-19) Верховний Суд,

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "ЕЛСІ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 та на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2017 у справі № 910/10931/17 залишити без задоволення.