910/8201/16 Про стягнення вартості депозитарних послуг з урахуванням інфляційних втрат - 14.02.2017 Прийняття

Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс" про стягнення вартості депозитарних послуг з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 306 485,40 грн., штрафу в сумі 2 100 грн. та 3 % річних у розмірі 6 658,93 грн. внаслідок порушення останнім умов договорів на обслуговування емісії цінних паперів № Е-7615/п від 16.08.2013 року та № ОВ-6983 від 17.10.2014 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.07.2016 року у справі № 910/8201/16 (суддя Головіна К.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 року (у складі колегії суддів: головуючого Ткаченка Б.О., суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І.), позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс" на користь Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" заборгованість з урахуванням індексу інфляції у сумі 306 485,40 грн., штраф у розмірі 1 300 грн. та 3 % річних у сумі 6 658,93 грн. та судовий збір у розмірі 4 716,66 грн., в решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс" просить скасувати рішення і постанову господарських судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів касаційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін та суддю-доповідача у даній справі, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі пункту 13 розділу 6 Закону України "Про депозитарну систему України" (5178-17) , відповідно до якого депозитарії цінних паперів протягом року з дня опублікування цього Закону (11.10.2012 року) зобов'язані забезпечити передання всіх глобальних сертифікатів на зберігання Національному депозитарію, 12.08.2013 року Публічним акціонерним товариством "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" передано Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України" на зберігання та обслуговування 10 глобальних сертифікатів випусків цінних паперів Товариства з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс".

Пунктом 7 розділу 2 Порядку передачі цінних паперів на депозитарне обслуговування до Центрального депозитарію цінних паперів, затвердженого 26.03.2013 року рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 430 (z0561-13) , передбачено, що з дати підписання Розрахунковим центром та Центральним депозитарієм акта приймання-передавання, яким оформлюється передача глобальних сертифікатів/тимчасових глобальних сертифікатів, виконавцем усіх послуг, що до цієї дати надавалися Розрахунковим центром емітентам, є Центральний депозитарій. Згідно пункту 8 розділу 2 Порядку у разі приймання глобальних/тимчасових глобальних сертифікатів Центральний депозитарій не пізніше наступного за датою передачі операційного дня відкриває рахунки у цінних паперах відповідним емітентам - клієнтам Розрахункового центру на підставі документів, отриманих від Розрахункового центру, та депонує відповідні глобальні/тимчасові глобальні сертифікати.

12.08.2013 року цінні папери випусків емітента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс" за міжнародними ідентифікаційними номерами UA4000009591, UA4000009609, UA4000011860, UA4000030001, UA4000030019, UA4000036131, UA4000036156, UA4000036164, UA 4000009575, UA4000009583 зараховані до системи депозитарного обліку Центрального депозитарію.

06.08.2013 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення № 1413 від 06.08.2013 року, яким затверджені вимоги до договору про обслуговування випусків цінних паперів між емітентом і Центральним депозитарієм, а також передбачені зобов'язання здійснити дії щодо приведення договорів про обслуговування емісії цінних паперів, укладених емітентами до набрання чинності Закону України "Про депозитарну систему України" (5178-17) , у відповідність до цих вимог.

16.08.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс" укладено договір на обслуговування емісії цінних паперів № Е-7615/п, згідно якого Центральний депозитарій, зокрема, зобов'язався здійснювати зберігання глобальних сертифікатів/тимчасових глобальних сертифікатів емітента та обліковувати цінні папери випусків, щодо яких оформлені такі глобальні/тимчасові глобальні сертифікати, в системі депозитарного обліку Центрального депозитарію, а також обслуговувати операції емітента згідно порядку та у строки, обумовлені внутрішніми документами Центрального депозитарію.

Згідно пункту 2.3.6 цього договору емітент зобов'язався оплачувати послуги Центрального депозитарію в обумовлені договором строки та порядку, передбаченому регламентом Центрального депозитарію.

17.10.2014 року на виконання рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1413 від 06.08.2013 року (z1500-13) та з метою приведення договірних правовідносин між сторонами у відповідність до Закону України "Про депозитарну систему України" (5178-17) , між Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс" укладено договір про обслуговування випусків цінних паперів № ОВ-6983, згідно якого Центральний депозитарій зобов'язався надавати емітенту послуги з відкриття рахунку у цінних паперах, депозитарного обслуговування випусків цінних паперів та корпоративних операцій емітента, у тому числі послуги щодо забезпечення погашення емітентом боргових цінних паперів, здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими на фондовій біржі та поза фондовими біржами при розміщенні випуску (частини випуску) цінних паперів, а також виплати доходів за цінними паперами, а емітент, в свою чергу, зобов'язався оплачувати послуги Центрального депозитарію згідно умов, у строки та в порядку, передбачені цим договором, регламентом та тарифами Центрального депозитарію. Даний договір укладено сторонами шляхом приєднання емітента до запропонованих Центральним депозитарієм умов договору про обслуговування випусків цінних паперів, текст яких оприлюднений на офіційному веб-сайті Центрального депозитарію за адресою: www.csd.ua.

Оскільки укладення цих договорів відбулось на підставі приписів Закону України "Про депозитарну систему України" (5178-17) та вимог Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (як державного регулятора на ринку цінних паперів), судами попередніх інстанцій правильно спростовано твердження відповідача про примусове їх укладення.

На підставі частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України в пункті 7.1. договору від 17.10.2014 року сторони домовились про те, що умови цього договору в частині оплати емітентом наданих Центральним депозитарієм, але не оплачених емітентом послуг, застосовуються до відносин між ними, які мали місце до укладення цього договору, а за наявності укладеного між Центральним депозитарієм та емітентом договору про обслуговування емісії цінних паперів, такий договір втрачає чинність.

Відтак, у зв'язку з укладенням між сторонами договору від 17.10.2014 року, договір від 16.08.2013 року втратив свою дію, при цьому послуги, надані Центральним депозитарієм на підставі договору від 16.08.2013 року, залишились не оплачені відповідачем на момент укладання договору від 17.10.2014 року.

За умовами пунктів 3.1., 3.2., 3.4. договору від 17.10.2014 року оплата послуг Центрального депозитарію повинна здійснюватися емітентом відповідно до затверджених тарифів Центрального депозитарію, що є чинними на дату надання послуг, шляхом внесення емітентом попередньої оплати (авансового платежу) у розмірі вартості послуг Центрального депозитарію на авансовий період, який не може бути меншим ніж два місяці, а також авансовий платіж у розмірі, що забезпечує наявність внесених емітентом коштів у розмірі 200 гривень. При цьому, щомісяця до 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, Центральний депозитарій надає емітенту акт-рахунок про надання послуг у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Центрального депозитарію та засвідчених печаткою. У актах-рахунках про надання послуг включається перелік та вартість наданих депозитарних послуг за звітний місяць та сума до сплати з урахуванням авансового платежу на наступний авансовий період. Емітент зобов'язаний сплачувати акт-рахунок про надання послуг щомісячно, до останнього числа поточного місяця за минулий місяць. Послуги вважаються наданими Центральним депозитарієм в повному обсязі та належної якості, якщо до останнього числа місяця, наступного за звітним, від емітента не отримано обґрунтованих заперечень щодо обсягу та якості послуг, наданих Центральним депозитарієм та відображених в акті-рахунку про надання послуг за звітний місяць.

На виконання умов вищевказаних договорів за період з 01.06.2014 року по 29.02.2016 року позивач надав відповідачу депозитарні послуги на загальну суму 252 866,92 грн. (у червні 2014 року на суму 11 931,27 грн., у липні 2014 року на суму 11 931,27 грн., у серпні 2014 року на суму 11 928,48 грн., у вересні 2014 року на суму 11 327,15 грн., у жовтні 2014 року на суму 11 327,15 грн., у листопаді 2014 року на суму 11 327,15 грн., у грудні 2014 року на суму 11 327,15 грн., у січні 2015 року на суму 11 327,15 грн. та за період з 01.02.2015 року по 29.02.2016 року на суму 160 440,15 грн., які не оплачені відповідачем, в зв'язку з чим Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс" про стягнення вартості наданих послуг у загальному розмірі 252 866,92 грн.

Вирішуючи спір, місцевий господарський суд, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини справи, правильно встановив наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс" вартості депозитарних послуг у розмірі 252 866,92 грн. внаслідок порушення останнім умов договорів на обслуговування емісії цінних паперів № Е-7615/п від 16.08.2013 року та № ОВ-6983 від 17.10.2014 року. При цьому, судами правильно вказано про порушення відповідачем приписів статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, якими передбачено обов'язковість виконання сторонами договірних зобов'язань, а також статті 599 цього ж Кодексу, за якою зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Водночас, судами попередніх інстанцій обгрунтовано спростовано посилання з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс" на відсутність встановлення на законодавчому рівні тарифів, умов та порядку оплати таких послуг з посиланням на наступне.

Умови та порядок оплати, а також порядок визначення розміру вартості послуг, що надаються Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України", затверджені Правилами, затвердженими рішенням Наглядової ради ПАТ "Національний депозитарій України" № 4 від 04.09.2013 року.

Положеннями пункту 8 розділу 1 Правил передбачено, що оплата клієнтами послуг Центрального депозитарію здійснюється відповідно до затверджених Центральним депозитарієм тарифів на депозитарні послуги (переліку та вартості послуг), що діють на момент надання послуг клієнту. Тарифи (перелік та вартість послуг) Центрального депозитарію та зміни до них розміщуються на веб-сайті Центрального депозитарію www.csd.ua. Клієнти Центрального депозитарію, що є учасниками СОІ, повідомляються про такі зміни шляхом їх безпосереднього повідомлення засобами СОІ з одночасним оприлюдненням таких змін на офіційному веб-сайті Центрального депозитарію www.csd.ua. Порядок оплати послуг Центрального депозитарію встановлюється договором з урахуванням вимог цих Правил. Клієнт зобов'язаний дотримуватись вимог Центрального депозитарію щодо розміру та порядку оплати послуг Центрального депозитарію. У випадку порушення клієнтом умов оплати послуг Центральний депозитарій застосовує до клієнта штрафні санкції у розмірі та порядку, визначених договором, та/або припиняє проведення будь-яких операцій за розпорядженнями клієнта. Клієнт зобов'язаний сплачувати вартість наданих Центральнім депозитарієм послуг відповідно до тарифів та вимог законодавства.

Аналогічні умови щодо оплати послуг Центрального депозитарію визначені й в рішенні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.08.2013 року № 1413 "Про затвердження вимог до договору про обслуговування випусків цінних паперів між емітентом і Центральним депозитарієм" (z1500-13) .

Відтак, умови, тарифи та порядок оплати послуг Центрального депозитарію врегульовані чинним законодавством України, в зв'язку з чим в період з червня 2014 року по 31.01.2015 року на відповідача поширювалась дія тарифів, затверджених рішенням правління Центрального депозитарію № 1/7 від 02.04.2012 року, а починаючи з 01.02.2015 року - дія тарифів, затверджених рішенням правління Центрального депозитарію № 1/18 від 25.12.2014 року.

Також судами першої й апеляційної інстанцій вірно спростовано посилання відповідача на те, що позивач відмовився від надання послуг за цими договорами у односторонньому порядку, з огляду на наступне.

Припинення проведення операцій мало місце з боку Центрального депозитарію 01.09.2014 року за розпорядженнями емітента №№ 64, 65 та 66 від 08.10.2014 року.

Абзацом 15 пункту 12 глави 3 розділу 5 Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 735 від 23.04.2013 року (z1084-13) встановлено, що підставою для відмови Центрального депозитарію у взятті до виконання розпорядження та/або у виконанні депозитарної операції є несплата клієнтом Центрального депозитарію депозитарних послуг за умови, якщо це передбачено відповідним договором (зокрема, договором про обслуговування випуску цінних паперів).

Пунктами 6.8 цих договорів передбачено, що, у випадку несплати емітентом вартості послуг Центрального депозитарію у строки, передбачені договором, Центральний депозитарій має право припинити проведення будь-яких операцій за розпорядженнями емітента.

За приписами частини 3 статті 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Таким чином, право Центрального депозитарію відмовитися від виконання розпоряджень емітента (тобто від надання частини послуг) у разі не оплати ним вартості послуг передбачено законодавством, а також умовами договорів, укладеними між Центральним депозитарієм та емітентом, що не звільняє емітента від обов'язку належним чином оплатити надані послуги за цими договорами період з 01.06.2014 року по 29.02.2016 року у розмірі 252 866,92 грн.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також статтею 617 цього ж Кодексу передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Водночас, приписами статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарську - правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відтак, з огляду на недоведення відповідачем належними та допустимими доказами факту сплати позивачу 252 866,92 грн. вартості наданих послуг, висновок судів попередніх інстанцій про стягнення з відповідача цієї суми боргу грунтується на вимогах закону.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами статті 549 цього ж Кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В силу статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідальність емітента у разі несплати ним вартості наданих Центральним депозитарієм послуг передбачена пунктом 6.7. вищевказаних договорів, а саме: у випадку порушення емітентом умов оплати послуг Центрального депозитарію відповідно до розділу 3 цього договору емітент зобов'язаний сплатити на користь Центрального депозитарію штраф у розмірі 100 грн. Штраф сплачується на підставі рахунку на оплату штрафу, що направляється емітенту. У випадку несплати емітентом штрафу до кінця календарного місяця, в якому був складений рахунок на оплату штрафу, розмір штрафу збільшується на 100 грн. за кожен наступний календарний місяць прострочення оплати послуг.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 2 100 грн. за несвоєчасне сплату наданих депозитарних послуг за період з серпня 2014 року по квітень 2016 року, в той же час відповідачем подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності щодо позовних вимог про стягнення штрафу.

При цьому, пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України визначено, що стосовно вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Зважаючи на те, що Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" звернулось до суду з даним позовом 04.05.2016 року, місцевим господарським судом вірно залишено без задоволення позовні вимоги про стягнення штрафу, нарахованого за прострочення зобов'язання по сплаті наданих послуг у період з серпня 2014 року по березень 2015 року, у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій правильно задоволено позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 1 300 грн., нарахованого за період з квітня 2015 року по квітень 2016 року.

Також на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судами попередніх інстанцій підставно задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.08.2014 року по 21.04.2014 року у сумі 6 658,93 грн. та інфляційних втрат за період з 01.08.2014 року по 21.04.2014 року у розмірі 53 618,48 грн.

Відтак, суди першої й апеляційної інстанцій повно встановили всі істотні для справи обставини, правильно застосували норми 525, 526, 530, 617 Цивільного кодексу України (435-15) та статті 217 Господарського кодексу України та дійшли вірного висновку про відсутність обставин, за яких можливе звільнення відповідача від нарахованих позивачем сум.

Доводи касаційної скарги про відсутність обов'язку відповідача сплачувати позивачу заявлений розмір коштів відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обгрунтованих висновків місцевого й апеляційного господарських судів.

Таким чином, під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.