2040/7806/18 Про скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість - 10.09.2019 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2019 року (головуючий суддя Спаскін О.А., судді: Любчич Л.В., Присяжнюк О.В.) у справі №2040/7806/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківспецакумулятор" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківспецакумулятор" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ТД Харківспецакумулятор") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило cкасувати податкові повідомлення-рішення від 22 серпня 2018 року №00001051412, №00001061412, №00001071412, від 14 вересня 2018 року №00001231412.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач вказував на те, що висновки контролюючого органу фактично базуються на отриманій ним податковій інформації щодо контрагента ТОВ "Герміон Стайл". На переконання позивача, висновки відповідача про не підтвердження факту реалізації позивачем товарно-матеріальних цінностей на користь зазначеного контрагента, є такими, що носять характер припущень.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду 3 квітня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "ТД Харківспецакумулятор" задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року скасовано. Прийнято постанову, якою позов ТОВ "ТД Харківспецакумулятор" задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Харківській області від 22 серпня 2018 року №00001051412, №00001061412, №00001071412 та від 14 вересня 2018 року №00001231412.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що Головним управлінням ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ТД Харківспецакумулятор" з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських відносин з контрагентом-покупцем ТОВ "Герміон Стайл" за лютий, березень, квітень 2017 року, за наслідками якої складено акт перевірки №3120/20-40-14-12-11/40420983 від 31 липня 2018 року.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 22 серпня 2018 року №0001051412, яким визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 930097,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 232524,25 грн., всього на суму - 1162621,25 грн.;

- від 22 серпня 2018 року №00001061412, яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість ТОВ "ТД Харківспецакумулятор" в розмірі 245255,00 грн.;

- від 22 серпня 2018 року №00001071412, яким накладено на ТОВ "ТД Харківспецакумулятор" штраф за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних в розмірі 587676,16 грн.;

- від 14 вересня 2018 року №00001231412, яким накладено на ТОВ "ТД Харківспецакумулятор" штраф за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних в розмірі 587676,16 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції вказав, що з дослідженої судом податкової інформації, протоколу допиту директора ТОВ "Герміон Стайл" ОСОБА_1 . вбачається нереальність здійснених господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом, а також реалізація такого товару невстановленим особам, без відповідної сплати податкових зобов`язань з даної реалізації в бюджет.

Скасовуючи вказане рішення та приймаючи нове про задоволення позову, апеляційний суд дійшов висновку, що надані позивачем первинні документи у повній мірі підтверджують реальність господарських операцій ТОВ "ТД Харківспецакумулятор" з ТОВ "Герміон Стайл". При цьому суд апеляційної інстанції визнав безпідставними посилання контролюючого органу на отриману податкову інформацію щодо ТОВ "Герміон Стайл". Крім того, суд вважав висновки відповідача щодо наявності у позивача незадекларованих податкових зобов`язань з ПДВ на суму 1175352,34 грн. передчасними та такими, що ґрунтуються на припущеннях. При цьому апеляційний суд зауважив, що судом першої інстанції взагалі не надано оцінки правомірності твердженням ГУ ДФС у Харківській області про нездійснення позивачем реєстрації податкових накладних.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДФС у Харківській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги податковий орган вказує на відомості протоколу допиту директора ТОВ "Герміон Стайл" ОСОБА_1, відповідно до яких зазначена особа заперечує свою причетність до створення та реєстрації зазначеного підприємства. Крім того, відповідач вказує на отриману ним податкову інформацію щодо відсутності у зазначеного контрагента основних засобів, що свідчить про неможливість здійснення господарських операцій з купівлі-продажу різноманітних груп товарів.

ТОВ "ТД Харківспецспецакумулятор" подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін, як законне та обґрунтоване. На думку позивача, надані ним до перевірки документи мають статус первинних та в повній мірі підтверджують реальність спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Герміон Стайл". Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах, носить виключно інформативний характер та не може бути визнана належним доказом. Також позивач вказує на те, що до винесення вироку в рамках кримінального провадження протокол допиту не може вважатись доказом в адміністративному судочинстві. Щодо тверджень контролюючого органу про нереєстрацію ТОВ "ТД Харківспецакумулятор" податкових накладних на реалізацію товару зазначено, що акт перевірки не містить будь-яких відомостей стосовно того, з яким контрагентом, на які суми, якими датами та на яку номенклатуру товарів позивач повинен був задекларувати такі накладні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом частини першої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які у розумінні абзацу одинадцятого статті 1 цього Закону є документами, які містять відомості про господарську операцію та відповідно до частини другої статті 9 цього ж Закону повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів (пункт 187.1 статті 187 ПК України).

Відповідно до пункту 200.1. статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, Податковим кодексом України (2755-17) передбачено право платника податків на формування податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг у разі здійснення господарської операції, основною первинною ознакою якої є її реальність, що підтверджена первинними документами відповідно до змісту такої операції. При цьому згідно з нормами чинного податкового законодавства платники податку зобов`язані самостійно декларувати свої податкові зобов`язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Податковим кодексом України (2755-17) . Якщо ж господарська операція відсутня як така, платник податків позбавлений права на формування податкових зобов`язань.

В силу викладеного, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Так, з метою дослідження фактичного постачання товарів/послуг у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання поставок, обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

В межах даної справи відповідач дійшов висновку про непідтвердження реалізації позивачем на користь ТОВ "Герміон Стайл" акумуляторної продукції з огляду на відсутність у вказаного підприємства ресурсів та змоги на придбання у ТОВ "ТД Харківспецакумулятор" зазначеного товару та подальшої його реалізації, а також враховуючи відомості протоколу допиту директора ТОВ "Герміон Стайл" ОСОБА_1, який заперечує свою участь у створенні вказаного підприємства та підпису від його імені документів. При цьому контролюючий орган зауважив, що спірний товар був реалізований або списаний, а тому позивачем було занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а також не здійснено реєстрацію податкових накладних на суму реалізованого товару.

Так, суд першої інстанції при дослідженні реальності вчинення спірних господарських операцій взагалі не досліджував надану позивачем первинну документацію, обмежившись посиланнями на відомості з інформаційних баз даних ГУ ДФС у Харківській області та протокол допиту директора ТОВ "Герміон Стайл" ОСОБА_1, як підстави для відмови у позові.

Натомість, апеляційний суд посилався на пред`явлені позивачем первинні документи (копії видаткових та податкових накладних, сертифікати відповідності, оборотно-сальдові відомості, платіжні доручення), при цьому, не вказуючи реквізитів таких первинних документів, не конкретизуючи їх суті та змісту операцій, яких вони стосуються, обмежившись загальним висновком про те, що надана документація у повній мірі відображає реальні наслідки господарських операцій.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, зауважив лише на неприпустимості формування висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства лише з огляду на отриману стосовно ТОВ "Герміон Стайл" податкову інформацію. Втім, не надав жодної правової оцінки протоколу допиту директора зазначеного контрагента позивача.

На переконання колегії суддів, для вирішення питання прийнятності протоколу допиту, як належного доказу у справі, суди повинні досліджувати останній на відповідність критеріям належності та допустимості доказів, зокрема щодо підстав його отримання та засвідчення слідчим або процесуальним керівником.

При цьому самі по собі протоколи допиту чи наявність кримінального провадження не є безумовними та допустимими доказами відсутності реального здійснення господарської операції, і такі обставини повинні враховуватись судами у сукупності з іншими доказами у справі.

Правила частини четвертої статті 9 КАС України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій не вживали заходів щодо з`ясування того, чи було відповідно до долученого до матеріалів справи протоколу допитано саме особу, яка відповідно до правовстановлюючих документів ТОВ "Герміон Стайл" є директором зазначеного підприємства, а не особою з ідентичним прізвищем, ім`ям та по батькові.

Судами також не з`ясовувались наслідки розгляду відповідної кримінальної справи відносно директора ТОВ "Герміон Стайл" ОСОБА_1, як і не вживались передбачені законом процесуальні заходи з метою перевірки участі директора зазначеного контрагента в діяльності очолюваного ним суб`єкта господарювання, що має істотне значення для правильного вирішення спору.

Оцінюючи правомірність висновків податкового органу про наявність у позивача незадекларованих податкових зобов`язань з ПДВ на суму 1175352,54 грн. (у разі встановлення під час судового розгляду не підтвердження реалізації позивачем товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Герміон Стайл"), слід дослідити, чи перебуває відповідна продукція на балансі у позивача, якщо ні, то чи вживались заходи контролюючим органом під час перевірки щодо з`ясування того, кому саме вона була реалізована, і які наслідки проведення таких заходів.

Крім того, відповідачем прийнято на підставі акта перевірки податкові повідомлення-рішення, якими як нараховано штрафні санкції за відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так і збільшено суму грошового зобов`язання та зменшено розмір від`ємного значення, з огляду на встановлені, на думку податкового органу, порушення ПК України (2755-17) .

На думку колегії суддів, надання правової оцінки правомірності оскаржених рішень Головного управління ДФС у Харківській області має здійснюватись по кожному конкретному порушенню, встановленому відповідачем із наведенням відповідних мотивів, з яких суд виходив, відхиляючи або погоджуючись із доводами кожної із сторін.

З урахуванням наведеного, судові рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам статті 242 КАС України, відповідно до частин першої та четвертої якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частиною 4 статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що судами не додержано норм процесуального права задля з`ясування усіх фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення, зазначені порушення допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанції, а тому справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.

Керуючись ст. 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду 3 квітня 2019 року у справі №2040/7806/18 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.