ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2017 року Справа № 904/936/13-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Данилової М.В., суддів Корсака В.А., Швеця В.І.
за участю представників:
позивача Новаковський П.М. дов. від 06.02.2017 № 01-06/02/17 відповідача Семикіна Л.В. дов. від 14.06.2016 № 34 від ДВС Боголей І.Ю. дов. від 29.16.2016 № 778/20.3-03 розглянувши матеріали касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю " Торговий дім "Сокар Україна" та Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі № 904/936/13-г господарського суду Дніпропетровської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго - Інвест" про стягнення грошової заборгованості за договором поставки нафтопродуктів від 12.10.2012
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2013 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго - Інвест" задоволені частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки нафтопродуктів № 511-2012 від 12.10.2012 у сумі 18256529,09 грн., вартість додаткових витрат, пов'язаних із транспортування вантажу за договором поставки в сумі 389231,46 грн., судові витрати у сумі 68820,00 грн. в частині стягнення заборгованості у розмірі 5000000,00 грн. припинено. В решті позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2013 було змінено, абзац 3 резолютивної частини рішення викладено у новій редакції, згідно якої стягнуто з відповідача на користь позивача 18256529,09 грн. основного боргу, 1207752,29 грн. пені, 241550,46 грн. 3% річних, 30022,03 грн. інфляційних втрат та 389231,46 грн. додаткових витрат, пов'язаних із транспортування вантажу, в решті позову відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.
07.05.2013 господарським судом Дніпропетровської області на примусове виконання рішення та постанови видано накази.
08.01.2014 на адресу суду надійшла постанова відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 24.12.2013 про закінчення виконавчого провадження № 38380950 на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" та оригінал наказу господарського суду від 07.05.2013.
28.03.2016 на адресу суду надійшла постанова відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.03.2016 про відновлення виконавчого провадження № 38380950.
04.04.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" звернулося до суду зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби, в якій просило:
- визнати дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення 22.03.2016 постанов про скасування процесуального документа та про відновлення виконавчого провадження № 38380950 незаконними;
- визнати незаконною та скасувати постанову заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинського С.С. від 22.03.2016 про скасування процесуального документа;
- визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бойко О.М. від 22.03.2016 про відновлення виконавчого провадження.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2016 (суддя Рудь І.А.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 (головуючий суддя Березкіна О.В., судді Чус О.В., Антонік С.Г.), скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго- Інвест" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 904/936/13-г задоволена.
Суд визнав дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення 22.03.2016 постанов про скасування процесуального документа та про відновлення виконавчого провадження № 38380950 незаконними.
Суд визнав незаконною та скасував постанову заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинського С.С. від 22.03.2016 про скасування процесуального документа.
Суд визнав незаконною та скасував постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бойко О.М. від 22.03.2016 р. про відновлення виконавчого провадження.
Не погоджуючись із прийнятими судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Сокар Україна" та відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернулися до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами, в яких просили ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго - Інвест" на дії державної виконавчої служби.
В обґрунтування своєї скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Сокар Україна" посилається на те, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області є незаконною та необґрунтованою в зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скасовуючи постанови ВДВС суд першої інстанції не врахував, що рішення господарського суду по даній справі не виконане, а заборгованість становить 13896811,00 грн.
Виконання рішення суду шляхом укладання угоди між боржником та стягувачем не є підставою для закінчення виконавчого провадження, оскільки така угода не підтверджує фактичне виконання рішення суду.
Крім того, заступник директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинський С.С. є безпосереднім начальником головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бойко О.М., а тому в силу статті 83 Закону України "Про виконавче провадження" має право проводити як безпосередній контроль, так і перевірку, а тому висновки суду про незаконність його дій не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази виконання боржником рішення господарського суду та судового наказу, і є звернення стягувача зі скаргою, то постанова заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинського С.С. від 22.03.2016 про скасування процесуального документа - постанови про закінчення виконавчого провадження - є законною.
Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у касаційній скарзі посилається на те, що судові рішенні прийняті з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Скаржник вважає, що боржником заборгованість перед стягувачем не виплачена, а відтак порушено права та інтереси стягувача, наказ господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013 так і залишається невиконаним, а у зв'язку з винесенням оскаржуваних рішень та навмисними діями боржника борг у розмірі 13869811,73 грн. залишається фактично не погашеним.
Також заявник зазначає, що начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинським С.С. в ході проведення перевірки виконавчого провадження № 38380950, 22.03.2016 було винесено постанову про скасування процесуального документу - "постанови про закінчення виконавчого провадження" згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , оскільки це входить до його компетенції, а тому дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бойко О.М. та начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинського С.С. є законними та повністю відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) .
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.01.2017, визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Данилова Т.Б.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.01.2017, у зв'язку зі звільненням Данилової Т.Б. з посади судді Вищого господарського суду України, визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Швець В.О.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.01.2017 касаційні скарги прийнято до провадження, відстрочено Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України сплату судового збору за подання касаційної скарги до 08.02.2017, призначено до розгляду у вищевказаному складі.
08.02.2017 до Вищого господарського суду України надійшла заява Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якої було додано докази сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго - Інвест" надійшли заперечення, в яких товариство просить залишити касаційні скарги без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 29.11.2016 без змін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутніх у судовому засіданні 08.02.2017 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, постановою заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.03.2016 Крайчинським С.С. скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойко О.М про закінчення виконавчого провадження № 38380950 від 24.12.2013, як таку, що винесена передчасно.
У вказаній постанові, зокрема, зазначено, що "подані стягувачем ТОВ "Торговий дім" Сокар Україна" заяви про закінчення виконавчого провадження в порядку статей 12, 47, 49 Закону України "Про виконавче провадження" не підтверджують, що рішення суду фактично виконано у повному обсязі.
З огляду на те, що з поданих заяв не можливо встановити повне фактичне виконання рішення суду, постанова головного державного виконавця відділу ВП № 38380950 від 24.12.2013 винесена передчасно та підлягає скасуванню".
На виконання вказаної постанови заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.03.2016, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бойком О.М. винесена постанова від 22.03.2016 про відновлення виконавчого провадження № 38380950.
Звертаючись із скаргою про визнання дій відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення 22.03.2016 постанов про скасування процесуального документу та про відновлення виконавчого провадження № 38380950 незаконними, визнання незаконною та скасування постанови заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинського С.С. від 22.03.2016 про скасування процесуального документа - постанови про закінчення виконавчого провадження та визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бойко О.М. від 22.03.2016, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго - Інвест" (скаржник) посилався на те, що вказані постанови прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.
Також, скаржник зазначав, що постанова про закінчення виконавчого провадження по справі була затверджена начальником відділу 24.12.2013, що свідчить про проведення контролю за діями державного виконавця.
Крім того, скаржник зазначає, що ні стягувач, ні боржник не оскаржували постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.12.2013, тим більше, що стягувач своєю заявою просив закінчити виконавче провадження, а тому начальник відділу незаконно та необґрунтовано більш ніж через два роки, в порушення всіх строків на оскарження, скасував постанову про закінчення виконавчого провадження у перевищення своїх повноважень.
Скаржник посилається на те, що заступник директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинський С.С. мав право скасовувати постанову державного виконавця виключно під час виконання рішення суду, в той же час, він фактично здійснив повторний контроль відповідно до вимог пункту 2 статті 83 Закону України "Про виконавче провадження", який проводиться лише під час виконання рішення, а у завершеному виконавчому провадженні він мав право проводити лише перевірку.
Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, задовольняючи скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго - Інвест", виходив із того, що 24.12.2013 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойко О.М., відповідно до звернень Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна", винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 38380950 щодо виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013 на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", яка затверджена начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України і не оскаржена сторонами виконавчого провадження.
Перевірка виконавчого провадження № 38380950, наслідком якої стало винесення постанови від 22.03.2016 про скасування процесуального документу та відновлення виконавчого провадження, була проведена заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинським С.С. із порушенням приписів статті 84 Закону України "Про виконавче провадження", пунктів 10.4, 10.5 Інструкції, оскільки зі змісту постанови від 22.03.2016 вбачається, що вона прийнята заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при здійсненні контролю за діями державного виконавця, (що передбачено частиною 2 статті 83 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень, тобто не стосується завершених виконавчих проваджень), а не за результатами перевірки виконавчого провадження в порядку пунктів 10.3, 10.5 Інструкції.
Оскільки постанова про скасування процесуального документа прийнята заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із порушеннями Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (z0489-12) , а постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бойко О.М. від 22.03.2016 про поновлення виконавчого провадження № 38380950 винесена на її виконання, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що скарга ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" підлягає задоволенню у повному обсязі, а вказані постанови підлягають скасуванню.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Так, відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено право боржника оскаржити до господарських судів дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.
Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 (v0009600-12) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").
Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2013 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки нафтопродуктів № 511-2012 від 12.10.2012 в сумі 18256529,09 грн., вартість додаткових витрат, пов'язаних із транспортування вантажу за договором поставки в сумі 389231,46 грн. та судові витрати в сумі 68820,00 грн. В частині стягнення заборгованості в розмірі 5 000 000,00 грн. провадження по справі припинено. В решті позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 (колегія суддів: головуючий Тищик І.В., судді Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.), рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2013 змінено, викладено абзац 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Стягнути з ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на користь ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" 18256529,09 грн. основного боргу, 1207752,29 грн. пені, 241550,46 грн. 3% річних, 30022,03 грн. інфляційних втрат та 389231,46 грн. додаткових витрат, пов'язаних із транспортування вантажу. В решті позову відмовити". В іншій частині рішення залишено без змін.
07.05.2013 господарським судом Дніпропетровської області за заявою стягувача було видано наказ на примусове виконання вищезазначеного рішення та постанови.
01.06.2013 ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" звернулось до Державної виконавчої служби України із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013.
12.06.2013 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойком О.М. відкрито виконавче провадження № 38380950 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/936/13-г виданого 07.05.2013 про стягнення 18256529,09 грн. основного боргу, 1207752,29 грн. пені, 241550,46 грн. 3% річних, 30022,03 грн. інфляційних втрат та 389231,46 грн. додаткових витрат, пов'язаних із транспортування вантажу.
18.11.2013 ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" звернулось до Державної виконавчої служби України з листом № 01-18/11/13, в якому просило відкликати виконавчий документ та визнати відмову стягувача від примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013.
10.12.2013 ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" звернулось до Державної виконавчої служби України з листом № 01-10/12-13-ДР, в якому просило вважати відкликаним наказ господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013, заяву щодо відкриття виконавчого провадження та стягнення коштів, а також закінчити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013 у виконавчому провадженні № 38380950.
24.12.2013 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойком О.М., відповідно до звернень ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна", було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 38380950 щодо виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013.
08.01.2014 на адресу господарського суду Дніпропетровської області надійшла постанова відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 24.12.2013 про закінчення виконавчого провадження № 38380950 на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" та оригінал наказу господарського суду від 07.05.2013 (т. 3, а.с. 27-29).
Згідно статті 124 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .
Згідно статті 12 вказаного Закону, сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до частини 3 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Судами встановлено, що 10.12.2013 ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" звернулось до Державної виконавчої служби України з листом № 01-10/12-13-ДР, в якому просило вважати відкликаним наказ господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013, заяву щодо відкриття виконавчого провадження та стягнення коштів, а також закінчити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2013 у виконавчому провадженні № 38380950, у зв'язку з чим постановою від 24.12.2013 закінчено виконавче провадження та оригінал наказу господарського суду від 07.05.2013 повернуто до суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 83 Закону України "Про виконавче провадження" контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
А відтак, виходячи із названих норм чинного законодавства, начальнику відділу надано право скасовувати відповідні документи державного виконавця виключно під час здійснення контролю за законністю виконавчого провадження та виключно під час виконання рішення, а не після його завершення, та у межах 10 - денного строку на оскарження, тому здійснення контролю за завершеним виконавчим провадженням, по закінченню строків на оскарження, було здійснено без дотримання вимог законодавства.
Аналогічне положення міститься у пункті 10.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (z0489-12) , згідно якої контроль у виконавчому провадженні здійснюється відповідно до статей 83 - 86 Закону.
Пунктом 10.2 Інструкції визначено, що начальник відділу має право перевірити будь - яке виконавче провадження, що перебуває на виконанні державних виконавців, які йому безпосередньо підпорядковані, з власної ініціативи чи за заявою (скаргою) стягувача або його представника у випадках, передбачених Законом.
Згідно пункту 2.1 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, який затверджений наказом Мінюсту України від 25.12.2008 за № 2274/5 (v2274323-08) , документи, що надходять на адресу районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних відділів державної виконавчої служби приймаються, попередньо опрацьовуються та реєструються діловодом Відділу.
Пунктом 2.4 Порядку передбачено, що реєстрація вхідних документів здійснюється шляхом присвоєння їм єдиного реєстраційного індексу з подальшим записом необхідних відомостей про документ у відповідному журналі реєстрації. Дата реєстрації і реєстраційний індекс документа проставляються у реєстраційному штампі, як правило, у нижньому правому вільному від тесту куті першої сторінки документа.
Відповідно до абзацу 4 пункту 2.8 Порядку документи, отримані безпосередньо керівником Відділу на особистому прийомі, передаються на реєстрацію діловоду в день їх надходження.
В матеріалах виконавчого провадження міститься Картка заявника особистого прийому від 22.03.2016 та скарга в.о. директора ТОВ "ТД "Сокар Україна" Бичкова А.О. на постанову державного виконавця від 24.12.2013 про закінчення виконавчого провадження № 38380950, датована 22.03.2016 (без номера).
В той же час, скарга в.о. директора ТОВ "ТД "Сокар Україна" Бичкова А.О. на постанову від 24.12.2013 про закінчення виконавчого провадження, жодним чином не зареєстрована у ВПВР ДДВС МУЮ, про що свідчить відсутність на ній реєстраційного штампу, та підтверджує той факт, що станом на 22.03.2016 цієї скарги не було в матеріалах виконавчого провадження, скарга взагалі не надходила до ВПВР ДДВС МУЮ, а була підшита до матеріалів виконавчого провадження службовою особою виконавчої служби значно пізніше.
Відповідно до пункту 10.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень (у редакції станом на 22.09.2015, керівники органів ДВС вищого рівня мають право відповідно до статей 84 - 86 Закону перевіряти законність виконавчого провадження, у тому числі завершеного виконавчого провадження та виконавчого провадження, по якому виносилась постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 10.4 Інструкції про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування відповідною посадовою особою виноситься вмотивована постанова.
10.4.1. У постанові зазначаються:
а) підстави витребування цього виконавчого провадження;
б) у мотивувальній частині - обставини, що зумовили проведення перевірки та витребування виконавчого провадження, а у разі прийняття рішення про зупинення виконавчого провадження - також обґрунтування необхідності зупинення виконавчого провадження на час його перевірки;
в) обґрунтування необхідності здійснення такої перевірки з обов'язковим зазначенням об'єктивності можливих негативних наслідків її не проведення, які можуть суттєво вплинути на хід виконання або мати резонансне значення (при прийнятті рішення про доцільність проведення перевірки виконавчого провадження з власної ініціативи);
г) у резолютивній частині - реквізити витребуваного виконавчого провадження та орган ДВС, у якому воно перебуває на виконанні, строки здійснення перевірки виконавчого провадження з моменту його надходження до органу ДВС, який його витребував, чи підлягає воно зупиненню на строк проведення перевірки, а також посадові особи, на яких покладається обов'язок направлення цього виконавчого провадження до органу ДВС, що здійснюватиме його перевірку, та строки направлення для перевірки виконавчого провадження.
Згідно п. 10.5 Інструкції про результати перевірки виконавчого провадження посадовою особою, яка його витребовувала, виноситься постанова.
10.5.1.У постанові зазначаються:
а) підстави для здійснення перевірки цього виконавчого провадження;
б) у мотивувальній частині - коротко зміст проведених виконавчих дій та їх відповідність вимогам чинного законодавства;
в) у резолютивній частині - висновок з урахуванням вимог чинного законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні; визначаються особа, яку зобов'язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення), особа, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови; встановлюється строк виконання цієї постанови; надається інша необхідна інформація; зазначається коло осіб, яким надсилаються копії постанови, та порядок оскарження постанови.
Таким чином, завершене виконавче провадження може бути перевірене керівниками органів ДВС вищого рівня, із витребуванням на підставі відповідної постанови матеріалів виконавчого провадження; за результатами перевірки приймається постанова, яка повинна відповідати вимогам пункту 10.5 Інструкції.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.03.2016 скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 38380950 від 24.12.2013, як таку, що винесена передчасно.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що вона прийнята заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при здійсненні контролю за діями державного виконавця, (що передбачено частиною 2 статті 83 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень, тобто не стосується завершених виконавчих проваджень), а не за результатами перевірки виконавчого провадження в порядку п.п. 10.3, 10.5 Інструкції.
Крім того, в порушення вимог пункту 10.5 Інструкції в постанові не зазначено підстави перевірки виконавчого провадження № 38380950; в мотивувальній частині відсутнє посилання на норму Закону з обґрунтуванням незаконності відповідних дій; у резолютивній частині відсутні висновки з урахуванням вимог чинного законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, також не зазначено особу, яку зобов'язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення), та не зазначено особу, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови; в постанові не зазначено строк виконання постанови, матеріали справи та виконавчого провадження № 38380950 не містять постанову про витребування виконавчого провадження в порядку пункту 10.4 Інструкції для проведення перевірки.
Відповідно до пункту 2.2 Порядку про витребування та проведення перевірки виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 01.12.2004 за № 136/5 (v136_323-04) , матеріали по завершених виконавчих провадженнях підлягають витребуванню у разі:
- надходження у порядку та строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) скарги на постанову начальника підпорядкованого органу ДВС, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб ДВС;
-оскарження у порядку та строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) постанов державного виконавця про закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документу.
Проте, у порядку та у строки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) скарга на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документу у порядку та строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) не надходила, дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб ДВС сторонами не оскаржувалось, наказ був дійсний для пред'явлення до виконання до 23.04.2014, питання про відновлення строку на його пред'явлення не вирішувалось.
Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.
Враховуючи, що стягувачу з моменту винесення, тобто, з 24.12.2013 було відомо про постанову про закінчення виконавчого провадження, він особисто надавав заяву про закінчення виконавчого провадження, а його звернення на прийом до ДВС, яке відбулось 22.03.2016, тобто, поза межами строку на оскарження дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби.
А відтак, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що постанова про скасування процесуального документа прийнята заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із порушеннями Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (z0489-12) , а оскільки постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бойко О.М. від 22.03.2016 про поновлення виконавчого провадження № 38380950 винесена на її виконання, скарга ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" підлягає задоволенню у повному обсязі, а вказані постанови підлягають скасуванню.
Статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" та Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, оскільки судами було прийнято ухвалу і постанову з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" та Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі № 904/936/13-г господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді
М. Данилова
В. Корсак
В. Швець