Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Самусенко С.С.,

Плюшка І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року за заявою про розстрочку виконання судового рішення у справі № 911/10/16 господарського суду Київської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" про стягнення 2434153,78 грн.,

за участю представників:

Стягувача: Сороколіт Є.М., дов. № 14-75 від 21.04.2016 року,

Боржника: Палькевич Н.С., дов. № 1-167 від 27.12.2016 року.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (далі - ПАТ "Київоблгаз", Відповідач) про стягнення 1527198,17 грн. основного боргу, 522948,20 грн. пені, 53225,67 грн. 3% річних та 330781,74 грн. інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу природного газу № 13-225-РО від 04.01.2013 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 29.03.2016 року, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2016 року, позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково, а саме: стягнуто з ПАТ "Київоблгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 518526,02 грн. пені, 52661,57 грн. 3% річних, 309598,09 грн. інфляційних втрат та суму судового збору. В решті позовних вимог, відмовлено.

На виконання вказаного судового рішення господарським судом Київської області 21.10.2016 року було видано відповідні накази.

Разом з тим, 21.10.2016 року ПАТ "Київоблгаз" подало до господарського суду Київської області заяву про розстрочку виконання судового рішення від 29.03.2016 року на 8 місяців, згідно доданого ним до цієї заяви графіку погашення заборгованості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.11.2016 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року, у задоволенні заяви ПАТ "Київоблгаз" про розстрочку виконання судового рішення від 29.03.2016 року у даній справі, відмовлено.

У поданій касаційній скарзі, ПАТ "Київоблгаз", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій, норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 43, 121 Господарського процесуального кодексу України, ст. 16 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 08.11.2016 року та постанову апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року та винести постанову, якою задовольнити його заяву розстрочку виконання рішення суду від 29.03.2016 року у даній справі.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України", у поданому письмовому відзиві, посилаючись на безпідставність доводів та вимог ПАТ "Київоблгаз", викладених у касаційній скарзі, просив відмовити у її задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як зазначалось вище, на виконання судового рішення від 29.03.2016 року у даній справі, яке набрало законної сили, про стягнення з ПАТ "Київоблгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 518526,02 грн. пені, 52661,57 грн. 3% річних, 309598,09 грн. інфляційних втрат та суму судового збору, господарським судом Київської області 21.10.2016 року було видано відповідні накази.

Водночас, 21.10.2016 року Боржник, в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, подав до господарського суду Київської області заяву про розстрочку виконання судового рішення від 29.03.2016 року на 8 місяців, починаючи з 01.11.2016 року по червень 2017 року, рівними частинами по 111749,68 грн., щомісячно, згідно доданого ним до заяви відповідного графіку погашення такої заборгованості, посилаючись на те, що у зв'язку з тяжким фінансовим станом, який зумовлений недостатністю виділених державою коштів на фінансування газопостачання для бюджетних установ та значною заборгованістю населення перед ПАТ "Київоблгаз" за спожитий природний газ, які, на його думку, є винятковими обставинами, він не має можливості терміново виконати вказане рішення суду.

Разом з тим, дійсно, частиною 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Тобто, зазначена норма не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити, розстрочити виконання прийнятого ним судового рішення.

Проте, визначальним фактором при наданні вказаної відстрочки є винятковість обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Отже, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В даному випадку, суд апеляційної інстанції, встановивши, що обставини, якими Боржник обґрунтовує свою заяву про розстрочку виконання судового рішення, не є винятковими і такими, що дійсно ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення у встановлений у цьому рішенні строк та спосіб, в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, а лише вказують на те, що виконання такого рішення негативно впливає на фінансовий стан Боржника, тоді як фінансове становище останнього не звільняє його від обов'язку виконання рішення господарського суду, у зв'язку з чим, залишив без змін ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 29.03.2016 року у даній справі.

Вказані висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду про залишення без змін ухвали суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11, 111-13, 121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року за заявою про розстрочку виконання судового рішення у справі № 911/10/16 - без змін.