Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ковтонюк Л.В., Нєсвєтової Н.М., розглянувши матеріали касаційної скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.16 у справі господарського суду Рівненської області № 918/340/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс престиж буд" до Рівненської міської ради про визнання права на самочинне будівництво,

за участі представників сторін:

від заявника - не з'явилися,

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - не з'явилися,

У травні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс престиж буд" звернулися до господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво.

02.06.2016 рішенням господарського суду Рівненської області (суддя Горплюк А.М.) позов задоволено, визнано за ТОВ "Альянс Престиж Буд" право власності на будівлю прохідної № 19/1 загальною площею 61,5 кв. м., незавершений будівництвом житловий будинок № 19 по вул. С. Дем'янчука, м. Рівне, незавершений будівництвом житловий будинок № 25 (пальне поле) по вул. С. Дем'янчука у м. Рівне.

ОСОБА_4, особа, яка не брала участі у справі, звернулася до апеляційного господарського суду зі скаргою на вказане рішення. На думку скаржника, задовольняючи позов ТОВ "Альянс Престиж Буд", суд першої інстанції фактично вирішив питання про її права та обов'язки, оскільки вона є власником споруд, що були предметом цього спору.

25.10.2016 ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду (судді Крейбух О.Г., Демянчук Ю.Г., Саврій В.А.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення господарського суду Рівненської області від 02.06.2016 у справі № 918/340/16 припинено на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України. Апеляційний суд виходив із відсутності правового зв'язку (жодних договірних чи позадоговірних відносин) між сторонами у справі та апелянтом, тому для останнього не породжувалось будь-яких прав та обов'язків.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просила скасувати ухвалу від 25.10.2016 та рішення від 02.06.2016, а справу скерувати для нового розгляду до суду першої інстанції.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обгрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Положеннями ч.1 ст. 91 ГПК України передбачено право осіб, які не брали участь у справі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Аналізуючи положення зазначеної статті, касаційна інстанція виходить із того, що судове рішення, оскаржене не залученою до участі у справі особою, має безпосередньо стосуватися прав та обов'язків останньої, тобто судом має бути розглянуто та вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та ухвалення рішення господарським судом першої інстанції є скаржник або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Звертаючись з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, ОСОБА_4 зазначала, що земельна ділянка, на якій знаходяться будівлі, які є предметом спору у цій справі, має кадастровий номер НОМЕР_1., знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та передавалась Рівненською міською радою в оренду "Рівненському радіотехнічному заводу" на підставі договору оренди від 07.03.2007. Належність їй на праві власності нерухомого майна підтверджується відомостями з ЄДР речових прав на нерухоме майно. Проте позивач безпідставно визначив зазначену будівлю самовільним будівництвом, самостійно присвоїв їй адресу АДРЕСА_1, та звернувся до суду з вимогою визнати право власності на це майно у порядку ст. 376 ЦК України. За твердженням заявника, на цій земельній ділянці також розташовані: незавершене будівництво спортивного комплексу загальною площею 600 кв. м., будівля спортивно-оздоровчого корпусу загальною площею 220.1 кв. м., житловий будинок загальною площею 230.9 кв. м. та інші об'єкти нерухомості, які перебувають у його власності.

Апеляційним господарським судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що право власності на об'єкти, які є спірними за твердженням ОСОБА_4, зареєстровано за заявником 21.07.2016 право власності на будівлю, спортивно-оздоровчий корпус, секція 2 загальною площею 221,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, (рік побудови 1991, будівля розташована на земельній ділянці комунальної власності, яка перебуває в оренді) зареєстровано за ОСОБА_4, державним реєстратором Мельником А.В., на підставі акту приймання - передачі нерухомого майна, серія та номер: 1, укладеного 16.06.2016 року між ППФ "Інтерекопласт" та ОСОБА_4; ухвали Рівненського міського суду від 10.06.2016 у справі 569/14770/14-ц відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 64164448 від 22.07.2016. Тобто право власності за заявником було зареєстровано вже після того, як було визнано право власності за ТОВ "Альянс Престиж Буд" по рішенню суду від 02.06.2016. Заявником не надано доказів права власності на спірне нерухоме майно на час вирішення спору. Отже місцевий господарський суд при ухваленні оскаржуваного рішення не вирішив питання про права та обов'язки ОСОБА_4

Припиняючи провадження у справі, апеляційний господарський суд із виходом на місцезнаходження об'єктів нерухомого майна, про що свідчить відповідний протокол, дійшов обгрунтованого висновку, що об'єктам нерухомого майна присвоєно різні реєстраційні номери, вони мають різне найменування, що свідчить про те, що це є різні об'єкти нерухомого майна. За ТОВ "Альянс Престиж Буд" визнано право власності на об'єкти нерухомого майна, що відносяться до житлової категорії та підтверджується технічними паспортами, в той же час, право власності ОСОБА_4, зареєстровано на об'єкти нерухомого майна, що не відносяться до житлових, а відтак не є тотожними з об'єктами, щодо яких розглядався спір.

З урахуванням наведеного, Рівненський апеляційний господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для апеляційного перегляду оскаржуваного рішення за скаргою заявника, який не визначений у цій справі ні стороною, третьою особою, та не підпадає під ознаки особи, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права та обов'язки. Виходячи з чого, апеляційний суд правомірно дійшов висновку про припинення апеляційного провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Таким чином процесуально вірними є мотиви, покладені в підгрунтя оскарженої ухвали, яка відповідає положенням діючого законодавства і має бути залишена без змін. Будь-яких обгрунтувань, із посиланням на норми чинного законодавства, які б спростовували висновки апеляційного господарського суду, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали, при постановленні якої правильно застосовано норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.16 у справі № 918/340/16 господарського суду Рівненської області - без змін.