Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ковтонюк Л.В., Нєсвєтової Н.М., розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Заготзерно-Високопілля" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.16 та рішення господарського суду Херсонської області від 17.12.15 у справі господарського суду Херсонської області № 923/1827/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Заготзерно-Високопілля" про стягнення 1 597 559,49 грн.,

за участі представників сторін:

від позивача - Анісімов В.В.,

від відповідача - Прут С.Я., Корх Є.В.,

06.11.2015 публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулися до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Заготзерно-Високопілля" 1 597 559,49грн. заборгованості за спожиту електричну енергію. Позовні вимоги обгрунтовані положеннями п.п.2.2.2., 2.3.3. додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії № 316 від 04.09.2008, п.п.2 п.10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) , ст. 526 ЦК України, та фактом несплати вартості спожитої електроенергії, яка обліковувалась у регістрі "А-" за від'ємним значенням у результаті неправильного підключення фаз приладу обліку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Заготзерно-Високопілля" факт обліку частини спожитої електричної енергії визнали, втім проти позову заперечували з підстав недотримання постачальником електричної енергії процедур, передбачених пунктом 4.2.3. договору та ПКЕЕ (z0417-96) .

17.12.2015 рішенням господарського суду Херсонської області (суддя Александрова Л.І.), залишеним без змін 08.11.2016 постановою Одеського апеляційного господарського суду (судді Лашин В.В., Величко Т.А., Воронюк О.Л.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі з мотивів їх доведеності.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Заготзерно-Високопілля" посилалися на неповне установлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права та ухвалення незаконних судових рішень, які просили скасувати, а справу скерувати для нового розгляду до суду першої інстанції.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи, 04.09.2008 між ВАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (постачальник) та ТОВ "Заготзерно-Високопілля" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 316, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю І-630 (кВА), ІІ-160 (кВА), ІІІ-250 (кВА), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно із умовами цього договору.

Відповідно до п.1 переліку об'єктів та точок обліку споживача, які постачаються електроенергією зазначено об'єкт "ЗТП-73", мельниця, смт. Високопілля, вул. Червоноармійська, 45".

Згідно положень п.1 додатку № 2 до договору № 316 акт про обсяги спожитої (переданої) споживачем (субспоживачу) електричної енергії є підставою для розрахунку оплати за спожиту електроенергію. Рахунок на оплату електричної енергії має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів від дня його отримання (п.3 додатку № 2 до договору № 316).

04.06.2015 працівники ПАТ ЕК "Херсонобленерго" провели обстеження розрахункового засобу обліку типу EPQS 122.21.17.SS № 745141, який встановлено на об'єкті відповідача. За наслідками таких дій було складено відомість № 119535, підписану представником відповідача без зауважень, зі змісту якої убачається, що трансформатор струму фази В і С включені невірно (змінена полярність підключення), що зафіксовано в пам'яті електролічильника № 745141 із датою початку неправильного обліку з червня 2012 року. Інформацію зчитано та зафіксовано програмним забезпеченням QUADR COM ЄRELдатаelectronica.

26.06.2015 було складено та підписано акт обстеження зазначеного лічильника, у якому зазначено, що за допомогою програмного забезпечення заводу виробника QUADRcom 1.2.35 проведено зчитування показань місячної енергії за напрямком енергії А-. Дані зчитування роздруковані без урахування розрахункового коефіцієнта, рівного 120 (трансформатори струму 600/5). За сумарними даними про покази приладу обліку у регістрі А отримано загальний показник 11 775,27.

25.06.2015 було складено та підписано акт про обсяги спожитої (переданої) споживачу електричної енергії протягом розрахункового періоду від 25.05.2015 р. до 25.06.2015, у якому в рядку 13 відображено показник споживання 11 775,27, а у колонці "№ приладу" зазначено 745 141.

06.07.2016 Миколаївським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України було складено висновок №6 комплексної електротехнічно-товарознавчої судової експертизи приладу обліку типу EPQS 122.21.17.SS № 745141, зі змісту якого видно, що при підключенні приладу обліку змінено полярність підключення вторинних обмоток вимірювальних трансформаторів до приладу обліку, реєстрація значень спожитої активної електроенергії ведеться у регістрі "+А" по фазі "А" та у регістрі "-А" по фазі "В" і "С". Показники регістру "-А", що зафіксовані у пам'яті приладу обліку у зв'язку із його невірним підключенням по фазам "В" і "С" до трансформаторів струму відповідних фаз (замінено полярність підключення), приймаються для визначення кількості спожитої активної електроенергії по модулю, а саме: як сумарне значення активної електроенергії "+А" та "-А". Загальна кількість спожитої електроенергії за період з 01.06.2012 р. по 26.06.2015 р. складає 11 775,248 кВт/ч.

Відповідно до ч.6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Згідно п.6.12 ПКЕЕ (z0417-96) величина коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається постачальником електричної енергії за однією з таких схем: сума добутків величин обсягів споживання електричної енергії, визначених за даними (протоколами) автоматизованої системи обліку, на величини відповідних тарифів; обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії; період між датами на початку та в кінці розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця), і величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на початок або кінець розрахункового періоду відповідно до умов договору.

16.07.2015 протоколом засідання комісії № 1 було прийнято рішення про нарахування неврахованої при виставленні рахунків електроенергії та направлення додаткового рахунку відповідачу.

Пунктом 6.24 ПКЕЕ (z0417-96) визначено, що основні споживачі, які встановили засоби диференційного (погодинного) обліку електричної енергії на загальний обсяг електричної енергії та розраховуються за електричну енергію, спожиту для власних потреб, за тарифами, диференційованими за періодами часу.

Суди установили, що з дотриманням вищевикладених положень закону позивач здійснив розрахунок вартості спожитої електроенергії за тарифами, диференційованими за періодами, розбитими на розрахункові періоди, та враховуючи зонні коефіцієнти, що підтверджується додатковим і детальним розрахунками та звітом по лічильнику.

29.07.2015 позивач надіслав відповідачу додатковий рахунок № 316-1 на суму 1 597 559,49грн., який на час ухвалення рішення останнім не оплачено.

Задовольняючи позовні вимоги, попередні судові інстанції виходили із того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується показник зі значенням 11 775,27, який зареєстровано у регістрі А- приладу обліку EPQS 122.21.17ss № 745141, що встановлений на об'єкті відповідача, є показником спожитої активної електричної енергії, яка внаслідок неправильного його підключення реєструвалась у регістрі приладу обліку під знаком мінус. Між тим, відповідач до проведення обстеження не звітував та не оплачував цю енергію. Отже на підставі того, що позивач не отримував плату за відпущений та спожитий відповідачем товар, суди обох інстанцій дійшли висновку, що вимоги щодо отримання належної оплати за товар є обгрунтованими.

Що стосується доводів заявника про відсутність його вини у помилковому підключенні приладу обліку, то вони правильно відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки предметом цього спору є не стягнення збитків у розумінні ст. 225 ГК України, а фактично стягнення боргу. Тому з урахуванням положень ст. 691 ЦК України, відповідач не звільняється від обов'язку виконати свої договірні зобов'язання. Більше того, обсяги спожитої електроенергії визнані відповідачем у відповідних відомостях та актах, підтверджені висновками судового експерта.

Виходячи з того, що при ухваленні рішень попередні судові інстанції здійснили всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надали належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосували норми матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Викладені заявником у касаційній скарзі доводи не заслуговують на увагу та спростовуються мотивованими висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що ґрунтуються на доказах, наявних у матеріалах справи та вимогах закону.

Стосовно доводів касаційної скарги, спрямованих на переоцінку доказів, пов'язаних з вирішенням спору, то виходячи з приписів ч.2 ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Заготзерно-Високопілля" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.16 та рішення господарського суду Херсонської області від 17.12.15 у справі № 923/1827/15 - без змін.