Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Могил С.К., Нєсвєтової Н.М., розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.16 та рішення господарського суду Тернопільської області від 29.08.06 у справі господарського суду Тернопільської області № 921/372/16-г/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до дочірнього підприємства "Газпостач" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікація "Тернопільміськгаз" про стягнення 10252382,09 грн.,

за участі представників сторін:

від позивача - Некрасов Д.А.,

від відповідача - не з'явилися,

01.07.2015 між публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (газотранспортне підприємство) та дочірнім підприємством "Газпостач" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікація "Тернопільміськгаз" (замовник) було укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1506000268/Н038, відповідно до умов якого ПАТ "Укртрансгаз" зобов'язались надати ДП "Газпостач" ПАТ "Тернопільміськгаз" послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у розмірі, строки та порядку, передбачені умовами договору

У відповідності до пунктів 3.1, 3.4 договору послуги по транспортуванню газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами. Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.

Згідно п.5.5. договору оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100% попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів

Пунктом 11.1 договору встановлено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє в частині транспортування газу з 1 липня 2015 року до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за надані газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором. За відсутності заяви жодної зі сторін про припинення дії договору, останній вважається продовженим на кожний наступний календарний рік.

На стадії виконання договору № 1506000268/Н038 від 01.07.2015, ПАТ "Укртрансгаз" з липня 2015 року по квітень 2016 року надали ДП "Газпостач" ПАТ "Тернопільміськгаз" передбачені договором послуги на загальну суму 36 232 254,85 грн. (з ПДВ), що підтверджується актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

Зазначаючи, що замовник у порушення умов договору не проводив своєчасної та повної оплати послуг з транспортування природного газу, ПАТ "Укртрансгаз" звернулися з позовом до суду про стягнення з ДП "Газпостач" ПАТ "Тернопільміськгаз" залишку основного боргу в сумі 7 650 830,54 грн., пені в сумі 1 138 788,45 грн., штрафу в сумі 1 222 633,01 грн., 3% річних в сумі 79 271,92 грн. та інфляційних втрат в сумі 160 858,17 грн.

29.08.2016 рішенням господарського суду Тернопільської області (суддя Хома С.О.), залишеним без змін 14.11.2016 постановою Львівського апеляційного господарського суду (судді Зварич О.В., Хабіб М.І., Юрченко Я.О.) позов задоволено частково, стягнуто з ДП "Газпостач" ПАТ "Тернопільміськгаз" на користь ПАТ "Укртрансгаз" 569 394,22 грн. пені (50 % від заявленої у позові суми), 160 858,17 грн. інфляційних втрат, 79 271,92 грн. - 3% річних та судові витрати. Провадження у справі в частині вимог про стягнення 7 650 830,54 грн. основного боргу припинено. У решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" посилалися на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 526, 530, 551, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 233 ГК України, тому просили скасувати судові рішення у частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 569 394,22 грн. пені, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Постанова та рішення перевіряються судом касаційної інстанції лише в частині зменшення на 50% розміру пені, яка підлягає стягненню, виходячи з касаційних вимог заявника.

Надаючи належну правову оцінку усім доводам сторін, попередні судові інстанції виходили з того, що відповідач звернувся до суду із заявою про зменшення нарахованих штрафних санкцій, у якій просив зменшити розмір пені до 10% від заявленої, та відмовити у стягненні 7% штрафу в повному обсязі, обгрунтовуючи тим, що перебуває у важкому фінансовому становищі, а пред'явлені до стягнення санкції неспіврозмірні з наслідками порушення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 статті 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Частково задовольняючи заяву відповідача про зменшення розміру пені на 50%, тобто до 569 394,22 грн., суди попередніх інстанцій, керуючись вищевикладеними положеннями діючого законодавства, оцінивши докази у сукупності з об'єктивними обставинами, зокрема, звіти про фінансові результати за 2015 рік та І півріччя 2016 року, факт повного розрахунку за спірним договором станом на 16.08.2016, несвоєчасним розрахунком споживачів за природний газ, поставлений ДП "Газпостач", урахувавши незначний час прострочення, дійшли висновку про наявність виняткових обставин у розумінні п.3 ст. 83 ГПК України.

Твердження заявника щодо відсутності виключних обставин для зменшення розміру пені та залишення поза увагою інтересів позивача, були перевірені судами попередніх інстанцій у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України, якими зроблено правильні висновки про часткове задоволення заяви відповідача, тобто з дотриманням балансу інтересів обох сторін.

Належних обґрунтувань, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.16 та рішення господарського суду Тернопільської області від 29.08.06 у справі № 921/372/16-г/16 - без змін.