ПОСТАНОВА
Іменем України
09 вересня 2019 року
Київ
справа №826/10579/16
провадження №К/9901/42627/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Саприкіної І.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді: Бужак Н. П., суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М. від 07 лютого 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В., Фонду гарантування вкладів фізичних, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу № 001-15849-050215 від 05.02.2015 та застосування наслідків нікчемності правочину, зобов`язання Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", внесеному на підставі Договору банківського вкладу № 001-15849-050215 від 05.02.2015 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників, для здійснення виплат коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", внесеному на підставі Договору банківського вкладу № 001-15849-050215 від 05.02.2015, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу № 001-15849-050215 від 05.02.2015 та застосування наслідків нікчемності правочину. Зобов`язано уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", внесеному на підставі Договору банківського вкладу № 001-15849-050215 від 05.02.2015 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Відмовлено в задоволенні іншої частини позовних вимог.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк" які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за договором банківського вкладу, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17)
та є протиправною.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року в частині задоволення позовних вимог скасовано та ухвалено у цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині постанову суду залишено без змін.
Відмовляючи у задовленні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що кошти на рахунок позивача вносились третьою особою шляхом переказу грошових коштів від іншої особи, що є порушенням умов договору та п.5.11 Правил банківського обслуговування у ПАТ "Дельта Банк". Кірм того, спірний правочин укладено під час дії заборони, визначеної постановою Національного банку України, яка була обов`язковою для виконання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.02.2015 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" був укладений договір банківського вкладу № 001-15849-050215 ("Депозит Delta Premier з пролонгацією плюс"), предметом якого є прийняття на вкладний рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 10 000, 00 доларів США на строк по 19.02.2015
Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору від 05.02.2015 № 001-15849-050215 пункт 1.2.1 вказаного договору викладено в наступній редакції: "Зарахування вкладу на Рахунок здійснюється шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента. Сторони домовились, що умови п. 5.11. Правил до відносин, що виникають на підставі цього Договору, не застосовуюються.".
Відповідно до платіжного доручення від 05.02.2015 № 9177709 кошти в сумі 10000,00 доларів США надійшли на рахунок позивача шляхом перерахування з банківського рахунку ОСОБА_2 відкритого в ПАТ "Дельта Банк".
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.
На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 11 червня 2015 року ПАТ "Дельта Банк" починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 03 березня 2015 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів будуть здійснюватися через установи чотирьох банків.
Відповідно до протоколу засіданні Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" призначеної наказом від 29.05.2015 № 408 та наказу від 16.09.2015 № 813, застосовано наслідки нікчемності догорів банківського вкладу (депозиту) згідно з додатком та, зокрема, договір банківського вкладу (депозиту) від 05.02.2015 № 001-15849-050215.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 02 жовтня 2015 №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
ОСОБА_1 було надіслано заяву на адресу Уповноваженої особи Фонду та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з проханням надати інформацію щодо відшкодування позивачу коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу.
Повідомленням від 23.09.2016 № 8821/2683 позивачу було надано відповідь, що на підставі ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" договір банківського вкладу (депозиту) від 05.02.2015 № 001-15849-050215 визнано недійсним.
6. Позивач не погоджується з висновком відповідача про нікчемність договору, вважає таке рішення протиправним та вважає, що він має бути включений до переліку вкладників публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з огляду на що за захистом свої прав та інтересів звернувся із зазначеним позовом до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17)
набув статус вкладників, а тому на нього поширюються гарантії, встановлені цим Законом.
8. Відповідачем та третьою особою заперечення (відзиву) на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17)
(тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI (4452-17)
).
10. Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
11. Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
12. Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
13. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
14. Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
15. Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
16. Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
17. Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI, в редакції, станом на дату укладення договору банківського вкладу, визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14)
;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
18. Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
19. Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI (4452-17)
щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до додаткової угоди № 1 до договору від 05.02.2015 № 001-15849-050215 на рахунок позивача шляхом перерахування з банківського рахунку ОСОБА_2 відкритого в ПАТ "Дельта Банк" надійшли кошти в сумі 10000,00 доларів США, що підтверджено платіжним дорученням від 05.02.2015 року № 9177709.
Укладення зазначеного договору й зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02 березня 2015 року).
Отже, вклад розміщено на рахунку АТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI.
При цьому, відповідачем не наведено правових підстав для не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону №4452-VI (4452-17)
.
20. З аналізу вищенаведених норм права слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до повідомлення від 23.09.2016 № 8821/2683 на підставі ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" договір банківського вкладу (депозиту) від 05.02.2015 № 001-15849-050215 визнано недійсним.
Разом з тим, зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
Відповідач, в свою чергу, не довів належними та допустимими доказами те, що у момент укладення договору банківського рахунку та здійснення транзакції ПАТ "Дельта Банк" щодо зарахування суми коштів на поточний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.
Відповідно до статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку за договором банківського вкладу у випадках перерахування коштів на її користь іншою особою.
Інших доказів на підтвердження нікчемності укладеного позивачем із банком договору відповідачами також не надано, на що правильно вказали суди попередніх інстанцій.
21. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. Водночас, відповідачем не наведено правових підстав для невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону № 4452-VI (4452-17)
.
22. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, що було вірно встановлено судом першої інстанції.
23. Колегія суддів вважає також вірними висновки судів попередніх інстанцій про передчасність позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та необхідність відмови у позові у вказаній частині.
24. Водночас, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу № 001-15849-050215 від 05.02.2015 та застосування наслідків нікчемності правочину.
Згідно із частинами першою, другою та десятою статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу Уповноваженої особи. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "Дельта Банк" і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення Уповноваженої особи не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, яке прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Така позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/12294/16 від 11 квітня 2018 року,№ 910/24198/16 від 16 травня 2018 року та № 819/353/16 від 04 липня 2018 року.
Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу. Права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.
Отже, встановлена правова природа згаданого наказу унеможливлює здійснення судового розгляду щодо його оскарження, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу Уповноваженої особи не можуть бути розглянуті у судовому порядку (в тому числі в господарських судах).
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
25. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційну ОСОБА_1 належить задовольнити частково. Скасувати рішення суду апеляційної інстанції повністю. Рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу № 001-15849-050215 від 05.02.2015 та застосування наслідків нікчемності правочину, скасувати та закрити провадження у цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року.
Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу № 001-15849-050215 від 05.02.2015 та застосування наслідків нікчемності правочину. Ухвалити нову постанову у цій частині позовних вимог, якою провадження у справі закрити.
В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В.Коваленко
Судді: Я.О.Берназюк
І.В.Саприкіна' 'p'