808/5617/14 Про визнання протиправною відмови Митниці у поверненні Товариству суми митних платежів за ВМД - 09.09.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року (суддя Батрак І.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року (головуючий суддя Уханенко С.А., судді: Богданенко І.Ю., Дадим Ю.М.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна" до Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправними дій, визнання неправомірною бездіяльності та стягнення переплати ввізного мита,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Митниця, відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі - Казначейство, відповідач 2) про визнання протиправною відмови Митниці у поверненні Товариству суми митних платежів за ВМД №112030001/2012/006560 від 25 липня 2012 року у розмірі 22 555,97 грн.; визнання неправомірною бездіяльності Митниці щодо ненадання Казначейству висновку про повернення Товариству з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів за ВМД №112030001/2012/006560 від 25 липня 2012 року у розмірі 22 555,97грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства переплату ввізного мита у сумі 22 555,97грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що рішення Митниці про визначення митної вартості товару №112030001/2012/000192/1 від 25 липня 2012 року, на підставі якого позивачем (додатково до самостійно визначеної митної вартості товарів) сплачено до бюджету 22 555,97 грн., скасовано в судовому порядку, але після звернення Товариства із заявою про повернення зазначеної переплати ці кошти йому повернуті не були, чим порушено положення розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618 (z1097-07) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364 (z1097-07) (далі - Порядок №618).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року, позов задоволено.

Приймаючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку, що після набрання законної сили рішеннями судів у справі №808/660/13-а в частині визнання протиправними та скасування рішення Митниці про коригування митної вартості і картки відмови у Товариства виникло право на повернення надміру сплачених коштів в сумі 22 555,97 грн., а тому відмова відповідача 1 у їх поверненні за заявою позивача є протиправною.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ними норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Мотивуючи касаційну скаргу, Митниця зазначала, що Товариство вже зверталось до суду з позовною вимогою про стягнення на його користь надміру сплачених митних платежів в сумі 22 555,97 грн., тобто реалізувало своє право на судовий захист в цій частині, однак в задоволенні позову було відмовлено судовими рішеннями у справі №808/660/13-а; крім того під час прийняття рішень у даній справі суди не врахували, що саме лише скасування рішення митного органу про коригування митної вартості не обов`язково свідчить про наявність переплати та не є безумовною підставою для повернення сплачених на його підставі грошових коштів, оскільки це питання має вирішуватись митним органом за результатами здійснення перевірочних заходів; в той же час Товариством під час звернення із заявою не було додано документів, що підтверджують суму надмірно сплачених митних платежів.

Позивач в запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Відповідач 2 своїми правом на подання письмових заперечень (відзивів) на касаційну скаргу не скористався.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 25 липня 2012 року для проведення митного оформлення товару було подано вантажну митну декларацію №112030001/2012/006537.

Митницею під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості прийнято рішення №112030001/2012/000192/1 від 25 липня 2012 року про коригування заявленої митної вартості товарів за шостим методом та картку відмови №112030001/2/00053 в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, у зв`язку з чим Товариство подало нову митну декларацію №112030000/2012/006560 із визначенням митної вартості товарів за шостим методом та сплатило всі платежі відповідно до поданої митної декларації.

Втім, не погодившись із визначеною митним органом митною вартістю товарів, Товариство звернулось до суду з позовом й постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі №2а-0870/660/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року, адміністративний позов Товариства задоволено частково: визнано протиправними та скасовано рішення Митниці про коригування заявленої митної вартості товарів №112030001/2012/000192/1 від 25 липня 2012 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112030001/2/00053 від 25 липня 2012 року; в задоволенні позовних вимог в частині повернення надміру сплачених митних платежів зі сплати ввізного мита у розмірі 22 555,97 грн. відмовлено.

При цьому суди прийшли до висновку про наявність у позивача права на повернення вищевказаних коштів, проте лише з дотриманням відповідної послідовності дій, які передбачені Порядком №618.

11 червня 2014 року Товариство звернулось до Митниці з листом №171/1-217, в якому просило повернути на р/р підприємства надмірно сплачені до бюджету кошти за митною декларацією №112030001/2012/006560 від 25 липня 2012 року в розмірі 22 555,97 грн.

До зазначеного листа позивачем додано копії МД №112030000/2012/006560 від 25 липня 2012 року; ДМВ-2 №112030000/2012/006560 від 25 липня 2012 року; МД №112030000/2012/006537 від 25 липня 2012 року; ДМВ-2 №112030000/2012/006537 від 25 липня 2012 року; платіжного доручення №15365 від 25 липня 2012 року на суму 930 000,00 грн.; рішення про коригування митної вартості товарів №112030001/2012/000192/1 від 25 липня 2012 року; картки відмови №112030001/2/00053 від 25 липня 2012 року; постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року у справі №2а-0870/660/13-а.

За результатами розгляду зазначеного листа позивача повідомлено, що питання щодо повернення надмірно сплачених митних платежів у сумі 22 555,97 грн. було предметом розгляду справи №808/660/13-а, але в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено як судом першої, так і судом апеляційної інстанції.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України (2755-17) .

За змістом підпунктів 14.1.115 та 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату; помилково сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань.

Статтею 43 ПК України передбачалось, що Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

В той же час згідно з частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

За змістом частини 3 статті 301 МК України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб`єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (пункти 2, 3 розділу ІІІ Порядку №618).

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України (пункти 4, 5, 6 розділу ІІІ Порядку №618).

Згідно з пунктом 7 розділу III Порядку №618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

За змістом пункту 11 розділу III Порядку №618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Отже законодавством регламентовано чіткий порядок повернення суб`єктам господарювання надмірно сплачених митних платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: звернення суб`єкта господарювання до митних органів із заявою; проведення відповідними структурними підрозділами митного органу перевірки наведених в заяві обставин та підстав; встановлення митними органами наявності факту переплати; складання ними відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення суб`єкту господарювання надміру сплачених митних платежів або прийняття обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.

Як вже вказувалось в цій постанові, у зв`язку із визнанням протиправними та скасуванням постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі №2а-0870/660/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року, які набрали законної сили, рішення Митниці про коригування заявленої митної вартості товарів №112030001/2012/000192/1 від 25 липня 2012 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112030001/2/00053 від 25 липня 2012 року останнє звернулось до митного органу із заявою про повернення надміру сплачених митних платежів в сумі 22 555,97 грн., в задоволенні якої було, однак, відмовлено, при цьому з посиланням лише на те, що питання щодо повернення надмірно сплачених митних платежів вже було предметом розгляду справи №808/660/13-а й в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено як судом першої, так і судом апеляційної інстанції.

В той же час, як зазначили суди, після визнання протиправним та скасування у судовому порядку рішення про коригування митної вартості у позивача виникли підстави для повернення коштів в сумі 22 555,97 грн. як надмірно сплачених до бюджету.

За наведеного, суди прийшли до правильного висновку щодо протиправності відмови Митниці у поверненні Товариству суми митних платежів за ВМД №112030001/2012/006560 від 25 липня 2012 року у розмірі 22 555,97 грн., її ж бездіяльності щодо ненадання Казначейству висновку про повернення Товариству з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів в сумі 22 555,97 грн. та, як наслідок, наявність підстав для їх стягнення на користь останнього.

Доводи ж касаційної скарги за обставин даної справи не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

При цьому, враховуючи, що Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 травня 2015 року зупинив до закінчення касаційного перегляду виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року, з огляду на результат касаційного провадження, а також беручи до уваги положення частини 3 статті 375 КАС України (в чинній редакції), касаційний суд вважає за необхідне поновити виконання оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року - без змін.

Поновити виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року у справі №808/5617/14.