826/19065/15 Про відшкодування коштів за банківськими вкладами фізичних осіб - 04.09.2019 Прийняття

1. 28.09.2015 Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Київська Русь" Волкова О.Ю. про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.15 року в задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково:

- постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2015 скасовано;

- прийнято нову, якою позов задоволено частково;

- визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова О.Ю. щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського рахунку №24629-34 від 19.03.2015;

- зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова О.Ю. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за договором банківського рахунку № 24629-34- в національній валюті, укладеним 19.03.2015 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_1, відшкодування у сумі 185 000 (сто вісімдесят п`ять тисяч) грн 00 коп. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

-в іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. 13.07.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Відповідача на Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року. У касаційній скарзі скаржник просив скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.09.2017 було відкрито провадження у справі.

6. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суд України 08.02.2018 справу було передано на розгляд до Верховного Суду.

7. Скаржник клопотав про зупинення виконання оскаржуваних рішень, однак ухвалою від 11.09.2017 Вищий адміністративний суд України відмовив в задоволенні такого клопотання.

8. Скаржник заявляв клопотання про розгляд справи за його участі, однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19.03.2015 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" та позивачем було укладено Договір банківського рахунку № 24629-34 в національній валюті(далі-Договір). Згідно із пунктом 1.1 зазначеного Договору, банк відкриває клієнту поточний рахунок №24629-34 в національній валюті України та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

10. На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.03.2015 № 61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь", згідно з яким з 20.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь".

11. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова Олександра Юрійовича.

12. Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк "Київська Русь" запроваджено строком на три місяці з 20.03.2015 по 19.06.2015 включно.

13. З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ "Банк "Київська Русь", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 116 від 15.06.2015 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" до 19.07.2015 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова Олександра Юрійовича до 19.07.2015 включно.

14. Відповідно до постанови Правління НБУ від 16.07.2015 № 460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.07.2015 №138, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова Олександра Юрійовича строком на 1 рік з 17.07.2015 по 16.07.2016 включно.

15. Листом від 09.11.2015 № 10201/16 Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волков О.Ю. повідомив позивачу про нікчемність правочинів.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що грошові кошти, перераховані на рахунок позивача, не є вкладом, а відповідно гарантії, визначені ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на позивача не можуть бути поширені, оскільки договір банківського рахунку № 24629-34 від 19.03.2015, а також транзакції по рахунку визнані нікчемними, уповноважена особа не мала підстав для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а, відтак, ознаки протиправної бездіяльності відповідача-1 відсутні.

17. Суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком та дійшов висновку, що відповідачем не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та банком, нікчемними, а тому кошти, які знаходяться на депозитному рахунку позивача, відносяться до категорії вкладу.

18. Позивач є вкладником банку, оскільки має власний поточний рахунок, на якому розміщені кошти, а тому, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що в розумінні чинного законодавства, перераховані позивачу грошові кошти не є вкладом.

19. В той же час, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено існування вказаного балансу та відсутність майнових прав позивача на кошти, що є предметом даного спору.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. У касаційній скарзі Відповідач 2 наголошує, що висновки суду апеляційної інстанції є передчасними, зробленими без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

21. У своїй касаційній скарзі відповідач наголошує, що правочин вчинений між сторонами, є таким, що штучно створює обов`язок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює за рахунок державних коштів, тому такі правочини спрямовані на заволодіння державними коштами, та відповідно порушують публічний - є нікчемними згідно пунктів 2, 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.

22. В розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) , частини 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", позивач не є владником, оскільки грошові кошти не залучені банком від позивача, а є такими що надані як позика від юридичної особи та відповідно не має банківського вкладу, що як наслідок не підпадає під дію статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в частині визначення особи як вкладника банку.

23. Зазначає, що кошти позивачу надійшли від Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України в якості поворотної фінансової допомоги, що надало можливість останньому, як власнику значної суми вкладу, таким шляхом повернути свій вклад у повному обсязі за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. З цих підстав відповідач дійшов висновку, що договір №24629-34 є нікчемним в силу закону, зазначаючи також при цьому, що укладений між позивачем та банком договір не є договором банківського вкладу.

24. У своєму Відзиві Позивач покликається на правомірність рішення суду апеляційної інстанції з огляду на те, що Відповідачем не надано доказів нікчемності укладеного між Позивачем та Банком договору банківського вкладу.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

26. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не включив позивача до переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за її банківським вкладом (депозитом) у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь" за рахунок Фонду.

27. Законом №4452-VI (4452-17) установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

28. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

29. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

30. Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

31. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

32. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

33. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

34. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

36. Згідно з п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

37. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач уклав з ПАТ "Банк "Київська Русь" договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідних рахунках позивача розміщено грошові кошти згідно з зазначеним договором (переказ коштів від Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України), а тому в розумінні закону позивач є вкладником.

38. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до початку віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації.

39. Колегія суддів звертає увагу, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ "Банк "Київська Русь", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

40. Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанці про те, що договір банківського рахунку був укладений між банком та позивачем 19.03.2015, а тому ч.3 ст.36 Закону у цьому випадку застосувати неможливо, оскільки 20.03.2015 є тією датою, з якою Закон пов`язує неможливість проведення правочинів після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, згідно постанови НБУ №190 та рішенні Фонду №61 від 19.03.2015.

41. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ "Банк "Київська Русь" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону № 4452-VI (4452-17) .

42. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.

43. Частина 3 ст. 38 Закону № 4452-VI (у редакції, що діяла на час укладення договору) містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними. Відповідач-1 вважав нікчемними договір банківського вкладу між банком і позивачем з підстави, передбаченої п. 7 ч. 3 ст. 38 зазначеного вище Закону. Зазначеною нормою передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

44. Суд вважає, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

45. Метою п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

46. Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/14681/17, від 30.05.2018 у справі № 910/23036/16, від 23.10.2018 у справі № 804/6992/15.

47. Також договір банківського вкладу позивача укладався у період дії постанови Правління Національного банку України 19 березня 2015 року "Про віднесення ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" до категорії неплатоспроможних", колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею відповідно до ст. 75 Закону № 4452-VI, а отже, воно не могло бути відомо позивачу. Доказів зворотного відповідачем не надано та судами не встановлено. Відтак, немає правових підстав покладати на позивача будь-які негативні для нього наслідки за укладення договору банківського вкладу під час дії вищезазначеної постанови.

48. Отже, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, а неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк "Київська Русь" за рахунок Фонду.

49. Отже, обставини щодо наявності визначених п. 2 та 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав нікчемності правочину, не знайшли свого підтвердження, відповідач належних та допустимих доказів щодо цього не надав.

50. З огляду на те, що дії Уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду, є протиправними, Уповноважена особа Фонду зобов`язана надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо Позивача, стосовно якого необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

51. Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

52. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

53. Відповідно до ст. 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

54. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

55. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

56. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування положень матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції.

57. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Білої Ірини Володимирівни залишити без задоволення.