810/819/17 Про визнання незаконним та скасування наказу голови Державної судової адміністрації України про застосування до начальника територіального управління Державної судової адміністрації України в області дисциплінарного стягнення у виді догани - 03.09.2019 Прийняття

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у складі судді Панової Г.В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Степанюка А.Г. (головуючого), Кузьменка В.В., Шурка О.І. у справі № 810/819/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання незаконним та скасування наказу,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації (надалі - ДСА України, відповідач), в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ голови Державної судової адміністрації України № 1/07 від 14 лютого 2017 року про застосування до начальника територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення у виді догани.

2. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. 07 вересня 2016 року начальник юридичного управління ДСА України Пристрома Є.В. звернувся до голови ДСА України зі службовою запискою №314 (1)-10, у якій запропонував ініціювати перед дисциплінарною комісією Державної судової адміністрації України дисциплінарне провадження щодо начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області ОСОБА_1. стосовно неналежного представництва інтересів територіального управління та неоскарження судових рішень.

3.2. За результатами розгляду викладених у вказаній записці відомостей, 07 вересня 2016 року головою ДСА України було прийнято рішення №10-6404/16, яким ініційовано дисциплінарне провадження щодо позивача з приводу неналежного представництва інтересів територіального управління та неоскарження судових рішень.

3.3. 01 лютого 2017 року дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної судової адміністрації України щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у Державній судовій адміністрації України, категорії "Б" - начальників територіальних управлінь Державної судової адміністрації України та їх заступників, керівників апаратів апеляційних судів та їх заступників було складено висновок №1, в якому зазначено про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу" та достатність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, визначеної п. 2 ч. 1 ст. 66 Закону України "Про державну службу".

3.4. У цей же день дисциплінарною комісією було складено подання №1, яким голові ДСА України рекомендовано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

3.5. Вказані подання та висновок були направлені головою дисциплінарної комісії листом від 06 лютого 2017 року №4-904/17 на адресу ДСА України.

3.6. 06 лютого 2017 року відповідачем було направлено на адресу позивача лист №8-903/17 із повідомленням про наявність рекомендації дисциплінарної комісії про застосування до нього дисциплінарного стягнення, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 66 Закону України "Про державну службу", у виді догани. У зв`язку з цим відповідач просив позивача надати письмові пояснення у строк до 08 лютого 2017 року.

3.7. 08 лютого 2017 року ОСОБА_1 було направлено на адресу ДСА України письмові пояснення №06/09/186, отримані відповідачем 08 лютого 2017 року.

3.8. На підставі викладених у поданні від 01 лютого 2017 року №1 і висновку від 01 лютого 2017 року №1 відомостей, а також пояснень позивача, 14 лютого 2017 року відповідачем було прийнято наказ "Про оголошення догани ОСОБА_1." №1/07, яким начальнику Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області оголошено догану. Пунктом 2 вказаного наказу закріплено, що у разі відсутності ОСОБА_1 на службі дисциплінарне стягнення застосовується до нього у перший робочий день його повернення до виконання службових обов`язків.

3.9. 14 лютого 2017 року посадові особи ДСА України прибули до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області для вручення позивачу копії оскаржуваного наказу, утім від її отримання останній відмовився, мотивуючи це тим, що він 14 лютого 2017 року перебуває у відпустці, про що в цей же день складено відповідний акт щодо оголошення та вручення наказу про накладення (застосування) дисциплінарного стягнення.

3.10. 14 лютого 2017 року ДСА України листом №8-1147/17 було направлено позивачу копію наказу "Про оголошення догани ОСОБА_1 " від 14 лютого 2017 року № 1/07, який отримано ним 17 лютого 2017 року.

3.11. Вважаючи наказ відповідача про накладення (застосування) дисциплінарного стягнення незаконним, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

4 Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодиться суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуваний наказ прийнятий у відповідності з вимогами чинного законодавства. Крім того зазначає, що позивачем як начальником Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області не було на належному рівні організовано та проконтрольовано претензійно-позовну роботу в територіальному управлінні.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

5.1 Зазначає, зокрема, що йому, як начальнику Територіального управління ДСА України надано право самостійно вирішувати питання щодо оскарження судових рішень, про які йде мова у наказі, тому неоскарження цих рішення, не свідчить про невиконання чи неналежне виконання його посадових обов`язків. Вказує також, що відповідач не вправі був застосовувати дисциплінарне стягнення під час перебування його у відпустці.

6. Відзиву на касаційну скаргу відповідачем подано не було.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Відповідно до статті 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

8. Згідно з частинами 1, 2 статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

9. У статті 149 КЗпП України закріплено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується у наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

10. Статтею 1 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (надалі - Закон № 889-VIII (889-19) ) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

11. Згідно з частиною 1 статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

12. Наведені приписи Закону узгоджуються з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України.

13. У частині 1 статті 64 Закону № 889-VIII закріплено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

14. Відповідно до частини 1 статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

15. Частиною 2 статті 65 Закону № 889-VIII врегульовано, що дисциплінарними проступками є, зокрема, порушення Присяги державного службовця; порушення правил етичної поведінки державних службовців; дії, що шкодять авторитету державної служби; невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

16. Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення (частина 3 статті 65 Закону № 889-VIII).

17. Згідно з частиною 1 статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

18. Приписи частини 3 статті 66 Закону № 889-VIII визначають, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

19. Частиною 6 статті 66 Закону № 889-VIII закріплено, що дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2 - 4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

20. За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (частина 7 статті 66 Закону).

21. У частинах 1, 2 статті 69 Закону № 889-VIII передбачено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", є Комісія.

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

22. Відповідно до частин 9-11 статті 69 Закону № 889-VIII дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результат розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

23. Частиною 4 статті 74 Закону № 889-VIII Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

24. Статтею 75 Закону № 889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

25. Відповідно до частин 1, 2, 5-7 статті 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

26. Викладені норми закону вказують, що при вчиненні державним службовцем дисциплінарного проступку у вигляді невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, суб`єкт призначення або керівник державної служби такому державному службовцю може оголосити догану за поданням дисциплінарної комісії. При цьому рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, яке оформлюється наказом, приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі.

27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебували адміністративні справи:

справа № 810/1337/16 за позовом ОСОБА_7 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Бориспільський міськрайонний суд Київської області, про зобов`язання вчинити певні дії та призначено судове засідання на 10 травня 2016 року;

справа № 810/1354/16 за позовом ОСОБА_8 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Бориспільський міськрайонний суд Київської області, про зобов`язання вчинити певні дії та призначено судове засіданні на 16 травня 2016 року.

28. Підставою для прийняття оскаржуваного наказу відповідача стали неналежне виконання позивачем посадових обов`язків, яке полягає у неналежній організації претензійно-позовної роботи, неналежному представництві та захисті інтересів територіального управління під час розгляду судом адміністративних справ № 810/1337/16 та № 810/1354/16, а також у нездійсненні оскарження в апеляційному порядку постанов Київського окружного адміністративного суду у даних справах.

29. Відповідно до пункту 4.29 Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, затвердженого 25 вересня 2015 року головою Державної судової адміністрації України (далі - Положення) ТУ ДСА України в Київській області забезпечує здійснення представництва в установленому законодавством порядку інтересів ТУ ДСА України в Київській області та ДСА України в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях, веде претензійно-позовну роботу.

30. Згідно з підпунктами 3.3.1, 3.3.2, 3.3.4 пункту 3.3 Положення про порядок ведення претензійно-позовної роботи в Державній судовій адміністрації України та її територіальних органах, яке затверджене наказом Державної судової адміністрації України від 06 березня 2015 року №30 (далі - Положення №30), позовна заява, яка надійшла до Державної судової адміністрації України (територіального управління Державної судової адміністрації України) для участі у справі у процесуальному статусі відповідача або третьої особи, обліковується юридичною службою в Журналі обліку позовних заяв, заяв, апеляційних та касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, що надійшли до Державної судової адміністрації України (територіального управління Державної судової адміністрації України), форма якого визначена в додатку 6 до Положення, який ведеться в електронній формі.

Юридична служба вивчає вимоги, викладені в позовній заяві, аналізує їх та, у разі необхідності, направляє позовну заяву до відповідного структурного підрозділу, який у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати отримання зазначених документів, зобов`язаний надати висновок та необхідні документи по суті позовних вимог.

Погодження, підписання, реєстрація та направлення відзиву (заперечення, пояснення), а також аналіз прийнятих судових рішень здійснюється в порядку, передбаченому пунктами 3.2.6, 3.2.9, 3.2.10 та 3.2.15 пункту 3.2 Положення.

31. Підпунктом 3.2.6 пункту 3.2 Постанови № 30 передбачено, що підготовлена позовна заява візуються керівником юридичної служби та підписується уповноваженим працівником юридичної служби або керівництвом Державної судової адміністрації України (територіального управління Державної судової адміністрації України).

32. У підпункті 3.2.12 пункту 3.2 Положення № 30 закріплено, що працівники юридичної служби в установленому законодавством порядку представляють інтереси Державної судової адміністрації України (територіального управління Державної судової адміністрації України) у суді, у разі необхідності, залучаються працівники інших самостійних структурних підрозділів Державної судової адміністрації України (територіального управління Державної судової адміністрації України).

33. Відповідно до підпункту 3.2.13 пункту 3.2 Положення №30 заяви про оскарження рішень, апеляційні та касаційні скарги, а також заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими та винятковими обставинами, заяви до Верховного Суду України про перегляд судових рішень оформлюються і подаються в терміни та в порядку, передбаченому процесуальним законодавством України.

При цьому працівник юридичної служби є відповідальним за дотримання процесуальних строків, визначених законодавством.

34. Підпунктом 3.2.14 пункту 3.2 Положення №30 передбачено, що погодження, підписання, реєстрація та направлення заяв про оскарження судових рішень, апеляційних та касаційних скарг, а також заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими та винятковими обставинами, заяв до Верховного Суду України про перегляд судових рішень здійснюється в порядку, передбаченому підпунктами 3.2.6, 3.2.9, 3.2.10 пункту 3.2 Положення.

35. Ураховуючи викладене, саме юридична служба територіального управління Державної судової адміністрації України здійснює представництво інтересів відповідного територіального управління у суді, займається, зокрема, підготовкою заперечень проти адміністративного позову та питаннями оскарження судових рішень.

36. Водночас, абзаци 1, 3 пункту 6 Положення закріплюють, що ТУ ДСА України в Київській області очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Головою ДСА України.

Начальник ТУ ДСА України в Київській області несе персональну відповідальність за виконання покладних на ТУ ДСА України в Київській області завдань.

37. Пунктом 7 Положення врегульовано, що начальник ТУ ДСА України в Київській області, зокрема, керує діяльністю ТУ ДСА України в Київській області та несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань; організовує роботу ТУ ДСА України в Київській області та визначає функції заступника начальника та керівників структурних підрозділів, посадові обов`язки працівників ТУ ДСА України в Київській області.

38. Тобто, саме керівник Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області безпосередньо відповідає, зокрема, за організацію роботи його юридичної служби та несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління завдань та функцій, у тому числі, і щодо забезпечення здійснення представництва в установленому порядку інтересів Теритріального управління ДСА України в Київській області в судах та ведення ним претензійно-позовної роботи.

39. Однак, як зазначено у пункті 3.2.15 пункту 3.2 Положення №30, юридичною службою здійснюється аналіз судових рішень, за результатом якого приймається рішення про: подання до суду в порядку, визначеному процесуальним законодавством, відповідних процесуальних документів, необхідних для оскарження або перегляду, або роз`яснення судового рішення; необхідність звернення до суду з метою отримання виконавчих документів; проведення інших необхідних для захисту інтересів Державної судової адміністрації України (територіального управління Державної судової адміністрації України) заходів.

40. Крім того, частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

41. Право на апеляційний перегляд також закріплене у статті 129 Конституції України.

42. Згідно з пунктами 2, 3, 5 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб та оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

43. Частиною 4 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позову заяву.

44. Відповідно до частини 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

45. З аналізу зазначених норм вбачається, що вчинення стороною вищевказаних процесуальних дій, як то участь у судових засіданнях, подання заперечень проти позову, заяв, клопотань, оскарження судових рішень є правом учасника справи, а не його обов`язком.

46. Отже, позивач, як керівник Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, - відповідача у вищезгаданих справах № № 810/1337/16, 10/1354/16, належним чином організував роботу юридичної служби управління, яка мала безперешкодну можливість реалізовувати належні саме їй повноваження, зокрема, щодо захисту прав та інтересів Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області у судовому порядку.

47. За таких умов, зазначені у спірному наказі про оголошення догани дії та бездіяльність позивача не є дисциплінарним проступком в розумінні статті 65 Закону № 889-VIII, що давало б законне право відповідачу застосувати до позивача дисциплінарне стягнення.

48. Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає оскаржуваний наказ відповідача протиправним, таким, що підлягає скасуванню.

49. Суди ж попередніх інстанцій, у зв`язку з неправильним тлумаченням закону, дійшли до помилкового висновку про законність спірного наказу відповідача.

50. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

51. Частиною 1 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

52. З огляду на наведене, рішення судів попередніх інстанцій необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 341, 345 349, 351, 356, 359 КАС України (2747-15) , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

53. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

54. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі № 810/819/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання незаконним та скасування наказу - скасувати та ухвалити нове рішення.