495/10175/16-а Про скасування рішень УПФУ про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання нарахувати пенсію на пільгових умовах - 03.09.2019 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білгород-Дністровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 березня 2017 року (головуючий суддя - Прийомова О.Ю.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року (головуючий суддя - Шевчук О.А., судді: Зуєва Л.Є., Федусик А.Г.) у справі №495/10175/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області про скасування рішень та зобов`язання нарахувати пенсію, -

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

В грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області (далі - Відповідач, УПФУ), в якому просив:

- скасувати рішення УПФУ №08 від 16.05.2016 року про відмову у призначенні пенсії та рішення №39 від 16.12.2016 про відмову у призначенні пенсії;

-зобов`язати УПФУ нарахувати пільгову пенсію згідно п.27 "а", розділу ХХVII "Будівництво", Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 (36-2003-п) , в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2004 року №1644 (1644-2004-п) , електромонтери - лінійники з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на момент звернення позивача до пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (червень 2016 року), ОСОБА_1 виповнилося 57 років, тобто позивач досяг відповідного віку, передбаченого п.п. "б" п.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується його паспортними даними, а пільговий стаж встановлений рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.09.2016 складає 12 років 6 місяців та 14 днів, що дає право на призначення позивачу пенсії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

24 листопада 2017 року відповідач звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішень порушили норми матеріального права. Також касаційна скарга мотивована тим, що у трудовій книжці позивача відсутні відомості, які вказують на пільговий характер роботи і при цьому позивачем не надана уточнююча довідка, яка передбачена п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 (637-93-п) .

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 липня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою УПФУ.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) . З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.

Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2019 справа прийнята до провадження та призначено її розгляд в попередньому провадженні.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами встановлено, що 19 березня 1981 року позивач прийнятий на роботу до Механізованої колони №26 тресту "Приморськсільелектросітьбуд" на посаду електромонтера-лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі ІІ розряду, відповідно до Наказу №26-к від 18.03.1981.

01 квітня 1983 року присвоєно 5 розряд електромонтера лінійника та з 19.04.1983 позивач призначений бригадиром СМУ-2, відповідно до наказу №23-к від 19.04.1983 та записом №8, 9, що підтверджується копією трудової книжки.

Записами в трудовій книжці, копіями наказів про прийняття на роботу та присвоєння розрядів та копією особової картки №72 підтверджується, що на вказаному підприємстві ОСОБА_1 працював в період з 19.03.1981 по 30.05.1989 на посаді електромонтера лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі.

В архівній довідці №129 від 11.04.2016 архівного відділу виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради зазначено, що згідно особового складу, особових карток форми Т-2 робітників та службовців Механізованої колони №26 тресту "Приморськсільелетросітьбуд", ЗАО "Механізована колона №26" міста Білгород-Дністровського Одеської області гр. ОСОБА_1 значиться електромонтером лінійником з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі. Прийнятий на роботу з 19.03.1981 року (наказ №26-к від 18.03.1981 року) звільнений з 30.05.1989 року (наказ №116-к від 12.06.1989 року).

27 листопада 1999 року позивач прийнятий на роботу до Колективного підприємства "Білгород-Дністровська механізована колона №26" на посаду електромонтера лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі ІІ розряду, відповідно до наказу №83-к від 27.11.1999 року. На вказаному підприємстві він пропрацював до 31.03.2004.

Згідно архівної довідки №130 від 11.04.2016 архівного відділу виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради встановлено, що згідно особового складу, особових карток форми Т-2 робітників та службовців Механізованої колони №26 тресту "Приморськсільелетросітьбуд", ЗАО "Механізована колона №26" міста Білгород-Дністровського Одеської області ОСОБА_1 значиться електромонтером лінійником з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі. Прийнятий на роботу 27.11.1999 року (наказ №83-к від 27.11.1999 року) звільнений з 31.03.2004 року (наказ №21-к від 31.03.2004 року.

З 17.03.2004 року Колективне підприємство "Білгород-Дністровська механізована колона №26" реорганізована в ЗАТ "Білгород-Дністровська механізована колона №26".

Згідно листа №01/02-02 від 15.02.2014 року керівництво Товариства з додатковою відповідальністю "Білгород-Дністровська механізована колона №26" надало позивачеві відповідь про неможливість надання довідки про стаж роботи у звязку із тим, що він в Товаристві з додатковою відповідальністю "Білгород-Дністровська механізована колона №26" не працював.

Відповідно до листа з Головного управління держпраці в Одеській області від 01.04.2016, Колективне підприємство "Білгород-Дністровська механізована колона №26" на теперішній час призупинило свою діяльність і фактичне його місцезнаходження або місцезнаходження його посадових осіб не відомо та йому рекомендовано звернутися до суду за захистом порушених прав.

У грудні 2016 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням №39 від 16.12.2016 року в призначенні ОСОБА_1 пенсії відмовлено. Вказане рішення мотивовано відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1,2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч.4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах врегульовано положеннями ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п. "б" ч. 1 якої передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 12 серпня 1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року за № 383 (z1451-05) та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (z1451-05) (далі - Порядок № 383) визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Згідно із пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано зазначену довідку.

При цьому Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до розділу XXIX "Будівництво будівель і споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо-мостових, транспорту і зв`язку, житлових і культурно-побутових, а також надземних будівель і споруд шахт, рудників і комунікацій списку" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року за № 1173 роботи на посадах електромонтер-лінійник по монтажу ліній електропередач високої напруги та майстер включені до вказаного списку № 2.

Аналогічні положення містить і Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 (36-2003-п) , розділом XXVII "Будівництво" якого в п. " 27-а" передбачені - електромонтери-лінійники з монтажу повітряних ліній високої напруги й контактної мережі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, підтверджується записами в трудовій книжці ОСОБА_1, що в період з 19.03.1981 по 30.05.1989 та з 27.11.1999 по 31.03.2004 позивач працював на посаді електромонтера-лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі.

Наведене також підтверджуєть рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.09.2016, згідно якого встановлено факт, що ОСОБА_1 працював електромонтером-лінійником з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі, в Механізованій колонії №26 тресту "Приморськсільелетросітьбуд", Колективному підприємстві "Білгород-Дністровська механізована колона №26", відповідно до п.27 "а", розділу ХХVІІ "Будівництво" Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію з віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 (36-2003-п) , в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2004 №1644 (1644-2004-п) , електромонтери-лінійники з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі, у період з 19.03.1981 по 30.05.1989 та з 21.11.1999 по 31.03.2004.

Таким чином, на думку колегії суддів, посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці у зв`язку з тим, що в трудовій книжці позивача не зазначено умови праці та відомості щодо зайнятості позивача певними роботами повний робочий день та ненаданням уточнюючої довідки, яка передбачена п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 (637-93-п) , є безпідставними, оскільки про те, що позивач працював в спірні періоди на роботах, передбачених списком № 2 підтверджується записами в його трудовій книжці, що відповідає вимогам законодавства, наказами та особовими рахунками і не потребує інших способів доведення цього факту.

Наведене свідчить про наявність у позивача права на пенсію згідно із пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ із зменшенням пенсійного віку, а тому колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанції про задоволення позовних вимог.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувані рішення у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд, -

постановив:

Касаційну скаргу Білгород-Дністровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області -залишити без задоволення.

Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року по справі №495/10175/16-а - залишити без змін.