ПОСТАНОВА
Іменем України
20 серпня 2019 року
Київ
справа №310/8630/18(2-а/310/13/19)
адміністративне провадження №К/9901/14297/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року (судді: Шлай А.В. (головуючий), Круговий О.О., Прокопчук Т.С.)
у справі № 310/8630/18
за позовом ОСОБА_1
до Запорізької міської митниці ДФС
про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил від 02 жовтня 2018 року № 0185/11200/18.
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області рішенням від 24 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задовольнив: визнав протиправною та скасував постанову в справі про порушення митних правил від 02 жовтня 2018 року № 0185/11200/18, прийняту виконуючим обов`язки заступника начальника Запорізької митниці ДФС Зарубіним Б.О., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 495 940,02 грн.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, Запорізька митниця ДФС 01 лютого 2019 року подала апеляційну скаргу.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 лютого 2019 року вказану апеляційну скаргу повернув заявнику у зв`язку з відсутністю повноважень у особи, яка її подала.
Ухвала суду мотивована тим, що апеляційна скарга підписана представником Запорізької митниці ДФС ОСОБА_2, на підтвердження повноважень якого долучено копію довіреності від 27 грудня 2018 року, що засвідчена підписом самого представника. Однак доказів наявності у представника заявника апеляційної скарги встановлених законом повноважень щодо засвідчення копії довіреності до суду апеляційної інстанції не надано, а тому вказана довіреність не є належним документом, що підтверджує право особи, яка підписала апеляційну скаргу, на вчинення такої дії.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність повноважень у представника на подання апеляційної скарги.
14 березня 2019 року Запорізька митниця ДФС повторно подала апеляційну скаргу на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 січня 2019 року, до якої, зокрема, долучила оригінал довіреності від 27 грудня 2018 року №1445/92/08-70-20-01.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 березня 2019 року апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС залишив без руху та надав десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших підстав для такого поновлення.
На виконання вимог вказаної ухвали від Запорізької митниці ДФС 09 квітня 2019 року надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 квітня 2019 року відмовив Запорізькій митниці ДФС у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження. Цією ж ухвалою суд відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки апелянт не навів жодних доводів, які б свідчили про наявність обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.
Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив скасувати вищезазначену ухвалу суду апеляційної інстанції і передати справу для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 Касаційного адміністративного суду України (далі - КАС України (2747-15) ) забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Разом із тим, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина 2 статті 44 КАС України).
Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Разом із тим, строк на апеляційне оскарження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, до яких відноситься даний спір, визначений статтею 286 КАС України.
Так, згідно з частиною четвертою статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
За положеннями частин другої та третьої статті 298 КАС України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
Водночас відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Повернення ж позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, первинна апеляційна скарга була подана відповідачем у межах строку апеляційного оскарження й, отримавши 04 березня 2019 року ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року про її повернення, Запорізька митниця ДФС вже 14 березня 2019 року, тобто без невиправданих затримок та зайвих зволікань (беручи до уваги вихідні та святкові дні) скористалась своїм правом на повторне звернення з апеляційною скаргою, додавши до останньої документ на підтвердження повноважень представника, що її підписав (оригінал довіреності від 27 грудня 2018 року №1445/92/08-70-20-01), та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку апеляційного оскарження Запорізькою митницею ДФС, не врахував вищезазначені обставини та обмежився лише посиланням на те, що скаржником не наведено жодних доводів, які б свідчили про наявність обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.
Обґрунтовуючи висновки про порядок вирішення судом питання про прийняття справи до провадження, у рішенні від 08 грудня 2016 року у справі "ТОВ "Фріда" проти України" (заява № 24003/07) Європейський суд з прав людини зазначив, що право заявника на перегляд справи не може бути обмежене надмірним формалізмом суду в оцінці матеріалів звернення, оскільки такий підхід порушує пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про наявність у даній справі підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження ґрунтується на формальному підході, а тому не може бути визнаним обґрунтованим, оскільки фактично перешкоджає доступу учасника справи до правосуддя.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
З огляду на завдання адміністративного судочинства, у тому числі й щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи, визначені статтями 2, 13 КАС України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що Третій апеляційний адміністративний суд, постановивши ухвалу від 17 квітня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, порушив норми процесуального права, у зв`язку з цим його рішення підлягає скасуванню із передачею справи для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 310/8630/18 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова