806/1005/16 Про скасування податкового повідомлення-рішення про донарахування податку на доходи фізичних осіб - 31.01.2020 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 (суддя-доповідач Мацький Є.М., судді: Полотнянко Ю.П., Драчук Т.О.) у справі №806/1005/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Омега Банк", про скасування податкового повідомлення-рішення,

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0003201702 від 17.04.2014 про донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 47550,73грн та нарахування штрафних санкцій у сумі 12057,89грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Справа судами розглядалася неодноразово.

За результатом останнього перегляду справи рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 (повне судове рішення складене 24.04.2019) позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.04.2014 №0003201702 у сумі 9778,10грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у сумі 97,78грн.

Копію оскаржуваного судового рішення скаржник отримав 03.05.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах адміністративної справи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, ОСОБА_1 07.06.2019 подав апеляційну скаргу. При цьому, вважаючи строк на звернення до апеляційного адміністративного суду пропущеним, скаржник порушив питання про його поновлення. Мотивуючи вказане клопотання позивач зазначив, що реалізація 07.06.2019 права на апеляційне оскарження судового рішення відбулася з дотриманням процесуального строку встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням того, що копію рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 ОСОБА_1 отримав 08.05.2019. Таким чином, позивач просить суд поновити пропущений строк та відкрити апеляційне провадження у даній справі.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 подану позивачем апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском визначеного статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку на апеляційне оскарження, а наведені скаржником у заяві про поновлення такого строку підстави визнані судом неповажними. Цією ж ухвалою заявнику визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, терміном у десять днів з дня вручення копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву із зазначенням інших підстав, які з об`єктивних перешкод унеможливили реалізацію права на звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у строк, встановлений законом з доданням належних доказів на їх підтвердження.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху позивачем, в межах відведеного судом строку, на адресу суду направлено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку. Доводи позивача зводяться до того, що перебування ОСОБА_1 з 31.05.2019 по 06.06.2019 у службовому відрядженні у зв`язку з виробничою необхідністю вплинуло на своєчасність подання апеляційної скарги у даній справі.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.07.2019 визнавши причиним пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 неповажними відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 23.08.2019 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

4. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статей 242, 295, 299, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , та вказує на безпідставність прийняття ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження. При цьому, позивач окремо наголошує, що відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження, пропуск якого, як вказує скаржник, відбувся з поважних причин, про що свідчать наявні в матеріалах страви докази, суд позбавляє ОСОБА_1 права на ефективний захист його прав, свобод та інтересів в судовому порядку. Також позивач вказує на регламентованість процесуальним законом права особи на звернення з апеляційною скаргу в межах встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, а також вказує на те, що реалізація права на апеляційне оскарження позивачем здійснена без зволікання та затягування судового процесу, що є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття апеляційного провадження у даній справі.

5. В свою чергу Житомирська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області та Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" не скористалися своїм правом не подали відзиви на касаційну скаргу позивача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.

6. Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

7. Конституція України (254к/96-ВР) .

7.1. Стаття 129.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

8. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) :

8.1. Частина перша статті 2.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

8.2. Стаття 13.

Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

8.3. Частини перша, третя статті 242.

Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8.4. Частина перша статті 293.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

8.5. Стаття 295.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

8.6. Частина друга статті 298.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

8.7. Частина третя статті 298.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

8.8. Пункт 4 частини першої статті 299.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

10. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) зобов`язує обчислювати перебіг строку апеляційного оскарження за правилами процесуального закону визначеного статтею 295 цього Кодексу.

Згідно вказаних положень статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду за умови подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Учасники справи також мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду у разі його пропуску з інших поважних причин, крім визначених законом випадків.

Пропущений строк апеляційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

11. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

12. За результатами оцінки зазначених, у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

13. Приписи пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

15. Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 20.06.2019 визнав причиним пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 неповажними, визначивши скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги щодо надання обґрунтованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших причин поважності підстав пропуску такого строку з долученням до неї належних доказів на їх підтвердження.

На виконання вимог ухвали від 20.06.2019 про залишення апеляційної скарги без руху, позивачем на адресу суду скеровано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суд від 16.04.2019, пропуск якого, як вказує скаржник, відбувся з об`єктивних та поважних причин (перебування у відрядженні), що підтверджується належними доказами, та відкрити апеляційне провадження у справі №806/1005/16.

Оцінивши в сукупності наведені позивачем обставини, Сьомий апеляційний адміністративний суд 17.07.2019 постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження у даній справі у зв`язку з визнанням неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду. При цьому, обґрунтовуючи своє рішення суд зазначив, що перебування позивача з 31.05.2019 по 06.06.2019 у службовому відрядженні не може бути визнано судом поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення (03.05.2019) до початку службового відрядження (31.05.2019) позивач мав можливість звернутись до суду з апеляційною скаргою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач отримавши 03.05.2019 рішення Житомирського окружного адміністративного суд від 16.04.2019 мав врегульоване законом право на його оскарження в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з моменту його отримання, а саме до 04.06.2019. Таким чином, самостійне встановлення судом апеляційної інстанції позивачу часових обмежень на оскарження судового рішення (період з 03.05.2019 по 31.05.2019) є протиправним та суперечить положенням Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

При цьому, суд апеляційної інстанції не наводить мотивів, з яких визнає неповажними доводи позивача, які вплинули на своєчасність подання апеляційної скарги у даній справі, а саме перебування ОСОБА_1 з 31.05.2019 по 06.06.2019 у службовому відрядженні, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія посвідчення про відрядження.

Сьомий апеляційний адміністративний суд не надав належну оцінку доводам позивача щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не оцінив того, чи є такі в сукупності з іншими доводами (перебування позивача у службовому відрядженні) об`єктивними обставинами неможливості подання апеляційної скарги у межах строку визначеного Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) на апеляційне оскарження.

17. Доступність права на оскарження у зв`язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду Європейського Суду з прав людини. Так, у своєму рішенні у справі "Скорик проти України" Суд зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них. У справі "Зубак проти Хорватії" Європейський Суд з прав людини розглядаючи загальні принципи щодо доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6, наприклад, у тій частині, в якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.

Таким чином, Європейський Суд з прав людини роз`яснив, що положення ст. 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно, поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.

18. За таких обставин та з огляду на завдання адміністративного судочинства, у тому числі і щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи, визначені статтями 2, 13 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд дійшов висновку, що Сьомий апеляційний адміністративний суд, постановивши ухвалу від 17.07.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження, порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим його рішення підлягає скасуванню із передачею справи для продовження розгляду.

19. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

20. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.