813/5505/15 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 29.01.2020 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробуд Вест Трейд" (далі - Товариство) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби (далі - Митниця), у якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів 209000011/2015/900050/1 від 27.08.2015.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованих товарів і відмовив позивачу у їх митному оформленні. Товариство надало Митниці всі документи, які підтверджують складову декларованої ним митної вартості та не містять жодних неточностей чи розбіжностей.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2016 адміністративний позов задоволений повністю. Скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №209000011/2015/900050/1 від 27.08.2015.

Задовольняючи адміністративний позов суди виходили з того, що відповідачем порушені вимоги митного законодавства при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, а відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним рішення та не підтвердив належними документально обґрунтованими доказами наявність правових підстав для винесення спірного рішення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити. Вказується на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на підтвердження числового значення ціни ввезеного товару з-за кордону, Товариство не надало Митниці необхідні документи. При цьому, судами не досліджувались недоліки які були визначені відповідачем в рішенні про коригування митної вартості завезеного ним товару.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.07.2015 між Товариством та компанією "АstогGгоuрLTD" було укладено контракт поставки товару №LGТ1504, згідно з п.1.1 якого продавець зобов`язується передати Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в терміни, кількості, за ціною, якістю та номенклатурою (асортимент) полістирол, що вспінюється марка: Кіng Реагl виробництва "Loyal Grouр" (Китай) згідно проформи інвойсу, які являються невід`ємною частиною Контракту.

Відповідно до проформи інвойсу №3100007426 від 07/09/2015 встановлено ціну за тонну продукції 1390 доларів США/тонна на умовах поставки FОВ. марок F-SА, F-SВ, F-S.

25.08.2015 товар було ввезено на територію України, дані щодо фактурної вартості товарів, яка відповідає контракту та проформі інвойсу були відображені у митній декларації 209120000/2015/ від 25.08.2015 року, митна вартість товару була визначена за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару "Полістирол ЕРS (ЕХРANDABLE РОLYSTYRENЕ) торгівельної марки "Кіпg Реагl", у первинних формах, призначений для вспучування або вспінювання, в гранулах. Країна виробництва - Китай. Країна походження - Китай" відповідачем були виявлені розбіжності: у платіжних документах (платіжне доручення від 03.08.2015 № б/н) в графі "призначення платежу" міститься посилання на проформу-інвойс 3100007426 від 02.07.2015, надана проформа-інвойс № 3100007426 датована 09.07.2015, сума, на яку виписане платіжне доручення, не відповідає розрахунку, який повинен бути проведений згідно умов проведення попередньої оплати, а саме: проформа виписана на суму 283560,00 дол.США, частка попередньої оплати не повинна бути менша ніж 30% сума проформи, тобто 85068 дол. США, платіжне доручення виписане на суму 38000,00 дол.США зазначені умови не дають можливість ідентифікувати документи з даною поставкою. Платіжне доручення стосовно оплати за транспортні послуги не можливо ідентифікувати з даною поставкою (сума платежу відрізняється від задекларованої вартості транспортних послуг). Також Митницею виявлено, що до митного оформлення не подано договір про надання транспортно- експедиційних послуг.

27.08.2015 відповідачем була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2015/00430.

27.08.2015 Львівська митниця ДФС прийняла рішення № 209000011/2015/900050/1 про коригування митної вартості товарів визначивши вартість товару за одну тонну 1,494 доларів США. Різниця в митних платежах склала 89000 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання їх протиправними та скасування, зобов`язання вчинити дії, стягнення витрат. Разом з тим, касаційний суд вважає висновки судів попередніх інстанції про задоволення позовних вимог передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), а відтак таке судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як встановлено судами, спір між сторонами виник щодо правомірності дій відповідача при прийнятті спірного рішення з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари.

Разом з тим, як зазначено в оспорюваному рішенні Митниці, основними мотивами його прийняття було ненадання Товариством належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. В рішенні зазначено, що подані Товариством платіжні документи не можливо ідентифікувати з даною поставкою, оскільки сума платежу відрізняється від задекларованої вартості транспортних послуг, неправильне зазначення та не надання проформи-інвойсу, платіжних доручень на підтвердження сплати не меньше 30% ціни договору, а також наданої біржової інформації з ознаками підробки тощо.

Таким чином, поза увагою судів взагалі залишилось дослідження правомірності прийняття спірного рішення відповідачем на підставі зазначених недоліків та суперечностей в документах наданих декларантом. Всі надані сторонами документи, знаходяться в матеріалах справи.

Натомість суди зосередились лише на порівняні наданої позивачем декларації та МД № 209120000/2015/833735 від 25.08.2015, яка слугувала для митного органу лише джерелом інформації для коригування митної вартості товару, в зв`язку з тим, що на підставі наданих позивачем відомостей неможливо було підтвердити митну вартість товару за першим методом.

Відповідних оцінок доводам митного органу, судами попередніх інстанції надано не було, що в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , в редакції, що була чинною на час вирішення та розгляду даної справи є порушенням завданням адміністративного судочинства.

При цьому, відповідно до частини сьомої статті 54 МК України відбувся перерозподіл тягаря доказування: обов`язок декларанта доводити правильність заявленої митної вартості був замінений на обов`язок органу доходів і зборів доводити неправильність цієї митної вартості.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Отже, враховуючи відсутність повноважень суду касаційної інстанції на встановлення та дослідження вказаних фактичних обставин справи, є підстави для скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

на постанову		Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2015 (суддя - Р.М. Брильовський)
на ухвалу		Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2016 (колегія суддів: І.І. Запотічний, О.І. Довга, А.М. Ліщинський)
у справі		№ 813/5505/15
за позовом		Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд Вест Трейд"
до		Львівської митниці Державної фіскальної служби
про		скасування рішення про коригування митної вартості товарів,