541/394/17 Про визнання неправомірними дії Управління соціального захисту населення міської ради щодо припинення виплати допомоги при народженні дитини, зобов`язання поновити відповідні виплати та відшкодувати виниклу заборгованість - 08.08.2019 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Рєзнікової С.С., Старостіна В.В., Бегунца Г.І. від 24 квітня 2017 року,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області, в якому просив:

- визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради щодо припинення виплати допомоги при народженні дитини;

- зобов`язати поновити відповідні виплати та відшкодувати виниклу заборгованість.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності дій Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області щодо припинення виплати допомоги при народженні дитини, оскільки термін дії довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції закінчився, а позивач повторно не звернувся до відповідача із заявою про продовження її дії.

4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 березня 2017 року скасовано. Прийнято нову постанову про задоволення позову. Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради щодо припинення виплати ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з липня 2015 року.

Скасовуючи постанову суду інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що дію довідки ОСОБА_1 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, яка є безстроковою, у встановлено порядку не скасовано, а тому дії Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради щодо припинення виплати допомоги при народженні дитини є незаконними та такими, що порушують права не лише позивача, а й самої дитини, в інтересах якої фактично заявлено позов.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради звернулось із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 30 січня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради із заявою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. До заяви додав копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

7. 19 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управлінням праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради із заявою про призначення та виплату державної допомоги при народженні дитини.

8. Цього ж дня Управлінням праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 та призначення йому державної допомоги при народжені дитини.

9. Однак, 23 липня 2015 року розпорядженням відповідача ОСОБА_1 припинено виплату допомоги при народженні дитини з 01 серпня 2015 року у зв`язку із закінченням терміну дії довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

10. Не погоджуючись з таким рішенням Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. Касаційна скарга обґрунтована правомірністю дій відповідача щодо припинення позивачу виплати допомоги при народження дитини з посиланням на статтю 11 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", у редакції на час прийняття розпорядження про припинення виплати допомоги, відповідно до якої однією з умов припинення виплати допомоги при народження було - "у разі виникнення інших обставин".

12. Відзиву на касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року ОСОБА_1 не подав.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", у редакції на час прийняття розпорядження про припинення виплати допомоги, громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 11 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" допомога при народження дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; у разі виникнення інших обставин.

14. Відповідно до статті 10 цього Закону допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

15. Згідно з пунктом 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 № 1751 (1751-2001-п) виплата допомоги припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір`ю; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; смерті дитини; смерті отримувача допомоги; виникнення інших обставин.

16. Отже зазначеними нормами визначено вичерпний перелік обставин припинення виплати допомоги при народженні дитини.

17. Посилання скаржника в касаційній скарзі на норми статті 11 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", у редакції на час прийняття розпорядження про припинення виплати допомоги, відповідно до якої однією з умов припинення виплати допомоги при народження було - "у разі виникнення інших обставин", суд не бере до уваги з таких підстав.

18. Відповідно статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789-ХІІ в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

19. Крім того, варто зазначити, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам.

20. В даному випадку відмова відповідача, в першу чергу, призводить до порушення інтересів дитини.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

21. Судами попередніх інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області із заявою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення анти терористичної операції.

22. 19 лютого 2015 року позивач звернення до відповідача із заявою про призначення державної допомоги при народженні дитини. В результаті розгляду заяву, ОСОБА_1 було призначено державну допомогу при народженні дитини.

23. Однак, 23 липня 2015 року розпорядженням відповідача позивачу припинено виплату допомоги при народженні дитини з 01 серпня 2015 року у зв`язку із закінченням терміну дії довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

24. Таким чином, підставою для припинення виплати допомоги фактично було закінченням терміну дії довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, що не відноситься переліку підстав припинення виплати допомоги, визначених Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (2811-12) та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми.

25. Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

26. Згідно зі статтею 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

27. Частиною першою статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" передбачено, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: подала заяву про відмову від довідки; скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; повернулася до покинутого місця постійного проживання; виїхала на постійне місце проживання за кордон; подала завідомо недостовірні відомості.

28. Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

29. Судом апеляційної інстанції встановлено, що дію довідки позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка є безстроковою, у встановленому порядку не скасовано.

30. Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту інтересів малолітньої дитини, та враховуючи ту обставину, що дію довідки позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка є безстроковою, у встановленому порядку не скасовано, виходячи із завдань адміністративного судочинства, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, а відтак про скасування рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення апеляційного суду є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у від 24 квітня 2017 року - без змін.