823/2066/14 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, та податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів - 08.08.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "УкрАгро НПК" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року (головуючий суддя Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "УкрАгро НПК" до Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2014 року Приватне акціонерне товариство "УкрАгро НПК" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - Управління, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000142203 та №0000152203 від 27 червня 2014 року, якими йому збільшено суму грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, та податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів.

Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що ним було надано митному органу всі належні документи для підтвердження режиму вільної торгівлі щодо товару, який ввозився на виконання умов зовнішньоекономічного договору №1093/11-СБ від 01 червня 2011 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Казфосфат", та додаткових угод до нього; натомість контролюючий орган в акті перевірки неправильно застосував поняття "партії товару", не врахувавши особливостей митного оформлення товарів, що постачаються залізничним транспортом, та, як наслідок, прийняв протиправні оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у Черкаській області №0000142203 та №0000152203 від 27 червня 2014 року.

Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що чинне законодавство України, в тому числі і Правила визначення країни походження товарів, Угоду про прийняття яких підписано Урядами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав 20 листопада 2009 року та ратифіковано Законом України №3592-VI від 06 липня 2011 року (3592-17) (далі - Правила), не містять такої умови визнання групи товарів однією партією товару як одночасне подання їх до митного оформлення; в той же час відповідачем підтверджено правильність та відповідність усіх сертифікатів про походження товару форми СТ-1, а працівнику митного органу, який проводив процедури розмитнення товару, надавалась інформація про те, що поставка товару відбудеться із розбивкою.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи рішення, апеляційний суд зазначав про правильність висновків контролюючого органу, наведених в акті фактичної перевірки, та, як наслідок, прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, з огляду на те, що для застосування режиму вільної торгівлі партією товару вважаються товари, що одночасно відправляються за одним або кількома товаротранспортними документами на адресу одного вантажоодержувача від одного вантажовідправника та одночасно подаються до митного оформлення разом з оригіналом сертифіката форми СТ-1; крім того судом не встановлено обставин попередження позивачем відповідача в порядку, встановленому пунктом 4.2 Правил, про надходження вантажу на митну територію України у різні строки.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ним норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати з підстав, наведених в позовній заяві, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 жовтня 2014 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ).

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 червня 2014 року посадовою особою Управління на підставі наказу №230 від 30 травня 2014 року у зв`язку з виявленням ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи проведено документальну невиїзну перевірку Товариства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України за митними деклараціями: №807010010/2011/806690 від 17 вересня 2011 року, №807010010/2011/806694 від 19 вересня 2011 року, №807010010/2011/807317 від 31 жовтня 2011 року, №807010010/2011/807322 від 31 жовтня 2011 року, №807010010/2011/807392 від 02 листопада 2011 року, №807010010/2011/807447 від 05 листопада 2011 року, №807010010/2011/807451 від 07 листопада 2011 року, №807010010/2011/807500 від 09 листопада 2011 року, №807010010/2011/807515 від 09 листопада 2011 року, №807010010/2011/807554 від 13 листопада 2011 року, №807010010/2011/807556 від 13 листопада 2011 року, №807010010/2011/807668 від 21 листопада 2011 року, за результатами якої складено акт №9/23-00-22-03/31961067 від 11 червня 2014 року.

В ході перевірки встановлено, що Товариством при декларуванні товару "Мінеральні добрива, які містять два поживних елементи: суміш фосфата моноамонія з фосфатдіамонієм (амофос) у гранулах розм. менше 6 мм СТ ТОО 390838120142-03-2010 (введений замість ТУ 649 РК 38777145 ПК-01-2000)", нарахуванні та сплаті митних платежів за митними деклараціями: №807010010/2011/806694 від 19 вересня 2011 року, №807010010/2011/807392 від 02 листопада 2011 року, №807010010/2011/807447 від 05 листопада 2011 року, №807010010/2011/807515 від 09 листопада 2011 року, №807010010/2011/807554 від 13 листопада 2011 року, №807010010/2011/807556 від 13 листопада 2011 року, №807010010/2011/807668 від 21 листопада 2011 року було допущено порушення статей 4, 8 Закону України "Про Єдиний митний тариф" №2097-XII від 05 лютого 1992 року; пунктів 6.1, 6.4 Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, підписаної Урядами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року, ратифікованої Законом України №3592-VI від 06 липня 2011 року (3592-17) ; статей 282, 283 Митного кодексу України №92-IV від 11 липня 2002 року (далі - МК України (4495-17) ); пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України в частині визначення бази оподаткування ПДВ; пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України; статті 3 Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року, ратифікованої Законом України №1125-XIV від 06 жовтня 1999 року (1125-14) ; статті 1 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про вільну торгівлю від 17 вересня 1994 року (набула чинності 19 жовтня 1998 року).

Вказані порушення призвели до заниження визначеного Товариством за митними деклараціями податкового зобов`язання на загальну суму 237 663,14 грн.

На підставі акту перевірки Управлінням 27 червня 2014 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0000142203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, за основним платежем в розмірі 198 052,62 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 49 513,15 грн., та №0000152203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів за основним платежем в розмірі 39 610,52 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 9 902,63 грн.

Разом з тим суди встановили, що зазначений товар ввозився на митну територію України чотирма партіями на виконання укладеного позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "Казфосфат" (Республіка Казахстан) зовнішньоекономічного договору №1093/11-СБ від 01 червня 2011 року та додаткових угод до нього №1 від 22 лютого 2011 року, №2 від 07 липня 2011 року, №3 від 10 жовтня 2011 року.

Ввізне мито нараховане позивачем за ставкою 5%, встановленою Митним тарифом України, затвердженим Законом України "Про Єдиний митний тариф" (2097-12) , для товарів, що класифікуються за кодом згідно з УКТЗЕД 3105 40 00 00 (пільгова/повна ставка ввізного мита - 5%). По виду платежу " 020" (ввізне мито) у колонці "Спосіб платежу" вказаний код способу розрахунку " 06" (умовне нарахування платежів) відповідно до Класифікатора способів розрахунку, затвердженого наказом Державної митної служби України №107 від 15 лютого 2011 року. Сума ввізного мита позивачем не сплачена відповідно до задекларованої "Преференції" пільги по сплаті ввізного мита " 065" - "товари, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД, з Республікою Македонія про вільну торгівлю" відповідно до Класифікатора пільг в обкладенні товарів увізним митом, затвердженого наказом Державної митної служби України №1048 від 12 грудня 2007 року.

07-08 вересня 2011 року на підставі рахунку-фактури №90024341 від 06 вересня 2011 року з Республіки Казахстан відправлено чотири та два вагони відповідно мінеральних добрив за однією митною (експортною) декларацією 51512/060911/0002183, які надійшли на митний кордон України 19 та 20 вересня 2011 року.

При цьому при митному оформленні товару за митною декларацією №806690 від 17 вересня 2011 року позивачем надано Харківській обласній митниці для проведення митного оформлення оригінал сертифікату про походження товару форми СТ-1 №KZUA 1 08 02979 від 06 вересня 2011 року, виданого Торгово-промисловою палатою Жамбильської області, та копію даного сертифікату для проведення митного оформлення за митною декларацією №806694 від 19 вересня 2011 року.

18 жовтня 2011 року на підставі рахунку-фактури №90025401 від 17 жовтня 2011 року з Республіки Казахстан відправлено п`ятнадцять вагонів мінеральних добрив за однією митною (експортною) декларацією 51512/171011/0002624, які надійшли на митний кордон України 2, 5, 8 та 16 листопада 2011 року.

При митному оформленні товару за митною декларацією №807317 від 31 жовтня 2011 року Харківській обласній митниці для проведення митного оформлення надано оригінал сертифікату про походження товару форми СТ-1 №KZUA 1 08 03559 від 17 жовтня 2011 року, виданого Торгово-промисловою палатою Жамбильської області, та копію даного сертифікату для проведення митного оформлення за митними деклараціями №807322 від 31 жовтня 2011 року, №807392 від 02 листопада 2011 року, №807447 від 05 листопада 2011 року, №807556 від 13 листопада 2011 року.

24-25 жовтня 2011 року на підставі рахунку-фактури №90025459 від 20 жовтня 2011 року з Республіки Казахстан відправлено чотири та три вагони відповідно мінеральних добрив за однією митною (експортною) декларацією 51512/201011/0002670, які надійшли на митний кордон України 6 та 9 листопада 2011 року.

При митному оформленні товару за митною декларацією №807451 від 07 листопада 2011 року позивачем надано Харківській обласній митниці для проведення митного оформлення оригінал сертифікату про походження товару форми СТ-1 №KZUA 1 08 03627 від 17 жовтня 2011 року, виданого Торгово-промисловою палатою Жамбильської області, та копію даного сертифікату для проведення митного оформлення за митною декларацією №807515 від 09 листопада 2011 року.

29 жовтня 2011 року на підставі рахунку-фактури №90025680 від 28 жовтня 2011 року з Республіки Казахстан відправлено дев`ять вагонів мінеральних добрив за однією митною (експортною) декларацією 51512/281011/0002752, які на митний кордон України надійшли 11, 16 та 24 листопада 2011 року.

При митному оформленні товару за митною декларацією №807500 від 09 листопада 2011 року Харківській обласній митниці для проведення митного оформлення надано оригінал сертифікату про походження товару форми СТ-1 №KZUA 1 08 03752 від 28 жовтня 2011 року, виданого Торгово-промисловою палатою Жамбильської області, та копію даного сертифікату для проведення митного оформлення за митними деклараціями №807554 від 13 листопада 2011 року, №807668 від 21 листопада 2011 року.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 88 МК України до обов`язків декларанта віднесено: здійснення декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу - пред`явлення товарів і транспортних засобів для митного контролю і митного оформлення; надання митному органу передбачених законодавством документів і відомостей, необхідних для виконання митних процедур; сплата податків і зборів.

Звільнення від сплати ввізного мита при ввезенні з Республіки Казахстан товарів в Україну передбачено положеннями статті 3 Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року, ратифікованої Законом України №1125-XIV від 06 жовтня 1999 року (1125-14) , та статті 1 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про вільну торгівлю від 17 вересня 1994 року.

Відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 282 МК України для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару.

У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України.

За змістом частин 1 та 2 статті 283 МК України сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни, і має містити встановлені реквізити.

Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення.

Як передбачено пунктом 6.1 Правил для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 чи декларації про походження товару.

Сертифікат форми СТ-1 оформлюється та видається на одну партію товарів (пункт 6.4 Правил).

В той же час в розділі І Правил наведено визначення термінів та понять, згідно з якими "партія товару" - товари, які поставляються одночасно за одним або кількома товаротранспортними документами на адресу одного вантажоодержувача від одного вантажовідправника, а також товари, що пересилаються за однією поштовою накладною або переміщуються як багаж однією особою, що перетинає кордон.

Вказуючи на порушення позивачем наведених норм, відповідач (з яким погодився й суд апеляційної інстанції у даній справі) зазначав, що для цілей надання режиму вільної торгівлі, однією партією товару може бути визначено лише товари, які не тільки поставляються одночасно за одним або кількома товаротранспортними документами на адресу одного вантажоодержувача від одного вантажовідправника, а й які обов`язково одночасно подаються до митного оформлення.

Проте, оскільки чинне законодавство України, в тому числі і зазначені Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, не містить такої умови визнання групи товарів однією партією товару як одночасне подання товару до митного оформлення, касаційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції про необґрунтованість доводів контролюючого органу щодо неможливості визнання однією партією сукупності товарів, відправлених позивачу, тобто одному вантажоодержувачу, його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Казфосфат", тобто одним вантажовідправником, з Республіки Казахстан у складі однієї партії товару, яка однак надана до митного оформлення у різні дні.

Разом з тим, як встановив Черкаський окружний адміністративний суд, відповідачем підтверджено правильність та відповідність усіх сертифікатів про походження товару форми СТ-1, що подавались для митного оформлення позивачем.

Водночас апеляційний суд в своєму рішенні посилався на положення пункту 4.2 Правил, згідно з якими під час визначення країни походження товари в розібраному чи незібраному вигляді (що поставляються кількома партіями, якщо за виробничими або транспортними умовами неможливе їхнє відвантаження однією партією, а також якщо партію товару розбито на кілька партій у результаті помилки чи неправильної адресації) можуть розглядатися за бажанням декларанта як єдиний товар.

Умовами застосування цього правила є: 1) попереднє повідомлення митному органові країни ввозу про розбивку розібраного чи незібраного товару на кілька партій із зазначенням причин такої розбивки, додаванням докладної специфікації кожної партії із зазначенням кодів товарів згідно з ТН ЗЕД, вартості й країни походження товарів, що входять до кожної партії, а також повідомлення про розбивку товару на кілька партій у результаті помилки чи неправильної адресації - при документальному підтвердженні помилковості розбивки товару; 2) поставка всіх партій з однієї країни одним експортером; увезення та оформлення всіх партій товару через одну й ту саму митницю; 3) поставка всіх партій товару в строк, що не перевищує шести місяців з дати прийняття митної декларації.

Втім, суд першої інстанції зазначив, що законодавством не визначено чіткої форми такого повідомлення, водночас відповідна інформація надавалась Товариством працівнику митного органу, який проводив процедури розмитнення товару.

Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Управління №0000142203 та №0000152203 від 27 червня 2014 року, якими Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, та податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.