802/92/15-а Про визнання протиправним та скасування наказу об`єднаної державної податкової інспекції Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки - 08.08.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Луч" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду у складі судді Крапівніцкої Н.Л. від 10 лютого 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Сторчака В.Ю., суддів Мельник-Томенко Ж.М., Ватаманюка Р.В. від 09 квітня 2015 року у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства "Луч" до Немирівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року Селянське (фермерське) господарство "Луч" (далі - позивач, СФГ "Луч") звернулось до суду з позовом до Немирівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач, Інспекція), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ №30 від 05 грудня 2014 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФГ "Луч".

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ).

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що оскаржуваний наказ винесений обґрунтовано та у спосіб, передбачений законом, оскільки відповідачем виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а Товариством не надало у повному обсязі пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

У поданій касаційній скарзі посилається на порушення судами норм процесуального права, вирішення спору без повного, належного та всебічного дослідження всіх обставин справи, що призвело до неправильного застосування й матеріальних норм. Вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про правомірність призначення перевірки, оскільки: наказ не відповідає вимогам статті 78 ПК України, так як не містить підстав призначення перевірки; на письмовий запит контролюючого органу СФГ "Луч" своєчасно надано пояснення та копії необхідних підтверджуючих документів, що, на думку позивача, виключає передбачені підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України підстави для проведення перевірки; у письмовому запиті, який скеровувався позивачу, відсутнє посилання на інформацію, з якої контролюючий орган встановив факти порушень податкового законодавства, й, до того ж, таким запитом вимагався обсяг інформації, який значно перевищує межі можливих порушень податкового законодавства.

Письмових заперечень на касаційну скаргу не надходило.

В подальшому справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов наступного висновку.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 липня 2014 року Інспекцією на адресу позивача скеровано запит за вих. №2078/10/22-204 про надання інформації та її документального підтвердження, в якому, посилаючись на підпункти 20.1.2, 20.1.4, 20.1.42 пункту 20.1 статті 20, підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 та пункту 73.3 статті 73 ПК України, просила надати наступну інформацію та її документальне підтвердження, зокрема: вказати площу власних та/або орендованих земельних угідь станом на 31 грудня 2013 року та 30 червня 2014 року з посиланням на документальні підстави щодо права власності (оренди) на землю; залишкову вартість основних фондів, що перебувають на балансі підприємства станом на 01 січня 2014 року та на 30 червня 2014 року; повний перелік орендованих основних засобів станом на 01 січня 2014 року та на 30 червня 2014 року з відображенням № та дати укладених договорів оренди, та повного найменування орендодавця; кількість працюючих та середню заробітну плату по підприємству станом на останнє звітного кварталу починаючи з 01 січня 2014 року по 30 червня 2014 року; копії звітів №4-СГ, 29-СГ за 2013 та 2014 роки, поданих до управління статистики району; зазначити окремо дані щодо с/г культур, які були списані з різних підстав з відображенням підстави, яка слугувала їх списанню; обсяг продукції придбаної у населення за готівкові кошти, суму коштів виплачених з каси підприємства за придбану продукцію; відобразити повний перелік послуг, які надавались підприємством стороннім організаціями з зазначенням: найменування послуги, період, в якому вона надавалась, повну вартість наданої послуги, до складу якої в декларації з ПДВ було включено суму зобов`язань по наданим послугам, переліком основних постачальників продукції; переліком основних покупців продукції, кількістю тварин та тварин на відгодівлі в разі їх наявності станом на 01 січня 2014 року та на 30 червня 2014 року, з повною назвою та кодом ЄДРПОУ покупця ВРХ та тварин на відгодівлі з відображенням періоду, в якому була така реалізація, та вартості в розрахунку на 1 кг живої ваги в розрізі худоби; повну назву та код ЄДРПОУ покупця молока; порядок оплати за поставлену молочну сировину та ВРХ; перелік ХПП та елеваторів, на яких здійснювалось зберігання сільгосппродукції, з вартістю послуг по зберіганню, по сушці; повну вартість 1 т продукції за 2013 рік по кожному виду окремо, очікувану собівартість 1 т продукції 2014 по кожному виду окремо, форми розрахунку пайовиків за наданні в оренду земельній частки паї, та розрахунків пайовиків.

У відповідь на наданий запит позивачем було надіслано лист (вих.№01 від 14 серпня 2014 року), в якому повідомлено, що площа земельних угідь, які рахуються за господарством, становить: на 31 грудня 2013 року - 103.5796 га, в тому числі власних - 58.56 га (державний акт ВН № 00009 від 16 червня 1994 року), земельні частки (паї) - 44.8696 га (договори оренди з пайовиками), - на 30 червня 2014 року - 103.5796 га., в тому числі, власних - 58,56 га (державний акт ВН №00009 від 16 червня 1994 року), земельні частки (паї) - 44.8696 га (договори оренди з пайовиками) - залишкова вартість основних фондів, що перебувають на балансі підприємства, становить: на 01 січня 2014 року -174,500 грн., на 30 червня 2014 року - 174,500 грн., орендованих основних засобів станом на 01 січня 2014 року та 30 червня 2014 року немає; кількість працюючих та середня заробітна плата становить: на 01 січня 2014 року 2 чол., 1218 грн., на 31 березня 2014 року 2 чол., 1218грн., на 30 червня 2014 року 1чол. - 1218 грн.; надано копії звітів №4 - СГ, №29 - СГ, №21, №37; проінформовано, що сільськогосподарські культури не списувались, за готівкові кошти у населення продукція не придбавалася, послуги стороннім організаціям не надавалися, основні постачальники продукції: квітень ПАТ "Компанія "Райз", травень МПП Фірма "Ерідон", червень МПП Фірма "Ерідон"; тваринництвом господарство не займається, сільськогосподарська продукція на ХПП та елеваторах не зберігалась та не сушилась, повна собівартість 1 т продукції за 2013 рік: ячмінь 1100 грн., кукурудза 1182 грн., яблука 1057 грн., очікувана собівартість за 2014 рік: ячмінь 1348 грн., кукурудза 1521 грн., яблука 1398 грн. Також повідомлено, що розрахунки з пайовиками за надані в оренду земельні частки (паї) проводились в грошовій формі; станом на 01 липня 2014 року пайовикам за надані в оренду земельні частки (паї) орендна плата ще не виплачувалась й буде виплачена до 31 грудня поточного року.

В подальшому у відповідності до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 ПК України відповідачем прийнято наказ №30 від 05 грудня 2014 року, в якому доручено провести документальну позапланову виїзну перевірку ФГ "Луч" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 жовтня 2014 року терміном 5 робочих днів з 09 грудня 2014 року.

Отже, як встановлено судами в ході розгляду справи, фактичною підставою для прийняття оскаржуваного наказу були положення підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Відповідно до статті 62 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отримання податкової інформації контролюючими органами регламентується статтею 73 ПК України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 (1245-2010-п) (далі - Порядок №1245).

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом пункту 10 Порядку №1245 запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Як передбачено абзацом одинадцятим пункту 73.3 статті 73 ПК України, платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Зміст зазначених положень дає підстави для висновку про те, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто наявність чітко окреслених обставин, які у відповідності до пункту 73.3 статті 73 ПК України є умовою, за якої відповідний орган може звернутися із таким запитом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків позбавлений об`єктивної можливості надати вмотивовані пояснення та їх документальне підтвердження.

Згідно пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Отже документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає за наявності таких умов: виявлення фактів, що свідчать про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Зазначені у підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України обставини є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки.

При цьому факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та їх документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб`єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. У такому спорі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб`єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

В матеріалах справи, що розглядається, відсутні будь-які докази на підтвердження наявності конкретних обставин (фактів), які б свідчили про порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, доказів виявлення таких обставин внаслідок перевірок інших платників податків тощо.

Запит контролюючого органу із вимогою про надання позивачем інформації та її документального підтвердження, окрім загального посилання на норми права, не містить зазначення будь-якої податкової інформації, яка свідчила б про порушення з боку позивача вимог валютного, податкового та іншого не врегульованого ПК України (2755-17) законодавства. До того ж, наявності таких обставин відповідачем - суб`єктом владних повноважень, на якого положеннями частини другої статті 71 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи у судах попередніх інстанцій) покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, у ході судового розгляду також не доведено.

Водночас позивачем на запит податкового органу надано пояснення та їх документальні підтвердження.

За встановлених обставин даної справи Верховний Суд доходить висновку, що оскаржуваний наказ про призначення перевірки прийнято за відсутності підстав та умов, визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, із дотриманням яких законодавець пов`язує можливість проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій у справі, що розглядається, не ґрунтується на правильному застосуванні вказаних норм матеріального права.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.