815/6750/16 Про визнання неправомірними дії командира військової частини генерал-майора щодо обмеження терміну щорічної відпустки військовослужбовця та зміни дати її початку без погодження із останнім - 07.08.2019 Прийняття

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 та командира військової частини А 2393 генерал-майона Грищенка Андрія Миколайовича на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2017 у складі судді Стеценко О.О. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 у складі колегії суддів: Яковлєва О. В., Федусика А. Г., Танасогло Т.М. у справі №815/6750/16 за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини А 2393 генерал-майона Грищенка Андрія Миколайовича про визнання дій протиправними, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до командира військової частини А 2393 генерал-майора Грищенка Андрія Миколайовича в якому просив визнати неправомірними дії командира військової частини А 2393 генерал-майора Грищенка Андрія Миколайовича щодо обмеження терміну щорічної відпустки позивача та зміни дати її початку без погодження із ОСОБА_1

2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2017 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії командира військової частини А2393 генерал-майора Грищенка А.М. щодо обмеження терміну щорічної відпустки ОСОБА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

2.1. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 постанову суду першої інстанції змінено, зокрема, викладено другий абзац резолютивної частини у такій редакції "Визнати протиправними дії командира військової частини А2393 генерал-майора Грищенка А.М. щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 про надання щорічної відпустки за 2016 рік тривалістю 45 діб, починаючи з 07 листопада 2016 року".

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. Наказом т.в.о. командира військової частини А2393 від 01.03.2016 № 41, з 29.02.2016 підполковника ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу військової частини А2393 з проходженням служби на посаді начальника служби метрології та стандартизації озброєння військової частини А2393.

3.2. Рішенням командира військової частини А 2393 від 01.03.2016 № 2501 внесено зміни до графіку відпусток військової частини А 2393 на 2016 рік, а саме: сплановано щорічну відпустку позивача терміном 20 діб в період з 01.08.2016 по 20.08.2016 та терміном 25 діб в період з 10.12.2016 по 03.01.2017.

3.3. В подальшому, позивачем було складено рапорт від 21.07.2016 на ім`я начальника озброєння військової частини А 2393 щодо надання ОСОБА_1 першої частини чергової відпустки за 2016 рік терміном 20 діб з 10.08.2016, який було зареєстровано 01.08.2016 за вх. №8883. Проте вказану відпустку не було реалізовано у зв`язку із вибуттям позивача до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону на стаціонарне лікування в період з 07.08.2016 по 18.08.2016.

3.4. Відповідно до наказу командира військової частини А 2393 від 07.08.2016 №157 ОСОБА_1, начальник служби метрології та стандартизації, вважався таким, що в період з 07.08.2016 вибув до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (м. Одеса) на стаціонарне лікування. Наказом командира військової частини А 2393 від 18.08.2016 №165 ОСОБА_1, вважався таким, що прибув до військової частини А2393 та приступив до виконання службових обов`язків.

3.5. Позивач звернувся до начальника озброєння військової частини А 2393 з рапортом від 02.11.2016 про надання йому щорічної відпустки за 2016 рік терміном 45 діб в період з 07.11.2016. Вказаний рапорт було погоджено начальником відділу організаційно-планового та мобілізаційно-кадрової роботи управління персоналу штабу військової частини А2393 та т.в.о. начальника управління персоналу штабу військової частини А2393.

3.6. Разом з тим, 03.11.2016 командиром військової частини А 2393 Грищенком А.М. було повідомлено позивача про надання йому відпустки на підставі поданого рапорту терміном 25 діб у строк з 10.12.2016 відповідно до затвердженого графіку відпусток військової частини А 2393 на 2016 рік. 04.11.2016 позивач особисто отримав рапорт із візою командира військової частини А 2393 Грищенка А. М. " 25 діб у строк з 10.12.2016 року".

3.7. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, оскільки вважає, що відповідачем неправомірно обмежено термін відпустки та змінено дату початку такої відпустки без зазначення обгрунтованих причин.

4. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав на те, що відповідачем вчинено неправомірні дії щодо безпідставного обмеження терміну щорічної відпустки ОСОБА_1, чим фактично порушено приписи статей 2, 101 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991.

4.1. Змінюючи резолютивну частину рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції вказано на відсутність рішення командира військової частини, яким обґрунтовано причини ненадання позивачу щорічної відпустки, що в свою чергу є порушенням гарантованого права військовослужбовця на отримання відпустки.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивачем подано касаційну скаргу, доводи якої полягають у незгоді з оцінкою, наданою судами попередніх інстанцій доказам у справі. Позивач просить скасувати рішення судів в частині, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог та задовольнити позов в повному обсязі.

5.2. Відповідач також не погодився із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та подав касаційну скаргу з огляду на те, що командир військової частини А 2393 генерал-майор Грищенко А.М . у спірних правовідносинах діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. Конституція України (254к/96-ВР) від 28.06.1991 № 254к/96-ВР.

6.1.Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

6.2. Частина перша статті 45. Кожен, хто працює, має право на відпочинок.

7. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) від 06.07.2005 №2747-IV.

7.1. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

8. Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (2011-12) .

8.1. Стаття 1. Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

8.2. Стаття 2. Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

8.3. Частина перша статті 10-1. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів. Час для проїзду до місця проведення зазначеної відпустки і назад не надається. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

8.4. Частина друга стаття 10-1. Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року. В особливих випадках з дозволу прямого начальника, уповноваженого Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, керівниками правоохоронних органів та керівниками розвідувальних органів України, щорічна основна відпустка за минулий рік надається в першому кварталі наступного року, якщо раніше її не було надано.

9. Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (3551-12) .

9.1. Пункт 12 частини першої статті 12. Учасникам бойових дій надається пільга з використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

10. Указ Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" (1153/2008) .

10.1. Пункт 180. Військовослужбовці мають право на відпустки. Надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них здійснюється відповідно до порядку, встановленого Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) .

10.2. Пункт 186. Щорічна основна відпустка надається згідно з графіком відпусток на наступний рік, що до 1 грудня затверджується командиром (начальником), який має право надавати відпустки військовослужбовцям, і доводиться під підпис до відома кожного військовослужбовця.

Щорічна основна відпустка надається військовослужбовцю з урахуванням необхідності підтримання постійної бойової готовності та проведення заходів з підготовки військових частин, часу використання відпусток у попередньому році, побажань і сімейних обставин військовослужбовця, висновку (постанови) військово-лікарської комісії.

В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію щорічна основна відпустка військовослужбовцям надається за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності певної категорії військовослужбовців відповідного підрозділу.

10.3. Пункт 187. Щорічна основна відпустка переноситься на інший період або продовжується командиром військової частини в разі:

1) захворювання військовослужбовця, на підставі довідки закладу охорони здоров`я, завіреної міським (районним) військовим комісаром, - на кількість діб хвороби військовослужбовця;

2) надання відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, на підставі медичного висновку;

3) виконання військовослужбовцем державних або громадських обов`язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від виконання обов`язків за посадою зі збереженням грошового забезпечення;

4) збігу щорічної основної відпустки з відпусткою у зв`язку з навчанням.

10.4. Пункт 188. Облік відпусток, що надаються військовослужбовцям, та постійний контроль за наданням відпусток згідно із затвердженими графіками відпусток здійснюються штабами військових частин.

Накази командирів (начальників) військових частин про надання щорічних основних відпусток видаються не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком відпусток строку на підставі рапорту військовослужбовця, розглянутого його прямим начальником.

11. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 10.04.2009 №170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України".

11.1. Пункт 8.8. Під час планування щорічних чергових відпусток передбачається рівномірне їх надання військовослужбовцям протягом календарного року.

Під час складання графіка відпусток повинно бути враховано надання відпусток у зручний час для: військовослужбовців, які є дружинами (чоловіками) військовослужбовців; військовослужбовців-жінок, які мають двох або більше дітей до 15 років або дитину-інваліда; військовослужбовців-жінок перед відпусткою у зв`язку з вагітністю та пологами або після неї; військовослужбовців, які є одинокими матерями (батьками) та які виховують дитину без батька (матері); ветеранів війни та осіб, на яких поширюється Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію графік відпусток військовослужбовців корегується з урахуванням таких особливостей:

надання військовослужбовцям щорічних основних відпусток здійснюється до введення правового режиму воєнного стану за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу;

надання інших додаткових, творчих і соціальних відпусток (крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв`язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше ніж до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії) припиняється;

військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більше ніж 10 календарних днів.

11.2. Пункт 8.9. Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року. В особливих випадках, визначених пунктом 187 Положення, з дозволу посадової особи, яка затверджує графік відпусток, щорічна основна відпустка за минулий рік надається військовослужбовцю у першому кварталі наступного року, якщо раніше її не було надано.

У разі ненадання військовослужбовцям щорічних основних відпусток у зв`язку з настанням особливого періоду такі відпустки надаються в наступному році. У такому разі дозволяється за бажанням військовослужбовців об`єднувати щорічні основні відпустки за два роки, але при цьому загальна тривалість об`єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів.

11.3. Пункт 8.11. Про вибуття військовослужбовців у відпустку та їх повернення з відпустки оголошується в наказі командира військової частини по стройовій частині.

12. Колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано вказано на порушення позивачем строку звернення із рапортом про надання відпустки, оскільки дотримання законодавчо визначених строків впливає на можливість виконання відповідачем своїх обов`язків.

13. Крім того, командиром військової частини А 2393 Грищенком А. М. було повідомлено позивача про надання йому відпустки на підставі поданого рапорту терміном 25 діб у строк з 10.12.2016 відповідно до затвердженого графіку відпусток військової частини А 2393 на 2016 рік.

14. Тобто, відповідачем було забезпечено право позивача на відпустку в межах попередньо затвердженого графіку.

15. Судами попередніх інстанцій враховано, що щорічна основна відпустка надається військовослужбовцям згідно з графіком відпусток на наступний рік, який до 1 грудня затверджується командиром (начальником), та оформлюється відповідним наказом командира військової частини.

16. В свою чергу, законодавцем надано право командирам військових частин обмежувати термін перебування військовослужбовців у відпустках, регулювати період їх надання, а також надано право відкликати військовослужбовців з відповідних відпусток.

Проте, вказане право не є абсолютним та має застосовуватися у чітко передбачених законом випадках та з обов`язковим мотивуванням у відповідному рішенні (наказі) командира військової частини необхідності вчинення таких дій.

17. Судом апеляційної інстанції встановлено відсутність відповідного рішення командира військової частини, яким обґрунтовано причини ненадання позивачу щорічної відпустки відповідно до поданого ним 03 листопада 2016 року рапорту, що є порушенням гарантованого права військовослужбовця на отримання відпустки. Більш того, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, тому має пільги з використання чергової щорічної відпустки у зручний для нього час.

18. Поряд з цим, відповідно до плану-графіку відпусток військової частини А2393 на 2016 рік частина щорічної відпустки ОСОБА_1 в 2016 році припадає на період з 10 грудня 2016 року, тому надання відпустки з 10 грудня 2016 року на підставі раніше затвердженого плану-графіку жодним чином не порушує прав позивача.

19. З огляду на зазначене, доводи учасників справи про порушення судами норм матеріального та процесуального права не підтвердились. Інші доводи зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин.

20. Колегія суддів зауважує, що згідно з частиною 2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

21. Частиною 1 статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

22. З огляду на наведене, касаційні скарги ОСОБА_1 та командира військової частини А 2393 генерал-майора Грищенка А.М. слід залишити без задоволення.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

23. Касаційні скарги ОСОБА_1 та командира військової частини А 2393 генерал-майора Грищенка Андрія Миколайовича залишити без задоволеня.

24. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2017, змінену постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 у справі за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини А 2393 генерал-майора Грищенка Андрія Миколайовича про визнання дій протиправними - залишити без змін.