ПОСТАНОВА
Іменем України
07 серпня 2019 року
Київ
справа №825/324/17
адміністративне провадження №К/9901/15690/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 у складі судді Соломко І.І. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 у складі колегії суддів Грибана І.О., Беспалова О.О., Парінова А.Б. у справі № 825/324/17 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Чернігівської області, третя особа - Генеральна прокуратура України, про визнання протиправними та скасування попередження, наказів, поновлення на посаді, визнання протиправною бездіяльності, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Прокуратури Чернігівської області, третя особа - Генеральна прокуратура України, в якому просив (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):
- визнати протиправним та скасувати абзац 4 наказу Прокуратури Чернігівської області від 20.01.2017 № 30к (щодо звільнення радника юстиції ОСОБА_1 із займаної посади та органів прокуратури Чернігівської області з 21.03.2017, у зв`язку з реорганізацією органу, на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України та пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру ");
- визнати протиправним та скасувати абзац 3 наказу Прокуратури Чернігівської області від 24.02.2017 № 70к (щодо внесення змін до наказу від 20.01.2017 № 30к, а саме вважати датою звільнення позивача із займаної посади та органів прокуратури Чернігівської області 02.04.2017 (останній день відпустки);
- визнати протиправним та скасувати абзац 3 наказу Прокуратури Чернігівської області від 03.04.2017 № 104к (щодо внесення змін до наказу від 20.01.2017 № 30к, а саме вважати датою звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та органів прокуратури Чернігівської області 10.04.2017 (останній день відпустки);
- визнати протиправним та скасувати попередження прокурора Чернігівської області Комашки В. про вивільнення від 22.11.2016 № 11/1-943 вих-16;
- поновити позивача на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадження та в органах прокуратури Чернігівської області з 10.04.2017;
- визнати протиправною бездіяльність Прокуратури Чернігівської області у зв`язку із ненаданням позивачу всіх днів невикористаної відпустки;
- стягнути з Прокуратури Чернігівської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі середньомісячної заробітної плати на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадження та в органах Прокуратури Чернігівської області.
2. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 у задоволенні позовних вимого позивача відмовлено.
2.1. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Наказом прокурора Чернігівської області від 10.04.2015 № 179 позивач призначений на адміністративну посаду начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернігівської області.
3.2. Наказом Генеральної прокуратури України від 28.09.2016 № 144ш ліквідовано у структурі та штатному розписі прокуратури Чернігівської області управління нагляду у кримінальному провадженні. Його загальну чисельність 36 одиниць з відповідним фондом заробітної плати зараховано до резерву Генеральної прокуратури України.
3.3. Водночас, цим же наказом Генеральної прокуратури України утворено у структурі та штатному розписі прокуратури Чернігівського області управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності у складі з відповідними відділами та установлено у штатному розписі новоутвореного управління, за рахунок резерву Генеральної прокуратури України, 36 одиниць з відповідним фондом заробітної плати.
3.4. В подальшому, 22.11.2016 позивачу вручено попередження про вивільнення № 11/1-943вих-16, в якому зазначено, що у відповідності до пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру ", пункту 1 частини першої статті 40 та статті 49-2 Кодексу законів про працю України, ОСОБА_1 попереджається про звільнення із займаної посади у зв`язку із ліквідацією не раніше ніж через два місяці з дня ознайомлення з цим попередженням.
3.5. Вказане попередження також містить інформацію про відсутність у прокуратурі Чернігівської області станом на 22.11.2016 вакантних посад, які б відповідали його кваліфікації та могли бути запропоновані.
3.6. 13.01.2017 позивач подав заяву, в якій вказуючи про його попередження про звільнення у зв`язку із ліквідацією просив надати йому з 21.01.2017 невикористані дні відпустки тривалістю 205 днів та вважати датою звільнення останній день відпустки.
3.7. Наказом прокурора Чернігівської області від 20.01.2017 № 30к позивачу надано з 21.01.2017 по 21.03.2017 невикористані дні щорічної відпустки тривалістю 59 календарних днів. Цим же наказом ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадження та органів прокуратури Чернігівської області з 21.03.2017, у зв`язку з реорганізацією органу, на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України та пункту 9 статті частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" та наказано виплатити компенсацію за невикористану відпустку за 142 календарні дні і провести відповідний розрахунок.
3.8. На підставі заяви позивача та листка непрацездатності від 23.01.2017 серії АДЗ № 509272, наказом прокурора Чернігівської області від 24.02.2017 № 70к, у зв`язку із захворюванням з 22.03.2017 до 02.04.2017, продовжено відпустку та внесено зміни до наказу від 20.01.2017 №30к щодо дати звільнення позивача із займаної посади та органів прокуратури Чернігівської області на 02.04.2017 (останній день відпустки).
3.9. Наказом від 03.04.2017 № 104к, на підставі заяви позивача та листка непрацездатності від 17.02.2017 серії АДЗ № 509490, позивачу продовжено відпустку у зв`язку із захворюванням з 03.04.2017 до 10.04.2017 та внесено зміни до наказу від 20.01.2017 №30к, відповідно до яких датою звільнення позивача із займаної посади та органів прокуратури Чернігівської області вважати 10.04.2017 (останній день відпустки).
3.10. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, оскільки вважає, що фактичної ліквідації функцій відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадження та органів прокуратури Чернігівської області не відбулось, а відтак відсутні підстави для його звільнення на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Крім того, позивач зазначає про те, що відповідачем було порушено процедуру вивільнення, зокрема не запропоновано всі вакантні посади наявні в органі державної влади, а також неправомірно обмежено строк невикористаної відпустки та всупереч його заяві значну частину якої відшкодовано.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на те, що відповідачем правомірно звільнено ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України та пункту 9 статті частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", оскільки наказом Генеральної прокуратури України від 28.09.2016 № 144ш ліквідовано у структурі та штатному розписі прокуратури Чернігівської області управління нагляду у кримінальному провадженні. Судами попередніх інстанцій вказано на згоду позивача із підставами звільнення оскільки ним було подано заяву про надання невикористаної відпустки перед звільненням.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивач звернувся до суду із касаційною скаргою, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
5.1. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що на думку позивача судами переденіх інстанцій не було взято до уваги його твердження щодо фактичної реорганізації, проведеної в Прокуратурі Чернігівської області та не досліджено докази, які свідчать про відсутність змін в організації праці зазначеного органу державної влади.
5.2. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому викладена незгода із доводами касаційної скарги та прохання про залишення рішень судів попередніх інстнацій без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Конституція України (254к/96-ВР)
від 28.06.1991 № 254к/96-ВР.
6.1.Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
6.2. Частина шоста статті 43. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
7. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15)
від 06.07.2005 № 2747-IV.
7.1. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
7.2. Стаття 242. Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
8. Кодекс законів про працю України (322-08)
від 10.12.1971 № 322-VIIІ.
8.1. Пункт 1 частини першої статті 40. Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
8.2. Частина друга статті 40. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
8.3. Частина перша статті 49-2. Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
9. Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (1697-18)
.
9.1.Частина 3 статті 16. Прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.
9.2. Пункт 9 частини 1 статті 51. Прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
9.3. Підпункт 4 пункту 5-1 розділу ХIII "Перехідні положення" Закону. Прокурори призначаються на посади та звільняються з посад, у тому числі адміністративних, без рекомендації Ради прокурорів України чи подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів уповноваженими приймати такі рішення особами.
10. Як встановлено судами попередніх інстанцій, правове становище ОСОБА_1 змінилось після здійснення відповідачем дій, на виконання наказу Генеральної прокуратури України від 28.09.2016 № 144ш.
11. Зазначеним наказом ліквідовано у структурі та штатному розписі прокуратури Чернігівської області управління нагляду у кримінальному провадженні та утворено управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності.
12. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що для правильного вирішення справи по суті необхідно встановити чи дійсно оскаржувані правовідносини є наслідком ліквідації юридичної особи, органу державної влади або ж реорганізації такої особи. Зазначене є вирішальним оскільки ліквідація структурного підрозділу юридичної особи публічного права з одночасним створенням іншого структурного підрозділу з аналогічними, не є ліквідацією або реорганізацією такого органу в розумінні пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.
13. Отже, колегія суддів вважає, що судам попередніх інстанцій належало дослідити та надати оцінку:
- правовим підставам змін в організації роботи органу прокуратури;
- змінам у структурі та штатній чисельності ліквідованого та новоствореного управлінь;
- завданням та функціям відображеним у положеннях про ліквідоване та новостворене управління;
- коло повноважень та обов`язків за посадами "начальник відділу" приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадження та органів прокуратури Чернігівської області та "начальник відділу" приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у криманільному провадженні прокуратури Чернігівської області.
14. Водночас, рішення судів попередніх інстнацій не містять вмотивованого аналізу зазачених обставин, що на переконання колегії суддів унеможливлює об`єктивне прийняття рішення за результатами розгляду справи.
15. Частиною другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
16. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
17. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
18. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
19. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 у справі № 825/324/17 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Чернігівської області, третя особа - Генеральна прокуратура України, про визнання протиправними та скасування попередження, наказу в частині та наказів, поновлення на посаді, визнання протиправною бездіяльності, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
20. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко