ПОСТАНОВА
Іменем України
07 серпня 2019 року
Київ
справа №805/1120/17-а
адміністративне провадження №К/9901/23647/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 805/1120/17-а
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя
до Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління № 112 "Стальконструкція"
про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 в розмірі 7 437,00 грн.
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Арабей Т.Г., суддів: Геращенка І.В., Міронової Г.М.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
В лютому 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління № 112 "Стальконструкція", в якому просив стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період - січень 2017 року в розмірі 7 437,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач повинен відшкодувати до 25 числа кожного місяця суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по працівникам підприємства. Відповідач має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по працівникам підприємства за період - січень 2017 року в розмірі 7 437,00 грн., яка підтверджується відповідними розрахунками. Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 11 квітня 2017 року позов задовольнив повністю. Стягнув з Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління № 112 "Стальконструкція" на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за січень 2017 року в сумі 7 437,00 грн.
Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 24 травня 2017 року скасував постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року та прийняв нову постанову, якою позов задовольнив частково. Стягнув з Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління № 112 "Стальконструкція" на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за січень 2017 року в сумі 3 764,09 грн. в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Суд першої інстанції виходив з того, що на Товариство покладено обов`язок відшкодування Управлінню Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, відповідно до норм чинного законодавства.
В той же час, апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що позивач не мав права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зі змінами та доповненнями, оскільки ОСОБА_1 вийшла на пенсію до прийняття Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (3668-17)
та на неї не розповсюджується дія Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (3668-17)
та включення ОСОБА_1 до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень 2017 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14 червня 2017 року Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову, якою постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року залишити в силі.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідач має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по працівникам підприємства за період - січень 2017 року в розмірі 7 437,00 грн., яка підтверджується відповідними розрахунками, а відтак, вказана сума підлягає стягненню з відповідача.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 червня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19)
. З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
(далі - КАС України (2747-15)
).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України (2747-15)
, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Публічне акціонерне товариство "Спеціалізоване управління №112 Стальконструкція" (код ЄДРПОУ 01413767) зареєстроване в якості юридичної особи, місцезнаходження: 87515, м. Маріуполь, вул. Євпаторійська, буд. 49 (а.с. 30).
Публічне акціонерне товариство "Спеціалізоване управління №112 Стальконструкція" перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя, як платник внесків до Пенсійного фонду України.
Пенсійним фондом України призначено та виплачено пенсію на пільгових умовах особам, які працювали в Публічному акціонерному товаристві "Спеціалізоване управління №112 Стальконструкція" та які були зайняті на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 за січень 2017 року, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 (а.с.21-23, 26-27, 29,34-39, 88-90, 93-94).
Пенсійним фондом України на адресу відповідача направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень 2017 року у розмірі 7 437,00 грн. (а.с.6-8).
Загальна сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за січень 2017 року складає 7 437,00 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача (а.с.31).
Спірним питанням даної справи є правомірність стягнення з Товариства суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
(далі - Закон України № 1058-IV (1058-15)
) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
На момент набрання чинності Закону України № 1058-IV (1058-15)
, питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР)
від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР (400/97-ВР)
).
Відповідно до абз. 4 п.1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР, для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Абзацом 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР встановлена ставка збору у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.
Таким чином, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що спір стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на відповідача покладений обов`язок щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.
Відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
та Закону № 400/97-ВР (400/97-ВР)
розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (z0064-04)
.
Згідно з п. 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
, які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено п. 6.7 Інструкції.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідний розрахунок за спірний період Управлінням направлявся відповідачу, що не заперечується сторонами.
Крім того, в матеріалах справи наявні докази призначення та нарахування пенсіонерам пенсій, а саме: розпорядження про призначення пенсії (а.с.21, 23, 26) та довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії (а.с.29, 34-39).
Доказів щодо відшкодування суми заборгованості Товариством не надано.
З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій вірно виходили з того, що відповідач, повинен відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.1992) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством. При цьому відповідно до пункту 8 Порядку застосування списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (z1451-05)
, застосовуються списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року.
Тобто, право на пенсію відповідно до статті Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається.
Особі, яка до і після 01.01.1992 працювала на роботах, передбачених списками, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Частиною 2 Прикінцевих положень Закону, який набрав чинності з 01.04.2004, збережено порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, відшкодування у розмірі 100%, відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР)
, підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з п. 6.2 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (z0064-04)
, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно до стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. Відшкодування здійснюється до 25 числа кожного місяця.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2016 у справі №805/2900/16-а залишеної без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 встановлено факт праці на роботах із шкідливими і важкими умовами праці ОСОБА_2, зокрема: з 11.03.1981 по 30.10.1987 у ПАТ "СУ-112 "Стальконструкція", з 21.06.1997 по 30.06.2000 у ВК "Металург", з 01.07.2000 по 31.12.2003 у ВК "Металург", з 01.01.2004 по 16.11.2008 у ВК "Металург"; а також факт праці на роботах із шкідливими і важкими умовами праці ОСОБА_3, зокрема: з 07.09.1981 по 14.10.1990 у ПАТ "СУ-112 "Стальконструкція", з 11.05.2005 по 05.12.2013 у ТОВ "Судоремонтний завод".
Таким чином, наявний той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці у період після 01.01.1992, як наслідок, пенсія їм була призначена у відповідності до норм статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а відтак, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність у відповідача обов`язку щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Посилання відповідача на те, що у нього відсутній обов`язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв`язку з тим, що в Податковому кодексі України (2755-17)
відсутній такий вид податку є безпідставними, оскільки спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України № 1058-IV (1058-15)
та Законом № 400/97-ВР (400/97-ВР)
, а не Податковим кодексом України (2755-17)
.
В той же час, суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції стосовно неправомірності збільшення дати досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку з 55 років до 59 року, у зв`язку з чим, позивачем відповідно збільшено і строк відшкодування підприємством пільгової пенсії, виходячи з наступного.
Так, 11.05.2011 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.п. "б" - "з" ст. Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
.
Станом на дату призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР діяв у наступній редакції: "Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якої жінки мають право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
З 01.04.2014 абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР діє в новій редакції, відповідно до якої, до об`єкту оподаткування відносяться фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (замість ст. 12 Закону № 1788-ХІІ). Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (3668-17)
(чинного з 01 жовтня 2011 року) внесено зміни до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме збільшено пенсійний вік до 60 років та запроваджено поетапне підвищення пенсійного віку для жінок 1961 року народження і старших.
Шляхом прийняття Закону України від 02 березня 2015 року № 213-ІІІ, з 01 квітня 2015 року зміст статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" приведено у відповідність до положень статті 26 Закону № 1058-IV.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що кінцевою датою відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій колишнім працівникам-жінкам, є момент досягнення ними пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону № 1058-ІV зі змінами, чинними з 01 жовтня 2011 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року (справа № 819/2994/15).
Отже, оскільки обов`язок відшкодування суб`єктом господарювання сплачених УПФУ пільгових пенсій у часі прив`язаний законодавством до досягнення особою загального пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що суб`єкти господарювання мають відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсії за Списком № 2 до досягнення пенсіонерами пенсійного віку з урахуванням приписів вказаної статті.
Відповідач фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах Управлінню Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Маріуполя у встановлені строки не вносив, в результаті чого має заборгованість за Списком № 2 за січень 2017 року з коригуванням за 2016 рік в розмірі 7 437,00 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.
Враховуючи те, що в результаті несплати фактичних витрат на виплату та доставку сплачених пільгових пенсій відповідач має заборгованість за цей період, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної суми заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2.
В той же час, колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя та стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за січень 2017 року у розмірі 3 764,09 грн., оскільки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не досягла 55-річного віку, тобто не набула права на пенсію за віком на загальних підставах, а право на призначення їй пенсії за віком вона набуде з урахуванням чинного законодавства при досягненні нею 59 років (05.05.2019).
Відповідно до ч. 1 ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року скасувати, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
А.Ю. Бучик
Л.В. Тацій,
Судді Верховного Суду