813/2516/15 Про визнання протиправним та скасування з моменту прийняття рішення реєстратора комунального підприємства "Обласне бюро технічної інвентаризації" про державну реєстрацію права власності на офіс (приміщення на підставі ухвали районного суду про затвердження мирової угоди - 07.08.2019 Прийняття

1. У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" за участю третіх осіб ОСОБА_1, Приватне підприємство "Ніка-Ріелті", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якій просило суд визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття рішення реєстратора комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" Кривої Л.А. від 01.08.2012 про державну реєстрацію права власності на офіс (приміщення з № 1-1 по № 1-9/літера А-5/) загальною площею 148,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 на підставі ухвали Рожищенського районного суду Волинської області від 11.07.2012 про затвердження мирової угоди у справі № 0314/985/2012, в результаті прийняття якого комунальним підприємством "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" було видано витяг про державну реєстрацію прав від 01.08.2012 №35028674.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що реєстратор Комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" прийняв оскаржуване рішення від 01.08.2012 про реєстрацію права власності на Офіс за ОСОБА_1 за наявності обтяження Офісу іпотекою та забороною відчуження.

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 у справі №813/2516/15 позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" Кривої Л.А. від 01.08.2012 про державну реєстрацію права власності на офіс (приміщення з № 1-1 по № 1-9 /літера А-5/) загальною площею 148,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 на підставі ухвали Рожищенського районного суду Волинської області від 11.07.2012 № 0314/985/2012, в результаті прийняття якого Комунальним підприємством "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" було видано витяг про державну реєстрацію прав від 01.08.2012 № 35028674, № запису 593 в книзі 15.

4. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016 у справі №813/2516/15 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 залишено без змін.

5. ОСОБА_1 з вищевказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального і процесуального права та неповне з`ясування всіх обставин справи, просить суд скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016 у справі №813/2516/15 і залишити позов без розгляду.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2016 відкрито касаційне провадження у справі № 813/2516/15.

У зв`язку з початком роботи Верховного Суду, на виконання п.п. 1, 7 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) матеріали справи передано до Верховного Суду та розподілено на колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М.М., суддів Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

У зв`язку із введенням до іншої судової палати та зміною спеціалізації головуючого судді Гімона М.М., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду, було проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В.

8. В ході розгляду справи позивачем подано заяву про процесуальне правонаступництво, в якій він просив суд замінити позивача у справі № 813/2516/15 з Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" на Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК".

Суд вважає за можливе задовольнити клопотання та замінити позивача правонаступником.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.11.2014 на адресу Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" з Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли копії матеріалів цивільної справи №161/17664/14-ц, серед яких разом з ухвалою від 13.11.2014 про відкриття провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк", ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди була копія витягу про державну реєстрацію прав від 01.08.2012 № 35028674, видане Комунальним підприємством "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації", з якої вбачається, що реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, а саме Офіс (приміщення № 1-1 по № 1-9/літер А -5/) загальною площею 148,6 кв. м., що знаходиться АДРЕСА_1 на підставі ухвали Рожищенського районного суду Волинської області від 11.07.2012 про затвердження мирової угоди в цивільній справі № 0314/985/2012.

10. Зазначеною ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 11.07.2012 в цивільній справі № 0314/985/2012 затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 щодо врегулювання цивільного спору між сторонами цієї угоди, яка є предметом судового розгляду. Згідно з умовами мирової угоди відповідачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в рахунок погашення заборгованості в сумі 265811,95 грн. передають у власність позивача ОСОБА_1 офіс (приміщення з № 1-1 по № 1-9) /літер А-5/ загальною площею 148,6 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 . Офіс належить відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на підставі рішення Луцького міськрайонного суду від 23.04.2012, реєстрація якого була проведена 16.05.2012 Комунальним підприємством "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації". ОСОБА_2 та ОСОБА_6 по даній угоді підтверджують, що визнають за ОСОБА_1 право власності на офіс приміщення з № 1-1 по № 1-9) /літер А-5/ загальною площею 148,6 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 . У зв`язку з визнанням за ОСОБА_1 права власності на офіс (приміщення з № 1-1 по № 1-9) /літер А-5/ загальною площею 148,6 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1, сторони вважають виконаними зобов`язання по договору позики та поруки від 10.07.2008. ОСОБА_1, у зв`язку з вищевикладеним, відмовляється від будь-яких своїх претензій та позовних вимог за позовом до відповідачів. Крім того, мировою угодою було передбачено, що сторони визнають та гарантують, що правові наслідки за цією Угодою не призведуть до порушення прав будь-яких інших осіб.

11. На підставі вищеописаної мирової угоди Комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" своїм рішенням від 01.08.2012 провело державну реєстрацію права власності на офіс (приміщення з № 1-1 по № 1-9/літера А-5/) загальною площею 148,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 та видало витяг про державну реєстрацію прав від 01.08.2012 № 35028674.

12. Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 17.10.2014 у справі № 0314/985/2012 ухвалу Рожищенського районного суду Волинської області від 11.07.2012 про затвердження мирової угоди скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

13. Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 26.11.2014 у справі №0314/985/2012 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про стягнення боргу залишено без розгляду.

14. Місцевим адміністративним судом також з`ясовано, що між Відкритим акціонерним товариством "Фольксбанк" (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_4 03.11.2008 було укладено іпотечний договір, предметом якого є надання іпотекодержателем іпотекодавцю кредиту в сумі 1600000,00 грн. Для забезпечення договору, ОСОБА_4 передав в іпотеку нерухоме майно - офіс загальною площею 148,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта 24370425. Вказаний договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О. 03.11.2008 року.

15. На підставі даного іпотечного договору в Державному реєстрі іпотек було зареєстроване обтяження офісу іпотекою, а в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна була зареєстрована заборона відчуження офісу загальною площею 148,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта 24370425, що підтверджується витягами з зазначених реєстрів від 03.11.2008.

16. На момент прийняття рішення місцевим адміністративним судом в даній справі витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 14.01.2015 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію їх обтяжень від 14.01.2015 підтверджувалося, що обтяження, зареєстроване на майно - офіс загальною площею 148,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта 24370425 було чинне станом на дату прийняття оскаржуваного рішення відповідача - 01.08.2012.

17. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо здійснення державної реєстрації права власності на офіс без врахування того, що спірне майно знаходиться в іпотеці банку і того, що на таке майно зареєстровано заборону відчуження, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

18. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що відповідачем до матеріалів справи не надано жодних пояснень стосовно прийнятого оскаржуваного рішення чи заперечень на адміністративний позов, не надано доказів правомірності оскаржуваного рішення, а тому не є правомірним рішення про державну реєстрацію права власності на офіс (приміщення з № 1-1 по № 1-9/літера А-5/) загальною площею 148,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1, проведену на підставі ухвали Рожищенського районного суду Волинської області від 11.07.2012 про затвердження мирової угоди в справі №0314/985/2012.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

19. Касаційна скарга мотивована:

- порушенням позивачем строків позовної давності, що не було досліджено судами попередніх інстанцій;

- порушенням правил територіальної підсудності (скаржник вважає, що спірне рішення відповідача є актом індивідуальної дії, що прийнято стосовно ОСОБА_1, тому позов мало бути подано до Волинського окружного адміністративного суду, а не до Львівського);

- до участі у справі не було залучено всіх осіб, на права та інтереси яких впливають оскаржувані рішення.

20. У запереченнях на касаційну скаргу, наданих позивачем, зазначено, що банк дізнався про оскаржуване рішення відповідача тільки 26.11.2014, позовну заяву було подано з дотриманням правил територіальної підсудності, а не залучення судами до участі у справі Приватного акціонерного товариства "КУА "Карпати-Інвест", яке на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідача не мало жодних прав на спірне майно, не може бути підставою для скасування судових рішень.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

22. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Cловосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.

23. Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб і суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

24. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

25. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

26. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

27. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

28. Як установлено матеріалами справи, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з рішенням відповідача про державну реєстрацію права власності нерухомого майна за ОСОБА_1, а саме спірного офісу, який є предметом іпотечного договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_4 .

Проте заявлені в справі вимоги є похідними при вирішенні судом питання щодо виконання умов договору іпотеки та правомірності набуття третьою особою права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, предметом розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення реєстратора як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки визнання права власності та виконання умов цивільно-правової угоди, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

29. Суди першої та апеляційної інстанцій розглядали цю справу як публічно-правовий спір.

Проте з установлених судами фактичних обставин справи вбачається, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) .

30. Також слід звернути увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду, приймаючи у подібних правовідносинах постанову від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, прийшла до висновку, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду від 27.11.2018 у справі 820/3534/17 дійшла висновку, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Таким чином, якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується права цивільного і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

31. У справі, яка розглядається, позивач просить скасувати рішення відповідача про реєстрацію за іншою особою права на об`єкт нерухомого майна. При цьому позивач не був заявником оскаржуваних дій.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що залежно від суб`єктного складу учасників справи судовий захист порушених прав позивача слід здійснювати за правилами цивільного судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства, в зв`язку з чим за правилами ст. 354 КАС України провадження у справі підлягає закриттю.