591/7124/17 Про зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України нову довідку про розмір грошового забезпечення особи з дати виникнення права на перерахунок з повною реальною інформацією за відповідною формою - 06.08.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Григорова А.М., суддів: Бартош Н.С., Подобайло З.Г.) по справі № 591/7124/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії,-

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, в якому просить: зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з дати виникнення права на перерахунок з повною реальною інформацією за формою, передбаченою Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (45-2008-п) "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (393-92-п) ", з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 (988-2015-п) .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18.01.2018 задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року по справі № 591/7124/17 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області звернулось до суду із апеляційною скаргою після спливу одного року із дня складання повного тексту оскаржуваного рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

Управління, не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, 05 червня 2019 року засобами поштового зв`язку направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що строк на апеляційне оскарження рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18.01.2018 року пропущений ним з поважних причин. Вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених ч. 2 ст. 299 КАС України, без урахування того, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції від 18.01.2018 повторно 13.05.2019 після того, як ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 закрито апеляційне провадження, яке було помилково відкрите за апеляційною скаргою, підписаною представником за відсутності підтвердження його повноважень на здійснення представництва.

При цьому, як зазначив заявник, після відкриття апеляційного провадження за первинно поданою скаргою, судом було зупинено провадження по справі, а отже зупинено перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі.

Позивач надіслав до суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого проти задоволення касаційної скарги заперечує, просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 18 червня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області.

Верховний Суд ухвалою від 05 серпня 2019 року призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18.01.2018 позов ОСОБА_1 - задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Ліквідаційна комісія УМВС України в Сумській області подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 02.03.2018 - відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18.01.2018р. по справі № 591/7124/17.

Ухвалою Хрківського апеляційного суду від 19.04.2018 зупинено провадження по справі № 591/7124/17 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі № Пз/9901/1/18.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 прийнято справу № 591/7124/17 до провадження. Поновлено провадження у справі № 591/7124/17 за апеляційною скаргою Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18.01.2018.

Другим апеляційним адміністративним судом 11.04.2019 ухвалено постанову, якою закрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18.01.2018 по справі № 591/7124/17.

Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області 13.05.19 засобами поштового зв`язку направлено апеляційну скаргу на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18.01.2018. До апеляційної скарги апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.05.2019 відмовив у відкритті апеляційного провадження, виходячи з положень ч. 2 ст. 299 КАС України.

Відповідач, не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, звернувся до суду з касаційною скаргою.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Колегія суддів переглянула ухвалу суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, з`ясувала повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшла висновку про таке.

За правилами частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд виходив з приписів частини другої статті 299 КАС України, в якій закріплено обов`язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судом апеляційної інстанції не розглядалось, оскільки апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

З аналізу частини другої статті 299 КАС України висновується, що використана законодавцем конструкція "незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення" є чіткою та не викликає множинного розуміння, а тому правила частини другої статті 299 КАС України передбачають обов`язок, а не право суду, не підлягають обмеженню в застосуванні та розширеному тлумаченню.

Тобто, встановлений річний строк є присічним, таким, що не може бути поновлений. Це правило стосується випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень.

Із зазначеного правила існує виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Суд дійшов висновку, що вказаний виняток до спірних правовідносин не може бути застосований, оскільки апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень, який мав статус відповідача по справі, приймав участь при її розгляді та 13.05.2019 подав повторну апеляційну скаргу на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18.01.2018.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження розгляду не підлягає, виходячи з приписів ч. 2 ст. 299 КАС України, оскільки апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення без урахування того, що первинна апеляційна скарга подана у строк, передбачений для апеляційного оскарження, але апеляційним судом провадження по справі було зупинено, а потім закрито, у зв`язку з чим є підстави для поновлення строку повторно поданої апеляційної скарги.

З цього приводу суд зазначає, що зазначені відповідачем обставини могли бути підставою для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження лише у випадку подання апеляційної скарги в межах річного строку. У спірному ж випадку, строк не на апеляційне оскарження не може бути поновлений незалежно від поважності причин його пропуску.

Оскільки судове рішення було ухвалено 18 січня 2018 року, повний текст складено 18.01.2018, а апеляційна скарга подана відповідачем 13 травня 2019 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи, зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Положеннями ч. 2 ст. 49 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі процесуальних строків подачі апеляційної скарги. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У спірному випадку постанова суду першої інстанції прийнята 18.01.2018, відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, подав апеляційну скаргу, по якій після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати, та за приписами п. 2 ч. 1 ст. 305 КАС України, - закрито апеляційне провадження.

Отже, у даній справі для суб`єкта владних повноважень були створені умови за яких останній мав реальну можливість оскаржити рішення суду першої інстанції, проте відповідач через неналежне оформлення довіреності, не вчинив належні дії, пов`язані з оскарженням рішення суду у строк встановлений законом.

Враховуючи встановлені обставини, Суд дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції дотримано необхідного балансу та не допущено порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, яка подана суб`єктом владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, зупинення провадження у даній справі не впливає на строк, передбачений процесуальним законодавством на оскарження судового рішення.