ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2019 року

Київ

справа №804/5856/14

адміністративне провадження №К/9901/9555/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 (суддя Лозицька І.О.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 (судді Дурасова Ю.В., Проценко О.А., Туркіна Л.П.)

у справі №804/5856/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСЕЛЬХОФФ"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АКСЕЛЬХОФФ" (далі - позивач, ТОВ "АКСЕЛЬХОФФ") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.12.2013 № 0008842204.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015, позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду декларації за жовтень 2013 року на суму 6 730 968 грн, в зв`язку з тим, що товариством не заповнено рядок 21.3 декларації з ПДВ за жовтень 2013 року, у якому передбачено відображення збільшення або зменшення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби, у розмірі 6 730 968 грн.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСЕЛЬХОФФ" за жовтень 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, ТОВ "Аксельхофф" завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 6 730 968,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 147/22-04/33668627 від 29.11.2013 на підставі якого, прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2013 № 0008842204, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 730 968 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Як вбачається з акту від 29.11.2013 № 147/22-04/33668627 ТОВ "Аксельхофф" фактично у попередніх податкових періодах мало право на відшкодування суми податку на додану вартість, що виникло за рахунок від`ємного значення податкових декларацій з ПДВ з урахуванням уточнюючих розрахунків за серпень, вересень, жовтень, листопад 2008 року, березень, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2010 року на загальну суму 6730968,00 грн. За таких обставин, платник податків мав скористатися правом на отримання суми бюджетного відшкодування в момент виникнення на це такого права. Податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.10.2013, яким зменшено суму від`ємного значення ПДВ на 6 730 968 грн. Разом з тим, податкове повідомлення-рішення, яким позивачу було зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість було оскаржено позивачем в судовому порядку. Відтак така сума є неузгодженою та повинна включатися до рядка 21.3 декларації з ПДВ.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів суду апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходив з такого.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з абзаців "а", "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпункту 7.7.1 цього пункту, має від`ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від`ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від`ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від`ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

За правилами підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов`язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення, зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від`ємному - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. А відповідно до пункту 200.8 цієї статті, до декларації додається, також, розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до підпункту 4.6.7 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №41 від 25.01.2011, визначено порядок заповнення рядку 21.3 декларації по податку на додану вартість в разі збільшення або зменшення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, застосування цієї норми (та встановленого в ній строку) можливе лише у тому випадку, коли платник має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою в установленому Кодексом порядку.

Проте, відображення позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року залишку від`ємного значення після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, ще не означає прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування.

Відтак, безпідставним є висновки податкового органу про порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Податкове повідомлення-рішення від 10.10.2013 № 0000501501, на яке посилається відповідач в акті перевірки, скасоване постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 у справі № 804/2396/14, яке набрало законної сили.

Норми Податкового кодексу України (2755-17) не містять жодних обмежень щодо врахування від`ємного значення податку на додану вартість попереднього податкового періоду при визначенні об`єкта оподаткування поточного податкового періоду або обов`язку платника податку враховувати при відображенні залишку від`ємного значення у податковій декларації, результати попередніх перевірок за якими прийняті податкові повідомлення-рішення та які на момент перевірки були неузгодженими, оскільки тривала процедура їх судового оскарження.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 у справі №804/5856/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.