160/8775/18 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 18.12.2019 Прийняття

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2019 року

Київ

справа №640/4354/19

адміністративне провадження №К/9901/29976/19

№К/9901/30429/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Генеральної прокуратури України та заступника прокурора Запорізької області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019 року у складі судді Мазур А.С. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Бужак Н.П. (головуючого), Костюк Л.О., Пилипенко О.Є. у справі №640/4354/19 за позовом ОСОБА_1 до Ради прокурорів України, Генеральної прокуратури України, третя особа - Прокуратура Запорізької області, про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Ради прокурорів України, Генеральної прокуратури України, третя особа - Прокуратура Запорізької області про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року, позов задоволено.

2.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Ради прокурорів України від 20.02.2019 №17 "Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області".

2.2. Визнано протиправними та скасовано наказ Генерального прокурора України від 22.02.2019 № 27к, яким було звільнено радника юстиції ОСОБА_1 з посади керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру").

2.3. Поновлено радника юстиції ОСОБА_1 на посаді керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області.

2.4. Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. Наказом Генерального прокурора України від 08 грудня 2015 року №756к позивача призначено на посаду керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області строком на п`ять років.

3.2. 20.02.2019 Радою прокурорів України прийнято рішення №17 "Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області", яким вирішено рекомендувати звільнити позивача з посади керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

3.3. 22.02.2019 Генеральним прокурором України видано наказ №27к, яким позивача звільнено з посади керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини 1 статті 41 Закону України "Про прокуратуру").

3.4. Вважаючи оскаржуване рішення Ради прокурорів України та наказ Генерального прокурора України протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

4. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що суб`єктами, яким надано право на внесення мотивованого подання до Ради прокурорів України для з звільнення прокурора з адміністративної посади, визначеної пунктом 11 ч. 1 статті 39 Закону України "Про прокуратуру" (керівник місцевої прокуратури) з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 статті 41 Закону України "Про прокуратуру" є виключно Генеральний прокурор та керівник регіональної прокуратури. Натомість, суди встановили відсутність подання прокурора Запорізької області, а також Генерального прокурора України до Ради прокурорів України щодо неналежного виконання керівником Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_1 посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, тому дійшли висновку, що Радою прокурорів України не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законами, здійснено розгляд питання щодо неналежного виконання позивачем, як прокурором, що обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, у зв`язку з чим прийняте Радою прокурорів України рішення від 20.02.2019 №17 "Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області" є протиправним. Також, із зазначених матеріалів, які додавались до подання прокурора Запорізької області, вбачається, що лише за результатами службових розслідувань, які проведені на виконання наказів прокурора Запорізької області від 25.10.2018 №№,112, 114 та 115 було встановлене систематичне неналежне виконання керівником Запорізької місцевої прокуратури №2 службових обов`язків та необхідність ініціювання перед Радою прокурорів України питання щодо доцільності його подальшого перебування на адміністративній посаді керівника місцевої прокуратури, підготувавши з цього приводу відповідне подання. При цьому, у кожному з вказаних висновків службових розслідувань, які були призначені за фактами можливої недоброчесної поведінки керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_1 та деяких інших прокурорів цієї ж прокуратури, зазначено, що такі факти не знайшли свого підтвердження. Службові розслідування, які призначені на підставі наказів прокурора Запорізької області від 25.10.2018 №№ 112, 114 та 115 призначені та проведені за відсутністю приводів та підстав, а тому їх висновки не можуть бути підтвердженням систематичного неналежного виконання керівником Запорізької місцевої прокуратури №2 службових обов`язків та необхідністю ініціювання перед Радою прокурорів України питання щодо доцільності подальшого перебування позивача на адміністративній посаді керівника місцевої прокуратури. При цьому, ані подання прокурора Запорізької області з доданими до нього матеріалами, ані оскаржуване рішення Ради прокурорів України від 20 лютого 2019 року №17 не обґрунтовують неналежне виконання посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, що передбачені статтею 13 Закону України "Про прокуратуру", та, відповідно, не можуть бути підставою для звільнення позивача з посади керівника місцевої прокуратури. Тому, Радою прокурорів України не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законами, здійснено розгляд питання щодо неналежного виконання позивачем, як прокурором, що обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, у зв`язку з чим прийняте Радою прокурорів України рішення від 20.02.2019 №17 "Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області" є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно, протиправним та таким, шо підлягає скасуванню є прийнятий на підставі цього рішення Ради прокурорів України наказ Генерального прокурора України від 22.02.2019 №27к про звільнення позивача з посади керівника у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру"), а отже обґрунтованими також є похідні позовні вимоги позивача про його поновлення на посаді керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Генеральна прокуратура України звернулася до суду із касаційною скаргою, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в позові.

6. Касаційна скарга аргументована неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що Законом України "Про прокуратуру" не визначено вичерпного переліку осіб або органів, які можуть бути суб`єктами звернення до ради прокурорів України з приводу звільнення прокурора з адміністративної посади.

6.1.Не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій і заступник прокурора Запорізької області та звернувся до суду із касаційною скаргою та просить судові рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Зазначає про неврахування судами доказів недоброчесної поведінки позивача, фактів допущення підпорядкованими позивачу працівниками численних порушень, систематичне невиконання ними своїх службових обов`язків із загальної організації нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях, що стало підставою для ініціювання перед Радою прокурорів України питання щодо доцільності перебування позивача на вказаній адміністративній посаді.

7. Позивач у відзивах на касаційні скарги просить залишити їх без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, як такі, що є законними та обгрунтованими.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

8. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України.

9. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Слід враховувати, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип поділу влади.

10. За змістом частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

11. Відповідно до вимог п. 11 ч. 1 статті 39 Закону України "Про прокуратуру", адміністративними посадами у Генеральній прокуратурі України, регіональних та місцевих прокуратурах (крім посад, зазначених у частинах другій і третій цієї статті) є посади, зокрема, керівника місцевої прокуратури.

12. Згідно з вимогами статті 71 Закону України "Про прокуратуру", у період між всеукраїнськими конференціями прокурорів вищим органом прокурорського самоврядування є Рада прокурорів України.

13. Рада прокурорів України, в тому числі, вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом, розглядає звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.

14. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 41 Закону України "Про прокуратуру", звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2, 3, 6 - 8, 11 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором за рекомендацією Ради прокурорів України з таких підстав.

15. Пунктом 14 розділу V Положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 18 грудня 2017 року № 351 (z0113-18) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2018 року за №113/31565 (z0113-18) , визначено, що для звільнення прокурора з адміністративної посади, визначеної пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини першої статті 39 Закону, з підстави, передбаченої пунктом З частини першої статті 41 Закону, Генеральний прокурор або керівник регіональної прокуратури вносить мотивоване подання до Ради прокурорів України з долученням копій документів, які свідчать про неналежне виконання прокурором посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

16. Як встановлено судами, 30 листопада 2018 року за №04/7-722вих-18 прокурором Запорізької області Романовим В.П. було внесено подання до Генерального прокурора України про звільнення з адміністративної посади керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 радника юстиції ОСОБА_1 у зв`язку з неналежним виконанням ним посадових обов`язків, установлених для адміністративної посади керівника місцевої прокуратури, системних недоліків і прорахунків в організації роботи та відсутністю належного контролю за підлеглими працівниками.

17. Зі змісту подання судами попередніх інстанцій встановлено, що прокурор Запорізької області з посиланням на положення статей 41, 71 Закону України "Про прокуратуру" звертався до Генерального прокурора для вирішення питання про внесення на розгляд Ради прокурорів України подання про звільнення керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_1 з адміністративної посади.

18. Разом з тим, зазначене подання Генеральним прокурором України не розглядалось і рішення щодо внесення на розгляд Ради прокурорів України подання про звільнення керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_1 з адміністративної посади за результатами розгляду подання прокурора Запорізької області не приймалось.

19. Натомість, подання прокурора Запорізької області від 30 листопада 2018 року за №04/7-722вих-18 листом начальника Департаменту кадрової роботи та державної служби Генеральної прокуратури України № 11/1/1-1227вих-18 від 10 грудня 2018 року було скеровано до Ради прокурорів України.

20. Суди попередніх інстанцій, аналізуючи внесене прокурором Запорізької області подання від 30.11.2018 № 04/7-722вих-18, яке було скеровано Генеральною прокуратурою України до Ради прокурорів України, правильно встановили, що прокурор Запорізької області звертався до Генерального прокурора для вирішення питання про внесення на розгляд Ради прокурорів України подання про звільнення керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_1 з адміністративної посади, тому воно не може бути розцінене як мотивоване подання до Ради прокурорів України з долученням копій документів, які свідчать про неналежне виконання прокурором посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, направлення якого керівником регіональної прокуратури, в силу наведених вище вимог законодавства, є приводом для розгляду Радою прокурорів України питання про звільнення прокурора з адміністративної посади. Крім того, таке подання на розгляд Ради прокурорів України не вносилось і Генеральним прокурором.

21. Таким чином, враховуючи відсутність подання прокурора Запорізької області, а також Генерального прокурора України до Ради прокурорів України щодо неналежного виконання керівником Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області ОСОБА_1 посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, Радою прокурорів України не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законами, здійснено розгляд питання щодо неналежного виконання позивачем, як прокурором, що обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, у зв`язку з чим прийняте Радою прокурорів України рішення від 20.02.2019 №17 "Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області" є протиправним.

22. При цьому, судами попередніх інстанцій надано оцінку вказаним у поданні прокурора Запорізької області від 30.11.2018 №04/7-722вих-18 обставинам, наявність яких стала підставою для прийняття оскаржуваних рішень та, відповідно, звільнення позивача з займаної адміністративної посади.

23. Як встановлено судами, до подання прокурора Запорізької області Романова В.П. були додані:

- висновок службового розслідування стосовно керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 радника юстиції ОСОБА_1 та прокурора цієї ж прокуратури юриста 1 класу ОСОБА_3 від 23 листопада 2018 року, яке проведено на виконання наказу прокурора області від 25 жовтня 2018 року №112 "Про призначення службового розслідування" за фактом можливої недоброчесної поведінки керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_1 та прокурора цієї ж прокуратури ОСОБА_3 під час здійснення досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 120140800601332 від 26 березня 2014 року за ч. 5 статті 191 Кримінального кодексу України;

- висновок службового розслідування стосовно керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 радника юстиції ОСОБА_1 та прокурора цієї ж прокуратури юриста 1 класу ОСОБА_4 від 23 листопада 2018 року, яке проведено на виконання наказу прокурора області від 25 жовтня 2018 року № 115 "Про призначення службового розслідування" за фактом можливої недоброчесної поведінки керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_1 та прокурора цієї ж прокуратури ОСОБА_6 під час здійснення досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12017080230001368 від 15 вересня 2017 року за ч. 1 статті 296 Кримінального кодексу України;

- висновок службового розслідування стосовно керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 радника юстиції ОСОБА_1 та прокурорів цієї ж прокуратури ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 від 23 листопада 2018 року, яке проведено на виконання наказу прокурора області від 25 жовтня 2018 року № 114 "Про призначення службового розслідування" за фактом можливої недоброчесної поведінки прокурорів Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12 та керівника цієї ж прокуратури ОСОБА_1 під час організації та здійснення нагляду у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12015080060003752 від 18 серпня 2015 року за статтею 290 Кримінального кодексу України;

- доповідна записка про результати перевірки стану організації роботи контролю виконання в Запорізькій місцевій прокуратурі № 2 від 05-09 листопада 2018 року, яка проведена на виконання наказу прокурора Запорізької області від 29 жовтня 2018 року №119;

- доповідна записка про результати перевірки стану організації роботи з координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності у Запорізькій місцевій прокуратурі № 2 від 09 листопада 2018 року, яка проведена на виконання наказу прокурора Запорізької області від 29 жовтня 2018 року №119;

- доповідна записка від 14 листопада 2018 року про результати позапланової перевірки з питань представництва інтересів держави, а також з питань запобігання та протидії корупції у Запорізькій місцевій прокуратурі №2, яка проведена на виконання наказу прокурора Запорізької області від 07 листопада 2018 року №126;

- доповідна записка про результати перевірки з питань стану організації діяльності за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян у Запорізькій місцевій прокуратурі № 2, яка проведена на виконання наказу прокурора Запорізької області від 07 листопада 2018 року № 126;

- доповідна записка про результати перевірки стану організації роботи з оскарження незаконних судових рішень у кримінальних провадженнях в апеляційному та касаційному порядку у Запорізькій місцевій прокуратурі № 2 від 14 листопада 2018 року, яка проведена на виконання п. 2.3 плану першочергових заходів прокуратури Запорізької області на IV квартал;

- довідка від 22 листопада 2018 року про вивчення кримінальних проваджень №12017080060000734 від 22 лютого 2017 року за ч. 5 статті 27, ч. 4 статті 358 Кримінального кодексу України та № 12018080060001070 від 23 квітня 2018 року за підозрою ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 статті 358, ч. 3 статті 190 Кримінального кодексу України;

- доповідна записка щодо перевірки стану організації роботи з нагляду за додержанням законів органами Національної поліції в області при провадженні досудового розслідування кримінальних правопорушень та підтримання у них обвинувачення у Запорізькій місцевій прокуратурі № 2 від 26 листопада 2018 року, яка проведена на виконання пункту 2.3 Плану першочергових заходів прокуратури Запорізької області на IV квартал та пункту 8.1.6 рішення оперативної наради при прокурорі області від 19 липня 2018 року № 36 з порядком денним: "Про підсумки роботи органів прокуратури області у І півріччі 2018 року, завдання на наступний період в умовах законодавчих змін".

24. Судами зазначено, що лише за результатами службових розслідувань, які проведені на виконання наказів прокурора Запорізької області від 25.10. 2018 №№, 112,114 та 115 було встановлено систематичне неналежне виконання керівником Запорізької місцевої прокуратури №2 службових обов`язків та необхідність ініціювання перед Радою прокурорів України питання щодо доцільності його подальшого перебування на адміністративній посаді керівника місцевої прокуратури, підготувавши з цього приводу відповідне подання. Водночас, у кожному з вказаних висновків службових розслідувань, які були призначені за фактами можливої недоброчесної поведінки керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_1 та деяких інших прокурорів цієї ж прокуратури, зазначено, що такі факти не знайшли свого підтвердження.

25. Так, підстави та порядок проведення службового розслідування в органах прокуратури стосовно прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних, місцевих, військових прокуратур, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчих (далі - прокурори), оформлення результатів та прийняття рішень, а також компетенцію структурних підрозділів, службових та посадових осіб органів прокуратури при його проведенні, визначені Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури, яка затверджена наказом Генеральної прокуратури України від 06 грудня 2017 року №343 (z0008-18) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 січня 2018 року за №8/31460 (z0008-18) (далі - Інструкція).

26. Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що службові розслідування, які призначені на підставі наказів прокурора Запорізької області від 25.10.2018 №№ 112, 114 та 115, призначені та проведені за відсутністю передбачених Інструкцією приводів та підстав, а тому їх висновки не можуть бути підтвердженням систематичного неналежного виконання керівником Запорізької місцевої прокуратури №2 службових обов`язків та необхідністю ініціювання перед Радою прокурорів України питання щодо доцільності подальшого перебування позивача на адміністративній посаді керівника місцевої прокуратури.

27. Окрім того, відповідно до п. 1 розділу VI Інструкції, під час проведення службового розслідування підлягають з`ясуванню обставини (час, місце, наслідки тощо) події, у зв`язку з якою проводиться службове розслідування.

28. Дані щодо підтвердження (спростування) відомостей, які стали підставою для призначення службового розслідування, зазначаються у резолютивній частині висновку службового розслідування (п. 4 розділу IV Інструкції).

29. При цьому, у кожному з висновків службових розслідувань, які були призначені на підставі наказів прокурора Запорізької області від 25.10.2018 №№112, 114 та 115 за фактами можливої недоброчесної поведінки керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_1 та деяких інших прокурорів цієї ж прокуратури, зазначено, що такі факти не знайшли свого підтвердження.

30. Водночас, питання належного чи неналежного виконання службових обов`язків керівником Запорізької місцевої прокуратури №2 не було предметом зазначених службових розслідувань, для з`ясування таких обставин службові розслідування не призначались, у зв`язку з чим обґрунтування звільнення позивача з адміністративної посади керівника місцевої прокуратури на підставі висновків цих службових розслідувань є протиправним.

31. Тому, суди дійшли вірних висновків, що доповідні записки про результати перевірок стану організації роботи контролю виконання в Запорізькій місцевій прокуратурі № 2 від 05-09.11.2018 та стану організації роботи з координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності у Запорізькій місцевій прокуратурі №2 від 09.11.2018, які проведені на виконання наказу прокурора Запорізької області від 29.10.2018 № 119, а також доповідні записки про результати позапланової перевірки з питань представництва інтересів держави, а також з питань запобігання та протидії корупції у Запорізькій місцевій прокуратурі №2, та про результати перевірки з питань стану організації діяльності за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян у Запорізькій місцевій прокуратурі № 2, які проведені на виконання наказу прокурора Запорізької області від 07.11.2018 № 126, не можуть бути підставою для висновку про неналежне виконання позивачем службових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, з огляду на наступне.

32. Пунктом 16 наказу Генерального прокурора України від 19.01.2017 №15 "Про основні засади організації роботи в органах прокуратури України" визначено, що виїзди до регіональних та місцевих прокуратур для перевірок стану організації роботи проводяться відповідно до планів роботи, рішень нарад або керівників прокуратур з урахуванням стану справ у конкретній прокуратурі, а для надання практичної допомоги - також за ініціативою керівників прокуратур, які її потребують. Виїзд до прокуратури працівників різних самостійних структурних підрозділів здійснювати, як правило, одночасно.

33. Перевірки стану організації роботи у прокуратурах на окремих напрямах планувати і проводити за наявності даних, що свідчать про суттєві недоліки, або якщо застосовані раніше заходи не сприяли досягненню реальних результатів. Перед проведенням виїздів для перевірок стану організації роботи та надання практичної допомоги ґрунтовно опрацьовувати статистичну та іншу інформацію, що характеризує стан справ у прокуратурі, складати плани, які затверджувати керівництвом органів прокуратури згідно з компетенцією.

34. Відповідно до розділу 9 Регламенту прокуратури Запорізької області, перевірки діяльності підпорядкованих прокуратур проводяться відповідно до планів роботи прокуратури області, координаційних, міжвідомчих, оперативних та апаратних нарад під головуванням прокурора області.

35. Позапланові виїзди з метою проведення перевірок у підпорядкованих прокуратурах чи в установах, що їм піднаглядні, можуть здійснюватися тільки за рапортом заступника прокурора області, який погоджено прокурором області.

36. Разом з тим, як вбачається зі змісту наказу прокурора Запорізької області від 29.10.2018 № 119, він винесений на підставі рапорту керівництва структурних підрозділів прокуратури області, а не заступника прокурора області.

37. Крім того, жодна з доповідних записок про результати проведених перевірок, які додані до подання про звільнення з адміністративної посади керівника Запорізької місцевої прокуратури №2, не містить категоричного висновку про неналежне виконання позивачем посадових обов`язків, установлених для адміністративної посади керівника місцевої прокуратури, системних недоліків і прорахунків в організації роботи та відсутності неналежного контролю за підлеглими працівниками, що може бути підставою для звільнення з адміністративної посади керівника місцевої прокуратури.

38. Натомість, у зазначених доповідних записках про результати перевірок містяться пропозиції щодо конкретних заходів, які необхідно вжити для усунення виявлених недоліків та покращення стану роботи, із зазначенням строків вжиття таких заходів і встановленням термінів інформування про вжиті заходи, а також пропозиції щодо обговорення результатів перевірок на оперативних нарадах при прокурорі області та його заступнику. При цьому, як зазначив позивач, на час підготовки та внесення прокурором Запорізької області подання до Генерального прокурора України про звільнення позивача з адміністративної посади керівника місцевої прокуратури визначені строки для вжиття відповідних заходів не сплили, будь-які оперативні наради при прокурорі області чи його заступнику щодо обговорення результатів проведених перевірок не проводились, що підтверджує необґрунтованість оскаржуваних рішень, які ґрунтуються на обставинах, визначених у такому поданні.

39. Судами враховано, що із доданих до подання прокурора Запорізької області копій доповідних записок про результати позапланових перевірок вбачається, що організація роботи в Запорізькій місцевій прокуратурі № 2 Запорізької області в цілому відповідає вимогам галузевих наказів, жодна з доповідних записок не містить висновку про неналежне виконання позивачем посадових обов`язків керівника місцевої прокуратури, а також у жодній з не порушувалось питання щодо внесення подання про його звільнення з адміністративної посади.

40. Повноваження керівника місцевої прокуратури визначені статтею 13 Закону України "Про прокуратуру", згідно з якою керівник місцевої прокуратури:

1) представляє місцеву прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями;

2) організовує діяльність місцевої прокуратури;

3) у десятиденний строк із дня вивільнення посади повідомляє Кваліфікаційно- дисциплінарну комісію прокурорів про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади у місцевій прокуратурі;

4) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів місцевої прокуратури;

4-1) призначає на адміністративні посади та звільняє з адміністративних посад прокурорів у випадках та порядку, встановлених цим Законом;

4-2) контролює ведення та аналіз статистичних даних, організовує вивчення та узагальнення практики застосування законодавства, інформаційно-аналітичне забезпечення прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій;

5) виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

Керівник місцевої прокуратури видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень.

41. При цьому, ані подання прокурора Запорізької області з доданими до нього матеріалами, ані оскаржуване рішення Ради прокурорів України від 20 лютого 2019 року №17 не обґрунтовують неналежне виконання посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, що передбачені статтею 13 Закону України "Про прокуратуру", та, відповідно, не можуть бути підставою для звільнення позивача з посади керівника місцевої прокуратури.

42. На підтвердження обставин неналежного виконання позивачем посадових обов`язків у поданні прокурора Запорізької області та доданих до нього висновках службових розслідувань зазначається про відсутність з боку позивача належного контролю за якістю здійснення процесуального прокурорами Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, відносно яких прокурором Запорізької області та його заступниками були подані дисциплінарні скарги.

43. На час розгляду Радою прокурорів України питання про надання рекомендації про звільнення позивача з адміністративної посади Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів були прийняті рішення про відмову у відкритті дисциплінарних проваджень відносно ОСОБА_22 - 23.10.2018, ОСОБА_23 - 13.11.2018, ОСОБА_20 - 27.11.2018, ОСОБА_19 - 16.01.2019, ОСОБА_11 - 16.01. 2019, ОСОБА_3 - 16.01.2019.

44. Крім того, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 27.02.2019 закрито дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_3, рішеннями від 26.03.2019 закриті дисциплінарні провадження відносно ОСОБА_15, ОСОБА_16 і ОСОБА_17, що, додатково до зазначеного вище, підтверджує протиправність рішення Ради прокурорів України.

45. Поряд з цим, відповідно до п.14. розділу V Положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури для звільнення прокурора з адміністративної посади, визначеної пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини першої статті 39 Закону, з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, Генеральний прокурор або керівник регіональної прокуратури вносить мотивоване подання до Ради прокурорів України з долученням копій документів, які свідчать про неналежне виконання прокурором посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.

46. Тобто, зазначеним Положенням визначено, що керівник регіональної прокуратури вносить мотивоване подання до Ради прокурорів України, а не до Генеральної прокуратури України.

47. Згідно з п.15 Положення рішення про звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини першої статті 39 Закону, на підставі пункту 3 частини першої статті 41 Закону приймаються Генеральним прокурором за наявності відповідної рекомендації Ради прокурорів України.

48. Зазначене Положення затверджене наказом Генеральної прокуратури, зареєстроване в Міністерстві юстиції України, є діючим і його виконання є обов`язковим, у т.ч. і щодо виконання вимог п.14 розділу У цього Положення.

49. Пунктом 13 розділу V Положення визначено, що для звільнення прокурора з адміністративної посади з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 41 Закону, керівник регіональної прокуратури вносить до Генеральної прокуратури України клопотання, в якому наводяться конкретні обґрунтування підстав звільнення, з долученням копій відповідних документів.

50. Отже, зазначене Положення чітко регулює випадки звільнення прокурора з адміністративної посади та визначає порядок такого звільнення у певних випадках, у т.ч. на підставі пункту 3 частини першої статті 41 Закону.

51. Натомість, суди попередніх інстанцій підстав для звільнення позивача з адміністративної посади не встановили та з огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджується із висновками судів про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

52. Доводи касаційної скарги заступника прокурора Запорізької області про факти допущення підпорядкованими позивачу працівниками прокуратури численних процесуальних порушень у роботі, систематичне невиконання ними своїх службових обов`язків із загальної організації нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях, як доказів недоброчесної поведінки позивача судом відхиляються, оскільки зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин.

53. Натомість, за змістом частини 2 статті 34 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

54. Частиною 1 статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

55. З огляду на наведене, касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - залишенню без змін.

56. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

57. Касаційні скарги Генеральної прокуратури України та заступника прокурора Запорізької області - залишити без задоволення.

58. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у справі №640/4354/19 за позовом ОСОБА_1 до Ради прокурорів України, Генеральної прокуратури України, третя особа - Прокуратура Запорізької області, про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді - залишити без змін.

59. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Cуддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко