ПОСТАНОВА
Іменем України
30 липня 2019 року
Київ
справа №825/1602/15-а
адміністративне провадження №К/9901/7321/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 (головуючий суддя - Шурко О.І., судді: Кузьменко В.В., Степанюк А.Г.) у справі № 825/1602/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький нафтоналив" до Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прилуцький нафтоналив" (далі - ТОВ "Прилуцький нафтоналив") звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Прилуцька ОДПІ) від 13.05.2015 №0000492202.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 в позові відмовлено.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з правомірності нарахування пені ТОВ "Прилуцький нафтоналив", оскільки судом було встановлено, що валютна виручка по договору №Н-174/14 від 07.11.2014 надійшла з порушення граничних строків її надходження, встановлених законодавством (90 календарних днів з дня митного оформлення).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що акт перевірки є документом, який засвідчує та інформує платника податків про виявлені порушення та засвідчує позицію органу доходів та зборів таких порушень. При перегляді в судовому порядку правомірності виставленого платнику податків податкового повідомлення-рішення, орган доходів і зборів не може посилатись на обставини, які не були відображені в акті перевірки. Акт перевірки позивача складено з порушенням, оскільки відповідач повинен був вказати конкретні положення та норми визначених нормативних актів до змісту яких відсилає положення статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", оскільки зазначена стаття містить виключно один визначений термін (строк) надходження валютної виручки від фірм-нерезидентів - 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а тому позивач був позбавлений змоги трактувати допущене порушення інакше, аніж так, як вказано в частині першій статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" - порушення 180-денного строку, у зв`язку з чим не може нести відповідальність за невизначені правопорушення. Позивачу поставлено в вину порушення статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", яка лише передбачає, що Національним Банком України можуть встановлюватися інші строки повернення валютної виручки, та відсилає до інших актів, які встановлюють правила взаємовідносин, за порушення яких передбачається відповідальність.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Прилуцька ОДПІ оскаржила його у касаційному порядку.
У касаційній відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 та залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2015.
В обґрунтування своїх вимог Прилуцька ОДПІ посилається на те, що пунктом 3 статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" також закріплено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті. На реалізацію наведеної норми Правлінням Національного банку України прийнято постанови від 20.08.2014 №515, від 20.11.2014 №734 та від 01.12.2014 №758, якими встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. За результатами проведеної перевірки встановлено порушення строків розрахунків за контрактом від 07.11.2014 №Н-174/14, а тому правомірно нараховано пеню згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи прийняте у справі судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Прилуцькою ОДПІ від ПАТ "КІБ Креді Агріколь" отримано повідомлення від 05.03.2015 №12312/202 про порушення термінів розрахунків ТОВ "Прилуцький нафтоналив" по контракту від 07.11.2014 №Н-174/14, укладеному з нерезидентом фірмою "Роwег Ргоvision Lіmіtеd" ("РРL") (United Кіпgdom).
Прилуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Прилуцький нафтоналив" з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках по контракту від 07.11.2014 №Н-174/14, укладеному з нерезидентом фірмою "Роwег Ргоvision Lіmіtеd" ("РРL") (United Кіпgdom), за період з 07.11.2014 по 26.02.2015.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.04.2015 №196/22-31758032, в якому відображено висновок про порушення позивачем вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в результаті чого позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
На підставі названого акта перевірки Прилуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2015 №0000492202, згідно з яким позивачу нараховано суму грошового зобов`язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 458798,44 грн.
За змістом статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Частиною 3 статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" також закріплено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок" (5480-17)
доповнено частину першу статті 25 Закону України "Про Національний банк України" шляхом надання Національному банку України повноважень щодо зміни строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Стаття 30 Закону України "Про Національний банк України" передбачає, що Національний банк відповідно до законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність та систему валютного регулювання і валютного контролю регулює імпорт та експорт капіталу.
Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать, зокрема зміна строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (стаття 44 Закону України "Про Національний банк України").
Відповідно до статті 56 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
Правлінням Національного банку України прийнято постанови від 20.08.2014 №515 "Про врегулювання ситуації на валютному ринку України" (чинна в період з 21.08.2014 по 21.11.2014), від 20.11.2014 №734 "Про врегулювання ситуації на валютному ринку України" (чинна в період з 22.11.2014 по 02.12.2014), від 01.12.2014 №758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" (чинна в період з 03.12.2014 по 03.03.2015), п. 1 яких встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Судами також встановлено, ТОВ "Прилуцький нафтоналив" укладено контракт від 07.11.2014 №Н-174/14, з нерезидентом фірмою "Роwег Ргоvision Lіmіtеd" ("РРL") (United Кіпgdom) на реалізацію нафти сирої.
У період з 18.11.2015 по 21.11.2015 позивачем до фірми "Роwег Ргоvision Lіmіtеd" було поставлено 3 028,369 т. нафти сирої.
Відповідно до контракту, відповідачем до фірми "Роwег Ргоvision Lіmіtеd" виставлено наступні рахунки:
рахунок-фактура (Івойс) № 46/2014 від 17.11.2014 на суму 390390,53 доларів США;
рахунок-фактура (Івойс) № 47/2014 від 17.11.2014 на суму 340813,44 доларів США;
рахунок-фактура (Івойс) № 48/2014 від 21.11.2014 на суму 390630,11 доларів США;
рахунок-фактура (Івойс) № 49/2014 від 21.11.2014 на суму 343896,52 доларів США.
Поставка вищевказаної нафти від позивача до фірми "Роwег Ргоvision Lіmіtеd" підтверджується наступними митними деклараціями: №102040000/2014/030701 від 18.11.2014; №102040000/2014/030702 від 18.11.2014; №102040000/2014/030686 від 21.11.2014; № 102040000/2014/030687 від 21.11.2014.
Договором від 02.02.2015 було здійснено переведення оплати за поставлену нафту з фірми "Роwег Ргоvision Lіmіtеd" на нового боржника - фірму "GFF AC" у розмірі 1465730,60 доларів США, що виник на підставі основного договору №Н-174/14 від 07.11.2014.
Валютна виручка ТОВ "Прилуцький нафтоналив" отримана:
17.02.2015 в сумі 340813,44 доларів США (платіжне доручення №755487);
17.02.2015 в сумі 390390,53 доларів США (платіжне доручення №755397);
25.02.2015 в сумі 343896,52 доларів США (платіжне доручення №763064);
26.02.2015 в сумі 390630,11 доларів США (платіжне доручення №764079).
Граничний термін надходження валютних коштів встановлений законом - 16.02.2015, 19.02.2015 в той час, як валютна виручка отримана ТОВ "Прилуцький нафтоналив" 17.02.2015, 25.02.2015 та 26.02.2015.
Таким чином, за встановлених обставин щодо надходження валютною виручки за договором №Н-174/14 від 07.11.2014 з порушенням граничних строків її надходження, встановлених законодавством (90 календарних днів з дня митного оформлення), нарахування пені ТОВ "Прилуцький нафтоналив" згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є правомірним.
Суд касаційної інстанції не знаходить правильною позицію суду апеляційної інстанції про скасування спірного рішення з підстав, що відповідач повинен був вказати конкретні положення та норми визначених нормативних актів до змісту яких відсилає стаття 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та які встановлюють інші провини взаємовідносин підприємства, оскільки, в даному випадку, певні недоліки оформлення результатів перевірок, без спростування факту вчинення порушення платником податків, який є господарюючим суб`єктом, самі по собі не є такими, що звільняють останнього від відповідальності за вчинені ним порушення, а зміст акту перевірки від 05.03.2015 №12312/202 відображає факт порушення термінів розрахунків ТОВ "Прилуцький нафтоналив" по контракту від 07.11.2014 №Н-174/14, укладеному з нерезидентом фірмою "Роwег Ргоvision Lіmіtеd" ("РРL") (United Кіпgdom)
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
З урахуванням наведеного, касаційна скарга Прилуцької ОДПІ підлягає задоволенню, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 підлягає скасуванню, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 залишенню в силі.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 скасувати.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна,
Судді Верховного Суду