2а-5122/12/1470 Про скасування податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій за неподання податкової звітності з податку на додану вартість, про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, та про нарахування штрафних санкцій за неподання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб - 30.07.2019 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Очаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 (головуючий суддя - Вербицька Н.В., судді: Градовський Ю.М., Кравченко К.В.) у справі № 2а-5122/12/1470 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Очаківської об`єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Очаківської об`єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ДПС (далі - Очаківська ОДПІ) від 28.04.2013 № 0003461701, № 0003471701, № 0003481701, №0003491701, № 0003511701.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Очаківської ОДПІ від 28.04.2012 № 0003481701, № 0003471701, № 0003491701, № 0003511701, від 11.07.2012 № 0003821701. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Очаківська ОДПІ оскаржила його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 та залишити в силі постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014.

В обґрунтування своїх вимог Очаківська ОДПІ зазначає про помилковість перебування позивачем на спрощеній системі оподаткування в першому кварталі 2011 року. Перевіркою встановлено перевищення обсягу виручки 500,00 тис. грн. від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2010 році на суму 117556,40грн. Перевищення обсягу виручки виявлено в 4 кварталі 2010 року. Позивачем подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за 1 квартал 2011 року, 3 квартал 2011 року, чим порушено підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункт 176.2 статті 176 Податкового кодексу. В ході перевірки встановлено, що позивачем виплачено 19.06.2011 дохід ФОП ОСОБА_2 в сумі 5599,00 грн. Згідно довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку від 31.01.11 №178 виданої Тузлівською сільською радою, загальна площа становить 8,2555 га в тому числі для обслуговування особистого господарства 8,0055 га, для будівництва 0,25 га. ФОП ОСОБА_3 збільшено розмір земель у результаті триманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), в зв`язку з чим позивачем при виплаті доходу необхідно було утримати податок на доходи фізичних осіб в сумі 839,85 грн.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Очаківською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 08.07.2009 по 31.12.2011.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 12.04.2012 № 100/1700/2082046873, в якому відображено висновок про порушення позивачем:

статті 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва" щодо незаконного перебування на спрощені системі оподаткування у 1 кварталі 2011р., враховуючи що у 2010 році перевищив обсяг виручки в 500 тис. грн.;

статей 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб за 2011 рік на 11084,09 грн.;

підпункту 165.1.24 пункту 165.1 статті 165, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб в сумі 839,85 грн.;

підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, у зв`язку з неподанням податкових розрахунків про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за 1 та 3 квартали 2011року;

пункту 183.2 статті 183 Податкового кодексу України з підстав неподання до органу ДПС за своїм місцем знаходження реєстраційної заяви платника податку на додану вартість;

пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, у зв`язку з неподанням податкової декларації з податку на додану вартість за травень - грудень 2011 року;

пункту 181.1 статті 181, пунктів 183.2, 183.10 статті 183, пункту 202.1 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого не сплачено до бюджету податок на додану вартість в сумі 107 023,64 грн.

Такі висновки контролюючого органу обґрунтовано тим, що у перевіряємий період ФОП ОСОБА_1 за 2010 рік отримав виручку від реалізації товарів (робіт, послуг) у сумі 617556,40 грн. (у тому числі за період з 01.01.2010 по 30.09.2010 у сумі 459483,78 грн., за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 у сумі 158072,62 грн.),таким чином позивачем перевищено обсяг виручки понад 500 тис. грн. від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2010 році на 117556,40 грн. (617556,40 грн. - 500000 грн.), а тому його перебування на спрощеній системі оподаткування у 1 кварталі 2011 року було незаконним. В зв`язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 протягом 2011 року не подавались декларації з податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, не сплачувався податок на додану вартість за травень-грудень 2011 року, не сплачувався податок з доходів фізичних осіб за 1 квартал 2011 рік, податковий орган збільшив грошове зобов`язання по вказаним податкам та нарахував штрафні санкції. Крім того, податковим органом встановлено заниження обсягу виручки внаслідок неутримання та несплати податку з доходів фізичних осіб з доходу ФОП ОСОБА_1 в розмірі 839,85 грн.

На підставі названого акта перевірки, відповідачем 28.04.2012 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0003491701 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1191,00 грн., за неподання податкової звітності з податку на додану вартість;

№ 0003511701, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 132735,59 грн., в т.ч. за основним платежем на 107023,64 грн. та штрафними санкціями - 25711,95 грн.;

№ 0003471701, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 13855,11 грн., в т.ч. за основним платежем на 11084,09 грн., штрафними санкціями - 2771,02 грн.;

№ 0003461701 про нарахування штрафних санкцій в сумі 511 грн. за неподання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб;

№ 0003481701, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 840,85 грн., в т.ч. за основним платежем на 839,85 грн., та штрафними санкціями - 1 грн.

За результатами адміністративного оскарження скасовано податкові повідомлення-рішення № 0003461701 в частині застосування штрафної санкції 1 грн. та № 0003511701 в частині нарахування штрафної санкції в розмірі 4581,49 грн.

11.07.2012 прийнято податкові повідомлення-рішення №0003811701 про нарахування штрафних санкцій суму 510 грн. за неподання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та № 0003821701 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість частині нарахування штрафних санкцій на суму 21130,46 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції підтримав висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, щодо порушення позивачем норм податкового законодавства, а відтак про обґрунтованість нарахування зобов`язань згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва" для суб`єктів малого підприємництва запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зокрема для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб`єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно з статтею 4 зазначеного Указу Президента України визначено що, спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб`єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб`єкта малого підприємництва.

Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з акту перевірки, що ФОП ОСОБА_1 у 1-3 кварталах 2010 року знаходився на спрощеній системі оподаткування та отримав виручку 459483,79 грн., у 4 кварталі 2010р. - на загальній системі оподаткування та отримав виручку 158072,62 грн. Ці ж обставини підтверджуються довідкою Очаківської ОДПІ від 24.12.2013р. № 9529/с/17, яку надав позивач на вимогу суду апеляційної інстанції.

Оскільки позивач за період знаходження на спрощеній системі оподаткування у 2010 році не перевищив ліміт виручки (500 000 грн. на рік), доводи податкового органу про порушення ФОП ОСОБА_1 статті 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва" є необґрунтованими.

З 1 кварталу 2011 року позивач перейшов на спрощену систему оподаткування, що підтверджується даними акту перевірки та свідоцтвом про сплату єдиного податку, виданого позивачу 01.01.2011.

Відповідно до частини першої статті 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва" платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), в разі порушення ним статті 1 цього Указу.

Враховуючи, що позивачем не був перевищений ліміт виручки за період знаходження на спрощеній системі оподаткування у 2010 році, нарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення № 0003471701 є неправомірним.

З другого по четвертий квартал 2011 року позивач перебував на загальній системі оподаткування, що встановлено в ході перевірки та підтверджується довідкою Очаківської ОДПІ від 04.04.2011 № 948.

На підтвердження наміру стати платником податків позивачем до Очаківської ОДПІ 15.03.2011 подана заява вх. № 818/С про здачу свідоцтва про сплату єдиного податку та 16.03.2011 заява про реєстрацію платника податку на додану вартість вх. № 826/с. Зазначені обставини підтверджуються відповідачем, про що зазначено в акті перевірки, а також копіями заяв з відмітками про отримання.

Відповідно до пункту 183.4 статті 183 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особи, що переходять на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, за умови, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 або пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, тобто такі, у яких загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів, послуг за останні 12 місяців сукупно перевищує 300 000 грн., подають реєстраційну заяву одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.

Разом з тим, відповідач листом від 25.03.2011 № 861/17 відмовив ФОП ОСОБА_1 у реєстрації платником податку на додану вартість та видачі відповідного свідоцтва в зв`язку із порушенням ним зазначених вище норм Податкового кодексу України (2755-17) . Податковий орган вважав, що позивач мав подати заяву про здачу свідоцтва про сплату єдиного податку та заяву про реєстрацію платника податку на додану вартість в один день.

Така позиція податкового органу, вірно відхилена судом апеляційної інстанції, оскільки свідчить про неправильне застосування пункту 183.4 статті 183 Податкового кодексу України. Позивачем заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість було подано вчасно та на момент подачі такої заяви ним вже було здано свідоцтво про сплату єдиного податку.

Відсутність реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, унеможливлювала для нього сплату податку на додану вартість та подання податкової звітності з цього податку у період з травня по грудень 2011 року. Отриманий позивачем дохід за 2011 рік повністю включений до валового доходу, з якого сплачений податок з доходів фізичних осіб.

Оскільки позивачем у добровільному порядку подана заява про реєстрацію платником податку на додану вартість до податкового органу за місцезнаходженням, що підтверджується відповідачем та обставинами справи, але з незалежних від позивача причин він не отримав свідоцтва платника податку на додану вартість, він не може нести відповідальність за несплату до бюджету податку на додану вартість та неподання податкової звітності з податку на додану вартість у 2011 році у вигляді нарахованого податку на додану вартість та штрафних санкцій.

За таких обставин, донарахування податку на додану вартість за травень - грудень 2011 року та нарахування штрафних санкцій неподання податкової звітності за травень-грудень 2011 року є неправомірним.

Також за результатами перевірки встановлено, що 19.06.2011 позивач виплатив фізичній особі ОСОБА_2 дохід в сумі 5599 грн. проте не утримав податок з виплаченої суми, що стало підставою для нарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 839,85 грн.

Так, згідно з підпунктом 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих йому в розмірах, встановлених Земельним кодексом України (2768-14) для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва. Отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу у джерела його виплати без сплати податку.

Виплачуючи фізичній особі ОСОБА_2 дохід за продаж рогатої худоби у кількості 1 шт. без утримання податку, позивач отримав від продавця довідку, видану Тузлівською сільрадою 31.01.2011. № 178 про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку (форма № 3ДФ). Зазначені обставини встановлені і в ході перевірки.

Доводи податкового органу, що ОСОБА_2 збільшено розмір земель в результаті отриманої в натурі земельної частки (паю), в зв`язку з чим ФОП ОСОБА_1 при виплаті доходу необхідно було утримати податок з доходів фізичних осіб, спростовується змістом зазначеної довідки, відповідно до якої розмір земельної ділянки ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства не збільшувався на розмір земельної частки (паю).

Отже, нарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 839,85 грн. є неправомірним.

В ході перевірки податковим органом також встановлено порушення позивачем порядку щоквартальної подачі декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік, який визначений підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

У період, коли позивач знаходився на загальній системі оподаткування, він мав щоквартально подавати податкову декларацію по податку на доходи фізичних осіб, проте підстав неподання податкової звітності за 3 квартал 2011рок ані позивач, ані його представник не надали, що свідчить про обґрунтованість нарахування штрафної санкції в розмірі 510 грн.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтовано висновку про часткове задоволення позовних вимог.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржується, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам суду у рамках даного касаційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.