9901/687/18 Про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя "Про звільнення особи з посади судді районного суду" - 29.07.2019 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 26 червня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вишгородського районного суду Київської області", -

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 12 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя, в якому просить:

1.1. визнати протиправним та скасувати скасування рішення Вищої ради правосуддя від 24 травня 2018 року №1528/0/15-18 "Про залишення без змін рішення Третьої дисциплінарної палати від 27 березня 2018 року №614/3дп/15-17 про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності";

1.2. визнати протиправним та скасувати скасування рішення Вищої ради правосуддя від 26 червня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вишгородського районного суду Київської області".

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Вищою радою правосуддя порушено порядок здійснення дисциплінарного провадження при прийнятті рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, відповідачем було проігноровано клопотання позивача про відкладення розгляду питання про його звільнення, чим порушено право брати участь у засіданнях ВРП, надавати пояснення та докази, заявляти клопотання і відводи.

Розгляд питання про звільнення позивача відбувся із порушенням Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17. Зокрема, члени Вищої ради правосуддя, які були присутні на засіданні 26 червня 2018 року під час розгляду питання про звільнення ОСОБА_1, всупереч вимогам пункту 17.5. Регламенту ВРП були позбавлені можливості ставити запитання щодо суті справи, досліджувати докази.

3. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 липня 2018 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів у складі: Головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Бевзенка В.М., Білоуса О.В., Шарапи В.М., Смоковича М.І.

4. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 липня 2018 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

5. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 23 серпня 2018 року роз`єднано позовні вимоги шляхом виділення в самостійне провадження вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 24 травня 2018 року № 1528/0/15-18 "Про залишення без змін рішення Третьої дисциплінарної палати від 27 березня 2018 року № 614/3дп/15-17 про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності", та передано адміністративну справу в частині вимог позивача про визнання протиправним і скасування рішення Вищої ради правосуддя від 26 червня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вишгородського районного суду Київської області" - до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

6. Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 26 червня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вишгородського районного суду Київської області.

7. Відповідач - Вища рада правосуддя, заперечила проти позову, зазначивши, що рішення Вищої ради правосуддя від 24 травня 2018 року № 1528/0/15-18 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати від 27 березня 2018 року № 614/3дп/15-17 про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" було предметом судового розгляду в порядку, визначеному частиною сьомою статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України, і Велика Палата Верховного Суду постановою від 17 січня 2019 року у задоволені скарги ОСОБА_1 відмовила (справа № 11- 864сап18). При цьому, підстави для оскарження рішення Вищої ради правосуддя від 26 червня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вишгородського районного суду Київської області" передбачені статтею 57 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" № 1798-VІІІ, проте позовна заява не містить вказівки на жодну із наведених у дані статті підстав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Указом Президента України від 6 серпня 2010 року № 802/2010 (802/2010) ОСОБА_1 призначений строком на п`ять років на посаду судді Вишгородського районного суду Київської області.

9. До Вищої ради юстиції з Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - ТСК) відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" були передані отримані ТСК 15 та 16 грудня 2014 року заяви голови ГС "Українська спілка Автомайдан" Михайловського А.В. (вх. № 533/13/13-14, № 533/58/13-14) про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 згідно із Законом України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" (1188-18) .

10. У своїх заявах ОСОБА_3 зазначив, що суддя прийняв рішення про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період із 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України "Про відновлення довіри до судової влади в України" (1188-18) , у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ) за невиконання водієм вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу, а тому повинен пройти перевірку відповідно до пункту 4 частини першої статті 3 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні".

11. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради юстиції вказана заява передана для проведення перевірки члену Вищої ради юстиції Мірошниченку А. М.

12. За результатами перевірки відомостей, викладених у заявах, член Вищої ради юстиції Мірошниченко А.М. дійшов висновку про наявність у діях судді ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку та порушення присяги.

13. Ухвалою Вищої ради юстиції від 15 вересня 2017 року № 2287/0/15-16 стосовно судді ОСОБА_1 . відкрито дисциплінарну справу.

14. На підставі пункту 21 розділу ІІІ Закону України "Про Вищу раду правосуддя" (1798-19) та статті 108 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 2 червня 2016 року дисциплінарна справа стосовно судді ОСОБА_1 передана на розгляд до Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

15. Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27 березня 2017 року вирішено притягнути суддю ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення його з посади за вчинення істотного дисциплінарного проступку у вигляді грубого порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

16. Не погоджуючись з рішенням Дисциплінарної палати ВРП, позивач оскаржив його до Вищої ради правосуддя.

17.Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 травня 2018 року залишено без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27 березня 2017 року.

18. 12 червня 2018 року до Вищої ради правосуддя надійшло подання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (вх. № 5097/0/8-18) про звільнення судді Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України. До подання додано дисциплінарну справу.

19. Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 12.06.2019 року доповідачем у даній справі визначено члена Вищої ради правосуддя Бенедисюка І.М.

20. Розгляд подання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про звільнення судді Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України призначено на 26 червня 2018 року.

21. 25 червня 2018 року суддя ОСОБА_1 та його адвокат Мельниченко Ю.М. звернулися до Вищої ради правосуддя з клопотаннями про відкладення розгляду зазначеного вище питання у зв`язку із зайнятістю адвоката в іншій справі та перебуванням судді у відпустці поза межами Київської області.

22. Керуючись частиною третьою статті 56 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", Вища рада правосуддя дійшла висновку про можливість розгляду питання про звільнення судді ОСОБА_1 з посади за його відсутності.

23. Рішенням Вищої ради правосуддя від 26 червня 2018 року вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади судді Вишгородського районного суду Київської області.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

24. Конституція України (254к/96-ВР) .

24.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24.2. Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України (254к/96-ВР) має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР) і повинні відповідати їй. Норми Конституції України (254к/96-ВР) є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України (254к/96-ВР) гарантується.

24.3. Частина 6 статті 126. Підставами для звільнення судді є:

1) неспроможність виконувати повноваження за станом здоров`я;

2) порушення суддею вимог щодо несумісності;

3) вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;

4) подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;

5) незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду;

6) порушення обов`язку підтвердити законність джерела походження майна.

25. Закон України "Про Вищу раду правосуддя" 21 грудня 2016 року № 1798-VIII (1798-19) .

25.1. Частини 1, 2 статті 30. Засідання Вищої ради правосуддя, її органів

Засідання Вищої ради правосуддя та Дисциплінарних палат проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться у виняткових випадках, за наявності підстав, визначених законом для проведення закритих судових засідань або цим Законом. Рішення про проведення закритого засідання ухвалюється більшістю від складу Вищої ради правосуддя чи відповідної Дисциплінарної палати, якщо інше не визначено цим Законом.

2. Засідання Вищої ради правосуддя у пленарному складі, засідання Дисциплінарної палати є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Вищої ради правосуддя або Дисциплінарної палати відповідно. Засідання Вищої ради правосуддя у пленарному складі, на якому розглядається питання щодо внесення подання про призначення судді на посаду, є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя.

25.2. Стаття 56. Звільнення судді з посади за особливими обставинами

1. Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя.

2. Питання про звільнення судді з підстави, визначеної пунктом 2 частини шостої статті 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності), Вища рада правосуддя розглядає в порядку розгляду справи щодо порушення вимог щодо несумісності, визначеному главою 3 розділу II цього Закону.

3. Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення суддею обов`язку підтвердити законність джерела походження майна), Вища рада правосуддя розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді.

Суддя, стосовно якого розглядається питання про звільнення, повідомляється про засідання Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному цим Законом. Неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.

4. При розгляді питання про звільнення судді з підстави, визначеної пунктом 5 частини шостої статті 126 Конституції України (незгода на переведення до іншого суду в разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду), Вища рада правосуддя встановлює факт відмови судді від переведення до іншого суду (у тому числі факт ухилення від виконання відповідного рішення про переведення) на підставі заяви судді або повідомлення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про таку заяву судді, або повідомлення голови відповідного суду чи його заступника про неприбуття судді до суду для здійснення правосуддя.

5. Запрошення на засідання Вищої ради правосуддя судді, стосовно якого розглядається питання про звільнення його з посади з підстави, визначеної пунктом 5 частини шостої статті 126 Конституції України, є обов`язковим. Суддя та/або його представник має право бути заслуханим на засіданні Вищої ради правосуддя та надати відповідні пояснення. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Вищої ради правосуддя суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду питання про звільнення його з посади. Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.

6. За результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рішення.

25.3. Стаття 57. Оскарження рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади

1. Рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 1, 2 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване з підстав, визначених законом.

2. Рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;

2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;

3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.

3. Рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з підстави, визначеної пунктом 5 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване з підстав, визначених частиною другою цієї статті, або у випадку, якщо суддя не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя, на якому було ухвалене рішення.

26. Регламент Вищої ради правосуддя, затверджений рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17.

26.1. Пункт 17.5. Розгляд питання про звільнення судді починається із доповіді члена Ради, визначеного автоматизованою системою розподілу справ, який викладає підстави прийняття матеріалів до розгляду, встановлені обставини, висновок щодо суті питання.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

28. Розглядаючи справи, предметом яких є вирішення питання правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суди мають встановити насамперед, чи прийняте таке рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, а також, чи порушує воно права та охоронювані законом інтереси особи.

29. Колегія суддів звертає увагу, що прийняттю Вищою радою правосуддя оскаржуваного рішення про звільнення позивача з посади судді передувало винесення Третьою дисциплінарною палатою ВРП рішення від 27 березня 2018 року №614/3дп/15-17 про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та рішення Вищої ради правосуддя від 24 травня 2018 року №1528/0/15-18 "Про залишення без змін рішення Третьої дисциплінарної палати від 27 березня 2018 року №614/3дп/15-17 про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".

30. Зазначене вище рішення Вищої ради правосуддя від 24 травня 2018 року №1528/0/15-18 було предметом розгляду Великої палати Верховного Суду, яка постановою від 17 січня 2019 року по справі № 11-864сап18 вирішила залишити без задоволення скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 24 травня 2018 року № 1528/0/15-18 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати від 27 березня 2018 року № 614/3дп/15-17 про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності", а рішення Вищої ради правосуддя від 24 травня 2018 року № 1528/0/15-18 - без змін.

Надаючи оцінку матеріалам дисциплінарної справи щодо позивача, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ВРП, приймаючи оскаржуване рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про Вищу раду правосуддя" (1798-19) .

Оспорюване рішення від 24 травня 2018 року № 1528/0/15-18 містить обґрунтовані мотиви, з яких ВРП погодилася з висновком її Третьої Дисциплінарної палати про наявність правових підстав для застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення його з посади.

Передбачені статтею 52 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" формальні підстави для скасування зазначеного вище рішення ВРП - відсутні.

На момент прийняття зазначеного вище рішення робота дисциплінарного органу не характеризувалася недоліками, які б могли поставити під сумнів принципи незалежності та неупередженості, як це було встановлено ЄСПЛ у рішеннях у справах "Олександр Волков проти України" і "Куликов та інші проти України". Водночас подальший перегляд справи Великою Палатою Верхового Суду з урахуванням усіх ключових аргументів ОСОБА_1 гарантує відсутність впливу будь-яких недоліків на результат дисциплінарного провадження.

Стосовно застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення Суд зазначив, що у процесі розгляду справи підтвердилися висновки ВРП і її дисциплінарного органу про вчинення суддею ОСОБА_1 . істотного дисциплінарного проступку у вигляді грубого порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду, що, в свою чергу, є підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді внесення подання про звільнення з посади.

З огляду на встановлені обставини Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним та скасування її рішення від 24 травня 2018 року № 1528/0/15-18 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати від 27 березня 2018 року № 614/3дп/15-17 про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".

31. Таким чином, питання правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та обрання для нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади уже було предметом дослідження в рамках судового розгляду справи про визнання протиправним та скасування рішення ВРП від 24 травня 2018 року № 1528/0/15-18, яким залишено без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати від 27 березня 2018 року № 614/3дп/15-17 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

32. Зважаючи на викладене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначає, що в контексті даної справи дослідженню підлягає тільки наявність формальних підстав для скасування оскаржуваного рішення Вищої ради правосуддя від 26 червня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вишгородського районного суду Київської області", визначених статтею 57 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".

Зокрема, Суд має встановити:

1) чи був повноважним склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив оскаржуване рішення;

2) чи підписане рішення всіма членами Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;

3) чи містить оскаржуване рішення посилання на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.

33. Стосовно питання про повноважність складу Вищої ради правосуддя, що ухвалював оскаржуване рішення від 26 червня 2018 року, Суд встановив наступне.

34. Частиною 1 статті 5 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" передбачено, що Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена.

При цьому, частина 2 статті 30 цього Закону встановлює, що засідання Вищої ради правосуддя у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Вищої ради правосуддя.

В даному випадку більшість від складу Вищої ради правосуддя становить 11 членів ВРП.

Відповідно до витягу із протоколу засідання Вищої ради правосуддя 26 червня 2018 року №44 (а.с. 177) на даному засіданні були присутні 14 членів Вищої ради правосуддя, тобто більшість від її складу, які одноголосно проголосували "за" звільнення позивача з посади судді. Наявна в матеріалах справи копія оскаржуваного рішення ВРП свідчить про те, що воно підписане всіма членами ВРП, які брали участь в його ухваленні.

Таким чином, Суд констатує, що спірне рішення ухвалене повноважним складом ВРП з дотриманням процедури, що відповідає вимогам пунктів 1, 2 частини 2 статті 57 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".

35. Аналіз змісту оскаржуваного рішення Вищої ради правосуддя від 26 червня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вишгородського районного суду Київської області" дає підстави для висновку, що воно містить посилання на визначені законом підстави звільнення судді (пункт 3 частини 6 статті 126 Конституції України) та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків - рішення Третьої Дисциплінарної палати від 27 березня 2018 року № 614/3дп/15-17 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, залишене без змін рішенням ВРП від 24 травня 2018 року №1528/0/15-18 та постановою Великої палати Верховного Суду від 17 січня 2019 року по справі № 11-864сап18.

Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що факт вчинення позивачем істотного дисциплінарного проступку та, як наслідок, правомірність рішень ВРП про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення його з посади, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, не потребують доказування.

Таким чином, Суд приходить до висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для скасування оскаржуваного рішення Вищої ради правосуддя від 26 червня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вишгородського районного суду Київської області".

36. У судовому засіданні 29 липня 2019 року позивач та його представник зазначили, що під час засідання Вищої ради правосуддя 26 червня 2018 року фактично розгляд питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді не відбувся, оскільки члени Вищої ради правосуддя були позбавлені можливості ставити запитання та досліджувати докази по справі, що є порушенням пункту 17.5 Регламенту Вищої ради правосуддя.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 17.5 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17, передбачено, що розгляд питання про звільнення судді починається із доповіді члена Ради, визначеного автоматизованою системою розподілу справ, який викладає підстави прийняття матеріалів до розгляду, встановлені обставини, висновок щодо суті питання.

Після доповіді члена Ради суддя та/або його представник мають право бути заслуханими на засіданні Ради та надати відповідні пояснення. Члени Ради можуть поставити запитання до них.

37. Матеріали справи містять витяг із протоколу засідання Вищої ради правосуддя 26 червня 2018 року №44 (а.с. 177) та відеозапис засідання Вищої ради правосуддя 26 червня 2018 року в частині розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вишгородського районного суду Київської області (а.с. 238), з яких Суд встановив, що член Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ - Бенедисюк І.М. у відповідності до вимог пункту 17.5 Регламенту ВРП доповів, що до Вищої ради правосуддя надійшло подання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (вх. № 5097/0/8-18) про звільнення судді Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України та виклав обставини, покладені в його основу і висновки по суті даного питання.

Крім того, доповідач зазначив, що до Вищої ради правосуддя надійшло клопотання ОСОБА_1 та його представника - адвоката Мельниченка Ю.М. про відкладення розгляду зазначеного вище питання у зв`язку із зайнятістю адвоката в іншій справі та перебуванням судді у відпустці поза межами Київської області. Зауважив, що частиною третьою статті 56 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" передбачено, що неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності. Запропонував дане питання обговорити в нарадчій кімнаті. Запитань від присутніх членів ВРП не надійшло.

В подальшому Бенедисюк І.М. запросив членів ВРП до нарадчої кімнати для прийняття рішення з даного питання порядку денного засідання Вищої ради правосуддя.

Після виходу із нарадчої кімнати Бенедисюк І.М. проголосив, що Вища рада правосуддя відмовила у задоволенні клопотання судді ОСОБА_1 та його представника про відкладення розгляду питання про його звільнення, а також оголосив результати голосування за рішення Вищої ради правосуддя від 26 червня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вишгородського районного суду Київської області на підставі пункту 3 частини 6 статті 126 Конституції України: "за" - 14, "проти" - 0, "не брали участі у голосуванні" - 0.

Аналіз встановлених вище обставин дає підстави для висновку про відсутність будь-яких порушень Регламенту Вищої ради правосуддя при прийнятті оскаржуваного рішення про звільнення позивача з посади судді.

38. Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення є правомірним, обґрунтованим, ухваленим у відповідності критеріям, визначеним у статті 2 КАС України щодо рішення суб`єкта владних повноважень, а тому підстави для його скасування - відсутні.

Керуючись статтями 241- 246, 255, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 26 червня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вишгородського районного суду Київської області" - відмовити.

2. Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

3. Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.